Рішення № 96638847, 29.04.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/6462/20

Провадження № 2/369/1946/21

РІШЕННЯ

Іменем України

29.04.2021 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Мазурик Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТДВ СК «Ю.ЕС.АЙ», ОСОБА_2 про стягнення завданої моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року позивач звернувся із позовом до відповідача ТДВ СК «Ю.ЕС.АЙ», ОСОБА_2 про стягнення завданої моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що 17.08.2019 року в Києво-Святошинському районі, Київської області в селі Софіївська Борщагівка по вул. Шевченка, 258 сталась ДТП за участі автомобіля позивача та автомобіля « Ніссан» Ікс-Трейл, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 в результаті автомобілі були пошкодженні. Вказав, що поліцейськими неповно було з`ясовано обставини справи та складено протокол відносно позивача про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та скеровано до Києво-Святошинського районного суду Київської області. Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.10.2019 року було повернуто матеріали справи до БПП в с. Чайки УПП у Київській області для додаткової перевірки та належного оформлення. Постановою від 20.01.2020 року справу про адміністративне правопорушення було закрито у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення. 05.02.2020 року позивач звернувся до ТДВ СК «Ю.ЕС.АЙ» з заявою про виплату страхового відшкодування, однак йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування оскільки ОСОБА_2 не притягувався до адміністративної відповідальності по вищевказаному ДТП, він не є особою відповідальною за збитки. Тому просив суд стягнути солідарно з ТДВ СК «Ю.ЕС.АЙ» та ОСОБА_2 22 950 грн. відшкодування матеріальної шкоди спричиненої в результаті ДТА та 840,80 грн. судових витрат.

16.07.2020 року на адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_2 вказав, що ДТП сталась з вини позивача, позивачем не надано доказів того, яких пошкоджень зазнав його автомобіль під час ДТП, копія рахунку-фактури від 25.05.2020 року не може бути таким доказом. Просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

03.08.2020 року на адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшов відзив від ТДВ СК «Ю.ЕС.АЙ» вказали, що відповідно інформації з електронного реєстру МТСБУ правопорушником в дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 17 серпня 2019 року зазначено ОСОБА_1 постановою Києво- Святошинського районного суду Київської області справу закрито в зв`язку з відсутністю події складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 124 КУпАП. За результатами розгляду наданих документів та проведеного страхового розслідування ТДВ СК « Ю.ЕС.АЙ» було прийнято рішення відмовити у виплаті страхового відшкодування. Також, вину ОСОБА_2 у вчиненні ДТП не встановлена, тому в даному випадку його цивільно-правова відповідальність в результаті настання ДТП не виникла. Тому просили суд в частині задоволення позовних вимог , пред`явлених до ТДВ СК «Ю.ЕС.АЙ», відмовити в повному обсязі.

19.10.2020 року на адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла відповідь на відзив вказав, що доказами вини ОСОБА_2 є письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .. Також вказав, що наразі автомобіль не відремонтований, а тому належними та допустимими доказами є рахунок-фактура № МІ-0022 від 25.05.2020 року на загальну суму 22 950 грн.

16.12.2020 року адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшли заперечення на відповідь на відзив вказав, що вина у зазначеній ДТП не встановлена у передбаченому законом порядку, позивачем не було надано належних доказів розміру заподіяної йому шкоди.

Ухвалою суду від 03.06.2020 року у справі відкрито провадження, яке постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач та його представник в судове засідання призначене на 10.02.2021 року не з`явились, через канцелярію суду подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, просили суд задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання призначене на 10.02.2021 року не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ТДВ СК «Ю.ЕС.АЙ» в судове засідання призначене на 10.02.2021 року не з`явився. Про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 17.08.2019 близько 17 години 40 хвилин, в Київській області, Києво-Святошинського району, с. Софіївська Борщагівка, вулиця Шевченка, 258, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf д.н.з НОМЕР_2 , перед початком руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем Nissan X-Trail д.н.з. НОМЕР_1 , який об`їхав з ліва. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.3Б, 10.1 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.01.2020 року справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З постанови суду також вбачається, що при зіткненні автомобілі отримали механічні пошкодження. Даних про те, які саме пошкодження отримав, зокрема, автомобіль позивача - постанова не містить.

Відповідно до рахунку-фактури № МІ-0022 від 25.05.2020 року загальна сума витрат на виконання робіт, запчастин і матеріалів становить 22 950 грн.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами,

2) висновками експертів,

3) показаннями свідків.

При цьому, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмету доказування (ч. 4 ст. 77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми докази є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Так, позивачем не надано суду доказів того, яких саме пошкоджень зазнав автомобіль марки «Фольцваген», модель «Гольф», д.н.з. НОМЕР_2 , під час вищезазначеної ДТП. Відтак, суд позбавлений можливості встановити розмір збитків за відновлювальний ремонт автомобіля позивача. Саме лише посилання на рахунок-фактури не може підтвердити розмір збитків за відновлювальний ремонт автомобіля завданих діями відповідача

Щодо інших доказів, долучених позивачем, на підтвердження обставин, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, то вони в своїй сукупності не є достатніми для задоволення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Крім того, згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Крім того, частиною 1 статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що відповідач винний в скоєнні ДТП, оскільки постановою суду закрито провадження у зв`язку з відсутністю у діях позивача склад адміністративного правопорушення. В той же час жодного належного доказу вини відповідача у скоєнні вищевказаного ДТП матеріали справи не містять.

Зазвичай вина особи в спричиненні дорожньо-транспортної пригоди встановлюється при розгляді питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності. В той же час в даному випадку така вина відповідача судом встановлена не була, оскільки на відповідача не складалась постанова про притягнення до адмінітративної відповідальності.

Вина відповідача у спричиненні шкоди може бути встановленою судом й в рамках цивільного провадження. В той же час такі обставини мають бути належним чином доведені, відносно них до суду мають бути представлені (або за клопотанням сторони забезпечені судом) належні та допустимі докази. Якщо в адміністративному провадженні ці докази надають відповідні органи, то в цивільному провадженні такі докази мають буди надані сторонами (ст.12,81 ЦПК України).

В свою чергу матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів того, що саме відповідач є особою, винною в спричиненні ДТП. При цьому жодного клопотання щодо витребування матеріалів справи про адміністративне правопорушення, в якій мають міститися інші документи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, тощо, позивачем до суду не заявлялося. На сьогоднішній день вина відповідача не доведена у передбаченому законом порядку як в рамках даної справи, так і не встановлена рішенням суду про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності. За таких умов суд позбавлений можливості для висновку щодо вини ОСОБА_2 в скоєнні ДТП, відтак підстави для покладення на нього цивільно-правової відповідальності в даному випадку відсутні.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Збирання доказів не є обов`язком суду (ч.2 ст. 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному , об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Оскільки позивач не довів, що саме відповідач винний в вищевказаній дорожньо-транспортній подій, а також позивачем не доведено розмір заподіяних збитків необхідних для відновлення пошкодженої речі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

У зв`язку із відмовою в задоволенні позову суд не вбачає правових підстав і для стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат.

На підставі ст. 259, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТДВ СК «Ю.ЕС.АЙ», ОСОБА_2 про стягнення завданої моральної шкоди- відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Дубас