Рішення № 96645068, 28.04.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2715/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої – судді Білінської Г.Б.

при секретарі Терех У.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом прокурора Шевченківського району м. Львова \Галицької окружної прокуратури м.Львова Львівської області\ в інтересах Львівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 треті особи ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Сагайдак О.П. про визнання реєстрації права власності, договорів недійсними та витребування майна, -

в с т а н о в и в :

09.04.2015 р. прокурор Шевченківського району м. Львова звернувся до суду з заявою в інтересах Львівської міської ради про визнання недійсною реєстрації права власності на кв. АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаної квартири від 10.08.12р., укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнання неправомірною реєстрацію права власності на дану квартиру за ОСОБА_2 , визнання недійсним договору купівлі-продажу даної квартири, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , визнання неправомірною реєстрацію права власності на дану квартиру за ОСОБА_3 , скасування рішення ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 28.12.12р. про державну реєстрацію прав на дану квартиру за ОСОБА_3 , витребування квартири з чужого незаконного володіння та передачі територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради.

18.12.2019 р. прокурор Львівської місцевої прокуратури №2 доповнив позовні вимоги та просить витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 та повернути вказану квартиру територіальній громаді м.Львова в особі Львівської міської ради.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що на підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01.06.2012 року за ОСОБА_1 визнано право власності на спадкове майно – квартиру АДРЕСА_1 , та в подальшому зареєстровано за ним в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО». Згодом ОСОБА_1 відчужив вказану квартиру ОСОБА_2 , який також провів державну реєстрацію прав на неї у вказаній установі. 01.11.2013р. останній відчужив спірну квартиру ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу та 28.12.2012 року ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» прийнято рішення про державну реєстрацію прав на вказану квартиру за ОСОБА_3 . Поряд з тим встановлено, що 12.10.2012 року СВ Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області порушено кримінальну справу за фактом використання підробленого рішення Залізничного районного суду м. Львова, згаданого вище, за ознаками складу злочину передбаченого ч.4 ст.358 КК України. Отже, правочини було вчинено з порушенням вимог ЦК України особами, які не мають необхідного обсягу цивільної дієздатності. 24.01.2017 р. право власності на спірну квартиру на підставі свідоцтва про спадщину за законом, виданого 24.01.2017р. П`ятою Львівською державною нотраіальною конторою перейшло до ОСОБА_5 08.12.2017 р. на підставі договору дарування від 08.12.2017 р. №2276, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пшеничною У.В., право власності на квартиру АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_4 .

Оскільки відповідачі набули права власності на спірне майно на підставі підробленого рішення суду, вважає, що спірне майно підлягає поверненню територіальній громаді м. Львова в особі міської ради.

Представник новоствореної Галицької окружної прокуратури м.Львова Львівської області позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та заяві про доповнення позовних вимог.

Представник Львівської міської ради у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи судом.

Представник відповідача ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги заперечили з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , представник ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» в судове засідання не з`явились, хоча повідомлялись про дату, час та місце слухання справи в установленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомили.

Третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Сагайдак О.П. подала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судовому засіданні зазначила, що реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції,яка прокурором зазначена в якості третьої особи – ліквідована, а тому просять таку ,як і Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, до повноважень якого не входить реєстрація речових прав на нерухоме майно, виключити з числа третіх осіб.

Заслухавши доводи учасників процесу, що з`явились, дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд прийшов до наступних висновків .

Судом встановлено, що спірна квартира за адресою АДРЕСА_2 належала на праві приватної власності ОСОБА_6 , на підставі свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 28.07.1995 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла. Спадкоємців по смерті ОСОБА_6 не було.

На підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01.06.2012 року право власності на спадкове майно – квартиру АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_1 . Цим же рішенням суду, зобов`язано ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» зареєструвати за ним право власності на дану квартиру.

В подальшому, на підставі вказаного рішення суду ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 27.06.2012 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав на квартиру АДРЕСА_1 на праві приватної власності в цілому за ОСОБА_1 .

