Ухвала суду № 96641595, 26.04.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. №2-п/759/36/21

ун. №759/16049/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року

Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Горбенко Н.О., секретаря судового засідання Савіцькій Л.Д., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2020р. у цивільній справі №759/16049/20 за позовними вимогами Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 р. відповідач звернувся до суду із зазначеною заявою, просить суд поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення скасувати вказане заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Заяву обгрунтовує тим, що суд прийнявши заочне рішення, позбавив відпоповідача права подати додаткові докази по даній справі та надати пояснення, оскільки спірне заочне рішення суду є обгрунтованим так як ухвалено без його участі відповідача по справі, а тому є незаконним.

ОСОБА_1 зазначив, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але за вказаною адресою з лютого 2020р. не проживає, а тому йому не було відомо про те, що в провадженні Святошинського районного суду м.Києва перебуває у провадженні цивільна справа №759/16049/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає заочне рішення Святошинського районного суду м.Києва від 25.11.2020р. ухвалене у цивільній справі №759/16049/20 таким, що підлягає скасуванню.

У судове засідання представник позивача не з`явилась, повідомлений належним чином, надала до суду відзив, в якому зазначила, що заява відповідача про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню, оскільки відповідач повідомлявся належним чином про дату та час судового засідання за адресою його реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 . Про зміну свого місця проживання, відповідач не повідомляв ані позивача, ані суд. Представник ОСОБА_2 просила суд відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі.

Суд дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2020 задоволено позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення боргу, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за договором про надання банківських послуг №б/н від 08.07.2012 року в розмірі 18114,25 грн. та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Відповідно до Довідки за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської РДА про реєстрацію місця проживання №13150943 від 23.09.2020р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 29.04.1980р. по дату здійснення запиту.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи №759/16049/20 відповідач повідомлявся шляхом надсилання кореспонденції на адресу його реєстрації, що повернулися до суду з відміткою «за терміном зберігання», а отже, з огляду на норми ЦПК України про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином (а.с.87,112,113,114).

Згідно з ч.10 ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Відповідно до ч.17 ст.6 цього Закону особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які, зокрема, беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов`язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (ч. 3, ч. 4 ст. 287 ЦПК України).

У відповідності з ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

При винесенні заочного рішення судом досліджувались та приймались до уваги всі обставини та досліджені матеріали справи, а в заяві не приводиться доводів, не надаються докази, а також відсутні посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, що могли б вплинути на зміст прийнятого заочного рішення.

Виходячи з того, що заявник належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи, а до заяви про перегляд заочного рішення не подано доказів, а також відсутні посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача які могли б вплинути на зміст заочного рішення, прохання про скасування заочного рішення є необґрунтованим.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами, ст.ст. 287, 288 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2020р. у цивільній справі №759/16049/20 за позовними вимогами Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлння ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О.Горбенко