Рішення № 96638159, 26.04.2021, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/474/21

Провадження № 2-а/163/26/21

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Шеремети С.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) до інспектора СРПП ВП № 1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції Самолюка Олександра, Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві представник позивача просить визнати протиправною і скасувати винесену інспектором СРПП ВП № 1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Самолюком О. постанову в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 791192 від 18 лютого 2021 року стосовно ОСОБА_1 за ч.ч.1, 6, 5 ст.121 КУпАП та провадження у цій справі закрити на підставі ч.1 ст.247 КУпАП.

Вимоги представник обґрунтував тим, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права. За твердженнями позивача правопорушення він не вчиняв, Правил дорожнього руху не порушував. Відсутність складу адміністративного правопорушення обґрунтовує відсутністю вини в діях позивача, відсутністю об`єктивної сторони та самої події правопорушення. Процесуальні порушення полягають у тому, що інспектором порушено вимоги ст.ст.268, 279, 285 КУпАП, а саме не було роз`яснено позивачу його прав, не оголошувалось про розгляд справи, не оголошувалась сама постанова, проігноровано доводи позивача щодо своєї невинуватості, оскаржувана постанова не містить відомостей про технічний засіб відео фіксації, тому сам відеозапис не може бути належним доказом.

Правом на подання відзиву відповідачі не скористались.

В судове засідання сторони не з`явились.

Представник позивача засобами електронного зв`язку надіслав заяву про підтримання позову та розгляд справи за його і позивача відсутності.

Відповідач інспектор СРПП ВП № 1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Самолюк О. в канцелярію суду подав заяву, у якій просив проводити судове засідання за його відсутності. До заяви додав копію оскаржуваної постанови, зробленої з оригіналу, який зберігається у відділі поліції.

Відповідач Головне управління Національної поліції у Волинській області про причини неявки в судове засідання свого представника суд не сповістило, хоча про час і місце судового розгляду дане Головне управління було належним чином повідомлене, що підтверджується інформацією з Інтернет-сайту Укрпошти щодо відстеження рекомендованого поштового відправлення за трек-номером.

З огляду на викладене суд розглянув справу в порядку письмового провадження відповідно до ч.9 ст.205, ч.3 ст.268 КАС України, оскільки не вбачає перешкод для такого розгляду.

Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.

18 лютого 2021 року інспектором СРПП ВП № 1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Самолюком О. відносно позивача ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 791192, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 5,6 ст.121 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 гривень.

Зі змісту цієї постанови вбачається, що підставою для її винесення слугувало те, що позивач ОСОБА_1 18 лютого 2021 року об 11 годині 21 хвилин в місті Любомль по вулиці Володимирській керував автомобілем «Mitsubishi», номерний знак НОМЕР_1 , який був технічно несправним, а саме: не освітлювався задній правий габарит, був забруднений задній номерний знак, був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.31.47, п.2.9 (в), п.2.3 (в) Правил дорожнього руху.

Заявлені вимоги про скасування даної постанови представник позивача заявив до двох відповідачів: інспектора СРПП ВП № 1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Самолюка О. та Головного управління Національної поліції у Волинській області.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із ч.1 ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п`ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.1, 5, 6 ст.121 КУпАП, відносяться до компетенції органів Національної поліції.

Працівники органів і підрозділів Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені органів Національної поліції і у даному випадку не можуть виступати самостійними суб`єктами владних повноважень, тобто окремо від державного органу, посадовою особою якого вони є, виносячи одноособові рішення.

Отже, працівники органів Національної поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції.

Тому належним відповідачем, як суб`єктом владних повноважень у адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення щодо правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції.

З урахуванням наведеного судом встановлено підстави для висновку, що визначений за позовом у статусі відповідача інспектор СРПП ВП № 1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Самолюк О. не є належним відповідачем.

У зв`язку із цим у задоволенні заявлених вимог до цього неналежного відповідача слід відмовити.

Щодо заявлених вимог до відповідача Головного управління Національної поліції у Волинській області суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частиною першою статті 268 КУпАП визначені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зокрема, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право : знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Згідно із вимогамист.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перелік доказів, якими доводиться вина особи у справах про адміністративні правопорушення, визначений ч.1 ст.251 КУпАП.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У статті 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до відповідальності за ч.ч.1, 5, 6 ст.121 КУпАП у зв`язку із порушенням ним вимог п.31.47, п.2.9 (в), п.2.3 (в) Правил дорожнього руху.

Частиною 1 статті 121 КУпАП встановлена відповідальність, зокрема за керування водієм транспортним засобом, що має несправності … зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється ...

Частиною 5 статті 121 КУпАП встановлена відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Частиною 6 статті 121 КУпАП встановлена відповідальність за керування водієм транспортним засобом … з номерним знаком … забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів …

За змістом п.31.4.7 (ї) Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо відсутні або несправні фари і задні габаритні ліхтарі транспортного засобу, що перевозить великогабаритний, великоваговий чи небезпечний вантаж, а також проблискові маячки, світлоповертальні елементи, розпізнавальні знаки, передбачені пунктом 30.3 цих Правил.

За змістом п.2.9 (в) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом … без номерного знака або з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.

За змістом п.2.3 (в) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Представник позивач в позовній заяві вказує, що в оскаржуваній постанові не наведено жодного належного доказу його вини у скоєнні правопорушень, а інформація про відеофіксацію зазначена без вказівки про технічний засіб на який вона здійснювалась.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

З оскаржуваної постанови вбачається, що до неї додається відеофіксація.

Проте самого цього відеозапису, як і інших можливих доказів у відповідності до ст.251 КУпАП на підтвердження винуватості позивача та самих обставин події відповідач суду не надав, своїх прав згідно ст.ст.44, 47 КАС України не реалізував.

Крім цього, у постанові не вказано назву, модель і серійний номер пристрою, який застосовувався для відеозапису події, що з огляду на правові позиції Верховного Суду в справах № 295/3099/17, № 524/9716/16-а виключає цей відеозапис як належний та допустимий доказ вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, доводи сторони позивача належними та допустимими доказами по справі не спростовані.

Згідно із ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів в справі про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Фактичні обставини, на які сторона позивача покладається як на підставу своїх вимог в частині, що стосуються недоведеності вини позивача у вчиненні адміністративних правопорушень належними і допустимими доказами, суд під час розгляду справи в силу ч.2 ст.77 КАС України вважає доведеними.

Стосовно доводів про порушення інспектором СРПП вимог ст.ст.268, 279, 285 КУпАП, то такі спростовуються власне самою оскаржуваною постановою, у якій позивач власноручним підписом підтвердив, що права за ст.268 КУпАП йому роз`яснені та копію постанови він отримав.

Доказів того, що позивач клопотав про його бажання мати захисника під час розгляду справи, суду не надано.

Крім цього, вказуючи, що інспектором під час розгляду справи проігноровано доводи і заперечення позивача щодо факту вчинення порушення, представник позивача у позові не вказав у чому саме полягають такі доводи і заперечення, а відтак не довів, які конкретно факти і обставини не були оцінені і взяті до уваги інспектором СРПП під час розгляду справи і винесенні оскаржуваної постанови.

Разом із цим, відсутність таких порушень зі сторони інспектора СРПП під час розгляду справи не доводять законності самої постанови.

Недоведеність і не підтвердження належними і допустимими доказами винуватості позивача у вчиненні порушень Правил дорожнього руху є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, вищенаведене дає підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет на 2021 рік" розмір такого прожиткового мінімуму визначено у 2270,00 гривень.

Отже, за даним позовом підлягає сплаті судовий збір в сумі 454,00 гривень (2270 х 0,2).

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується копією свідоцтва про інвалідність та працездатність серії НОМЕР_2 , тому при зверненні до суду він не сплачував судовий збір.

Відповідач Самолюк О. виносив оскаржувану постанову в порядку ч.2 ст.222 КУпАП від імені органу Національної поліції. Таким органом відповідно до ст.13 Закону України "Про Національну поліцію" є Головного управління Національної поліції у Волинські області.

Відтак, в користь держави за рахунок бюджетних асигнувань цього органу поліції слід стягнути судовий збір в сумі 454,00 гривень.

Керуючись ст.ст.242-247 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову інспектора СРПП ВП № 1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції Самолюка Олександра від 18 лютого 2021 року серії БАА № 791192 про накладення на ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) за ч.ч.1, 5, 6 ст.121 КУпАП стягнення у вигляді 340 гривень штрафу скасувати.

Провадження в справі за постановою про адміністративне правопорушення серії БАА №791192 закрити.

У задоволені позову ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) до інспектора СРПП ВП № 1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції Самолюка Олександра про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БАА №791192 відмовити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Волинській області за рахунок його бюджетних асигнувань в користь держави 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення через Любомльський районний суд.

Ім`я позивача - ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ); місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - 0983009325108.

Найменування відповідачів:

- інспектор СРПП ВП № 1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Самолюк Олександр; службова адреса - вулиця Володимирська 3, місто Любомль Волинської області.

- Головне управління Національної поліції у Волинській області; місце знаходження - вулиця Винниченка 11, місто Луцьк Волинської області; код ЄДРПОУ - 40108604.

Головуючий: суддя С.А.Шеремета