Ухвала суду № 96638007, 29.04.2021, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 165/2073/19

Номер провадження: 1-і/156/2/21

У Х В А Л А

Іменем України

29 квітня 2021 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Малюшевської І.Є.

за участю: секретаря судового засідання Киці Л.Ф.

прокурора Данилюка О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого Герасимчук Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іваничі у кримінальному провадженні № 12019030050000714 від 01.07.2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою,

в с т а н о в и в :

На розгляді Нововолинського міського суду Волинської області знаходиться вказане кримінальне провадження.

20.04.2021 року прокурор у кримінальному провадженні Нововолинського відділу Володимир-Волинської окружної прокуратури Данилюк О.В. звернувся до суду із клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 в кримінальному провадженні № 12019030050000714 від 01.07.2019 року, оскільки ризики, визначені п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу (спроби переховування обвинуваченого від суду, здійснення обвинуваченим незаконного впливу на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинення інших кримінальних правопорушень), не відпали, а продовжують існувати і на стадії судового провадження. Більш м`який запобіжний захід, аніж взяття під варту, не зможе запобігти і є недостатнім для запобігання ризикам, що продовжують існувати, є виправданим за наявності суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.

22.04.2021 року дані матеріали на підставі п. 20-5 Перехідних положень КПК України ухвалою Волинського апеляційного суду передано на розгляд до Іваничівського районного суду Волинської області з урахуванням того, що у Нововолинському міському суді Волинської області з поважних причин неможливо здійснити розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019030050000714 від 01.07.2019 року, про обвинувачення ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи від 26.04.2021 року головуючим суддею визначено суддю Малюшевську І.Є.

Як вбачається з поданого клопотання, ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у тому, що, будучи раніше судимим вироком Нововолинського міського суду Волинської області за ч. 2 ст. 186 КК України від 14.05.2014 до покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ять років, судимість за яким не знята та не погашена у встановленому законом порядку, 23.06.2019 близько 01 год. 49 хв., знаходячись в приміщенні торгової зали магазину «Продукти-1185» ТОВ «АТБ-Маркет», що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Нововолинськ, пр-т Дружби, 6А, шляхом вільного доступу, таємно, повторно, взяв з торгівельного стелажу лікеро-горілчаного відділу одну пляшку коньяку марки «Шабо VS 3 зірки», об`ємом 0,5 л., вартістю 147,24 грн., після чого, утримуючи вказану пляшку коньяку під одягом, проходячи повз каси магазину, намагався покинути його, однак злочинні дії ОСОБА_1 були виявлені касиром, та, незважаючи на вимогу останньої зупинитися та віддати викрадене, розуміючи, що він діє відкрито, останній продовжив вчиняти протиправні дії та вийшов з приміщення магазину, внаслідок чого повторно, відкрито заволодів однією пляшкою коньяку марки «Шабо VS 3 зірки», об`ємом 0,5 л., чим спричинив ТОВ «АТБ-Маркет» майнову шкоду на суму 147,24 грн.

За вчинення даного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_1 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину підтверджується здобутими під час досудового розслідування доказами, вказаними в реєстрі матеріалів досудового розслідування, в їх сукупності.

Ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду від 07.08.2019 у зв`язку з наявністю передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризиків вчинення ОСОБА_1 спроб переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, йому обирався запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Вказані ризики на даний час не зменшились та продовжують існувати, а ризики переховування від суду та вчинення нових кримінальних правопорушень збільшились.

Так, ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, відбував реальне покарання у виді позбавлення волі, обвинувачується у вчиненні повторного тяжкого корисливого злочину, маючи не зняті та не погашені судимості за:

-вироком Нововолинського міського суду від 08.11.2010, яким його засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст.296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

-вироком Нововолинського міського суду від 04.02.2011, яким його засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

-вироком Нововолинського міського суду від 17.02.2014, яким його засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на підставі ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;

-вироком Нововолинського міського суду від 14.05.2014, яким його засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, вироком апеляційного суду Волинської області від 30.07.2014 вирок Нововолинського міського суду від 14.05.2014 скасовано, засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на підставі ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Звільнився з місць позбавлення волі 25.10.2018, однак на шлях виправлення не став та обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, обвинувачений молодого віку, тяжкими захворюваннями не хворіє, є працездатним, однак офіційно ніде не працює.

Під час досудового розслідування даного кримінального провадження ОСОБА_1 29.07.2019 року було оголошено в розшук як особу, яка переховується від органу досудового розслідування.

Після скерування до суду обвинувального акту ОСОБА_1 неодноразово подавав клопотання про відкладення судових засідань у зв`язку запровадженням на території України карантину, а також двічі не з`являвся за викликом до суду. Встановлено, що ОСОБА_1 ще 21.02.2020 року знятий з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки ЦНАП виконавчого комітету Нововолинської міської ради № 17-08/996 від 21.02.2020 року, та на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_2 . За місцем проживання в с. Осій характеризується негативно, як і характеризувався за колишнім місцем проживання в м. Нововолинськ, порушував громадський порядок в селі. Таким чином, з огляду на вищевикладені обставини, зокрема, оголошення в розшук ОСОБА_1 під час досудового розслідування, неодноразове відкладення судових засідань у зв`язку з неприбуттям до суду обвинуваченого ОСОБА_1 , зміну останнім місця проживання та не повідомлення про це суду, така поведінка обвинуваченого, як вважає прокурор, свідчить про його спроби переховування від суду з метою уникнення невідворотності кримінального покарання.

Більше того, 02.10.2020 року до Іршавського районного суду Закарпатської області скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020075100000151 від 22.09.2020 року про обґрунтоване обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні 21.09.2020 року кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, тобто ризик вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_1 , як вважає прокурор, не лише збільшився, а й реалізувався. Окрім цього, високим є також ризик здійснення незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, показання яких безпосередньо в судовому засіданні судом ще не сприймались, оскільки ОСОБА_1 засуджувався вироками від 17.02.2014 року та 14.05.2014 року за вчинення злочинів, пов`язаних із застосуванням фізичного насильства, а також погрозою його застосування, та на даний час у іншому кримінальному провадженні обвинувачується за ч. 1 ст. 129 КК України, що характеризує його як особу, яка здатна чинити незаконний вплив на свідків.

Відтак, прокурор просить продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб.

В судовому засіданні 29.04.2021 року прокурор Данилюк О.В. підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів, оскільки вищенаведені ризики не зменшились, а продовжують існувати.

Обвинувачений заперечував щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив суд застосувати до нього цілодобовий домашній арешт, оскільки бажає бути разом з дружиною та дітьми, які проживають у Закарпатській області. Переконував суд, що став на шлях виправлення, буде вчасно приїжджати на судові засідання за викликом суду; усвідомив протиправність свого кримінального минулого, просив надати шанс та повернутися до нормального життя поруч із сім`єю.

Захисник Герасимчук Л.Р. у судовому засіданні заявила клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу на домашній арешт. В обґрунтування клопотання вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_1 не має на меті уникати кримінальної відповідальності. І хоч через карантинні обмеження і у зв`язку з народженням дитини не зміг прибути на судові засідання, справді не з`являвся в судові засідання, і такі причини не є поважними, проте просить суд застосувати до підзахисного менш суворий запобіжний захід.

Заслухавши учасників судового провадження щодо заявленого клопотання, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

За ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви" (Jecius v. Lithuania), N 34578/97, п.93, ECHR 2000-IX).

Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні вмотивовувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами (рішення у справі "Яблонський проти Польщі" (Jabtoriski v. Poland), N 33492/96, п.80, від 21 грудня 2000 року). Крім того, такі підстави мають бути чітко зазначені національними судами і аргументи "за" і "проти" звільнення з-під варти не повинні бути "загальними й абстрактними" (рішення у справах "Іловецький проти Польщі" [Ilowiecki v. Poland), N 27504/95, п.61, від 4 жовтня 2001 року, та "Смирнова проти Росії" (Smirnova v. Russia), NN 46133/99 і 48183/99, п.63, ECHR 2003-IX).

Згідно з практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі Європейського суду з прав людини «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року закріплено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

ОСОБА_1 органом досудового слідства обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, у нього не встановлено тяжких хвороб та інвалідності, які б перешкоджали утриманню його під вартою, він до затримання не мав постійного місця праці, відсутні відомості про наявність у нього на території України житла, а соціальні зв`язки з близькими родичами не є достатньо міцними, щоб бути стримуючим для обвинуваченого чинником, та підвищує ризик можливого переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності в разі доведення його винуватості у скоєнні інкримінованого злочину.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Отже, наведені ризики на сьогоднішній день залишаються доволі значними, а тому більш м`який запобіжний захід не здатний нівелювати їх, з огляду на особу обвинуваченого, що є підставою для продовження обвинуваченому строку його тримання під вартою на термін в межах визначених КПК України.

Ретельний аналіз наведених обставин переконливо свідчить про те, що менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, об`єктивно не зможе запобігти ризикам переховування підозрюваного від суду та вчинення ним нових злочинів. Тримання ОСОБА_1 під вартою сприятиме забезпеченню кримінального судочинства та правопорядку. Досягнення таких цілей становить суспільний інтерес, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи підозрюваного.

Суд вважає, що раніше заявлені ризики, які обґрунтовують обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час не зменшились, а тому вважає, що клопотання прокурора є підставним та підлягає до задоволення.

З наведених вище підстав суд вважає, що у задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт на даний час слід відмовити, оскільки, застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту не зможе запобігти існуючим ризикам, забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 3 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі наведеного, враховуючи майновий та сімейний стан обвинуваченого, який є одруженим, має утриманні трьох дітей, не працює, з його слів їздить на сезонні заробітки, суд вважає, що застава у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначена ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 03.03.2021 року здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 42, 132, 176, 177, 178, 183, 199, 331 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з 29 квітня 2021 року до 27 червня 2021 року включно.

Розмір застави ОСОБА_1 , визначений ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 03.03.2021 року в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 136 200 грн. залишити без змін.

Згідно з ч. 7 ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Реквізити до сплати: одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Волинській області, код ЄДРПОУ - 26276277, банк - ДКСУ м. Київ, депозитний рахунок - UA278201720355279002000002504.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до прокурора чи суду за першою вимогою;

- не відлучатись із місця реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або перебування та\або місця роботи.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження і направити для відома та виконання в ДУ "Луцький слідчий ізолятор".

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу становить шістдесят днів, тобто до 27 червня 2021 року включно.

На виконання вимог ухвали Волинського апеляційного суду від 22.04.2021 року матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019030050000714 від 01.07.2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України повернути до Нововолинського міського суду Волинської області для продовження розгляду по суті.

Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя І. Є. Малюшевська