Ухвала суду № 96634747, 29.04.2021, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5930/18

Номер провадження 1-і/404/7/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді Поступайла В.В.,

при секретарі Урсатьєвій І.В.,

розглянувши під час відкритого судового засідання у м.Кропивницькому клопотання прокурора у кримінальному проваджені №12018120020006720 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Індустріальне Кремінського району Луганської області, який проживає по АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Положенцевої О.В.,

захисника Курінного В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Кіровського районного суду м.Кіровограда у складі головуючого судді Бурко Р.В. перебуває кримінальне провадження №12018120020006720 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. Під час розгляду вказаного кримінального провадження до суду надійшло клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Пунктом 20-5 Перехідних положень КПК України визначено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлюються певні особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. Зокрема цим пунктом визначено, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

На підставі ст.20-5 Перехідних положень КПК України та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровського районного суду м.Кіровограда від 29.04.2021 року вказане клопотання прокурора розглядається суддею Кіровського районного суду м.Кіровограда Поступайлом В.В.

Заслухавши сторону захисту у судовому засіданні, яка заперечила проти задоволення клопотання прокурора та просила застосувати запобіжним заходом домашній арешт, зважаючи також на положення ст.331 КПК України та на досліджені докази, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частин 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Внесене прокурором клопотання відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.

Положеннями ч.1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що кожен із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з вимогами ст.178 КПК України суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного корисливого нетяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, маючи невідбуте покарання за попереднім вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда від 03.05.2018 року за ч.1 ст.190 КК України у вигляді 80 годин громадських робіт.

Положеннями п.1 ч.7 ст.42 КПК України визначено обов`язок обвинуваченого прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд.

Під час розгляду вказаного кримінального провадження ОСОБА_1 неодноразово не з`являвся до суду та про причини цього суд не повідомлено. У зв`язку із викладеним судом 22.11.2018 року, 20.12.2018 року винесено ухвали про привід обвинуваченого ОСОБА_1 , на виконання яких останнього було доставлено у судове засідання 24.01.2019 року та 20.02.2019 року. Проте, у подальшому, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання ОСОБА_1 до суду знову неодноразово не з`являвся, у результаті чого було винесено ухвалу про привід обвинуваченого від 20.03.2019 року, яка не виконана у зв`язку з неможливістю встановити його місцезнаходження. Фактично ОСОБА_1 , незважаючи на направлені за зазначеним ним місцем проживання судові виклики та постановлені ухвати про привід, неодноразово без повідомлення причин не з`явився у судові засіданні, що призвело до оголошення перерв у судовому розгляді та перешкоджало кримінальному провадженню, вказує про переховування від суду.

У зв`язку із вищевикладеним судом 25.04.2019 року постановлено ухвалу про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою його приводу до Кіровського районного суду м.Кіровограда для розгляду в судовому засіданні клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Дію вказаної ухвали у зв`язку з закінченням строку, продовжено судом 22.05.2020 року. При цьому, 10.02.2021 року відповідно до листа начальника Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області було встановлено місцезнаходження ОСОБА_1 , проте останній до суду не з`явився, у зв`язку з чим 09.03.2021 року судом повторно постановлено ухвалу про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою його приводу до Кіровського районного суду м.Кіровограда для розгляду в судовому засіданні клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На виконання вказаної ухвали відповідно до ст.191 КПК України ОСОБА_1 затримано працівниками поліції о 13 год. 05 хв. 28.04.2021 року, про що складено протокол, та доставлено до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою.

При цьому, ОСОБА_1 офіційно не працює, не одружений, на утриманні нікого не має. Відсутність у обвинуваченого офіційного місця роботи, сім`ї, дружини та утриманців вказує на відсутність у обвинуваченого міцних соціальних і виробничих зв`язків. Обвинувачений немає постійних законних доходів, а відтак законних засобів до забезпечення свого проживання, що характеризує його майновий стан, раніше судимий за умисний корисливий злочин, за який не відбув покарання, що вказує на його репутацію. Більше того, обвинувачений не має постійного місця проживання у м. Кропивницькому, у зв`язку із чим, як пояснив, не відбуває призначеного раніше покарання за останнім вироком, залишив місто Кропивницький та не з`являвся до суду, оскільки також були відсутні відповідні кошти.

Перелічені раніше обставини, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, дають підстави вважати доведеними заявлені стороною обвинувачення ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з якими ОСОБА_1 у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою, буде переховуватися від суду та може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Неналежне виконання ОСОБА_1 обов`язків обвинуваченого, передбачених пунктом 1 ч.7 ст.42 КПК України, оскільки обвинувачений неодноразово не прибував за викликом до суду та про причини цього заздалегідь не повідомляв суд, що перешкоджало розгляду кримінального провадженню, вказує на можливість вчинення обвинуваченим у подальшому подібних дій та переховування від суду.

Отже, сукупність раніше викладених і встановлених обставин, зважаючи на висунуте обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 умисного нетяжкого злочину, маючи невідбуте покарання за попереднім вироком, неналежне виконання обвинуваченим своїх обов`язків, вказує на те, що на даний час застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту або більш м`якого стосовно обвинуваченого буде недостатнім для запобігання доведеним перед судом ризикам.

Доводи сторони захисту не спростовують встановлених судом обставин, а пояснення ОСОБА_1 , які не підтверджені жодними доказами, не спростовують його обов`язку як з`являтися до суду, так і у разі об`єктивної неможливості з`явитися до суду повідомити про це суд, чого ним не було зроблено протягом тривалого часу.

Таким чином, враховуючи обставини провадження, зважаючи на доведення перед судом стороною обвинувачення обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, суд вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинуваченого під вартою, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Разом з тим, згідно з положеннями ч.5 ст.182, ч.ч.3-4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. При цьому, беручи до уваги обставини кримінального провадження, суспільну небезпеку злочину, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , його особу, майновий стан, суд приходить до висновку щодо визначення застави у межах, визначених Законом, у розмірі 22700 грн., що становить 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та відповідає вимогам ст.182 КПК України.

Керуючись положеннями ч.3 ст.183 КПК України, суд вбачає за необхідне визначити ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, виконання яких згідно з вимогами ч.3 ст.183 КПК України буде покладено на нього у разі внесення заставодавцем визначеної суми застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.331, 350, 369-372, 392 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу – задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 28.04.2021 року.

Строк дії ухвали та тримання під вартою визначити до 26.06.2021 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 22700 грн., яка може бути внесена на рахунок отримувача №UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, призначення платежу: застава за ОСОБА_1 .

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 до 26.06.2021 року виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч.ч. 8, 10 ст.182 КПК України, за умови сплати застави, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, застава буде звернена в дохід держави, а судом буде вирішено питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Суддя Кіровського районного

суду м. Кіровограда В.В. Поступайло