Ухвала суду № 96640846, 29.04.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21151/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Писанець В.А., при секретарі Єряшевій А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання адвоката Цецика Івана Михайловича, який діє в інтересах ТОВ «Укрнасінняпром» про скасування арешту в рамках кримінального провадження № 12019000000001024, -

В С Т А Н О В И В :

20.04.2021 адвокат Цецик Іван Михайлович, діючи в інтересах ТОВ «Укрнасінняпром» звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2020 року у справі № 757/5545/20-к в рамках кримінального провадження № 12019000000001024.

Клопотання мотивоване тим, що 06.02.2020 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В. у справі № 757/5545/20-к винесено ухвалу, якою накладено арешт на нерухоме майно (реєстраційний номер № 38522297) (будівля цеху по доробці насіннєвого матеріалу літ.А, будівля адміністративно-побутових приміщені літ.Б-2, будівля контрольно-пропускного пункту літ.В, будівля складу літ.Г, будівля компресорної літ.Д, будівля насосної станції пожежогасіння літ.Ж, завальна яма з навісом літ.З, навіс літ.К, автомобільні ваги літ.Л, будівля майстерні літ.Н), яке розташоване за адресою: Запорізька обл., Запорізький р., с. Сонячне, вулиця Сонячне шосе, будинок 50, та належить ТОВ «Укрнасінняпром», встановивши заборону власникам, іншим особам, державним та приватним органам, установам, підприємствам та організаціям у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебуває дане майно розпоряджатися ним будь-яким чином, у тому числі вчиняти будь-які дії, пов`язані з виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацію прав власності.

В клопотанні адвокат вказує, що арешт нерухомого майна ТОВ «Укрнасінняпром», накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2020 року у справі № 757/5545/20-к накладений необґрунтовано, а також у його застосуванні відпала потреба.

Особа, що подала клопотання в судове засідання не з`явилися, про місце і час розгляду скарги повідомлялися належним чином. Проте адвокат Цецик І.М. через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Представник огану процесуального керівництва у судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, заяв, клопотань, заперечень не надходило.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В судовому засіданні встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019000000001024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191 КК України.

06.02.2020 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В. у справі № 757/5545/20-к винесено ухвалу, якою накладено арешт на нерухоме майно (реєстраційний номер № 38522297) (будівля цеху по доробці насіннєвого матеріалу літ.А, будівля адміністративно-побутових приміщені літ.Б-2, будівля контрольно-пропускного пункту літ.В, будівля складу літ.Г, будівля компресорної літ.Д, будівля насосної станції пожежогасіння літ.Ж, завальна яма з навісом літ.З, навіс літ.К, автомобільні ваги літ.Л, будівля майстерні літ.Н), яке розташоване за адресою: Запорізька обл., Запорізький р., с. Сонячне, вулиця Сонячне шосе, будинок 50, та належить ТОВ «Укрнасінняпром», встановивши заборону власникам, іншим особам, державним та приватним органам, установам, підприємствам та організаціям у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебуває дане майно розпоряджатися ним будь-яким чином, у тому числі вчиняти будь-які дії, пов`язані з виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацію прав власності.

Зазначена ухвала була винесена слідчим суддею на підставі клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора Сахно В.М., у кримінальному проваджені, яке зареєстроване 30.10.2019 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12019000000001024 за фактами розтрати майна Національної академії аграрних наук України в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України Кримінального Кодексу України.

Із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2020 року вбачається, що підставами накладення арешту на грошові кошти є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, з підстав забезпечення цивільного позову судом було відмовлено..

До вказаних висновків слідчий суддя дійшов з огляду на твердження прокурора відділу Офісу Генерального прокурора Сахно В.М., які не відповідають дійсності та обставинам встановленими по зазначеному кримінальному провадженню, з огляду на наступне:

Арештоване майно не відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і не є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства. Тобто, у даному випадку, порушено права ТОВ «Укрнасінняпром» на мирне володіння та користування своїм майном та не дотримано вимоги закону в частині підстав для звернення з клопотанням про накладення арешту на майно.

Належне ТОВ «Укрнасінняпром» нерухоме майно на яке накладено арешт, не є речовим доказом у кримінальному провадженні, так як не є знаряддям вчинення злочину та не зберігає на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, також не містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також ТОВ «Укрнасінняпром» є добросовісним набувачем нерухомого майна, оскільки отримало право власності у встановленому законом порядку, тому зазначене нерухоме майно не може бути витребуване у ТОВ «Укрнасінняпром».

Слід зазначити, що ні після реєстрації 30.10.2019 року кримінального провадження № 12019000000001024, ні на час винесення ухвали від 06.02.2020 року, ні до даного часу жодній із службових осіб ТОВ «Укрнасінняпром» не пред`явлено підозр у вчиненні кримінального правопорушення, при тому що кримінальне провадження розслідується уже майже 18 місяців, що порушує право ТОВ «Укрнасінняпром» на мирне володіння та користування своїм майном.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-И). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статгі 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

На сьогоднішній день відсутні обґрунтовані підстави накладення арешту на майно ТОВ «Укрнасінняпром»

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що відсутні підстави для подальшого втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.02.2020 року у справі № 757/5545/20-к.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання- задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Батрин О.В. від 06.02.2020 року у справі № 757/5545/20-к на нерухоме майно (реєстраційний номер № 38522297) (будівля цеху по доробці насіннєвого матеріалу літ.А, будівля адміністративно-побутових приміщені літ.Б-2, будівля контрольно-пропускного пункту літ.В, будівля складу літ.Г, будівля компресорної літ.Д, будівля насосної станції пожежогасіння літ.Ж, завальна яма з навісом літ.З, навіс літ.К, автомобільні ваги літ.Л, будівля майстерні літ.Н), яке розташоване за адресою: Запорізька обл., Запорізький р., с. Сонячне, вулиця Сонячне шосе, будинок 50, та належить ТОВ «Укрнасінняпром», у вигляді заборони власникам, іншим особам, державним та приватним органам, установам, підприємствам та організаціям у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебуває дане майно розпоряджатися ним будь-яким чином, у тому числі вчиняти будь-які дії, пов`язані з виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацію прав власності у вигляді заборони розпоряджатись таким майном.

Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя В. А. Писанець