Рішення № 96646012, 28.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 року Справа № 804/15642/15

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання недійсним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (далі – позивач, ПАТ «ДМКД», Товариство) звернулось до суду з позовною заявою до Дніпропетровської митниці ДФС (далі – відповідач, митниця), в якому просило:

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20034 від 08.05.2015 року;

- визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці №110010000/2015/600348/1 від 08.05.2015 року про коригування митної вартості товарів;

- судові витрати у розмірі 2436,00 грн. повернути ПАТ «ДМКД» за рахунок Державного бюджету України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується із оскаржуваною карткою відмови та рішенням про коригування митної вартості товару, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки митницею прийняті необґрунтовані рішення про коригування митної вартості товарів, надані документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та інших характеристик, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 у справі №804/15642/15 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2016 задоволено апеляційну скаргу позивача, постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Постановою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС задоволено частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2016 у справі 804/15642/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою для повернення справи на новий розгляд стало те, що судами не було встановлено в повній мірі фактичних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення: не перевірено обставини щодо відсутності в наданих позивачем до митного оформлення документах зазначення вмісту Fe, від якого в пропорційному відношенні залежить ціна імпортованого товару; не було взято до уваги, не надано належної оцінки та фактично не досліджувались ті обставини, що позивачем не було надано документів, які підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваних товарів територією України, адже продавець згідно контракту поніс витрати на транспортування товару до станції Дніпродзержинськ Придніпровської залізниці; не досліджено ті обставини, що ПАТ «ДМКД» листом від 21.07.2015 №062Д/1886 зверталося до Дніпропетровської митниці ДФС з питанням щодо відкликання оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, додатково позивачем було надано лист ТОВ «Русская горно-металлургическая компания» від 07.07.2015 №286 та банківський документ SWIFT від 18.05.2015; не досліджено належним чином правомірність використання Дніпропетровською митницею ДФС другорядного (резервного) методу визначення митної вартості, правильність розрахунку митної вартості, відповідність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вимогам Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 року справу №804/15642/15 прийнято до провадження судді ОСОБА_1 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15 лютого 2021 року о 10:30.

Також наведеною ухвалою позивача було зобов`язано надати до суду:

- належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують транспортну складову митної вартості товару, зокрема документів на підтвердження взаємовідносин між продавцем та АТ ПГК (яке зазначено у залізничній накладній платником по Російській залізниці) та Придніпровською залізницею (що зазначено у залізничній накладній платником по Укрзалізниці);

- пояснення з врахуванням постанови Верховного Суду від 24 грудня 2020 року;

- оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи інших документів та доказів, які мають значення для вирішення справи та не були надані разом з адміністративним позовом, якщо такі є.

Ухвала суду від 21.01.2021 року отримана позивачем 28.01.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Станом на 28.04.2021 року документи по справі та пояснення від позивача до суду не надходили.

11.02.2021 року на адресу суду від представника Дніпровської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заявив клопотання про процесуальне правонаступництво та заміну відповідача у справі «Дніпропетровську митницю ДФС» на її правонаступника «Дніпровську митницю Держмитслужби», а також в задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування клопотання про заміну відповідача у справі Дніпровська митниця Держмитслужби зазначила, що порушує питання про заміну відповідача у зв`язку з реорганізацією Державної фіскальної служби України та її територіальних органів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2019 року №858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби», утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби України, в тому числі - Дніпровську митницю Держмитслужби. Дніпропетровська митниця ДФС реорганізована шляхом її приєднання до Дніпровської митниці Держмитслужби.

З наданих до суду документів вбачається, що Дніпровська митниця Держмитслужби зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 17.11.2020 року та на цей час розпочала свою роботу у звичайному режимі.

Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе клопотання Дніпровської митниці Держмитслужби задовольнити та замінити відповідача у справі Дніпропетровську митницю ДФС правонаступником - Дніпровською митницею Держмитслужби.

