Вирок № 96639221, 29.04.2021, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/4566/20

Провадження № 1-кп/552/61/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.04.2021 року Київський райсуд м. Полтави в складі:

Головуючого судді - Куліша Ю.В.

секретаря - Бережного М.О.

за участю прокурора - Гіззатулліної Ю.Я.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника обвинуваченого - Пономаренко В.В.

потерпілого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020170020000632 від 21.03.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, українець, уродженець м. Полтава, освіта середня, не одруженого, офіційно не працюючий, має на утриманні малолітніх дітей, зареєстрований АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

1)04.01.2006 Полтавським районним судом м. Полтави за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк два роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком два роки, вирок вступив в законну силу 22.03.2006;

2)27.09.2006 Полтавським районним судом м. Полтави за ч.3 ст.187 КК України, до позбавлення волі строком сім років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком два роки, вирок вступив в законну силу 29.11.2006;

3)05.11.2012 Полтавським районним судом м. Полтави за ч.2 ст.185 КК України, до позбавлення волі строком один рік шість місяців, на підставі ст. 71 КК України засуджений до двох років позбавлення волі, вирок вступив в законну силу 21.11.2012;

4)23.08.2013 Полтавським районним судом м. Полтави за ч.3 ст.185 ч.2 ст. 185 КК України, до позбавлення волі строком п`ять років, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання три роки шість місяців позбавлення волі, вирок вступив в законну силу 10.10.2013;

5)22.12.2016 Полтавським районним судом м. Полтави за ч.2 ст.185 КК України, до позбавлення волі строком один рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком один рік, вирок вступив в законну силу 24.01.2017;

6)01.10.2018 Полтавським районним судом м. Полтави за ч.2 ст.310 КК України, до позбавлення волі строком три роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком три роки, вирок вступив в законну силу 01.11.2018;

7)15.02.2019 Полтавським районним судом м. Полтави за ч.2 ст.125 КК України, на підставі п.7 ч. 1 ст. 284, ч. 1 ст. 477 КК України провадження закрито, вирок вступив в законну силу 25.02.2019

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

07.03.2020 року у вечірній час доби ОСОБА_1 , правомірно перебуваючи поблизу багатоповерхового будинку, що розташований за адресою: м. Полтава, вул. Половка, буд. 93, діючи з прямим умислом, повторно, з корисливим мотивом та метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що його дій ніхто не помічає, шляхом вільного доступу викрав з кишені плаща мобільний телефон «Samsung Galaxy J 6 +» в корпусі чорного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 : НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , чим спричинив потерпілому матеріальної шкоди на суму 2372 грн. 07 коп. (без ПДВ). У подальшому ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав та суду дав показання, що він 07.03.2020 року телефон в потерпілого не викрадав, а знайшов його на лавочці біля під`їзду після того як потерпілий пішов додому. Хотів у подальшому повернути

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 підтримав фактичні обставини справи встановлені прокурором.

Крім показань потерпілого та обвинуваченого вина останнього у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами.

Даними протоколу про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 11.03.2020 року, згідно вказаного документу, потерпілий звернувся до правоохоронних органів із завою про вчинення відносно нього кримінального правопорушення 07.03.2020 року, а саме незаконне заволодіння його телефоном.

Даними протоколу огляду місця події від. 16.07.2020 року відповідно до якого ОСОБА_1 добровільно видав працівникам поліції телефон.

Висновком спеціаліста № 0408/1/20, від 17.07.2020 року, відповідно до якого встановлена вартість телефону.

Речовими доказами у справі.

Даними протоколу пред`явлення для впізнання від 29.09.2020 року, відповідно до якого потерпілий серед представлених фотознімків впізнав особу ОСОБА_1 з яким в ніч зникнення телефону, розпивав спиртні напої.

Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 30.09.2020 року, за участі ОСОБА_1 , відповідно до якого останній розповів про обставини вчинення злочину та показав на місці за яких обставин.

Надані стороною обвинувачення докази у справі суд визнає їх належними та допустимими, а тому клопотання сторони захисту про визнання доказів недопустимими не заслуговують на увагу та не підлягають до задоволення.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 в частині того, що він не викрадав телефон у потерпілого, суд оцінює критично, як спробу уникнути відповідальності, оскільки дані показання не узгоджуються та повністю суперечать його діям, відповідно яких, він телефон потерпілому не повернув наступного дня, а був вилучений у нього через чотири місяця, а також те, що останній змінив сім карту телефону на свою а сім карту з номером потерпілого викинув. Такі дії обвинуваченого свідчать про те, що останній не мав наміру повертати телефон потерпілому, а діяв виключно з корисливим характером на заволодіння чужим майном.

Аналізуючи докази по справі, зібрані під час досудового слідства та всебічно досліджені в судовому засіданні, суд їх визнає достатніми, об`єктивними і такими, що викривають ОСОБА_1 , як особу, що вчинила злочинні дії направлені на умисне заволодіння чужим майном.

Отже, даючи юридичну оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_1 , суд кваліфікує їх за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки встановлено, що він вчинив умисні та протиправні дії, які виразились у повторному заволодінні чужим майном (крадіжка).

В силу ст. 66 та 67 КК України обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, разом з тим суд враховує і його поведінку, а саме заперечення очевидних фактів, намагання всіляко переконати суд про свою непричетність до вчиненого, відсутність каяття у вчиненому, те що він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, новий злочин вчинив під час перебігу іспитового строку, встановленого попереднім вироком, а тому вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України.

З метою забезпечення виконання вироку суду, ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 01.10.2018 року та остаточно визначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 3 роки

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили обрати у виді тримання під вартою.

Початок строку вiдбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 29.04.2021 року.

Речові докази повернути за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Полтави, а засуджений, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту його отримання.

Головуючий Ю.В.Куліш