Вирок № 96634572, 23.04.2021, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Код суду 233 Справа № 233/4627/18

Вирок

Іменем України

23 квітня 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого

судді Орчелоти А.В.,

за участю:

секретарів Петріщевої А.В., Чернецької А.С.,

прокурорів Медяника С.В., Кабанець А.О.,

представника

потерпілої Коваленко В.В.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

захисників Ружицького В.В., Бєляєва В.О.,

Васильєва Ю.Ф., Соловйова В.Б.,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050380000271 від 12 березня 2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Малинівка, Курської області РФ, є особою без громадянства, має середню освіту, не одружений, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

1)08.11.2012 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.185КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень;

2)26.04.2013 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст.185, ст.ст.75,76КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

3)13.06.2016 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст.190КК України до покарання у виді 2 років обмеження волі, звільнився 06 вересня 2017 року умовно-достроково на не відбутий строк 11 місяців 8 днів,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.187КК України,

ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дніпро, українка, громадянка України, має середню освіту, не заміжня, не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима:

1)17.01.2014 року Селидівським міським судом Донецької області за ч.2 ст.185, ст.71КК України до покарання у виді 4 місяців 10 днів арешту;

2)08.04.2016 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.309КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.;

3)07.12.2016 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.185, ст.71КК України до покарання у виді арешту строком 2 місяці та штрафу у розмірі 850 грн. (покарання у виді штрафу виконувати самостійно),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187КК України, -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 , будучи особою раніше судимою, на шлях виправлення не став та в період умовно дострокового звільнення, знов вчинив корисливі злочини проти власності за таких обставин:

12 березня 2018 року, приблизно о 20 годині 15 хвилин, ОСОБА_2 , проходячи біля будинку АДРЕСА_3 , який належить знайомій ОСОБА_4 , побачив що вхідна хвіртка на подвір`я відсутня, та у нього раптово виник злочинний намір на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме: металевих виробів, які знаходяться у житловому будинку АДРЕСА_3 , який належить його знайомій ОСОБА_4 , так як достовірно знав, що остання у вказаному будинку у зимовий час не мешкає.

12 березня 2018 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, більш точного часу встановити не надалося можливим, ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне, таємне, повторне викрадення чужого майна, підійшов до будинку АДРЕСА_3 , та вільно потрапив до подвір`я вказаного будинку у зв`язку з відсутністю хвіртки. Перебуваючи на подвір`ї вказаного будинку, ОСОБА_2 почав заглядати у вікна будинку АДРЕСА_3 , щоб дізнатись чи є господарі вдома. Впевнившись, що вдома нікого не має та за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, повторно, умисно, з корисливих спонукань ОСОБА_2 через квартирку вікна зальної кімнати, проник до будинку АДРЕСА_3 , та почав обшукувати будинок. У будинку за вищезазначеною адресою, відірвав від кріплення чавунний радіатор опалення, який складається з 15 секцій, вартістю 945,00 гривень, та витяг його на подвір`я з метою подальшого витягування за територію домоволодіння, проте розпорядитись викраденим майном не встиг з причин, які не залежали від його волі, не виконав (закінчив) усі заплановані ним дії, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, оскільки його дії були припинені співробітниками поліції.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_2 , 14 червня 2018 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, проходячи біля будинку АДРЕСА_1 , який належить знайомій ОСОБА_5 , у ОСОБА_2 раптово виник злочинний намір на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме: матеріальних цінностей які знаходяться у житловому будинку АДРЕСА_1 , який належить знайомій ОСОБА_5

14 червня 2018 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне, умисне викрадення чужого майна, підійшов до будинку АДРЕСА_4 , та вільно потрапив до подвір`я вказаного будинку у зв`язку з відсутністю паркану з боку городу.

Перебуваючи на подвір`ї вказаного будинку, ОСОБА_2 почав заглядати у вікна будинку АДРЕСА_4 , щоб дізнатись, чи є господарі вдома. Впевнившись, що вдома нікого не має та за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, повторно, умисно, з корисливих спонукань ОСОБА_2 через квартирку вікна коридору вказаного будинку, проник до будинку АДРЕСА_4 , та почав обшукувати будинок. У будинку за вищезазначеною адресою, діючи таємно, повторно, умисно, з корисливих спонукань ОСОБА_2 викрав: переносний зарядний пристрій, у корпусі сірого кольору ApleLiberty Project, вартістю 150 грн., зарядний пристрій, який складається з блоку та USB кабелю з маркуванням Asus, вартістю 95,45 грн.; USB кабель чорного кольору довжиною 20 см, вартістю 64,24 грн.; батарею до мобільного телефону «Samsung EB425161LU, вартістю 140,36 грн.; порваний срібний ланцюжок, загальною довжиною 40 см з пробою 925, вагою 8,7 гр., вартістю 502,42 грн.; мобільний телефон «Samsung GT-S7390», imei: НОМЕР_1 , вартістю 350 грн.; фотоапарат NikonCoolpix L23, разом з двома батарейками XDigital та картою пам`яті Transcend 4Gb, вартістю 495,06 грн.; USB кабель чорного кольору довжиною 45 см, вартістю 22,88 грн.; навушники білого кольору, вартістю 23,47 грн.; USB накопичувач у корпусі чорного кольору Transcend 4Gb, вартістю 132,59 грн.; USB накопичувач у корпусі синього кольору Kingston 16Gb, вартістю 255 грн.; годинник у корпусі жовтого кольору з браслетом металевим жовтого кольору «Спутник кварц», вартістю 206,67 грн.; годинник у корпусі жовтого кольору з камінням, з браслетом зі шкіри рожевого кольору, вартістю 91 грн.; ноутбук HP Pavilion g 6 серійний номер 584029-251, вартістю 4120 грн.; золотий ланцюжок 585 проби вагою 2,08 г, вартістю 1892,80 грн.; гроші у сумі 800 грн., після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 9341,97 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 18 червня 2018 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, більш точного часу встановити не надалось можливим, ОСОБА_2 , разом з ОСОБА_3 , знаходились на зупинці трамваю «Кільце», розташованої в районі Центрального Ринку, м. Костянтинівка, Донецької області, де разом розпивали спиртні напої. Під час розпивання спиртних напоїв, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 побачили раніше невідому їм ОСОБА_1 . В цей час, у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_1 , шляхом розбійного нападу, та з цією метою останні вступили між собою в злочинну змову. З метою реалізації сумісного злочинного умислу, ОСОБА_2 на вищевказаній зупинці пришукав пляшку з - під коньяку «Шабо», об`ємом 250 мл., після чого разом з ОСОБА_3 почали переслідувати ОСОБА_1 , з метою вичікування зручного моменту для здійснення нападу.