В обґрунтування відзиву Дніпровська митниця Держмитслужби зазначила, що надані позивачем рахунки виробника товару не містять умов поставки, не завірені печаткою підприємства, що його видало, та не містять підпису уповноваженої особи. Рахунки продавця та виробника товару ідентифікуються між собою лише за вагою, при цьому ціна товару в рахунках продавця зазначена в залежності від вмісту Fe та відрізняється від ціни, зазначеній в рахунках виробника, яка при різному вмісті Fe визначена в єдиному розмірі. Зазначені розбіжності унеможливили здійснення обчислення заявленої позивачем митної вартості товару та використання наданих рахунків-фактур в якості документів, що підтверджують митну вартість товару. При цьому, за відсутності договору із третіми особами, що пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість яких визначається, унеможливлене проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості. Окрім того, згідно відомостей, що містяться в графах 22, 38, 42 експортної декларації, вартість задекларованого товару складає 1913,69 руб. РФ за тону, що відповідає базовій ціні товару, вказаній у додатку № 1 до контракту, яка визначена при базовому вмісті заліза 66%, тоді як до митного оформлення був заявлений залізорудний концентрат з різним вмістом Fe, отже відомості щодо ціни товару, зазначені в експортній декларації, не відповідають фактичній ціні імпортованого товару, що унеможливлює використання наданої декларації країни експорту в якості документа, що підтверджує заявлену митну вартість. Зауважив, що за умовами контракту від 29.04.2015 № 15-0835-12, додатку від 30.04.1015 № 1, умовами поставки визначено СРТ Дніпродзержинськ, які передбачають несення продавцем витрат доставки товару до місця призначення на кордоні України. Документи, визначені п. 2.6 ст.53 МК України, які містять відомості, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваних товарів позивачем не надано. Відсутність зазначених відомостей унеможливила здійснити обчислення транспортної складової заявленої митної вартості товару. У зв`язку з відмовою позивача від надання додаткових документів у митниці не було можливості застосувати митну вартість, визначену позивачем, що дало митниці підстави для визначення митної вартості товарів за другорядним методом. Посадовою особою, яка приймала оскаржуване рішення про коригування митної вартості здійснено обґрунтований розрахунок за яким митну вартість скориговано. Таким чином, Рішення про коригування митної вартості товарів та Картка відмови прийняті митницею відповідно до норм чинного законодавства.

15.02.2021 року на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання на іншу дату та продовження встановленого судом процесуального строку для подання позивачем відповіді на відзив на 10 днів.

15.02.2021 року суд ухвалив відкласти підготовче засідання до 15.03.2021 року на 10:30 для надання представнику позивача можливості направити на адресу суду відповідь на відзив.

Представник позивача в судове засідання 15.03.2021 року не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте відповідь на відзив та витребувані судом документи до суду не надав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до п.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведених обставин та керуючись приписами ч.9 ст.205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29.04.2015 між ПАТ «ДМКД» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Русская горно-металургическая компания» (Продавець) укладено контракт № 15-0835-12, відповідно до якого Продавець зобов`язується передати Покупцю, а Покупець прийняти та своєчасно оплатити Товар, найменування, кількість, вартість та умови і строки поставки якого визначаються даним Контрактом, Додатками (Специфікаціями) і Додатковими угодами до нього, що є невід`ємною частиною Контракту.

Відповідно до Додатку № 1 від 30.04.2015 до Контракту на постачання продукції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Русская горно-металлургическая компания» зобов`язалось поставити залізорудний концентрат в кількості - 37000 тон за ціною 1913,69 рублів РФ за тону, на умовах поставки: СРТ - станція Дніпродзержинськ, Придніпровської залізниці (Інкотермс -2010).

Позивачем за митною декларацією №110010000/2015/020767 від 08.05.2015 було заявлено до митного оформлення товар «Залізорудний концентрат. Концентрат залізорудний агломераційний, з вмістом Fе203-66,3%, 66,0%, SiO2 - 7,0%, 7,2%, волога - 9,95%, 10,0%; одержаний методом магнітної сепарації. СТО №00186826-026-2015. Застосовується при виробництві агломератів у агломераційному цеху. Використовується у металургійному виробництві для власних потреб» за ціною 1913,69 рублів РФ за тону.

Разом із МД позивачем надані митному органу наступні документи: контракт №15-0835-12 від 29.04.2015; додаток №1 від 30.04.2015 до контракту; рахунки-фактури (інвойси) №БЕЛ00021 від 03.05.2015, №БЕЛ00022 від 04.05.2015, №БЕЛ00027 від 05.05.2015 разом з додатками; залізнична накладна №АЦ633923 від 05.05.2015; залізнична накладна №45713849 від 05.05.2015; залізнична накладна №45744059 від 06.05.2015; рахунки-фактури б/н від 03.05.2015, від 04.05.2015, від 05.05.2015; сертифікати про походження товару форми СТ-1 №RUUA 50860005894472711, № RUUA 50860005904472712, №RUUA50860005914472713 від 07.05.2015; сертифікати якості № 26 від 03.05.2015, № 27 від 04.05.2015, № 28 від 05.05.2015 року; лист ПАТ «ДМКД» №062Д/1094 від 07.05.2015 року; копія митної декларації країни відправлення №10101100/300415/0000468 від 30.04.2015.

За поданою МД від 08.05.2015 №110010000/2015/020767 сформовано форму ризиків 105-2 «Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості. Звернути увагу на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів. Провести перевірку відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів. У випадках, передбачених частинами 3-4 ст. 53 Митного кодексу, здійснити запит додаткових документів. У випадках, передбачених ч.6 ст. 54 Митного кодексу, прийняти рішення про коригування митної вартості Товар № 1. Витребувати у декларанта заявлені у гр.44 митної декларації документи, що підтверджують митну вартість товарів».