Як вбачається із договору купівлі-продажу від 10.08.12р., ОСОБА_1 відчужив вказану квартиру ОСОБА_2 , а 16.08.2012 року ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» прийнято рішення про державну реєстрацію прав на квартиру за ним.

01.11.2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу вказаної вище квартири, посвідчений приватним нотаріусом Сагайдак О.П., та 28.12.2012 року проведено державну реєстрацію права власності на дану квартиру за відповідачкою ОСОБА_3 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно 24.01.2017 р. право власності на спірну квартиру на підставі Свідоцтва про спадщину за законом, виданого 24.01.2017 р. П`ятою Львівською державною нотаріальною конторою, перейшло до ОСОБА_5 .

08.12.2017 року на підставі договору дарування від 08.12.2017 р. №2276, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пшеничною У.В., право власності на квартиру АДРЕСА_1 , перешло до ОСОБА_4 .

12.10.2012 року СВ Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області порушено кримінальну справу за фактом використання підробленого рішення Залізничного районного суду м. Львова за ознаками складу злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України. Вирок, який би набрав законної сили, у даному кримінальному провадженні відсутній.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У ч.2 ст.16 ЦК України визначається перелік основних способів захисту цивільних прав ти інтересів.

Згідно з ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом.

Ст.ст. 2, 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що на прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді, що полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор Шевченківського району м.Львова звернувся із позовом в інтересах Львівської міської ради, а у судовому засіданні прокурор Галицької окружної прокуратури м.Львова Львівської області підтримав зазначений позов,виступаючи в інтересах Львівської міської ради.

В ході розгляду справи, судом встановлено, що до 08 квітня 2012 року спірна квартира належала на праві власності фізичній особі, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після 08 квітня 2012 року, незважаючи на відсутність спадкоємців у померлої, Львівська міська рада не скористалась правом,наданим їй ст. 1277 ЦК України ,яка передбачає , що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадкове майно, а саме спірна квартира переходить у власність територіальної громади, лише після визнання судом спадщини відумерлою.

Прокурор при подачі позову та в ході розгляду справи не подав доказів того, яким чином відчуження квартири вплинуло чи може вплинути на інтереси Львівської міської ради, яка не являлась неволодіючим власником спірного майна, що породжує право на витребування майна з чужого незаконного володіння.

На відсутність підстав вважати Львівську міську раду неволодіючим власником квартири, а відповідно і на відсутність порушення інтересів Львівської міської ради, звертав увагу і ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй ухвалі від 12 липня 2017 року, а згідно ч.5 ст. 411 ЦПК України, висновки суду касаційної інстанції у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах Львівської міської ради, просив визнати недійсними договори купівлі-продажу спірної квартири, витребувати вказане майно з чужого незаконного володіння та повернути його Львівській міській раді на підставі ч. 1 ст. 215, ст. ст. 216, 388 ЦК України.

Відповідно до ст. 215 та 216 ЦК України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Така правова позиція викладена і у п.5 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

У зв`язку із цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції, може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину.

Разом із тим, відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Одночасне пред`явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (оскільки віндикація - це позов неволодіючого власника про витребування майна від володіючого невласника) і позов про захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, тобто одночасне застосування статей 216 і 388 ЦК України є помилковим, адже віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними.

Відтак, зважаючи на наведені обставини, суд прийшов до переконання, що заявлені прокуратурою позовні вимоги є безпідставними та до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 57, 58, 60, 61, 79, 81, 88, 169, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.cт. 203, 215, 216, 330, 334, 346, 387, 288, 658, 1212 ЦК України, суд,-

у х в а л и в :

у задоволенні позову прокурора Шевченківського рйону м.Львова - Галицької окружної прокуратури м.Львова Львівської області в інтересах Львівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Сагайдак О.П. про визнання реєстрації права власності, договорів недійсними та витребування майна - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Повний текст рішення складено 28.04.2021р.

Суддя Г. Б. Білінська