Постанова № 9664562, 25.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2010 р. Справа № 2-а-111/09/2034

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

Суддів - Макаренко Я.М., Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Карнаух А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації на постанову Харківського районного суду Харківської області від 01.09.2009р. по справі№2-а-111/09/2034

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації

про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що протирічить Конституції України та відмову в перерахунку допомоги протиправною, зобовязання вчинити дії по здійсненню перерахунку недоотриманої допомоги,

ВСТАНОВИЛА:

19.02.2009 року ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації (надалі по тексту відповідач), в якому просила суд:

-стягнути з відповідача на її користь 5565, 62 грн. заборгованості з допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 01.09.2009р. позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації в проведенні перерахунку призначеної ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 18 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації зробити перерахунок призначеної допомоги та виплатити ОСОБА_1 з 18 грудня по 31 грудня 2007 року включно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми»в редакції станом на 09.07.2007 року, з урахуванням отриманої нею допомоги за період грудня 2007 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.. 95 Конституції України, ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 3, 4, 51Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообовязкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №13 від 11.01.2007 р., Постанови Кабінету Міністрів України за №32 від 16 січня 2007 р., що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка має малолітню дитину сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та з 18.12.2007 року їй призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною відмови Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації в проведенні перерахунку призначеної ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 18 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації зробити перерахунок призначеної допомоги та виплатити ОСОБА_1 з 18 грудня по 31 грудня 2007 року включно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми»в редакції станом на 09.07.2007 року, з урахуванням отриманої нею допомоги за період грудня 2007 року, суд першої інстанції виходив з Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007, яким визнано неконституційним положення статей 29, 36, п.14 ст.71 та інших та абз. 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради з 22.12.2007 року, з моменту призначення допомоги, по 31 грудня 2007 року повинно було діяти у відповідності з нормою ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми». Призначувати та здійснювати позивачці нарахування допомоги у розмірі встановленого законом, на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Між тим, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу призначена і виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років відповідно до п. 7-11 Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообовязкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №13 від 11.01.2007 р. (а.с. 9, 27, 34) Отже, позивач є особою, застрахованою в системі загальнообовязкового державного соціального страхування.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Відповідно до визначення термінів, які вживаються у зазначеному Законі субєктом загальнообов'язкового державного соціального страхування є застрахована особа, на користь якої здійснюється відповідне страхування.

Страховий випадок подія, з настанням якої виникає право у застрахованої особи або членів її сім»ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг.

За приписами ч. 1 ст. 35 вказаного Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї такого страхового випадку, як догляд за дитиною віком до трьох років.

Статтею 43 цього Закону визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

При цьому, відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень вищевказаного Закону визначено, що до стабілізації економічного становища в Україні розмір виплат, передбачених статтями 41, 43, 46 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно з встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму.

Таким чином, виходячи із системного аналізу приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», права на отримання допомоги за цим законом має особа, застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, при настанні страхового випадку. При цьому розмір такої допомоги визначається щорічно Верховною Радою України.

Між тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»на 2007 рік дію статті 43 зупинено, та статтею 56 цього Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду від 09.07.2007 року визнано неконституційним положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в частині визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Також цим же рішенням, визнано неконституційними положення п. 7 ст. 71 вказаного Закону, в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Отже, починаючи з 9 липня 2007 р. набула чинності, як ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», так і пункт 5 Перехідних положень цього закону.

Враховуючи, що позивач, яка є застрахованою особою, народила дитину у неї настав страховий випадок у вигляді необхідності догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. При цьому, у позивачки виникло право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у формі матеріального забезпечення, передбаченого ст. 43, в розмірі, визначеному п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Відповідно до ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, обовязок щодо надання позивачу матеріального забезпечення у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку покладено на роботодавця за основним місцем роботи, а не на відповідача по справі.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України за №32 від 16 січня 2007 р. встановлено, що в 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям (далі - субвенція) з 1 січня 2007 р. призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб;

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України суперечить ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»щодо порядку призначення та надання вказаних виплат застрахованої особі.

Для подолання цієї колізії необхідно виходити з приписів ч. 4 ст. 9 КАС України, відповідно до яких, уразі невідповідності нормативно-правового акта закону України або іншому правовому акту, суд застосовує акт, що має вищу юридичну силу.

Виходячи із зазначеного принципу про пріоритетність законів над підзаконними нормативними актами, колегія суддів приходить до висновку, що починаючи з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. у відповідача був відсутній обовязок по призначенню, нарахуванню та сплаті позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, оскільки такий обовязок відповідно до ст. 50 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»було покладено на роботодавця.

Позивач є застрахованою особою, у звязку з чим у 2007 році у неї було відсутнє право на отримання допомоги відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Отже, суд першої інстанції не врахував вказаних положень норм матеріального права, неповно зясував обставини, що мають значення для справи та прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною відмови Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації в проведенні перерахунку призначеної ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 18 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації зробити перерахунок призначеної допомоги та виплатити ОСОБА_1 з 18 грудня по 31 грудня 2007 року включно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми»в редакції станом на 09.07.2007 року, з урахуванням отриманої нею допомоги за період грудня 2007 року, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Відповідно приписів ч. 7 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, п. «З»ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 «Про державне мито»з наступними змінами та доповненнями, колегія суддів приймає рішення про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1,70 грн. (одержувач: УДК у Жовтневому районі м. Харкова, код ОКПО 24134113, банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008). Пільг щодо сплати судового збору, відповідно до ст. 4 зазначеного Декрету, відповідач не має.

Керуючись ст.ст. 89, 160, 195, п.3 ст.198, 200, ч.ч. 1, 4 ст.202, ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації задовольнити.

Постанову Харківського районного суду Харківської області від 01.09.2009р. по справі№2-а-111/09/2034 скасувати в частині визнання протиправною відмови Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації в проведенні перерахунку призначеної ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 18 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації зробити перерахунок призначеної допомоги та виплатити ОСОБА_1 з 18 грудня по 31 грудня 2007 року включно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми»в редакції станом на 09.07.2007 року, з урахуванням отриманої нею допомоги за період грудня 2007 року, прийняти нову постанову, якою в задоволенні цієї частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В іншій частині постанову Харківського районного суду Харківської області від 01.09.2009р. по справі№2-а-111/09/2034 залишити без змін.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1,70 грн. (одержувач: УДК у Жовтневому районі м. Харкова, код ОКПО 24134113, банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008).

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя <підпис > Шевцова Н.В.

Судді <підпис >

<підпис > Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. <Список > <Текст > Повний текст постанови виготовлений 02.03.2010 р.