В результаті здійснення посадовими особами митниці контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості відповідно до п.4.1. ст. 54 Митного кодексу України встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності:

- поставку за контрактом від 29.04.2015 № 15-0835-12 заявлено декларантом як поставку за договором купівлі-продажу не з виробником товару. Договір із третіми особами, що пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, декларантом не наданий;

- відповідно до додатку до контракту від 30.04.2014 № 1 залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fе. Базова ціна залізорудного концентрату визначається на рівні 1913,69 руб.РФ/т при вмісті Fе66%. В залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fе, надбавка або знижка до базової ціни складає 20,36 руб.РФ/т за 1% Fе долі в пропорції. Рахунки виробника містять посилання на сертифікат якості для можливості ідентифікації за вмістом Fе, але, незважаючи на різний вміст Fе, ціна залізнорудного концентрату визначена на рівні 1240 руб.РФ/т. Рахунки контрактоутримувача та виробника ідентифікуються між собою лише за вагою та, як зазначено вище, містять ціну товару, визначену в залежності від вмісту Fе, що не відповідає ціні рахунків виробника. Таким чином, відповідні документи контрактоутримувача та виробника містять розбіжності щодо вартості товару, що постачається;

- зазначені рахунки контрактоутримувача та виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць. Відповідно до Положення про уніфікований порядок проставляння митними органами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, яке було затверджене на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав - учасниць Співдружності рішенням №5/32 від 13.09.2001 (набрало чинності з 01.01.2002 та обов`язкове для виконання митними органами держав - учасниць Співдружності), відсутність на транспортних і/або комерційних документах відміток відповідних митних органів держав СНД є підставою для застосування додаткових форм митного контролю.

- за відомостями декларації країни експорту від 30.04.2015 №10101100/300415/0000468 вартість оцінюваного товару на умовах СРТ Дніпродзержинськ складає 1913,69 руб.РФ/т, що не відповідає ні рахункам виробника, ні рахункам контрактоутримувача. Зазначене унеможливлює використання наданої декларації країни експорту в якості документа, що підтверджує заявлену митну вартість;

- за умовами контракту від 29.04.2015 № 15-0835-12, додатку №1 від 30.04.2014 умови поставки СРТ Дніпродзержинськ, які передбачають несення продавцем витрат доставки до місця призначення на кордоні України. Відповідно до ч.10 ст.58 МК України складовими митної вартості є, в тому числі, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів. З метою перевірки числового значення заявленої митної вартості необхідне надання відомостей щодо транспортної складової.

Декларанту було запропоновано подати додаткові документи відповідно до п. 2, п. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Листом від 08.05.2015 № 062Д/1115, надісланим у складі електронного повідомлення, позивачем проінформовано митницю про неможливість надання додаткових документів, зазначених у вимогах митного органу, в термін визначений п.3 ст. 53 МК України та повідомлено, що зазначені документи будуть надані в установлений законом термін відповідно п.8 ст.55 МК України.

Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 08.05.2015 №110010000/2015/600348/1, яким визначено митну вартість за другорядним (резервним) методом 2-ґ у сумі 2,9376 рублів РФ за тону, видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.05.2015 № 110010000/2015/20034.

Товар був випущений у вільний обіг за МД від 08.05.2015 №10010000/2015/020784.

Не погоджуючись із карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20034 від 08.05.2015 року та рішенням №110010000/2015/600348/1 від 08.05.2015 року про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.52 Митного кодексу України (далі – МК України) заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За нормами ч. 2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ч.6 ст.54 МК України (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Відповідно до положень ст. 55 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З урахуванням вищевикладеного, очевидним є висновок, що у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту визначені ст. 57 МК України. Згідно даної статті такими методами є: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Як встановлено з матеріалів справи, товар імпортовано за контрактом від 29.04.2015 № 15-0835-12 та додатком до цього контракту від 30.04.2015 № 1, що заявлений декларантом як непрямий контракт, тобто укладений не з виробником оцінюваного товару, а з посередником.

Продавцем товару відповідно до контракту від 29.04.2015 № 15-0835- 12 є ТОВ «Русская горно-металлургическая компания», відправником товару, відповідно до гр. 2 МД № 110010000/2015/020767 є ВАТ «Стойленский ГОК».

Договору із третіми особами, що пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, в пакеті документів приєднаних до МД декларантом не надано.

Разом з тим, необхідність наданні цих документів обумовлена тим, що у відповідності до частини 10 статті 58 МК України комісійні та брокерська винагорода є складовою митної вартості товарів.