У той же день приблизно о 14 годині 00 хвилин, більш точного часу встановити не надалось можливим, ОСОБА_1 підійшла до своєї дачі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , де у цей час ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , з корисливих мотивів, будучи в стані алкогольного сп`яніння, маючі умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_1 , в момент коли остання відчиняла замок хвіртки вказаного домоволодіння, підійшовши з заду, вчинила напад на ОСОБА_1 , здійснюючі дії безпосередньо спрямовані на вчинення розбійного нападу, почала наносити тілесні ушкодження потерпілій, а саме: вісім ударів пляшкою з - під коньяку «Шабо», об`ємом 250 мл, в область голови з правого боку, заподіявши останній тілесні ушкодження, а саме: рану слизової верхньої губи в проекції 2-го зуба справа, параорбітальну гематому справа, гематому в області нижньої щелепи справа, синці в області волосистої частини голови, гостру закриту черепно - мозкову травму: струс головного мозку які, за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Від вказаних дій потерпіла ОСОБА_1 стала прикривати життєво важливі частини тіла руками, а саме - голову, намагаючись уникнути насилля, небезпечного для життя та здоров`я останньої, при цьому змогла вихопити пляшку.

В цей час, ОСОБА_2 який перебував поряд, здійснюючі дії, безпосередньо спрямовані на вчинення розбійного нападу, підбіг до ОСОБА_1 та штовхнув рукою у ліву частину тулуба, від чого остання впала на землю, подавивши при цьому волю потерпілої до опору. Після того, як воля ОСОБА_1 до опору була подавлена, ОСОБА_2 , реалізуючи єдиний спільний злочинний намір з ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб, умисно, з корисливих мотивів, підійшов до потерпілої ОСОБА_1 , та заволодів майном останньої, а саме: жіночою сумкою зі шкірозамінника червоного кольору, вартістю 159,33 грн., разом із жіночим гаманцем зі шкірозамінника помаранчевого кольору, вартістю 290 грн.; жіночими тінями торгової марки «Орифлейм» серії «Джорданіголд» чотирьохкольорових з дзеркалом, вартістю 56 грн.; губною помадою «Unice», кольор №21, вартістю 11,70 грн.; губною помадою «Орифлейм» кольор №15280, вартістю 0 грн.; губною помадою «Flormar» кольор №R11, вартістю 19,33 грн.; лаком для нігтів срібного кольору «Flormar», вартістю 14,35 грн.; туш для вій чорна «Flormar», вартістю 34,82 грн.; грошима в сумі 90 грн., та іншим майном, яке для потерпілої не має матеріальної цінності, після чого з викраденим з місця скоєння злочину втекли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальних збитків на загальну суму 675,53 грн.

ОСОБА_3 , будучи особою раніше судимою, на шлях виправлення не стала та до повного відбуття покарання, знов вчинила корисливий злочин проти власності за таких обставин:

18 червня 2018 року, приблизно о 13 годині 30 хвилин, більш точного часу встановити не надалось можливим, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 , знаходились на зупинці трамваю «Кільце» розташованої в районі Центрального Ринку, м. Костянтинівка, Донецької області, де разом розпивали спиртні напої. Під час розпиття спиртних напоїв, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 побачили раніше невідому їм ОСОБА_1 .. В цей час, у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виник спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_1 , шляхом розбійного нападу, та з цією метою останні вступили між собою в злочинну змову. З метою реалізації сумісного злочинного умислу ОСОБА_2 на вищевказаній зупинці пришукав пляшку з під коньяку «Шабо» об`ємом 250 мл., після чого разом з ОСОБА_3 почали переслідувати ОСОБА_1 , з метою вичікування зручного моменту для здійснення нападу. У той же день приблизно о 14 годині 00 хвилин, годині більш точного часу встановити не надалось можливим, ОСОБА_1 підійшла до своєї дачі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , де у цей час ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , з корисливих мотивів, будучи в стані алкогольного сп`яніння, маючі умисел направлений на заволодіння майном ОСОБА_1 , в момент коли остання відчиняла замок хвіртки вказаного домоволодіння, підійшовши з заду, вчинила напад на ОСОБА_1 , здійснюючі дії безпосередньо спрямовані на вчинення розбійного нападу, почала наносити тілесні ушкодження потерпілій, а саме: вісім ударів пляшкою з під коньяку «Шабо» об`ємом 250 мл., в область голови з правого боку, заподіяв останній тілесні ушкодження, а саме: рана слизової верхньої губи в проекції 2-го зуба справа, параорбітальна гематома справа, гематома в області нижньої щелепи справа, синці в області волосистої, частини голови, гостра закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку які, за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Від вказаних дій потерпіла ОСОБА_1 стала прикривати життєво важливі частини тіла руками, а саме голову, намагаючись уникнути насилля небезпечного для життя та здоров`я останньої, при цьому змогла вихопити пляшку.

В цей час, ОСОБА_2 який перебував поряд, здійснюючі дії, безпосередньо спрямовані на вчинення розбійного нападу, підбіг до ОСОБА_1 та штовхнув рукою у ліву частину тулуба, від чого остання впала на землю, подавивши при цьому волю потерпілої до опору. Після того, як воля ОСОБА_1 до опору була подавлена, ОСОБА_2 , реалізуючи єдиний спільний злочинний намір з ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб, умисно, з корисливих мотивів, підійшов до потерпілої ОСОБА_1 , та заволодів майном останньої, а саме: жіночою сумкою зі шкірозамінника червоного кольору, вартістю 159,33 грн., разом із жіночим гаманцем зі шкірозамінника помаранчевого кольору, вартістю 290 грн.; жіночими тінями торгової марки «Орифлейм» серії «Джорданіголд» чотирьохкольорових з дзеркалом, вартістю 56 грн.; губною помадою «Unice», кольор №21, вартістю 11,70 грн.; губною помадою «Орифлейм» кольор №15280, вартістю 0 грн.; губною помадою «Flormar» кольор №R11, вартістю 19,33 грн.; лаком для нігтів срібного кольору «Flormar», вартістю 14,35 грн.; туш для вій чорна «Flormar», вартістю 34,82 грн.; грошима в сумі 90 грн., та іншим майном, яке для потерпілої не має матеріальної цінності, після чого з викраденим з місця скоєння злочину втекли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальних збитків на загальну суму 675,53 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину та фактичні обставини справи щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185КК України, визнав у повному обсязі. З кількістю і вартістю викраденого згоден повністю, щиро каявся у скоєному і пояснив суду, що дійсно:

- 12 березня 2018 року у вечірній час, близько 20 год., він прийшов до домоволодіння ОСОБА_7 . Так як у будинку не горіло світло, він зрозумів, що її немає вдома. Хвіртки не було і він зайшов у двір, позаглядав у вікна. Руками відкрив віконну кватирку і заліз у будинок, де відламав 15-секційний радіатор опалення, відчинив вхідні двері і витяг цей радіатор у двір, проте розпорядитись викраденим майном не встиг, оскільки його дії були припинені співробітниками поліції;

- 14 червня 2018 року у післяобідній час він вирішив залізти до будинку АДРЕСА_4 , так як знав, що всі на роботі і вдома нікого немає. Він зайшов у двір з боку городу, обійшов будинок, подивився у вікна і через кватирку заліз у будинок. З будинку він взяв 800 грн. і речі, які перелічені в обвинувальному акті.

