Рішення № 96645368, 29.04.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/2916/20

Номер провадження 2/489/326/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29 квітня 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Губницького Д. Г.

при секретарі - Бугаєвському В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа Друга миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Луконіна Н. В. в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати за ОСОБА_2 право власності на цілу двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 43, 5 кв.м , житловою площею - 28.4 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на вищезазначену квартиру, що належала спадкодавиці на праві спільної сумісної власності разом із чоловіком - ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ) відповідно до свідоцтва про право власності, виданого Миколаївською міською службою приватизації державного житлового фонду 28.08.1993 року, зареєстрованого в ММБТІ за №16873 від 02.12.1993 року. Єдиною спадкоємицею першої черги спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 стала її донька - позивачка ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори у передбачений законом строк. Заповіту ОСОБА_3 не залишала. 03 червня 2020 року позивачка звернулася до Другої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області із заявою про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї матері - ОСОБА_3 , проте отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Для реалізації своїх спадкових прав позивачці було рекомендовано звернутися до суду.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи у її відсутність, а позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлялась судом належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності на підставі наявний документів у матеріалах справи.

Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності відповідача в порядку заочного розгляду, оскільки у відповідності до вимог ч.1ст. 280 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (зворотні повідомлення наявні в матеріалах справи), відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а також у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 1960 року.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу Серії НОМЕР_2 від09.07.1983 р. ОСОБА_1 одружилась з ОСОБА_7 та взяла прізвище чоловіка і стала ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки - ОСОБА_3 .

Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , що належала спадкодавиці на праві спільної сумісної власності разом із чоловіком - ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ) відповідно до свідоцтва про право власності, виданого Миколаївською міською службою приватизації державного житлового фонду 28.08.1993 року, зареєстрованого в ММБТІ за №16873 02.12.1993 року.

Єдиною спадкоємицею першої черги спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 стала її донька - позивачка ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори у передбачений законом строк. Заповіту ОСОБА_3 не залишала (що підтверджується копією матеріалів спадкової справи № 137/2019).

03 червня 2020 року позивачка звернулася до Другої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області із заявою про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 своєї матері - ОСОБА_3 , проте отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Постанова вмотивована тим, що за відомостями департаменту з надання

адміністративних послуг ММР в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні

відомості про реєстрацію місця проживання іншого співвласника спадкового майна - батька

позивачки - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , через що неможливо

встановити місце відкриття та факт прийняття спадщини після його смерті, а, отже,

неможливо визначити склад спадкового майна, що підлягає спадкуванню після смерті

ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

28.08.1993 року батьки позивачки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно з розпорядженням виконкому Миколаївської міської ради №2065 від 27.08. 1993 року отримали у спільну сумісну власність двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . 02.12.1993 року Свідоцтво про право власності на вищевказане житло було зареєстровано в ММБТІ за № 16873.

10 червня 1993 року батько позивачки ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений нотаріусом Другої миколаївської державної нотаріальної контори Лактіоновою С.А. (р.№2-1944). відповідно до умов якого все своє майно він заповів своїй доньці - ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 помер. Спадкоємицею за заповітом після його смерті стала його донька - позивачка ОСОБА_1 , проте у встановлений законом шестимісячний строк вона із заявою про прийняття спадщини після смерті батька не звернулася, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 02.06.2020 року №60395599, яка міститься в спадковій справі №64106027 після смерті ОСОБА_3 .

На момент смерті батька позивачка не була зареєстрована разом із ним, отже в порядку ч. З ст. 1268 ЦК України також спадщину не прийняла.

Згідно ч. 1 ст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст.1269 ЦК України).

За ч. 1 ст.328 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст.392 ЦК України власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Єдиною спадкоємицею за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 стала його дружина - ОСОБА_3 , яка хоч і не зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але прийняла її в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на день смерті була зареєстрована та постійно проживала разом із чоловіком у спадковій квартирі АДРЕСА_1 .

Факт реєстрації ОСОБА_3 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на день його смерті підтверджується наступними письмовими доказами: копією поквартирної картки Ф-А, посвідченої ДНАП ММР; штампом про місце реєстрації особи (стор.11) у паспорті громадянина України ОСОБА_3 (згідно копії); довідкою Ф - З ЖЕУ №7 №1380 від 01.04.2004 року.

Отже, враховуючи викладене, спадок після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері позивачки - ОСОБА_3 складається з цілої квартири АДРЕСА_1 з якої вона успадкувала після смерті свого чоловіка - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , але за життя не оформила своїх спадкових прав належним чином, а інша 1/2 частка - на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 28.08.1993 року.

Спадщину після смерті матері позивачка прийняла шляхом подання до нотаріальної контори відповідної заяви у встановлений законом строк.

За змістом п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

На підставі викладеного, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що пред`явлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання за ОСОБА_1 право власності на цілу двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом. Суд вважає, що таке набуття права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, направлено на захист охоронюваних законом прав та інтересів спадкоємця, у якого на теперішній час існують перешкоди для оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку.

Викладене вище дає підстави вважати, що спірна квартира може бути предметом спадкування, визнання за позивачем права власності на нього не порушуватиме права інших осіб.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 258, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на цілу двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 43, 5 кв.м , житловою площею - 28.4 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На заочне рішення відповідачем протягом 30 днів, з дня його проголошення, до Ленінського районного суду м. Миколаєва може бути подана письмова заява про його перегляд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його складання мають право подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Інформація про сторони:

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ;

Відповідач:

Миколаївська міська рада, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20;

Третя особа:

Друга миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області, місцезнаходження: м. Миколаїв, пр. Миру, 46/1.

Повний текст рішення складений 29.04.2021.

Суддя Губницький Д. Г.