Рішення № 96641423, 21.04.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/21821/20

пр. № 2/759/2381/21

21 квітня 2021 року Святошинський районний суд міста Києва у складі

головуючого-судді Петренко Н.О.

за участю секретаря судових засідань Заставнюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Першої київської державної нотаріальної контори (01135, м. Київ, просп. Перемоги,11), Департамента будівництва та житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (01030, м. Київ, вул. Володимирська,42) про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року представник ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про зняття арешту із житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , накладений першою київською державною нотаріальною конторою на підставі листа Управління капітального будівництва Київської міської державної адміністрації за № 046-75 від 21.01.1998.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача- ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, що серед іншого включає житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Факт належності будинку на праві приватної власності батьку позивача, підтверджується свідоцтвом про право спадщини за законом від 21.02.1995р. Позивач, як єдиний спадкоємець 19.07.2020 звернулася до 12-тої київської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 на підставі якої державним нотаріусом Фещук Н.І. була заведена спадкова справа № 625/2020. Однак у ході оформлення спадкового майна державний отаріус повідомила ОСОБА_1 про те, що вона не може видати свідоцтво про право спадщини за законом та зареєструвати за позивачем право власності на будинок, оскільки на нього накладено арешт, який зареєстрований Першою київською державною нотаріальною конторою. Ні батькові позивача, а ні самому позивачу не було нічого відомо ні про факт накладення арешту на будинок, ні про підстави для його накладення. Минуло більше ніж 20 років з моменту його накладення, жодних дій зі сторони КМДА чи інших органів державної влади по відношенню до будинку вчинено так і не було. Станом на дату звернення до суду з даною позовною заявою будинок не зносився і не перебудовувався.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 11.12.2020р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, просить розглядати справу без його участі, позов підтримує.

Перша Київська державна нотаріальна контора явку свого представника не забезпечила, про місце, час та дату розгляду справи повідомлена належним чином. Завідувач Мотицький І.Л. надіслав на адресу суду лист в якому зазначив, що державна нотаріальна контора до 2013р. була реєстратором заборон та арештів об`єктів нерухомого майна, а не обтяжувач. З 01.01.2013р. нотаріуси не є суб`єктами, які вносять або вилучають обтяження (арешти) на підставі відповідних процесуальних рішень судових та правоохоронних органів.

Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу КМР (КМДА) явку свого представника не забезпечив, про місце, час та дату розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду відзив в якому зазначив, що департамент не є належним відповідачем у даній справі та ніяким чином права позивача не порушував. Тому заявлені позовні вимоги до департаменту є безпідставними, необгрунтованими та не підтвердженні жодними документами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 /а.с.19-20/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер /а.с.21/.

Після смерті батька позивача залишилось спадкове майно, серед якого житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.22-23/.

Листом завідувача Першої київської державної нотаріальної контори Конах Н.П. повідомлено, що надати копії документів на підставі яких було внесено відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна не має можливості у зв`язку із їх відсутністю/а.с.38/.

Листом від 27.10.2020р. № 056/95/К-977 Департаменту будівництва та житлового забезпечення повідомлено, що департамент не є розпорядником інформації щодо обтяження арештом приватного житлового будинку на АДРЕСА_1 , накладеного відповідно до листа Управління капітального будівництва КМДА від 12.01.1998 № 046-75. До компетенції Департаменту будівництва та житлового забезпечення не відносяться повноваження щодо скасування заборон на відчуження вказаного будинку/а.с.39/.

Як вбачається із листа Державного архіву м. Києва від 03.11.2020р. за описами № 1 та № 1-тр справ фонду № Р-1316 за 1998р. окремих справ із назвами «Листи» не виявлено. Надати засвідчену належним чином копію листа № 046-75 від 21.01.1998 КМДА немає можливості/а.с. 40-41/.

Дванадцята київська державна нотаріальна контора повідомила представника позивача, що видача свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок в АДРЕСА_1 призупинено до зняття арешту/а.с.25/.

Відповідно до ч.1,2 ст. 15 ЦК України Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Відповідно до ст. 1261 Цивільного Кодексу України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

При цьому, успадковуючи певну спадщину спадкоємець набуває право власності в порядку спадкування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; рішень судів, що набрали законної сили; ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об`єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, оскільки іншого способу захисту та реалізації спадкових справ, ніж зняття арешту з нерухомого майна у позивачки не має, обраний спосіб захисту права власності позивача в даному випадку суд вважає правильним, таким що не порушує інтереси сторін та третіх осіб в даному провадженні, таким, що не суперечить закону, в зв`язку з чим поданий позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 280,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Першої київської державної нотаріальної контори, Департамента будівництва та житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради про зняття арешту з майна-задовольнити.

Зняти арешт із житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , накладений Першою київською державною нотаріальною конторою на підставі листа Упаравління будівництва Київської міської державної адімінстрації за № 046-75 від 21.01.1998р.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.О. Петренко