Обвинувачений ОСОБА_2 , свою причетність до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187КК України, заперечував повністю та пояснив суду, що 18 червня 2018 року біля 13 год. вони разом з ОСОБА_8 сиділи на зупинці «Центральний ринок», він пив каву, а ОСОБА_8 спиртне. Підійшла потерпіла ОСОБА_9 , сіла поруч, з`їла морозиво з булкою і пішла. ОСОБА_10 встала та пішла за потерпілою. Скляної пляшки в руках він не тримав. Він не звертав уваги на те, чи була у ОСОБА_8 , якась пляшка. Спитав, ОСОБА_8 , куди вона йде, але та не відповіла і пішла, він пішов за нею, оскільки розумів, що вона не орієнтується у місцевості. Дійшли до вул. Мінської. Він побачив, що потерпіла повернула до будинку, а ОСОБА_8 прослідувала за нею. Він зупинився у провулку на відстані приблизно 10-20 метрів, від потерпілої та ОСОБА_8 . Чому він зупинився у провулку, він не пам`ятає. Потім почув крики, пішов туди і побачив, що потерпіла тримає ОСОБА_8 за волосся. Він почав їх розмиряти, розштовхуючи в різні сторони, при цьому потерпіла почала падати і відпустила волосся ОСОБА_8 . Потім ОСОБА_8 стала тікати, а він побіг за нею. Біля покинутого будинку він наздогнав ОСОБА_10 , у неї була сумка. Він не думав повернути сумку потерпілій. Він зайшов до покинутої будівлі, оскільки туди зайшла ОСОБА_10 . ОСОБА_8 почала дивитися, що є у сумці. Коли вони вийшли на дорогу, то під`їхали співробітники поліції і затримали їх. Заперечує, що навмисно штовхав потерпілу та забирав у останньої сумку. Вказував на те, що відносно нього, на досудовому розслідуванні вчинявся тиск з боку працівників поліції, за для отримання останніми необхідних показів з його боку, а також на те, що, з боку сторони обвинувачення, під час збирання доказів щодо причетності його до інкримінованого кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.187КК України, маються процесуальні порушення. Проти цивільного позову заперечував, так як не скоював злочину відносно потерпілої ОСОБА_9 .

Обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала, але не погодилась із кваліфікацією інкримінованого їй кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.187КК України, оскільки намір та умисні дії направленні на заволодіння майном потерпілої ОСОБА_1 , були вчиненні нею без попередньої змови із обвинуваченим ОСОБА_2 , пояснивши суду, що станом на 18 червня 2018 року мала близькі стосунки з ОСОБА_2 .. Того дня, після обідні, знаходились разом із останнім на зупинці Центрального ринку у м.Костянтинівка, де вона вживала спиртні напої, а ОСОБА_11 пив каву. На зупинку підійшла потерпіла, сіла, з`їла морозиво і булку та пішла. Коли потерпіла перебувала на зупинці, вона побачила у неї сумку червоного кольору і в неї виник умисел на заволодіння її майном, а тому, взявши на зупинці квадратну пляшку з під спиртного, ємкістю 0,25 л, вирішила прослідувати за потерпілою з метою реалізації свого наміру. Діяла вона самостійно, без узгодження своїх дій з ОСОБА_11 . На її думку ОСОБА_11 пішов за нею, оскільки вона не знає місцевості. Прослідивши за потерпілою до будівель приватного сектору, вона побачила, як остання повернула до одного з будинків та почала відчиняти замок хвіртки. Підійшовши ззаду до потерпілої, вона нанесла їй біля двох ударів пляшкою по голові. У потерпілої на голові була шляпа. Після ударів потерпіла повернулася і схопила її за волосся і стала кричати. Вона відкинула пляшку у сторону і в цей момент підбіг ОСОБА_11 та почав розмиряти їх. ОСОБА_12 підбіг в той момент, коли потерпіла була напівсидячи біля хвіртки та тримала її за волосся, а вона була у зігнутому стані та також однією рукою тримала потерпілу за волосся, а другою відстібала карабін на сумці. У той час, як ОСОБА_11 їх розмиряв, потерпіла впала спиною до хвіртки і відпустила її волосся, а вона відстебнула карабін сумки і забрала її. В той момент, коли ОСОБА_12 однією рукою відштовхнув потерпілу, а другою відтягнув її, сумка була вже в неї руках. Після того як сумка була у неї, вона побігла, за нею біг ОСОБА_12 та кричав, щоб вона зупинилася. Далі вона побачила покинутий будинок, забігла туди, з сумки взяла гроші та щось з косметики. ОСОБА_12 в той час був з нею та казав, щоб вони уходили. Коли виходили з покинутого будинку на вулицю, то під`їхали співробітники поліції і затримали їх та повезли до відділу поліції. Коли під`їхали до будівлі поліції на вулиці перебувала потерпіла, яка впізнала її та почала кричати. Після чого їх з ОСОБА_12 завели до відділу поліції та розвели по різних кабінетах. Обвинувачена акцентувала свою увагу на тому, що відносно неї, на досудовому розслідуванні вчинявся тиск з боку працівників поліції, за для отримання останніми необхідних показів з її боку, а також на тому, що, у сторони обвинувачення, під час збирання доказів маються процесуальні порушення, щодо інкримінованого їй кримінального правопорушення. З ОСОБА_11 про скоєння нападу на потерпілу не домовлялася, це було виключно її рішення. ОСОБА_12 в руки сумку потерпілої не брав. Також обвинувачена ОСОБА_3 повідомила, що в камері ІТТ м. Дружківка, своїй співкамерниці, за обставини, які стали приводом її затримання вона розказувала вільно, без тиску і поставлених запитань та окрім них, в камері, більше нікого не було. Зазначила, що скоїла кримінальне правопорушення через гормони, враховуючи свою вагітність, та через те, що випила зайвого. Щиро каялась у скоєному. Перед потерпілою вибачилась. Цивільний позов в частині матеріального збитку визнала повністю, в частині морального частково та погодилась, в подальшому, на його відшкодування.

Потерпілий ОСОБА_5 , повідомлений судом належним чином в ході усього розгляду кримінального провадження в суді - 01.09.2020 року, надав суду письмову заяву про розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 без його особистої участі, зазначивши, що цивільний позов заявляти не буде, покарання просив призначити суворе.

Потерпіла ОСОБА_4 , повідомлена судом належним чином в ході усього розгляду кримінального провадження в суді - 30.07.2020 року, надала суду письмову заяву про розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 без її особистої участі, зазначивши, що цивільний позов заявляти не буде, покарання просила призначити на власний розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що 18 червня 2018 року, у другій половині дня вона йшла з магазину «Брусничка», розташованого в районі Центрального ринку в м. Костянтинівка та сіла на трамвайній зупинці. Навпроти неї сиділи молоді хлопець та дівчина, які вживали спиртні напої. Як, в подальшому виявилося, це були обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_8 . ОСОБА_11 був вдягнутий в футболку, мав середньої довжини волосся. ОСОБА_8 була вдягнута в майку чорного кольору. На зупинці вона з`їла морозиво і булочку та пішла додому за місцем реєстрації до буд. АДРЕСА_5 . Коли вона вирушила до дому ОСОБА_11 та ОСОБА_8 залишалися на зупинці. Від зупинки до будинку вона йшла приблизно 7 хвилин. Підійшовши до хвіртки і починаючи відчиняти замок, вона відчула удари по голові. Оскільки вона була у шляпі з широкими полями, то спочатку не побачила, хто її бив, а коли від ударів у неї шляпа впала, вона побачила дівчину, яка сиділа на зупинці, а саме ОСОБА_8 , яка продовжувала наносити їй удари по голові пляшкою. Захищаючись, правою рукою вона схопила ОСОБА_8 за волосся, а лівою забрала пляшку і кинула біля хвіртки. ОСОБА_8 відсторонилася і у цей час підскочив ОСОБА_11 і штовхнув її у ліве плече рукою та схопив за сумку. Вона почала падати на хвіртку. Коли вона впала, то ОСОБА_11 і ОСОБА_8 нахилилися над нею і вона закричала, але ОСОБА_11 вихопив сумку і вони втекли. Ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_3 їй нічого не казали, діяли злагоджено. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тікали разом, сумка, поки вона бачила їх сілуети, була у ОСОБА_2 .. Викрадена сумка була червоного кольору з довгою ручкою зі шкірозамінника. В сумці знаходився гаманець із грошима різними купюрами, документи, картки та косметика. Через телефон, який знаходився у неї в кармані, вона, одразу заблокувала карти, зателефонувала донці та викликала поліцію. Обвинувачених затримали приблизно через пів години. Потерпіла зазначила, що за наслідком отриманих тілесних ушкоджень їй зламали протез, розбили губу, в неї була черепно - мозкова травма та всього було більше 18 гематом. Лікування після події зайняло приблизно місяць. Із викраденого їй нічого не повернуто. Спричинена шкода, жодним чином не відшкодована. Цивільний позов підтримала у повному обсязі. Обвинувачених просила покарати суворо.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 12 березня 2018 року, було оглянуто приміщення будинку АДРЕСА_3 , де, як вказала потерпіла ОСОБА_4 , невідома особа намагалася викрасти чавунний радіатор опалення, а також була зафіксована обстановка на місті скоєння злочину;

За висновком судової товарознавчої експертизи №2/20-310 від 22 березня 2018 року, ринкова вартість радіатору опалення чавунного з 15 секцій станом на 12 березня 2018 року могла становити 945,00 грн.;

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 16 березня 2018 року, свідок ОСОБА_13 на місці розповіла про обставини викрадення ОСОБА_2 чавунного радіатора опалення з будинку за адресою: АДРЕСА_3 ;

Відповідно до протоколу огляду місця події від 14 червня 2018 року, було оглянуто приміщення будинку АДРЕСА_4 , де, як вказав потерпілий ОСОБА_5 , невідома особа викрала майно, а також була зафіксована обстановка на місті скоєння злочину;

Відповідно до протоколу огляду місця події від 15 червня 2018 року, були оглянуті речі, які добровільно були видані ОСОБА_3 , а саме: мобільний телефон «Самсунг» з батареєю, фотоапарат «Нікон», два годинники наручні, навушники та два USB накопичувачі, USB кабель;

Відповідно до протоколу огляду місця події від 15 червня 2018 року, на ділянці місцевості біля другого під`їзду будинку №211 по вул. О.Островського м. Костянтинівка були оглянуті речі, які добровільно були видані ОСОБА_2 , а саме: батарею та переносний зарядний пристрій, зарядний пристрій та кабель USB, ланцюжок;

За висновком судової товарознавчої експертизи № 2948-2660 від 16 серпня 2018 року, ринкова вартість, станом на 14 червня 2018 року складає: переносний зарядний пристрій у корпусі сірого кольору «Арle Liberty Project» - 150 грн.; зарядний пристрій, який складається з блоку та USB кабелю з маркуванням «Asus» - 95,45 грн.; USB кабель чорного кольору довжиною 20 см - 64,24 грн.; батарея до мобільного телефону «Samsung EB425161LU» - 140,36 грн.; порваний срібний ланцюжок загальною довжиною 40 см, з пробою 925, вагою 8 г - 502,42 грн.; мобільний телефон «Samsung GT-S7390» imei: НОМЕР_1 - 350 грн.; фотоапарат «Nikon Coolpix L23» з двома батарейками «XDigital» та картою пам`яті «Transcend 4Gb» - 495,06 грн.; USB кабель чорного кольору довжиною 45 см - 22,88 грн.; навушники білого кольору - 23,47 грн.; USB накопичувач у корпусі чорного кольору «Transcend 4Gb» - 132,59 грн.; USB накопичувач у корпусі синього кольору «Kingston 16Gb» - 255 грн.; годинник у корпусі жовтого кольору з браслетом металевим жовтого кольору «Спутник кварц» - 206,67 грн.; годинник у корпусі жовтого кольору з камінням, з браслетом зі шкіри рожевого кольору - 91 грн.;