Окрім того, на підтвердження заявленої митної вартості позивачем до документів митного оформлення надано три рахунки-фактури: від 03.05.2015 № БЕЛ00021 - вартість 1919,8 руб.РФ/т; від 04.05.2015 № БЕЛ00022 - вартість 1919,8 руб.РФ/т; від 05.05.2015 № БЕЛ00027 - вартість 1913,69 руб.РФ/т.

Вміст Fe зазначено відповідно до наданих до митного оформлення сертифікатів якості № № 26, 27, 28.

Зазначені рахунки-фактури виставлені ТОВ «Русская горно-металлургическая компания» в рамках зовнішньоекономічного контракту від 29.04.2015 №15-0835-12 на умовах поставки СРТ Дніпродзержинськ.

Також, позивачем до документів митного оформлення надано три рахунки- фактури від виробника товару - ВАТ «Стойленский ГОК», виставлені в рамках контракту № 15-04-29 (дата не зазначена), додатку від 29.04.2015 № 1, відповідно до яких вартість товару визначена в єдиному розмірі 1 240 руб.РФ/т при різному вмісті Fe.

Зазначені рахунки-фактури містять посилання на сертифікати якості № № 26, 27, 28. В свою чергу, сертифікати якості містять інформацію щодо різного вмісту Fe.

Так, у рахунку від 03.05.2015 визначено базу заліза - 66,5%. Зазначений рахунок посилається на сертифікат № 26. Відповідно до сертифікату № 26 масова доля заліза складає - 66,3%.

У рахунку від 04.05.2015 визначено базу заліза - 66,5%. Зазначений рахунок посилається на сертифікат № 27. Відповідно до сертифікату № 27 масова доля заліза складає - 66,3%.

У рахунку від 05.05.2015 визначено базу заліза - 66,5%. Зазначений рахунок посилається на сертифікат № 28. Відповідно до сертифікату № 28 масова доля заліза складає - 66%.

З урахуванням того, що ціна товару розраховується в залежності від вмісту Fe, зазначена невідповідність, на думку суду, є суттєвою для обчислення ціни товару.

При цьому, ні контракт №15-04-29, ні додаток від 29.04.2015 № 1 до митного оформлення позивачем не було надано.

Також судом встановлено, що вищевказані рахунки виробника товару не містять умов поставки, не завірені печаткою підприємства, що його видало, та не містять підпису уповноваженої особи.

Рахунки продавця та виробника товару ідентифікуються між собою лише за вагою, при цьому ціна товару в рахунках продавця зазначена в залежності від вмісту Fe та відрізняється від ціни, зазначеній в рахунках виробника, яка при різному вмісті Fe визначена в єдиному розмірі.

Зазначені розбіжності дійсно унеможливлюють здійснення обчислення заявленої позивачем митної вартості товару та використання наданих рахунків-фактур в якості документів, що підтверджують митну вартість товару.

При цьому, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 53 МК України рахунки-фактури є обов`язковими документами, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості.

Отже, ненадання договору із третіми особами, а саме контракту № 15-04-2 та додатку від 29.04.2015 № 1 (на які міститься посилання у всіх рахунках виробника, які б могли пояснити зазначену невідповідність) унеможливило усунення вищезазначеної розбіжності.

За відсутності такого договору неможливо визначити чи така ціна сформована в залежності від вмісту Fe, чи незалежно від вмісту Fe, отже відсутність договору унеможливила проведення відповідачем перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З вищевикладеного випливає, що вимога відповідача про необхідність подання додаткових документів була зумовлена наявністю розбіжностей у документах, наданих декларантом для підтвердження митної вартості оцінюваного товару, відносно числових значень складових митної вартості товарів, зокрема залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fe, проте надані рахунки - фактури (інвойси) не містять даних відносно вмісту Fe, такий вміст вказано в наданих сертифікатах якості (66,0%, 66,3%), проте ідентифікувати рахунки-фактури з сертифікатами якості можливо лише за вагою товару. Ціна товару визначена в єдиному розмірі - на рівні 1240 руб.РФ/т при різному вмісті Fe, крім того вказана ціна різниться з ціною 1913,69 руб.РФ/т, яка визначена у Додатку № 1 від 29.04.2015 до контракту.

Також судом встановлено, що рахунки продавця і виробника товару не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць. Разом з тим, наявність цих відміток передбачена такими нормативно-правовими актами як Типовою технологічною схемою здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженою постановою КМУ від 21.05.2012 № 451 (пункт 21), Порядком виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.10.12 № 1066 (п.3.4), ст. 335 МК України.

Так, пунктом 21 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою КМУ від 21.05.2012 № 451, передбачено, що «у разі прийняття рішення про відправлення товарів у митницю призначення під митним контролем посадова особа митниці відправлення здійснює митні формальності щодо таких товарів відповідно до вимог Митного кодексу України. На всіх перевізних, товаросупровідних документах і документах контролю доставки посадова особа митниці відправлення проставляє підпис і відбиток штампа "Під митним контролем", крім випадків використання електронного документообігу».

