Ухвала суду № 96646239, 28.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

28 квітня 2021 р. Справа №200/1636/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги у зв`язку зі звільненням,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Донецького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги у зв`язку зі звільненням.

Ухвалою суду від 02 березня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

Одночасно з поданням позовної заяви позивачка заявляла клопотання про поновлення строку звернення до суду. Клопотання обґрунтовано тим, що після звільнення позивачки, останній виплачувались грошові кошти декількома поштовими переказами, серед який була заробітна плата за відпрацьований місяць та інші виплати. Про те, що вихідна допомога при звільненні не входила до складу цих виплат позивачці стало відомо 11 лютого 2021 року з листа відповідача від 05 лютого 2021 року № 21-07-20-20.

Ухвалою суду від 26 березня 2021 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

У підготовчому засіданні 21 квітня 2021 року судом прийнято до розгляду заяву позивачки про уточнення позовних вимог, з урахуванням якої позовні вимоги викладені у такій редакції: стягнути з відповідача на користь позивачки вихідну допомогу при звільненні у розмірі 22532,83 грн. та стягнути з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 27 квітня 2020 року по дату ухвалення судового рішення. Також позивачка просила суд допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Крім того, у підготовчому засіданні судом було поставлено на обговорення питання щодо пропуску строку звернення до суду позивачки, за наслідками чого ухвалою від 21 квітня 2021 року суд відмовив задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, залишив позовну заяву ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги у зв`язку зі звільненням без руху, встановив позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин неможливості звернутись до суду із позовом у місячний строк з дня проведення відповідачем розрахунку при звільненні та доказів поважності причин його пропуску.

Вказану ухвалу було отримано позивачкою 21 квітня 2021 року, про що свідчить її розписка.

22 квітня 2021 року до суду надійшла заява позивачки про поновлення строку звернення до суду. Заява обґрунтована тим, що тривалий час після звільнення позивачки, вона підтримувала режим самоізоляції та лікувалась у зв`язку тим, що в неї були ознаки гострої респіраторної хвороби Сovid-19. Через власні релігійні переконання, нею не укладалось декларації на надання медичних послуг, у зв`язку з чим позивачка не зверталась до лікарні. Зазначений факт захворювання вплинув на порушення строку звернення до суду.

Крім того, порушення строку звернення позивачки до суду зумовлено відсутністю коштів для існування та, як наслідок, постійного місця проживання, доступу до мережі «Інтернет» та можливості сплатити судовий збір.

На підставі наведеного, враховуючи майнове становище та факт утримання неповнолітньої дитини просила поновити строк звернення до суду.

Суд, розглянувши клопотання позивачки про поновлення строку звернення до суду, зазначає наступне.

За змістом статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Відповідно до частини третьої 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верхового суду від 18 березня 2021 року у справі №200/11827/19-а.

Надаючи оцінку обставинам пропуску строку звернення до суду, суд зазначає, що позивачкою не вказано у який період вона перебувала на самоізоляції, не додано доказів, які підтверджують лікування захворювання з ознаками гострої респіраторної хвороби Сovid-19.

Крім того, судом встановлено, що після звільнення позивачки з займаної посади, вона неодноразово зверталась до Донецького окружного адміністративного суду.

Так, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі №200/4456/20-а позивачці відмовлено у задоволенні позовних вимог. Суд зауважує, що позивачка була присутня у підготовчому засіданні 22 червня 2020 року та у судовому засіданні 29 липня 2020 року.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року скасовано рішення суду першої інстанції у справі № 200/4456/20-а та прийнято нову постанову. 12 жовтня 2020 року позивачка також приймала участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Суд не приймає посилання позивачки на відсутність постійного місця проживання та відповідно доступу до мережі «Інтернет» для підготовки позовної заяви, як на підставу для визнання судом важними причини пропуску строку звернення до суду, оскільки зазначені обставини не підтверджуються жодними доказами. Крім того, вказані обставини не перешкоджали позивачці звернутись до суду у квітні 2020 року із позовом про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі у справі №200/4456/20-а.

Суд також зазначає, що позивачка не була позбавлена можливості звернутись до суду із заявою про звільнення чи відстрочення сплати судового збору, а тому її посилання на відсутність коштів для сплати судового збору як на підставу для поновлення строку звернення до суду, не приймаються.

Отже, підсумовуючи наведене, можливість своєчасного звернення до адміністративного суду з даним позовом залежала виключно від волевиявлення самої позивачки, тобто мала суб`єктивний характер. Доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість вчасного звернення до суду з позовом, суду надано не було, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання поважними причини строку звернення до суду поважними, а тому клопотання про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.

За змістом частин третьої-четвертої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи наведене та з огляду на те, що перебіг строку для усунення недоліків позовної заяви закінчився 27 квітня 2021 року (дата отримання позивачкою ухвали про залишення позову без руху – 21 квітня 2021 року) суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду – відмовити.

Позов ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги у зв`язку зі звільненням – залишити без розгляду.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Є.І. Грищенко