За висновком судової товарознавчої експертизи №2993-2994 від 26 липня 2018 року, ринкова вартість станом на 14 червня 2018 року складає: ноутбук «HP Pavilion g6» серійний номер 584029-251 - 4120 грн.; золотий ланцюжок 585 проби, вагою 2,08 г - 1892,80 грн.;

Відповідно до протоколу огляду місця події від 18 червня 2018 року, була оглянута ділянка місцевості, розташована перед домоволодінням №363 по вул. Мінській м. Костянтинівка Донецької області, де було вилучено порожню скляну пляшку об`ємом 0,25 л із назвою «SHABO V.S.O.P» та сонцезахисні окуляри, а також була зафіксована обстановка на місті скоєння злочину;

За протоколом пред`явлення особи для впізнання від 18 червня 2018 року, потерпіла ОСОБА_1 впізнала ОСОБА_2 за рисами обличчя, формою носу, очима та зачіскою як особу, яка 18 червня 2018 року скоїла на неї напад;

За протоколом пред`явлення особи для впізнання від 18 червня 2018 року, потерпіла ОСОБА_1 впізнала ОСОБА_3 за рисами обличчя, формою носу, очима та зачіскою як особу, яка 18 червня 2018 року скоїла на неї напад;

За протоколом проведення слідчого експерименту від 18 червня 2018 року, потерпіла ОСОБА_1 на місці розповіла та детально показала обставини скоєння на неї нападу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також заволодіння її майном;

В судовому засіданні досліджено відеозапис проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_1 , зміст якого повністю відповідає протоколу проведення слідчого експерименту від 18 червня 2018 року, а відеозапис вказаної слідчої дії, на оптичному диску DVD-R, долучений до протоколу;

За протоколом проведення слідчого експерименту від 18 червня 2018 року, підозрювана ОСОБА_3 на місці розповіла та показала обставини скоєння нападу на ОСОБА_1 та заволодіння майном останньої, а також досліджено відеозапис вказаної слідчої дії на оптичному диску DVD-R, де ОСОБА_3 поясняла, що казала ОСОБА_2 , що хоче забрати сумку у потерпілої і попросила ОСОБА_2 дати їй пляшку, на що він дав їй квадратну пляшку з-під коньяку. ОСОБА_2 тільки після нападу підбіг і розняв її та потерпілу;

За протоколом проведення слідчого експерименту від 18 червня 2018 року, підозрюваний ОСОБА_2 на місці розповів та показав обставини скоєння нападу ОСОБА_3 на ОСОБА_1 та заволодіння майном останньої, а також досліджено відеозапис вказаної слідчої дії на оптичному диску DVD-R, де ОСОБА_2 поясняв, що вони йшли по дорозі за потерпілою і ОСОБА_3 сказала щоб він дав їй пляшку, яку ніс щоб вдарити потерпілу. ОСОБА_3 взяла пляшку і пішла за потерпілою. Потім він за звуками зрозумів, що у ОСОБА_3 нічого не вийшло і підбіг до хвіртки, де стояли ОСОБА_3 та потерпіла. Потерпіла тримала ОСОБА_3 за волосся, а остання виривала сумку. Він штовхнув потерпілу і та впала, а ОСОБА_3 у цей час розстебнула на сумці замок і вони побігли з сумкою. Як ОСОБА_3 наносила удари потерпілій він не бачив. У покинутому будинку висипали все з сумки, але грошей там не було;

Відповідно висновку судової товарознавчої експертизи №2964-2970 від 07 серпня 2018 року, ринкова вартість майна, викраденого у ОСОБА_1 , станом на 18 червня 2018 року з урахуванням зносу становить 585,53 грн.;

Згідно висновку судово-медичного експерта №56 від 01 серпня 2018 року, у ОСОБА_1 виявлена рана слизової верхньої губи в проекції 2-го зубу справа, параорбітальна гематома справа, гематома в області нижньої щелепи справа, синці в області волосистої частини голови, гостра закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку, утворилися від дії тупого предмета (предметів), можливо в указаний строк і за обставин, зазначених потерпілою та підозрюваною, за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я;

Відповідно протоколу за результатами проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 16 серпня 2018 року, отримана інформація щодо обставин скоєння злочину ОСОБА_3 та причетності до скоєння цього ж злочину її співмешканця ОСОБА_2 , що також підтверджується аудіо записом, відтвореним в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч.1 ст.22КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Суд оцінює зібрані та дослідженні по кримінальному провадженні докази в сукупності та взаємозв`язку за критеріями належності та допустимості.

Дослідженні в судовому засіданні докази суд вважає:

належними, оскільки всі вони стосуються обставин скоєних кримінальних правопорушень і мають значення для кримінального провадження;

допустимими, оскільки не встановлено порушень норм кримінально-процесуального закону під час їх збирання;

достовірними, оскільки вони не суперечать один одному та доповнюють один одного.

До показань обвинуваченого ОСОБА_2 , в яких він повністю заперечував свою причетність до скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.187КК України, суд ставиться критично, не бере до уваги, та розцінює їх такими, що продиктовані бажанням уникнути відповідальності за скоєне та як спосіб його захисту від пред`явленого обвинувачення. Проаналізувавши наявні по справі докази у їх сукупності та перевіривши доводи обвинуваченого щодо обставин даної справи, суд вважає позицію обвинуваченого повністю спростованою дослідженими у судовому засіданні та вищенаведеними доказами.

Версію показів наданих суду обвинуваченою ОСОБА_3 , суд розцінює, як бажання змінити кваліфікацію інкримінованих дій на більш м`яку і тим самим пом`якшити собі відповідальність за вчинений злочин та відвернути увагу суду від причетності до скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.187КК України обвинуваченого ОСОБА_2 ..

На відміну від показів обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які різняться з дослідженими судом доказами, а саме протоколами слідчих експериментів за участю підозрюваних, покази потерпілої ОСОБА_1 , суд вважає послідовними та такими, що узгоджуються із іншими дослідженими судом доказами, зокрема протоколом та відеозаписом слідчого експерименту за участю потерпілої, які достовірно співпадають із встановленими обставинами справи, що визнані судом доведеними.