Пунктом 2 Положення про уніфікований порядок проставлення митними органами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, яке було затверджене на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав - учасниць Співдружності рішенням N 5/32 від 13.09.2001 (набрало чинності з 01.01.2002 та обов`язкове для виконання митними органами держав - учасниць Співдружності), далі - Положення про уніфікований порядок, встановлено (мовою оригіналу): «Настоящее Положение устанавливает обязательное проставление на транспортных и коммерческих документах (далее - перевозочные документы) печатей и штампов таможенных органов (далее - отметки таможни) государств СНГ при вывозе товаров, а также таможенных органов государств СНГ в местах пересечения таможенных границ при перемещении товаров автомобильным, железнодорожным, авиационным, водным видами транспорта и при смешанном перемещении».

При цьому, під перевізними документами, крім транспортних документів, розуміються і комерційні документи, які містять вичерпну інформацію про вартісні характеристики товару, що переміщується, які необхідні для цілей митного контролю та оформлення, тобто рахунки-фактури, рахунки-проформи тощо (підпункт б) пункту 4 Положення).

У пункті 3 цього Положення визначено, що уніфікований порядок призначений для ідентифікації товарів, що переміщуються, шляхом попередження заміни перевізних документів.

Отже, відсутність на транспортних і/або інших документах відміток відповідних митних органів держав СНД є підставою для застосування додаткових форм митного контролю.

Також судом встановлено, що за відомостями наданої позивачем копії декларації країни експорту від 30.04.2015 № 10101100/300415/0000468 вартість оцінюваного товару на умовах СРТ Дніпродзержинськ складає 1913,69 руб.РФ/т (графа 42 «цена товара» - 68892840,00 / графа 38 «вес нетто» - 36000000 = 1913,69), що не відповідає ні рахункам виробника, ні рахункам контрактоутримувача.

При цьому, згідно відомостей, що містяться в графах 22, 38, 42 експортної декларації (загальна сума по рахунку – 68892840,00 та вага товару – 36000000,00) вартість задекларованого товару складає 1913,69 руб. РФ за тону (68892840,00 / 36000000,00), що відповідає базовій ціні товару, вказаній у додатку від 30.04.2015 № 1 до контракту.

Однак, додатком від 30.04.2015 № 1 до контракту базова ціна залізорудного концентрату на рівні 1913,69 руб. РФ/т визначена при базовому вмісті заліза 66%.

Разом з тим, в даному випадку до митного оформлення був також заявлений залізорудний концентрат з різним вмістом Fe.

Таким чином, відомості щодо ціни товару, зазначені в експортній декларації, не відповідають фактичній ціні імпортованого товару.

Зазначене унеможливлює використання наданої декларації країни експорту в якості документа, що підтверджує заявлену митну вартість.

Окрім того, судом встановлено, що за умовами контракту від 29.04.2015 № 15-0835-12, додатку від 30.04.1015 № 1, умовами поставки визначено СРТ Дніпродзержинськ. Зазначені умови поставки передбачають несення продавцем витрат доставки товару до місця призначення на кордоні України.

Відповідно до ч. 10 ст.58 МК України складовими митної вартості є, в тому числі, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.

Позивачем до документів митного оформлення надано лист від 07.05.2015 №062Д/1104, в якому зазначено, що підтвердження транспортної складової територією України неможливе, тому з урахуванням умов поставки СРТ Дніпродзержинськ, відповідно до п.10 ст.58 МК України, вартість транспортування від виробника до пункту призначення є складовою вартості товару за контрактом, заявленої декларантом як митна вартість. Оскільки декларантом ПАТ «ДМКД» надано документи, що містять розбіжності стосовно умов поставки оцінюваного товару та, відповідно, вартості зазначеного товару відповідно до таких умов, митним органом вірно було зазначено про необхідність надання відомостей щодо транспортної складової з метою проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості. Документи, визначені п. 2.6 ст.53 МК України, які містять відомості, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваних товарів позивачем ні до митного оформлення, ні до суду не надано.

Згідно відомостей графи 23 залізничних накладних платниками по Російській залізниці є AT «ПГК», а по Укрзалізниці - ТОВ «Перша вантажна компанія в Україні».

Жодних документів щодо взаємовідносин між продавцем та AT «ПГК» і ТОВ «Перша вантажна компанія України» до митного оформлення не надано.

Дана обставина, на думку суду, викликала обґрунтовані сумніви митниці стосовно того, що саме продавцем товару сплачені витрати на транспортування (як того вимагають умови СРТ), а також, що ці витрати були включені до ціни товару.

Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Мінфіну України від 24.05.2012 № 599, зареєстровано в Мінюсті 18.06.2012 за №984/21296, визначено, що до документів, що місять відомості про вартість перевезення, належать:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Жодного з наведених документів позивачем ні до митного оформлення, ні до суду, на підтвердження транспортної складової надано не було.

Як зазначалось вище, позивач заявив про неможливість підтвердження транспортних витрат територією України та просив вважати фактурну вартість як митну.

З урахуванням зазначеної заяви позивача, витрати, понесені на транспортування товару територією України, входять до митної вартості товару, а отже повинні обчислюватись. Відсутність зазначених відомостей унеможливила здійснити обчислення транспортної складової заявленої митної вартості товару.

Оскільки вимога відповідача про необхідність подання додаткових документів була зумовлена наявністю розбіжностей у документах, наданих декларантом для підтвердження митної вартості оцінюваного товару, відносно числових значень складових митної вартості товарів, враховуючи те, що встановлені відповідачем невідповідності знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та є суттєвими для обчислення ціни, суд прийшов до висновку, що у контролюючого органу були наявні обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості, а тому відповідач мав право витребувати у Товариства додаткові документи.

Водночас, враховуючи вищезазначені розбіжності та невідповідності, згідно з ч.3 ст.53 МК України, декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи та повідомлено про можливість (відповідно до частини 6 ст.53 МК України) подати будь-які наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

У зв`язку з відмовою позивача від надання додаткових документів у відповідача не було можливості застосувати митну вартість, визначену позивачем, що дало митниці підстави для визначення митної вартості товарів за другорядним методом.

Запропонувавши позивачу надати додаткові документи, митниця сприяла обґрунтувати митну вартість та визначитися щодо застосування методів визначення такої вартості.

В свою чергу, при здійсненні контролю митної вартості, посадова особа митниці ознайомлює декларанта з наявною у неї інформацією щодо рівня цін на аналогічний товар.

У зв`язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовою особою відповідача було послідовно перейдено до другорядних методів визначення митної вартості.

Як зазначив відповідач у відзиві та не спростував позивач, для проведення коригування митної вартості імпортованого товару у митного органу відсутня інформація щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) за посередницьким контрактом (ст. 59 МК України). Також відсутня інформація щодо вартості аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) за посередницьким контрактом (ст. 60 МК України). Методи на основі віднімання та додавання вартості (ст.62, ст.63 МК України) неможливо застосувати у зв`язку із відсутністю об`єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню. У разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Саме тому під час перевірки заявленої митної вартості товару та здійсненні митної оцінки виникла потреба у використанні різних джерел її обґрунтування та була необхідність застосування різних підходів до оцінки товарів.

Застосований митницею резервний метод визначення митної вартості (ст. 64 МК України) базується на світовій практиці, згідно якої в рамках цього методу допускається розумна гнучкість в підходах до застосування попередніх методів визначення митної вартості.

При здійсненні контролю співставлення, тобто порівняння рівня заявленої митної вартості з інформацією, наявною у митного органу щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів митне оформлення яких вже здійснено посадовою особою митниці встановлено, що в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАІС) була відсутня інформація щодо митних оформлень, за якими ввезено ідентичний товар «концентрат залізорудний агломераційний» за посередницькими угодами.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, у митного органу щодо митного оформлення ідентичного товару «концентрат залізорудний агломераційний» (за прямим контрактом, враховуючи якісні показники за вмістом Fe - в середньому від 66,1%-66,6%) на умовах СРТ Дніпродзержинськ була наявна інформація про вартість товару за МД від 13.03.2015 № 110010000/2015/020288 - 2,8569 руб.РФ/кг, МД від 13.03.2015 № 110010000/2015/020301 - 2,8534 руб.РФ/кг при базовій ціні сировини з базовим вмістом Fe 66% на рівні 2263,00 руб.РФ/т без ПДВ та вартості плати за перевезення, при цьому, вартість перевезення складає 580 руб.РФ/т. Таким чином, вартість на умовах СРТ Дніпродзержинськ «концентрату залізорудного агломераційного» за прямим контрактом складає 2,843 руб.РФ/кг, а позивачем за контрактом із посередником заявлено 1,913 RU за кг.

Судом встановлено, що при визначенні вартості товару митницею за основу бралась вартість виробника товару, сформована для продажу товару на території України, тобто за зовнішньоекономічною операцією.

Шляхом надсилання електронного повідомлення та під час усних консультацій митницею вимагались відомості стосовно торгівельної надбавки у декларанта ПАТ «ДМКД», проте, незважаючи на об`єктивність зазначених вимог (наявність посередницького контракту № 15-04-29 (дата не зазначена), додатку від 29.04.2015 № 1, про що свідчать відомості наданих рахунків виробника від 03.05.2015 б/н, від 04.05.2015 б/н, від 05.05.2015 б/н), декларантом така інформація для митного органу не надана із посиланням на неможливість її надання.

