Рішення № 96633980, 29.04.2021, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/318/21

Провадження №: 2/0343/266/21

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2021 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

судді – Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання – Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 343/318/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Вигодської селищної ради Івано-Франківської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

за участю: позивачки - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Вигодської селищної ради Івано-Франківської області, в якому просить встановити факт родинних відносин, а саме, що вона є дочкою покійного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визнати за нею право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку, загальною площею 99.1 кв.м, житловою площею 75 (літера - А); літньої кухні (літера - Б); навіс (літера - В); стодоли (літера - Г); стайні (літера - Д); вбиральні (літ. Е), криниці (літ №1), воріт (літ №2); огорожі (№3), що належало її покійному батькові ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 . Вона являлась дочкою покійного ОСОБА_4 . У зв`язку з одруженням змінила прізвище з ОСОБА_5 на прізвище чоловіка ОСОБА_6 . В її свідоцтві про народження, виданому на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі батьки вказано: батько ОСОБА_4 , мама ОСОБА_3 , а в свідоцтві про смерть батька його прізвище вказано вже ОСОБА_8 , таким чином її прізвище та прізвище батька були записані по-різному. Також прізвище її матері та брата записані ОСОБА_5 .

На день смерті батька ОСОБА_4 за ним рахувався житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . В даному будинку разом із покійним батьком були зареєстрованими на час його смерті також його дружина ОСОБА_3 , 1942 р.н., вона, дочка померлого, ОСОБА_1 , 1971 р.н., онук ОСОБА_9 , 1995 р.н., син ОСОБА_2 , 1977 р.н., невістка ОСОБА_10 , онук ОСОБА_11 , онука ОСОБА_12 , онук ОСОБА_13 , онук ОСОБА_14 .

З метою оформлення спадщини вона звернулась із заявою про прийняття спадщини, нотаріусом була зареєстрована спадкова справа №66057930. Вона являється єдиним спадкоємцем за законом першої черги спадкодавця ОСОБА_4 . Інші спадкоємці першої черги, зокрема її мама ОСОБА_3 , як дружина спадкодавця, та її брат ОСОБА_2 , як син спадкодавця, відмовились від прийняття спадщини, про що подали відповідні заяви нотаріусу.

Однак нотаріус Долинського районного нотаріального округу Депутат О.З. відмовила у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що право власності на спадкове майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було зареєстровано спадкодавцем. Також нотаріусом зазначено, що згідно з наданим нею свідоцтвом про народження ОСОБА_7 батьком записано ОСОБА_4 .

Оскільки прізвище у свідоцтві про її народження вказано ОСОБА_5 , а у свідоцтві про смерть батька - ОСОБА_8 , в позасудовому порядку вона не має можливості підтвердити факт родинних відносин між нею та її батьком, підтвердження якого необхідне для прийняття спадщини та для визначення податкових зобов`язань в зв`язку з оформленням спадщини. Нею отримано технічний паспорт на спадкове домоволодіння. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину немає, як і немає спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині. Проте в позасудовому порядку вона не може оформити право власності на вказане спадкове майно, тому вимушена звернутись до суду про визнання на нього права власності.

Позивачка ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні підтримала позов, просила його задовольнити повністю з підстав, викладених у ньому, надала пояснення, аналогічні обґрунтуванню позову та наголосила, що вона, її мати та брат записані як ОСОБА_5 , а батько та "середущий" брат ОСОБА_15 - як ОСОБА_8 . Останній живе окремо у власному будинку. Брат ОСОБА_16 теж побудував будинок, де проживає із сім`єю вже 10 років, однак будинок не зданий в експлуатацію, тому не може там зареєструватися, а коштів на приватизацію у них немає. Не заперечила проти ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні, вказавши, що це буде відповідати інтересам всіх сторін.

Від відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Вигодської селищної ради до підготовчого судового засідання надійшли письмові заяви, в яких кожен з них просить розглядати справу у їх відсутності, Вигодська селищна рада також вказує, що заперечень щодо позову немає, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що позов визнають та будь-які претензії щодо спадкового майна у них відсутні.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 01.03.2021 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання за участю сторін.

22 березня 2021 року на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача Вигодської селищної ради про розгляд справи без її представника, в якому вона також зауважує про відсутність заперечень щодо позову.

