Ухвала суду № 96643416, 29.04.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 29.04.2021

Справа № 334/494/21

Провадження № 1-кп/334/580/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Бредіхіна Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання Турленко К.С.

прокурора Кочетков О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Сечина Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Павлівка Генічеського району Херсонської області, українця, громадянина України, який має неповну середню освіту, який не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 186 КК України,

встановив:

До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 1-кп/334/580/21 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.02.2021 року задоволено клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу, продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто до 01.04.2021 року.

Ухвалою суду від 16.03.2021 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто до 16.05.2021 року

В судовому засіданні прокурором заявлене клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою строком на 60 діб. Клопотання обґрунтовує тим, що ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу під час досудового розслідування кримінального провадження не зникли. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти вищевказаним ризикам, оскільки вони передбачають перебування на волі.

Захисник адвокат Сечин Я.М. поклався на розсуд суду у вирішені цього клопотання..

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою строком на 60 діб підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Ухвалою від 07.12.2020 до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Запорізькому СІЗО до 04.02.2021 року, визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 40540 (сорок тисяч п`ятсот сорок) гривень.

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Ухвалами Якимівського районного суду Запорізької області від 03.09.2020 р. та 14.09.2020 р. органу досудового розслідування доручено піддати примусовому приводу у судове засідання обвинуваченого ОСОБА_1 , у зв`язку з його неявкою, обвинувачений не працює, що дає суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків повторного вчинення злочинів або переховування від слідства та суду».

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри та існування зазначених ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість ризику щодо переховування від суду та можливість незаконно впливати на потерпілих та свідків; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання винним у інкримінованому правопорушенні, застосування більш м`яких запобіжних заходів на теперішній час є неможливим.

Відповідно до вимог ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України суд, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі 20-ти розмірів прожиткового мінімуму, а саме 45400 гривень..

На підставі викладеного, керуючись ст. 183, 196, 197, 199, 314, 315, 372 КПК України, суд,-

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб.

Термін дії ухвали в частині продовження запобіжного заходу закінчується 27 червня 2021 року о 12:00 годині.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу яку необхідно внести на депозитний рахунок: № UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_1 , провадження по справі №1-кп/334/580/21, ЄУН 334/494/21. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за викликом до суду із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Ленінського районного суду м. Запоріжжя коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суддю Ленінського районного суду м. Запоріжжя. У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: Бредіхін Ю. Ю.