Ухвала суду № 96644755, 27.04.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/12592/13-ц

пр № 6/464/83/21

У Х В А Л А

27 квітня 2021 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

у складі: судді Шашуріної Г.О.,

секретар судового засідання Бенцак А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові подання головного державного виконавця Сихівського відділу ДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Дзвоник М.В. про визначення частки майна боржника,

у с т а н о в и в :

Головний державний виконавець Сихівського відділу ДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Дзвоник М.В. звернулася до суду з поданням, в якому просить визначити частку майна, що належить боржнику ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 . В обґрунтування подання покликається на те, що на виконанні перебуває виконавче провадження АСВП № 56963159 з примусового виконання виконавчого листа № 464/12592/13-ц, виданого Сихівським районним судом м.Львова від 09 лютого 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВіеС» 1 505 230, 1 гривень. У ході виконання встановлено, що за боржником зареєстровано на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 . Так як боржник добровільно рішення суду не виконує, виникла необхідність повного та фактичного виконання рішення суду шляхом реалізації частини майна, яка є власністю боржника, то виникає потреба для визначення частки даної квартири, яка належить на праві спільної сумісної власності боржнику в судовому порядку.

У судове засідання учасники процесу не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду подання. Від представника стягувача АТ «Таскомбанк» - Лавріва В.П. надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.443 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали подання, суд дійшов наступного висновку.

Положеннями ч.1 ст.443 ЦПК України передбачено визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Так, на виконанні Сихівського відділу ДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) перебуває виконавче провадження АСВП № 56963159 з примусового виконання виконавчого листа № 464/12592/13-ц, виданого Сихівським районним судом м.Львова від 09 лютого 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВіеС» 1 505 230, 1 гривень. Боржником рішення суду не виконується

Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.5 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник (ч.1 ст.50 Закону).

З огляду на викладене вище нормативне регулювання суд констатує, що матеріали подання обов`язково повинні містити докази, що у боржника недостатньо грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача, що в протилежному випадку буде, в розумінні Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, містити ознаки необґрунтованого втручання суду у мирне володіння особою своїм майном.

Суд звертає увагу на те, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено черговість звернення стягнення на майно боржника, відповідно до якої стягнення на нерухоме майно звертається у останню чергу.

Як вбачається з матеріалів подання за боржником зареєстровані транспортні засоби, а саме: ПАЗ 32050R СПГ, номерний знак НОМЕР_1 ; Suzuki New Grand Vitara, номерний знак НОМЕР_2 ; Koegel Syk24, номерний знак НОМЕР_3 , «Renault Magnum», номерний знак НОМЕР_4 .

Разом з тим, державний виконавець не додав до матеріалів подання жодного доказу, який би свідчив про недостатність грошових коштів або рухомого майна боржника, за рахунок яких можна задоволити вимоги стягувача.

Крім того, слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про звернення стягнення на нерухоме майно, виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, однак подання не містить жодного посилання на те, яка актуальна сума заборгованості боржника. Доказів існування непогашеної заборгованості боржника перед стягувачем та доказів ухилення боржника від сплати такої заборгованості виконавцем суду не надано.

З огляду на викладене державним виконавцем не доведено факт того, що у боржника на час звернення до суду, недостатньо грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задоволити вимоги стягувача, а тому суд вважає таке подання передчасним та не знаходить підстав для його задоволення

Керуючись ст.ст.247, 258- 261, 353, 443 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні подання головного державного виконавця Сихівського відділу ДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Дзвоник М.В. про визначення частки майна боржника відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали. Апеляційна скарга подається з урахуванням перехідних положень ЦПК України.

Повне судове рішення складено та підписано 27 квітня 2021 року.

Суддя Г.О.Шашуріна