Заяви обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про застосування проти них не дозволених методів ведення слідства, були перевірені судом у відповідності до вимог діючого КПК України та були спростовані постановою слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську від 09 грудня 2020 року, відповідно до якої кримінальне провадження № 62020050000002344 від 20 листопада 2020 року закрито у зв`язку з наявністю не скасованої постанови слідчого від 31 жовтня 2019 року про закриття кримінального провадження № 62019050000001240 від 30.08.2019 року на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, відповідно до якої досудове розслідування у якому здійснювалося щодо того самого діяння, що розслідується у кримінальному провадженні №62020050000002344 від 20 листопада 2020 року, а саме - за відсутністю в діях співробітників Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365КК України щодо застосування недозволених методів ведення досудового розслідування відносно ОСОБА_2 та постановою слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську від 09 грудня 2020 року, відповідно до якої кримінальне провадження №62020050000002343 від 20 листопада 2020 року закрито у зв`язку з наявністю не скасованої постанови слідчого від 31 жовтня 2019 року про закриття кримінального провадження № 62019050000001240 від 30.08.2019 року на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, відповідно до якої досудове розслідування у якому здійснювалося щодо того самого діяння, що розслідується у кримінальному провадженні №62020050000002343 від 20 листопада 2020 року, а саме - за відсутністю в діях співробітників Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365КК України щодо застосування недозволених методів ведення досудового розслідування відносно ОСОБА_3 , які містяться в матеріалах кримінального провадження, з якими ознайомлені безпосередньо обвинувачені в судовому засіданні та останнім були вручені їх копії.

Посилання сторони захисту на можливе психічне захворювання потерпілої ОСОБА_1 , яке могло вплинути на надання показів останньою, суд вважає надуманими та не обґрунтованими, оскільки об`єктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаної у судовому засіданні потерпілої у суду немає, вони є логічними, послідовними, не суперечать та підтверджені іншими наявними по справі доказами.

Суд не приймає до уваги доводи сторони захисту, про те що протокол за результатами проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 16 серпня 2018 року та аудіо запис долучений до нього є недопустимим доказом, в зв`язку з тим, що в даному випадку такі дії органів досудового розслідування не дорівнювалися до допиту проведеного без захисника та здобуті без порушення прав та свобод людини, що підтверджується і самою обвинуваченою ОСОБА_3 , яка повідомила суду, що в камері ІТТ м. Дружківка, своїй співкамерниці, за обставини, які стали приводом її затримання вона розказувала вільно, без тиску та поставлених запитань.

До доводів сторони захисту, про те, що протоколи слідчих експериментів за участю підозрюваних є недопустимими доказами, суд ставиться критично і не приймає до уваги, оскільки об`єктивних даних, які б спростовували законність проведення такої слідчої дії, стороною захисту не наведено та не надано і судом не встановлено.

Суд, також не приймає до уваги доводи сторони захисту, щодо процесуального порушення з боку органів досудового розслідування під час проведення процедури пред`явлення особи для впізнання, оскільки протоколи пред`явлення для впізнання складені без порушення вимог ст.231КПК України, а посилання захисту на те, що ОСОБА_1 на вулиці перед відділом поліції, серед інших впізнала ОСОБА_3 , не є підставою вважати, що працівниками поліції навмисно попередньо показувалось особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред`явлена для впізнання та надано відомості про прикмети цієї особи, а навпаки свідчить про те, що потерпіла, заздалегідь до процедури пред`явлення особи для впізнання, переконливо серед інших невідомих їй осіб, які знаходились на вулиці, самостійно та впевнено впізнає ОСОБА_3 , як особу, яка скоїла злочин у відношенні неї.

Таким чином, суд вважає вищеописані досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинувачених та визнання їх винуватості.

Підстав для визнання будь-якого з наданих сторонами кримінального провадження доказу неналежним або недопустимим судом не встановлено, всі досліджені докази в своїй сукупності узгоджуються між собою та доповнюють один одного.

Аналізуючи досліджені по кримінальному провадженню перелічені вище докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що події кримінальних правопорушеннь мали місце та вина кожного з обвинувачених у вчиненні даних кримінальних правопорушень повністю доведена.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч.1 ст.337КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Згідно із положеннями ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», зважає на те, що під нападом за статтею 187 КК України, слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті. Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.

У пункті 9 зазначеної постанови, зазначено, що небезпечне для життя чи здоров`я насильство (ст. 187 КК) - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо.

Таким чином фізичним насильством, небезпечним для життя чи здоров`я охоплюється: легке тілесне ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я або небезпечну втрату працездатності; середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження, замах на вбивство.

До фізичного насильства, що є ознакою розбою, також належить насильство, яке реально не спричинило шкоду життю, але було небезпечним для життя потерпілого в момент заподіяння, тобто в момент застосування створювало реальну погрозу для його життя.

При цьому оцінка небезпечності насильства, яке виявляється у погрозі повинна проводитися не стільки на суб`єктивному сприянні небезпечності потерпілим, скільки на об`єктивних критеріях і з урахуванням дійсності, реальності й характеру можливого насильства, коли така погроза не викликає сумніву щодо небезпечності дій винної особи.

За частиною 2 статті 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.

Суд враховує, що практика ЄСПЛ вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм їх доведеності «поза розумним сумнівом» (Рішення ЄСПЛ від 10 липня 2001 року по справі «Авшар проти Туреччини»). При цьому таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43).

Оцінюючи питання наявності попередньої змови між обвинуваченими на вчинення злочину суд враховує, що згідно з п.24 вищезазначеної ППВСУ злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб`єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об`єктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину. Крім того, як випливає із ч.2 ст.28КК України вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою означає, що у вчиненні злочину беруть участь дві чи більше особи, які задовольняють вимоги суб`єкта злочину; між цими особами, ще до початку злочину відбулася змова про спільне його вчинення. Форма змови усна чи письмова або у формі конклюдентних дій для наявності співучасті не має значення. Змова про вчинення злочину може відбутися задовго до вчинення злочину чи прямо перед його вчиненням. Ступінь стійкості взаємовідносин між співучасниками не має значення.

Виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи спосіб заволодіння майном потерпілої, а саме напад з метою заволодіння, поведінку обвинувачених і потерпілої, що передувала події та під час події, а також поведінку обвинувачених після події, місце вчинення злочину, суд вважає, що обвинувачені, плануючи та здійснюючи напад на потерпілу з метою заволодіння її майном, усвідомлювали суспільно-небезпечний характер своїх дій, та умисно скоїли напад на потерпілу і заволоділи її майном, керуючись корисним мотивом, спричинивши їй тілесні ушкодження, після чого з місця вчинення злочину втекли. При цьому обставин, які б вказували на заволодіння майном потерпілої та спричинення їй тілесних ушкоджень у інший, ніж це встановлено цим вироком спосіб, під час судового розгляду не встановлено.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_2 на те, що напад з метою заволодіння майном потерпілої ОСОБА_1 був спланований та здійснений одноособово ОСОБА_3 , і він не був обізнаний щодо її намірів, а також посилання на аналогічні обставини обвинуваченої ОСОБА_3 , суд розцінює як спосіб захисту обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою уникнути відповідальності за вчинене, оскільки потерпіла ОСОБА_1 під час її допиту у судовому засіданні та слідчого експерименту за її участю досить ретельно та послідовно описала обставини нападу на неї та заволодіння її майном саме обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дії яких були спільні, послідовні та узгоджені, що також знайшло своє підтвердження під час проведення слідчих експериментів за участю обвинувачених, а також за наслідками проведення НСРД за ухвалою слідчого судді апеляційного суду Донецької області від 10 липня 2018 року.

