Рішення № 96642285, 29.04.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 квітня 2021 р. Справа № 120/987/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ободівської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Ободівської сільської ради (далі - відповідач), у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду клопотання позивача про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовним розміром 2,0 га, на території Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області;

зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовним розміром 2,0 га, на території Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, із урахуванням висновків суду, та прийняти рішення у вигляді наказу, яким надати позивачу дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він звернувся до відповідача із колективним клопотанням про надання дозволів на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовним розміром 2,0 га, на кожного окремо, на території Ободівської сільської ради, Тростянецького району, Вінницької області (за межами населеного пункту) кадастровий номер земельної ділянки 0524184200:01:004:0430 цільове призначення - 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).

Листом відповідача №57 від 20.01.2021 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання та повідомлено позивача, що земельна ділянка відноситься до земель ландшафтного заказника місцевого значення «Миска».

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 17.02.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву. Також витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії документів, а саме: 1) клопотання із відповідними додатками за результатами розгляду якого направлено позивачеві лист про відмову у наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою; 2) технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, а саме земельної ділянки за кадастровим номером № 0524184200:01:004:0430; 3) поземельної книги, яка відкрита на земельну ділянку за кадастровим номером № 0524184200:01:004:0430 із відповідними до неї додатками, що стало підставою для відкриття Поземельної книги; 4) витягу Державного земельного кадастру відносно земельної ділянки за кадастровим номером № 0524184200:01:004:0430.

15.03.2021 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов. У відзиві зазначено, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень має місце лише тоді, коли в межах повноважень суб`єкта владних повноважень існує обов`язок вчинити конкретні дії, але такий обов`язок не виконаний.

Відповідач вказує, що на клопотання було надано відповідь, в якій зазначено, що на бажану земельну ділянку надано викопіювання жителю села Ободівка гр. ОСОБА_2 , як учаснику АТО, для подальшого надання йому у власність земельної ділянки. Земельна ділянка НОМЕР_4 , яка позначена на графічних матеріалах, відноситься до земель ландшафтного заказника місцевого значення «Миска»

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши інші докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

29.12.2020 позивач звернувся до відповідача із колективним клопотанням про надання дозволів на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства, орієнтовним розміром 2,0 га, на кожного окремо, на території Ободівської сільської ради, Тростянецького району, Вінницької області (за межами населеного пункту) кадастровий номер земельної ділянки 0524184200:01:004:0430 цільове призначення - 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).

До клопотання було додано копії паспортів заявників та РНОКПП, свідоцтва про народження, а також графічні матеріали (викопіювання) із позначенням місця розташування бажаної земельної ділянки.

Листом відповідача №57 від 20.01.2021 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання та повідомлено позивача, що земельна ділянка, яка позначена на графічних матеріалах, відноситься до земель ландшафтного заказника місцевого значення «Миска»

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 18 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Конкретні категорії земель визначені у частині першій статті 19 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, до яких зокрема належать землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

В силу положень п. "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III землі сільськогосподарського призначення передаються громадянам у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Отже, законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення.

Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 Розділу IV ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III.

Так, згідно із ст. 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III.

Зокрема, ч. 6 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що 29.12.2020 позивач звернувся до відповідача із колективним клопотанням до відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовним розміром 2,0 га, на території Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області. При цьому до клопотання додано графічні, на яких бажана земельна ділянка позначена під НОМЕР_4.

Листом від 20.01.2021 № 57 за підписом Ободівського сільського голови Ременюка К.В. відмовлено у наданні вказаного дозволу, оскільки земельна ділянка відноситься до земель ландшафтного заказника місцевого значення "Миска".

При цьому суд не бере до уваги посилання відповідача у відзиві на позовну заяву, що підставою для відмови стало те, що спірна земельна ділянка надана жителю села Ободівка ОСОБА_2 як учаснику АТО. Адже, як видно з матеріалів справи та змісту відповіді, з цих підстав було відмовлено у наданні дозволу на земельну ділянку № НОМЕР_2 , клопотання щодо якої подала ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

В силу положень ч. 7 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Такі питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Отже, аналізуючи вказані норми права, суд наголошує на тому, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або ж мотивовану відмову у його наданні лише у формі рішення, прийнятого на пленарному засіданні відповідної ради.

Крім того, суд звертає увагу, що законом визначено конкретний (місячний) строк для розгляду органом місцевого самоврядування клопотання громадянина про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З цією метою частиною п`ятою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Судом встановлено, що клопотання від 29.12.2020 про надання дозволу позивачу на виготовлення технічної документації із землеустрою розглянуте відповідачем з дотриманням місячного строку. Однак за результатами його розгляду було надіслано листа від 20.01.2021 № 57 за підписом сільського голови, що не відповідає способу, визначеному законом.

Таким чином, оскільки Ободівською сільською радою не прийнято рішення відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача за результатами розгляду поданого клопотання підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку вимогам про зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання з урахуванням висновків суду та прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою, суд зазначає таке.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Тобто дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору з будь-ким.

Повноваження відповідача за результатами розгляду клопотання громадянина про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою регламентовано частиною сьомою статті 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, згідно з якою орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Тобто, саме до повноважень відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування віднесено вирішення питання щодо надання такого дозволу. А оскільки відповідач ще не прийняв жодного рішення за результатами розгляду клопотання, покладення на Ободівську сільську раду обов`язку прийняти рішення на користь позивача може вважатися втручанням у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування.

За цих обставин і враховуючи, що законом чітко визначено порядок отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, відсутні підстави без дотримання такої процедури зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати наперед визначене рішення та фактично підміняти відповідний орган влади.

Тому в цій частині позов не може бути задоволений. Водночас належним способом захисту порушених прав є зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання від 29.12.2020 з урахуванням висновків суду, наведених у судовому рішенні.

Під час розгляду справи суд не вдається до оцінки правомірності підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, зазначених у листі за № 57 від 20.01.2021. Суд враховує, що такий лист немає самостійного правового значення, оформлений всупереч визначеній законом процедурі та не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні положень КАС України.

Крім того, рішення за результатами розгляду клопотання має прийматися колегіальним органом, а саме Ободівською сільською радою, і лише в такому разі йому може надаватися правова оцінка по суті.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши доводи учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, а саме шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у неналежному розгляді клопотання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовним розміром 2,0 га, на території Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області та зобов`язання відповідача повторно розглянути вказане клопотання з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи. В решті позовних вимог належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 29.12.2020 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовним розміром 2,0 га, на території Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області.

Зобов`язати Ободівську сільську раду Гайсинського району Вінницької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 29.12.2020 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовним розміром 2,0 га, на території Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 29.04.2021

позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 )

відповідач: Ободівська сільська рада (код ЄДРПОУ 04331107, вул.Ватутіна, 8, с.Ободівка, Тростянецький район, Вінницька область, 24353)

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна