Ухвала суду № 96639829, 28.04.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/7687/20

Провадження № 2/712/455/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2021 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Романенко В.А.

за участю секретаря Назаренко М.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Черкаси клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі по цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Енгельса 156/4» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси знаходиться цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Енгельса 156/4» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 вересня 2020 року відкрито провадження у вищезазначеній справи та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 січня 2021 року здійснено перехід із розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільної справи – у розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

27.04.2021 року від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Енгельса 156/4» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому відповідач ОСОБА_1 зазначає, що незважаючи на те, що позов має назву про витребування майна з чужого незаконного володіння, що визначається статтею 387 ЦК України, у цьому позові ця стаття не застосовується позивачем в якості підстав позову.

В якості підстав для позову, позивач тлумачить статті ЦК України та ЗУ № 2688- ІІІ, викривлюючи їх зміст, надаючи своїм тлумаченням змісту якого в цих статтях немає та використовує вигадані ним обставини, чим вводить суд в оману.

Позов подано на підставі статей 15, 16 ЦК України де йдеться про захист цивільних прав та інтересів кожної особи, не вказуючи які саме цивільні права та інтереси кожної особи порушені та чи є факт саме незаконного володіння відповідачем.

Далі підставами для позову вказуються статті ЦК України: 22, 321, 382, 399, 400.

Ці статті ЦК України не визначають Право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння та порядок витребування цього майна.

Позов не відповідає вимогам ЦГЖ України про основні положення досудового врегулювання спору та позовна заява не має доказів досудового врегулювання спору.

Таким чином, не здійснивши заходи досудового врегулювання спору, та не надавши до позивної заяви доказів досудового врегулювання спору, позивач порушив ст. 16, пп. 6 п. 3 ст.175 ЦПК України.

Надані позивачем до суду документи свідчать, що позивач діє в суді на підставі недійсного документу: протоколу № 3. Недійсність цього документу обумовлена статтями 90, 207, 215 ЦК України, ст. 6, 10 ЗУ №2688-ІІІ.

Також, така обставина, як відсутність доручення співвласників, оформленого рішенням загальних зборів ОСББ, про звернення до суду від імені співвласників з даними позовними вимогами, є привласненням та перевищенням повноважень позивачем. Такими діями, позивач порушив ст. 17 ЗУ 2688-ІІІ, де визначені питання з якими ОСББ має право звертатись до суду без доручення.

Через це, в позивача відсутня цивільна дієздатність юридичної особи висувати данні позовні вимоги. Що обумовлено ст. 92 ЦК України.

Позивачем до суду не надано документів, що свідчать про його та правління ОСББ право власності на означене ним майно. Через це позовна вимога передати (не вказано на підставі якого права) майно правлінню ОСББ, взагалі не суб`єкту права спільної сумісної власності, є безпідставною.

Позивачем до суду не надано документів, що підтверджують вказані ним в позові обставини.

Позивачем до суду не надано доказів, що вказане ним у позові майно існує в матеріальному світі та знаходиться у відповідача.

Позов містить недостовірну інформацію стосовно відповідача, в підтвердження якої позивачем не надано жодного доказу. Що окремо потребує процесуальних заходів передбачених п. 5 ст. 277 ЦПК України:

Таким чином, позов має абстрактний зміст, в ньому відсутній предмет спору та він містить недостовірну інформацію стосовно відповідача.

На підставі п. 2 ст. 255 ЦПК України просить закрити провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Енгельса 156/4» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання відповідача.

Відповідач в судовому засіданні підтримав клопотання та просив суд його задовольнити.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору слід відмовити.

Суд дійшов до такого висновку, враховуючи позицію Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Поряд з цим за змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

З системного аналізу зазначених статей, суд приходить до висновку, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Суд вважає, що посилання відповідача на те, що по справі відсутній предмет спору є безпідставним, а тому суд не вбачає підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України для закриття провадження по справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору що є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Керуючись ст. ст. 174, 255 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі по цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Енгельса 156/4» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Головуючий:

Повний текст ухвали виготовлений 28 квітня 2021 року.