Доводи сторони захисту, щодо неправильної кваліфікації дій обвинувачених та їх невідповідності фактичним обставинам події, яка мала місце 18 червня 2018 року, суд вважає - безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення, які мали місце в дійсності та встановленні судом.

В ході судового розгляду досліджено судом достатньо вищеперелічених доказів, які беззаперечно свідчать про пряму причетність обвинуваченого ОСОБА_2 до замаху на таємне викрадення майна потерпілої ОСОБА_4 ; викрадення майна потерпілого ОСОБА_5 , а також про пряму причетність обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до нападу з метою заволодіння майном потерпілої ОСОБА_1 , у зазначених у цьому вироку кількості та обставинах.

На підставі вищенаведеного та виходячи із сукупності всіх обставин вчинених діянь, суд дійшов висновку, про доведеність вини обвинувачених у інкримінованих ним кримінальних правопорушеннях і кваліфікує:

дії ОСОБА_2 :

- за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185КК України, так як він своїми умисними діями вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний з проникненням до житла, вчинене повторно;

- за ч.3 ст.185КК України, так як він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до житла, вчинене повторно;

- за ч.2 ст.187КК України, так як він своїми умисними діями вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), за попередньою змовою групою осіб;

дії ОСОБА_3 ,

- за ч.2 ст.187КК України, так як вона своїми умисними діями вчинила напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання обвинуваченим, згідно з вимогами ст.ст.65-67КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини кримінальних правопорушень, їх наслідки, дані про особу винних, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Кожне із кримінальних правопорушень вчинених ОСОБА_2 відповідно до ст.12КК України, є тяжкими злочинами.

ОСОБА_2 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, в закладах охорони здоров`я м. Костянтинівки на обліку не перебуває, має місце мешкання без реєстрації, не одружений, працездатний, офіційно не працевлаштований, стійки соціальні зв`язки відсутні, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , є рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Вказані обставини знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду.

Кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_3 відповідно до ст.12КК України, є тяжким злочином.

ОСОБА_3 раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, в закладах охорони здоров`я м. Костянтинівки на обліку не перебуває, за інформацією наданою Бахмутською медичною частиною - має безліч захворювань, рекомендовано оперативне лікування в плановому порядку - стан здоров`я відносно задовільний; має місце мешкання та адресу реєстрації, не одружена, офіційно не працевлаштована, стійки соціальні зв`язки відсутні, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, за місцем мешкання характеризується посередньо.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , є щире каяття та вчинення кримінального правопорушення жінкою в стані вагітності.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , є рецидив злочину та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Вказані обставини знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.50КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

При визначенні застосування необхідного покарання кожному з обвинувачених судом, також, взято до уваги правову позицію, зазначену в постанові ВСУ від 14.04.2016 року, де зазначено, що Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України). Відповідно до частини першої статті 8 Основного Закону України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо (постанова Верховного Суду від 01.02.2018 року по справі № 634/609/15-к).

Враховуючи особливості кримінальних правопорушень: форму вини, мотиви, і мету, характер, суд, додержуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини кримінальних правопорушень, їх наслідки, данні про особи винних, наявність та кількість обставини, що обтяжує покарання та тих, що його пом`якшує, вважає, що:

Обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185КК України у виді позбавлення волі, за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185КК України у виді позбавлення волі, за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності, визначивши остаточне покарання за правилами, передбаченими ч.1 ст.70КК України, приходячи при цьому до переконання, що його виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи обвинуваченого, його поведінки в період досудового слідства і судового розгляду, не можливо без ізоляції від суспільства, вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, призведе до позитивних змін в його особистості, а також створить у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, що відвирне підвищений ступінь суспільної небезпечності його особи та у сукупності утворить бажання обвинуваченого ОСОБА_2 стати на шлях виправлення.

Враховуючи, що ОСОБА_2 був засуджений 13 червня 2016 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст.190КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, звільнився умовно-достроково 06 вересня 2017 року на невідбутий строк 11 місяців 8 днів, а кримінальні правопорушення за цим вироком вчинив до повного відбуття покарання, остаточне покарання йому слід визначити за правилами ч.1 ст.71КК України та з урахуванням ч.1 ст.72КК України;

Обвинуваченій ОСОБА_3 слід призначити покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить їй на праві власності, приходячи при цьому до переконання, що її виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи обвинуваченої, її поведінки в період досудового слідства і судового розгляду, не можливо без ізоляції від суспільства, вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, призведе до позитивних змін в її особистості, а також створить у неї готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, що відвирне підвищений ступінь суспільної небезпечності її особи та у сукупності утворить бажання обвинуваченої ОСОБА_3 стати на шлях виправлення.

Враховуючи, що ОСОБА_3 була засуджена 07 грудня 2016 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.185, ст.71КК України до покарання у виді арешту строком на 2 місяці і штрафу у розмірі 850 грн. (покарання у вигляді штрафу виконувати самостійно), штраф не сплачено, а кримінальне правопорушення за цим вироком вчинила до повного відбуття покарання у виді штрафу, остаточне покарання їй слід визначити за правилами ч.1 ст.71КК України з урахуванням ч.3 ст.72КК України.

Потерпілою ОСОБА_1 заявлений цивільний позов, в якому вона просила стягнути на її користь солідарно з обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 : у відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином та ушкодженням здоров`я - 3278, 17 грн.; у відшкодування моральної шкоди 70000 грн.

Суд вважає, що потерпілою підтверджено обґрунтовані витрати, пов`язані з лікуванням, на суму 1995 грн. 41 коп. (по чеках щодо придбання ліків та медпрепаратів).

Майно потерпілої на суму 675,53 грн., яким заволоділи обвинувачені і яке знаходиться у камері зберігання речових доказів Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, підлягає поверненню потерпілій. Отже, вартість такого майна не підлягає стягненню з обвинувачених.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Суд при визначені розміру моральної шкоди враховує характер та обсяг страждань потерпілої, конкретні обставини справи і наслідки, що наступили, а тому приходить до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, а саме у розмірі 50000 грн.

