Ухвала суду № 96645972, 28.04.2021, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/260/21

Провадження № 2-а/675/13/2021

У Х В А Л А

"28" квітня 2021 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., з участю: секретаря судового засідання – Гук-Миронюк Ю. Г., позивача – ОСОБА_1 , представника позивача – адвоката Іванова А. Б., відповідача – інспектора Гончарука М. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 2 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Гончарука Михайла Миколайовича про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області в особі інспектора сектору реагування патрульної поліції Гончарука Михайла Миколайовича про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Ухвалою судді від 17 лютого 2021 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 04 березня 2021 року замінено у даній справі первісного відповідача Ізяславське відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області в особі інспектора сектору реагування патрульної поліції Гончарука М. М. належним відповідачем Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області. Залучено до участі в справі в якості співвідповідача інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 2 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_2

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про поновлення строку для звернення до суду з даним позовомз посиланням на те, що пропустив зазначений строк з поважних причин, оскільки відповідачем спірну постанову йому не вручено, про її наявність він дізнався лише у грудні 2020 року при отриманні виклику державного виконавця Ізяславського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Ліщука Ю. В. щодо необхідності сплати штрафу відповідно до постанови серії БАА № 263522 від 02 жовтня 2020 року.

Позивач також зазначає, що, отримавши виклик державного виконавця, він звернувся до Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з метою отримання копії оспорюваної постанови, однак на час звернення з даним позовом до суду її копію він не одержав та будь-якої відповіді на своє звернення не отримав.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Іванов А. Б. вказане клопотання підтримали.

Відповідач інспектор сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 2 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Гончарук М. М. проти задоволення даного клопотання не заперечував.

Заслухавши доводи учасників справи та їх представників, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Правовий аналіз цих статей свідчить про те, що законодавець надає можливість позивачу звернутися до суду протягом встановленого строку, з моменту коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Загальний строк звернення до адміністративного суду встановлений у ч. 2 ст. 122 КАС України, який становить шість місяців.

Однак, якщо предметом спору є рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, слід застосовувати приписи ч. 2 ст. 286 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Тобто, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху законодавством встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня вручення постанови. При цьому, слід ураховувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, повернення позовної заяви, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У своєму клопотанні позивач вказує на те, що спірну постанову йому не вручено, про її наявність він дізнався лише у грудні 2020 року при отриманні виклику державного виконавця Ізяславського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Ліщука Ю. В. щодо необхідності сплати штрафу відповідно до постанови серії БАА № 263522 від 02 жовтня 2020 року. Отримавши виклик державного виконавця, він звернувся до Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з метою отримання копії оспорюваної постанови, однак на час звернення з даним позовом до суду її копію він не одержав та будь-якої відповіді на своє звернення не отримав.

На підтвердження своєї позиції позивач надав суду копію виклику державного виконавця від 24 листопада 2020 року, постанови про відкриття виконавчого провадження № 63703261 від 24 листопада 2020 року щодо виконання оспорюваної постанови, поштового конверта, у якому було надіслано вказані документи з відділу ДВС, оригінал рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що 04 січня 2021 року представником Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області отримано лист ОСОБА_1 , опис рекомендованого листа, направленого до Ізяславського відділення поліції, який містить дані про відправлення заяви від ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що будь-які докази вручення позивачу оскарженої ним постанови в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, надані відповідачами копії журналу обліку вихідних документів Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області та реєстру № 129 від 06 жовтня 2020 року не є підтвердженням факту отримання позивачем оспорюваної постанови, оскільки вони не містять у собі доказів вручення її ОСОБА_1

У постанові інспектора сектору реагування патрульної поліції Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Гончарука М. М. серії БАА № 263522 від 02 жовтня 2020 року вказано, що від отримання копії постанови ОСОБА_1 відмовився.

Однак позивач таку обставину категорично заперечив, вказуючи на те, що при ньому жодної постанови поліцейський на виносив та її копію йому не надавав.

Такі доводи підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 .

Тому суд вважає, що дані постанови про відмову отримати її копії особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, за відсутності інших належних та допустимих доказів на підтвердження такої обставини, не можуть бути самостійним підтвердженням факту ознайомлення з її змістом позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики Європейського Суду з прав людини як джерела права.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 08 квітня 2010 року в справі «Меньшакова проти України» (заява № 377/02) у п. 52 «Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (Рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ)».

У справі «Мушта проти України» (заява № 8863/06) у рішенні від 18 листопада 2010 року в п. 32 Європейський суд з прав людини нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

У світлі наведених вище рішень Європейського суду з прав людини суд вважає, що позивач для захисту свого порушеного права діє з належною сумлінністю, оскільки після того, як ОСОБА_1 дізнався про наявність оспорюваної постанови, він звернувся до Ізяславського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з метою отримання її копії, однак до часу звернення ним до суду відповідь на свою заяву та копію відповідного рішення про притягнення до адміністративної відповідальності не отримав. Тому, подаючи даний позов до суду, вважав, що діє в рамках закону.

Тому, можливо стверджувати, що у даній справі, обмеження позивача доступу до суду повинно переслідувати легітимну мету та мати розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Відтак, пропущений ОСОБА_1 строк для звернення до суду підлягає поновленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 286, 248 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 2 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Гончарука Михайла Миколайовича про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: В. І. Столковський