Відповідно до наданих декларантом рахунків виробника вартість оцінюваного товару складає 1240 руб.РФ/т. Оскільки рахунок виробника не містить відомостей стосовно умов поставки, вартість у зазначеному рахунку розраховується на умовах EXW (без врахування транспортних витрат). За наявною у митного органу інформацією вартість перевезення складає 580 руб.РФ/т (специфікація № 15 до прямого контракту).

Отже, митницею розраховано вартість виробника на умовах СРТ Дніпродзержинськ: 1240+580=1820 руб.РФ/т.

Маючи базову вартість продавця за зовнішньоекономічним контрактом, на умовах СРТ Дніпродзержинськ на рівні 1913,69 руб.РФ/т, лист декларанта від 08.05.2015 №062Д/1116 про відсутність відомостей щодо торгівельної надбавки, митницею розраховано торгівельну надбавку: 1913,69-1820 = 93,69 руб.РФ/т.

Після проведення розрахунків відповідачем визначено похідні для проведення перерахунку відповідно до положень МК України:

- 2843,00 руб.РФ/т - базова ціна сировини при базовому вмісті Fe 66% з урахуванням вартості перевезення (МД від 13.03.2015 №110010000/2015/020288, №110010000/2015/020301);

- 93,69 руб.РФ - розрахована митним органом торгівельна надбавка;

- 20,36 руб.РФ/т - надбавка або знижка до базової ціни за 1% Fe долі в пропорції.

Згідно із вимогами п.5 ст.59 МК України відповідачем було проведено коригування вартості оцінюваного товару в залежності від комерційних умов зовнішньоекономічної операції (непрямий контракт) та фактичних якісних показників оцінюваної партії товару за наданим декларантом сертифікатами якості:

- для концентрату залізорудного з вмістом Fe 66,3%, вага - 693,5 т, розрахована вартість склала - (2843 + 0,3 х 20,36 + 93,69) х 693,5 = 2 040 830,41 руб.РФ;

- для концентрату залізорудного з вмістом Fe 66,0%, вага - 4158,25т, розрахована вартість склала - (2843 + 93,69) х 4 158,25 = 12 211 491,19 руб.РФ;

Загальна митна вартість концентрату залізорудного визначена митним органом склала 14 252 321,61 руб.РФ, загальна вага - 4851,75 т.

Таким чином розрахована митницею, відповідно до положень п.5 ст.59 МК України, середня митна вартість імпортованого товару склала 2,9376 руб.РФ/кг.

З вищевикладеного вбачається, що посадовою особою, яка приймала оскаржуване рішення про коригування митної вартості здійснено обґрунтований розрахунок за яким митну вартість скориговано.

Щодо застосованого митницею шостого резервного методу митниця суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтями 59 МК України (ідентичні товари) та 60 МК України (аналогічні товари) передбачено, що у разі, якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена за ціною договору, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами (ст. 59 МК України) або прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами (ст. 60 МК України).

Отже, для можливості застосування методів 2 а) та 2 б), митні оформлення, що стали підставою для коригування митної вартості повинні бути здійсненні за вартістю операції, тобто за ціною договору.

Аналогічні норми містяться і у статтях 2 та 3 Угоди

про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.

У зв`язку з тим, що в базі даних ЄАІС ДМСУ була наявна лише інформація щодо митного оформлення, здійсненого за методом 2-б, суд погоджується з доводами відповідача про те, що у посадової особи митниці не було правових підстав для застосування попередніх методів, у зв`язку з чим обґрунтовано застосовано саме резервний метод.

Судом встановлено, що у графі 33 рішення про коригування заявленої митної вартості №110010000/2015/600348/1 від 08.05.2015 року, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 №598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195 зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Також, посадовою особою митниці зазначено про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Митного кодексу та здійснено відповідний розрахунок.

Таким чином, Рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600348/1 від 08.05.2015 року було прийнято митницею відповідно до норм чинного законодавства, з дотриманням Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 №598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195.

Відповідно до ст. 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20034 від 08.05.2015 року.

Таким чином, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20034 від 08.05.2015 року прийнята митницею відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до положень ч.7 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Позивач скористався наданим ч.7 ст. 55 МК України правом і спірний товар був випущений у вільний обіг за МД від 08.05.2015 № 110010000/2015/020784.

При цьому, як встановлено з матеріалів справи, листом від 21.07.2015 № 062Д/1886 позивач звертався до митниці з проханням розглянути питання щодо відкликання спірного рішення про коригування митної вартості, додатково позивачем було надано лист ТОВ «Русская горно-металлургическая компания» від 07.07.2015 №286 та банківський документ SWIFT від 18.05.2015, проте документи за сформованим переліком до митниці не надав.

Листом від 27.07.2015 №1725/10/04-50-25-02, за результатами опрацювання листа позивача та наданих ним документів, митниця повідомила ПАТ «ДМКД» про те, що враховуючи результати перевірки, невідповідність відомостей у наданих документах, відсутність відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації окремих партій ввезеного товару, у митниці відсутні правові підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості від 08.05.2015 №110010000/2015/600348/1.

Щодо наданого позивачем листа та додаткових документів, суд зазначає наступне.

Листом ТОВ «Русская горно-металлургическая компания» від 07.07.2015 №286, який було надано позивачем, ПАТ «ДМКД» було повідомлено, що додаткові документи (договір з третіми особами, рахунки на здійснення платежів третім особам на користь продавця, виписки із бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товару) ТОВ «Русская горно-металлургическая компания» не має можливості надати у зв`язку з її конфіденційністю, отже цей лист жодним чином не спростовує виявлені митницею невідповідності та неточності у наданих позивачем документах.

Пунктом 6.1 зовнішньоекономічного контракту від 29.04.2015 № 15-0835-12 визначено, що оплата товару відбувається за цінами та у терміни, визначеними специфікаціями до контракту. Оцінюваний товар імпортовано за додатком від 30.04.2015 № 1, згідно з яким товар постачається на умовах 100% оплати протягом 10 банківських днів з дати передачі товару продавцем першому перевізнику, що визначається датою штемпеля станції відправлення.

Враховуючи зазначене, станом на дату подачі листа від 21.07.2015 № 062Д/1886 оплата за товар повинна бути здійснена.

Документами, які підтверджують митну вартість товар є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (ст. 53 МК України).

Позивачем було подано відповідачу банківський документ SWIFT від 18.05.2015 за контрактом від 29.04.2015 № 15-0835-12 здійснено оплату в розмірі 17 630 562,15 RUB.

Відповідно до п. 3.2 контракту від 29.04.2015 № 15-0835-12, орієнтовна сума контракту складає 3 млрд. руб.РФ.

Згідно відомостей графи 22 МД від 08.05.2015 № 110010000/2015/020784 загальна сума за рахунком 9 288 982,73 RUB.

У зв`язку із відсутністю у банківському платіжному документі посилань на специфікацію до контракту або на інвойс, суд погоджується з доводами відповідача про те, що зазначений банківський платіжний документ неможливо ідентифікувати із спірною партією товару.

До того ж, як зазначив відповідач та не спростував позивач, цей самий SWIFT надано позивачем у якості доказу до матеріалів справи №804/15700/15, яка стосується правовідносин, що виникли за іншою поставкою аналогічного товару.

Також, судом встановлено, що згідно інформації Дайджесту цін товарів на світових ринках видавництва ДП «Укрзовнішекспертиза» (№,№ 31, 32, 33, 34 за 2015 рік, які було надано до суду), рівень цін залізорудного концентрату (Росія експорт в Європу, DAP - кордон України) у період з 01.04.2015 по 31.05.2015 складає 50-60 $/т, без ПДВ, що значно вище, ніж заявлено позивачем на умовах СРТ м. Дніпродзержинськ за непрямим контрактом.

Так, станом на 08.05.2015 курс руб.РФ - $ становив 49,98. Таким чином, вартість товару залізорудний концентрат складала 2499 - 2998 руб.РФ/т (позивачем заявлено 1922 RU, митницею визначено 2 945 RU).

Враховуючи результати здійсненою митницею перевірки, невідповідність відомостей у наданих позивачем документах, виявлені під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості та зазначені у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, неможливість проведення обчислення заявленого рівня митної вартості на підставі наданих документів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно зі сформованим митницею переліком, суд прийшов до висновку, що у митниці були відсутні правові підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості від 08.05.2015 № 110010000/2015/600348/1.

Таким чином, матеріали справи містять належні докази неможливості застосування основного методу визначення митної вартості, законності та обґрунтованості прийнятих відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 08.05.2015 №110010000/2015/600348/1 та картки відмови від 08.05.2015 № 110010000/2015/20034.

За наведених обставин суд вважає, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20034 від 08.05.2015 року та рішення №110010000/2015/600348/1 від 08.05.2015 року про коригування митної вартості товарів були прийняті відповідачем на підставі та у межах наданих йому повноважень, за наявності підстав для їх прийняття, а тому є правомірними та не підлягають скасуванню.

Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень рішення якого оскаржуються, належним чином доведено правомірність прийняття спірної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20034 від 08.05.2015 року та рішення №110010000/2015/600348/1 від 08.05.2015 року про коригування митної вартості товарів.

В свою чергу позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 72, 77, 241, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» (51925, Дніпропетровська область, м.Кам`янське, вул.Соборна, 18-Б, код ЄДРПОУ 05393043) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вулиця Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання недійсним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2021 р.

Суддя О.М. Неклеса