Вирок № 96636484, 29.04.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/4423/20

Номер провадження 1-кп/629/153/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Назарової В.С.,

прокурора - Петренка Ю.І.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше судимої:

- 11.06.2019 року Лозівським міськрайонним судом за ст. 185 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,

- 16.03.2020 року Лозівським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

05.09.2020 року близько 17-00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння знаходилася за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де вживала спиртні напої разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 , який перебував у неї в гостях, після вживання яких ОСОБА_2 сп`янів та заснув. Після цього у ОСОБА_1 раптово виник умисел на викрадення з його сумки-барсетки належний ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Хіаоmі» моделі «Rеdmі 5», який він під час знаходження в квартирі ОСОБА_1 в її присутності діставав зі своєї сумки-барсетки. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , діючи з корисливого мотиву, повторно, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, виражений у викраденні чужого майна, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що ОСОБА_2 заснув та не спостерігає за її діями, таємно, шляхом вільного доступу викрала з його сумки-барсетки належний останньому мобільний телефон марки «Хіаоmі» моделі «Rеdmі 5», який був у використанні, вартістю 1361 гривня 67 копійок. Після цього ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зникла, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 1361 гривня 67 копійок.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, претензій до обвинуваченої не має.

Обвинувачена ОСОБА_1 винною себе визнала повністю та пояснила у судовому засіданні, що дійсно скоїла злочин при зазначених обставинах, а саме, що 05.09.2020 року, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 з ОСОБА_2 , таємно, шляхом вільного доступу викрала з його сумки-барсетки належний останньому мобільний телефон марки «Хіаоmі». Щиросердно розкаялась у скоєному нею злочині.

Враховуючи пояснення обвинуваченої ОСОБА_1 , а також те, що вона не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості її позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченої, дослідженням даних, які характеризують її особу, а також доказів щодо витрат по кримінальному провадженню та речових доказів, при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченої ОСОБА_1 , суд находить її вину повністю доказаною, а скоєне нею підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченої, обставини, які пом`якшують чи обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачена скоїла нетяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченої встановлено, що вона раніше судима, не працює, не заміжня, має на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно.

Згідно досудової доповіді Лозівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, ризик вчинення обвинуваченою повторного кримінального правопорушення є високим, ризик небезпеки для суспільства – середній.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченій, суд визнає щире каяття у скоєнні злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченій, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи викладене, особу обвинуваченої, яка скоїла умисний корисливий злочин після постановлення вироку, що свідчить про стійкість її протиправних переконань, суд приходить до висновку, що її подальше перевиховання та попередження скоєння нею нових злочинів можливе тільки в умовах реального відбування покарання у вигляді позбавлення волі.

Підстав для застосування до обвинуваченої ст.ст. 69, 69-1, 75 КК України, судом не встановлено.

ОСОБА_1 засуджена вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.03.2020 рокуза ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі.Вказаний вирок не набрав законної сили.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 скоїлакримінальне правопорушення, що є предметом даного судового розгляду, після ухвалення зазначеного вище вироку, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання, яке призначається за цим вироком, частковоприєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

При цьому, призначаючи покарання за правилами ч. 1 ст. 71 КК України до набрання попереднім вироком законної сили, суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 01.06.2020 по справі № 766/39/17 провадження №51-8867кмо18.

Прокурором заявлено клопотання про обрання обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_1 , наявності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, досудової доповіді органу пробації, обставин вчинення кримінального правопорушення і ставлення обвинуваченої до вчиненого, даних про особу обвинуваченої, яка раніше судима, належних висновків для себе не зробила, протягом іспитового строку знову вчинила нове кримінальне правопорушення, діяла умисно, з корисливих мотивів, суд доходить висновку про необхідність обрання у відношенні обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою, взявши під варту із залу суду.

Початок строку відбування покарання обвинуваченій рахувати з моменту фактичного затримання.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченої на користь державивитрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6/2041СЕ-20 від 14.09.2020 року врозмірі 817,25 грн.

Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.03.2020 року у виді 6 місяців позбавлення волі та остаточно до відбуття обвинуваченій ОСОБА_1 призначити 3 (три) роки позбавлення волі.

Обрати обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили, взявши під варту з зали суду.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання обвинуваченої.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6/2041СЕ-20 від 14.09.2020 року врозмірі 817,25 грн. (отримувач УК Слобідсь/м.Харків/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA298999980313050115000020005, код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету інші надходження).

Зняти арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.09.2020 року, на мобільний телефон марки «Хіаоmі» моделі «Rеdmі 5» та фіскальний чек № 24732 від 07.09.2020р. ломбарду ПТ «Ломбард «Свіжа копійка».

Речові докази: мобільний телефон марки «Хіаоmі» моделі «Rеdmі 5», в корпусі чорного кольору, без комплектуючих, зарядного пристрою, без картки пам`яті та сім-карток, в робочому стані, бувший у використанні, переданий на зберігання власнику потерпілому ОСОБА_2 – залишити останньому; фіскальний чек № 24732 від 07.09.2020 року ломбарду ПТ «Ломбард «Свіжа копійка» та DVD+R диск з відеозаписами камер відеоспостереження ломбарду ПТ «Ломбард «Свіжа копійка» - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку – після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.Г. Попов