Отже, з обвинувачених у солідарному порядку на користь позивачки (потерпілої) підлягають стягненню: у відшкодування матеріального збитку 1995 грн. 41 коп.; у відшкодування моральної шкоди 50000 грн., а всього 51995 грн. 41 коп.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинувачених на користь держави.

Питання про речові докази необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100КПК України.

Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, відповідно до п.14 ст.368КПК України, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, роз`яснення, викладені у Листі ВССУ «Про судову практику застосування судами першої інстанції та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», обрані обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжні заходи у виді тримання під вартою, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.187КК України, призначивши йому покарання:

-за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

-ч.3 ст.185КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

-за ч.2 ст.187КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.

На підставі ч.1 ст.70КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_2 визначити у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності.

На підставі ч.1 ст.71КК України за сукупністю вироків до покарання за даним вироком частково приєднати не відбуте покарання за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2016 року у виді 10 (десяти) місяців обмеження волі, та з урахуванням ч.1 ст.72КК України призначивши ОСОБА_2 за сукупністю вироків остаточне покарання у виді 8 (восьми) років 5 (п`яти) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить йому на праві власності.

ОСОБА_3 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна, що належить їй на праві власності.

На підставі ч.1 ст.71КК України за сукупністю вироків до покарання за даним вироком повністю приєднати не відбуте покарання за вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 грудня 2016 року у виді штрафу у розмірі 850 грн., призначивши ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна та штрафу у розмірі 850 грн.

Відповідно до ч.3 ст.72КК України покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн. виконувати самостійно.

Строк відбування покарання засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рахувати з 18 червня 2018 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як захід забезпечення кримінального провадження, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1 :

- у відшкодування матеріального збитку 1995 (одну тисячу дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 41 коп.;

- у відшкодування моральної шкоди 50000 (п`ятдесят тисяч) грн.,

а всього 51995 (п`ятдесят одну тисячу дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 41 коп.

Стягнути на користь держави з засудженого ОСОБА_2 у відшкодування витрат на залучення експертів (проведення судової товарознавчої експертизи № 2/20-310 від 22 березня 2018 року, - 572,00 грн.; проведення судової товарознавчої експертизи № 2948-2960 від 16 серпня 2018 року, - 4576,00 грн.; проведення судової товарознавчої експертизи № 2993-2994 від 26 липня 2018 року, - 1716,00 грн.) 6864 (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп.

Стягнути на користь держави з засуджених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у відшкодування витрат на залучення експертів (проведення судової товарознавчої експертизи № 2964-2970 від 07 серпня 2018 року, - 4290,00 грн.) по 2145 (дві тисячі сто сорок п`ять) грн. 00 коп. з кожного.

Речові докази:

- чавунний 15-секційний радіатор опалення, який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_4 , - вважати повернутим за належністю;

- переносний зарядний пристрій у корпусі сірого кольору «Арle Liberty Project»; зарядний пристрій, який складається з блоку та USB кабелю з маркуванням «Asus»; USB кабель чорного кольору довжиною 20 см; батарея до мобільного телефону «Samsung EB425161LU»; порваний срібний ланцюжок загальною довжиною 40 см, з пробою 925, вагою 8 г; мобільний телефон «Samsung GT-S7390» imei: НОМЕР_1 ; фотоапарат «Nikon Coolpix L23» з двома батарейками «XDigital» та картою пам`яті «Transcend 4Gb»; USB кабель чорного кольору довжиною 45 см; навушники білого кольору; USB накопичувач у корпусі чорного кольору «Transcend 4Gb»; USB накопичувач у корпусі синього кольору «Kingston 16Gb»; годинник у корпусі жовтого кольору з браслетом металевим жовтого кольору «Спутник кварц»; годинник у корпусі жовтого кольору з камінням, з браслетом зі шкіри рожевого кольору, які зберігаються у Камері зберігання Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області (квитанція № 1129 від 15 червня 2018 року, номер журналу обліку 32, порядковий номер 566), - повернути потерпілому ОСОБА_5 ;

- оптичний носій (DVD-R) з відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_2 ; оптичний носій (DVD-R) з відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваної ОСОБА_3 ; оптичний носій (DVD-R) з відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_1 ; оптичний носій (DVD-R) зі звукозаписом проведення НСРД, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- жіночу сумку зі шкірозамінника червоного кольору; жіночий гаманець зі шкірозамінника помаранчевого кольору; жіночі тіні торгової марки «Орифлейм» серії «Джордані голд» чотирьох кольорів з дзеркалом; губну помаду «Unice» колір № 21; губну помаду «Орифлейм» колір № 15280; губну помаду «Flormar» колір № R11; лак для нігтів срібного кольору «Flormar»; туш для вій чорну «Flormar», які зберігаються у камері зберігання Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області (квитанція № 1130 від 18 червня 2018 року, номер журналу обліку 32, порядковий номер 567), - повернути потерпілій ОСОБА_1 ;

- пляшку з-під коньяку «Шабо» об`ємом 250мл.; жіночі окуляри, які зберігаються у Камері зберігання Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області (квитанція № 1130 від 18 червня 2018 року, номер журналу обліку 32, порядковий номер 567), - знищити;

- гроші у сумі 16 грн.; гроші у сумі 15 грн. металевих та 1 паперова купюра; 7 копійок старого зразку; 3 монети по 2 коп. та 1 монету 1 коп.; 1 долар США; бонусну картка магазину «Браво»; картку «подяка щодня» магазину «Еко маркет»; карту Приват-Банку «Універсальна» № НОМЕР_2 ; карту Приват-Банку «для виплат» № НОМЕР_3 ; пенсійне посвідчення № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1 ; паперову Іконка Св. Миколая чудотворця розміром 6,5x9,5 см; ламіновану іконка Св. Титианє, розміром 6,5x9,5; жіночу сумочку червоного кольору; жіночий гаманець помаранчевого кольору; паспорт громадянина України ім`я ОСОБА_1 ; копію ідентифікаційного коду ім`я ОСОБА_1 ; ксерокопію довідки МСЕК ім`я ОСОБА_1 ; дві бонусні картки Tiens Group; трудову книжка старого зразку ім`я ОСОБА_1 ; трудову книжку нового зразку ім`я ОСОБА_1 ; дві медичні картки ім`я ОСОБА_1 ; закордонний паспорт громадянина України ім`я ОСОБА_1 , які передано на зберігання потерпілій ОСОБА_1 , - вважати повернутими за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя