Ухвала суду № 96635689, 28.04.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/4280/20

провадження №1-кп/619/128/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді : Калиновської Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Булах С.М.,

прокурора Курило Д.С.,

захисника потерпілого Макаренко В.М.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

захисників Остапенко С.Ю.,

Науменко В.В.,

Шевцова О.А.,

обвинувачених ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження №12020220380000860 від 22.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, ч.4 ст.189 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває зазначене кримінальне провадження.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Потерпілий ОСОБА_1 та його захисник Макаренко В.М. підтримали клопотання прокурора.

Захисники обвинувачених у судовому засіданні заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просили застосувати цілодобовий домашній арешт або застосувати у відношенні обвинувачений заставу.

Обвинувачені підтримали думку своїх захисників.

Заслухавши думку учасників процесу, оглянувши матеріали кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, в том у числі передбаченні п.п.1-11 ч.1 ст.178 КПК України, суд дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.07.2020 відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який останній раз ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 10.03.2021 продовжено строком до 06.05.2021 включно.

Так, відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

До того ж, у кримінальному провадженні не допитані свідки, не досліджені матеріали справи, при цьому суд вважає, що існують ризики, які передбачені п п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, у зв`язку з цим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченим необхідно продовжити.

Судом розглядалась можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.

Крім того, за заявою потерпілого ОСОБА_6 щодо протиправних дій з боку ОСОБА_2 , за фактом погрози вбивством внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020225720000033 від 04.12.2020.

Що стосується клопотання захисників про застосування до обвинувачуваних застави, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину.

Так, дії обвинувачуваних ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в даному кримінальному провадженні кваліфіковані за:

- ч.3 ст.146 КК України, тобто незаконне позбавлення волі людини, з корисливих мотивів, вчиненому організованою групою;

- ч.4 ст.189 КК України, тобто вимога передачі чужого майна та вчинення дій майнового характеру з погрозою застосування насильства на потерпілим (вимаганні), що завдало майнової шкоди у великих розмірах, вчинене повторно, організованої групою.

Крім того, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначив розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки кваліфікований злочин, вчинений із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

У зв`язку з викладеним, суд продовжує застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 194, 309, 331, 392 КПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Курило Д.С. – задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, ч.4 ст.189 КК України вважати продовженим до 23 червня 2021 року, включно.

Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л. В. Калиновська