19 квітня 2021 року відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подано заяви про визнання позову та про розгляд справи у їх відсутності.

Такі їх дії не суперечать вимогам ст. 211 ЦПК України, згідно з якою учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Частиною 1 статті 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу (ч. 4 ст. 200 ЦПК України).

Враховуючи, що всі відповідачі позов визнали, визнання ними позову не суперечить інтересам сторін, тому суд приймає визнання позову та приходить до висновку про можливість ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , про що 27.01.2020 виконавчим комітетом Підлісківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області було зроблено відповідний актовий запис №2 та що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 27.01.2020виконавчим комітетом Підлісківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області (а.с.7).

У зв`язку зі смертю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , була заведена спадкова справа, номер якої у Спадковому реєстрі - №66057930, номер у нотаріуса - №34/2020, про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 60789210, сформований 03.07.2020 приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Депутат О.З. (а.с.12).

Згідно з довідками №1079 та №1080 Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області від 18.12.2020, за померлим батьком ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувався житловий будинок в АДРЕСА_1 . На день смерті (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ОСОБА_4 був зареєстрований і проживав в будинку за вказаною адресою та разом з ним були зареєстровані і проживали також його дружина ОСОБА_3 , 1942 р.н., дочка ОСОБА_1 , 1971 р.н., онук ОСОБА_9 , 1995 р.н., син ОСОБА_2 , 1977 р.н., невістка ОСОБА_17 , 1980 р.н., онук ОСОБА_11 , 2007 р.н., онука ОСОБА_12 , 2009 р.н., онук ОСОБА_13 , 2016 р.н., онук ОСОБА_14 , 2019 р.н. (а.с.10, 11).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 17.12.1990, ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_7 (а.с.8), яка у зв`язку з реєстрацією шлюбу змінила прізвище ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , про що свідчить свідоцтво про одруження серії НОМЕР_3 , видане повторно 16.12.1997 (а.с.9).

У вказаному свідоцтві про народження батьками ОСОБА_18 зазначені: батько - ОСОБА_4 , мати – ОСОБА_3 .

Отже, як вбачається з вищеописаних документів, в тому числі довідки сільської ради, членами сім`ї покійного ОСОБА_4 були дружина ОСОБА_19 та його діти: дочка ОСОБА_20 та син ОСОБА_16 , однак, незважаючи на прізвище спадкодавця ОСОБА_8 , інші члени його сім`ї (які з ним проживали в одному будинку) записані під прізвищем ОСОБА_5 .

Згідно з технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовленим станом на 11.08.2020 за замовленням ОСОБА_1 , будинковолодіння АДРЕСА_1 за даною адресою складається з: житлового будинку (літ. А), літньої кухні (літ. Б), навісу (літ. В), стодоли (літ. Г), стайні (літ. Д), вбиральні (літ. Е), криниці, воріт, огорожі (№№ 1, 2, 3) (а.с.15-18).

Довідка № 324 від 11.08.2020 ОКП Івано-Франківського ОБТІ, яка, крім технічних характеристик домоволодіння АДРЕСА_1 (складу домоволодіння), містить також вказівку на те, що реєстрація права власності на дане будинковолодіння в ОКП "Івано-Франківське ОБТІ" не проводилась (а.с.19, 21).

Відповідно до примітки, вказаної в схемі розташування будівель та споруд в технічному паспорті та у довідці № 324 від 11.08.2020, літня кухня (літ. Б) зведена без дозвільних документів.

Таким чином, внаслідок смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, часом відкриття якої є день його смерті. Заповіт померлим не складався. До складу спадщини увійшли майнові права на майно, яке йому належало, а саме на будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

На момент смерті з померлим ОСОБА_4 були зареєстровані та проживали, зокрема позивачка – дочка померлого ОСОБА_1 , яка фактично прийняла спадщину після смерті батька, як спадкоємець, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не заявила про відмову від неї, а також відповідачі - дружина і син померлого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які відмовилися від спадщини на користь позивачки ОСОБА_1 , про що подали нотаріусу у шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця відповідні заяви.

Так, 03 липня 2020 року до приватного нотаріуса Долинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Депутат О.З. звернулися із заявами № 80 та №79 (спадкова справа №34/200) відповідно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в яких кожен з них вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік першої та батько другого - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживав у АДРЕСА_1 . Після його смерті залишилося таке спадкове майно - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за цією ж адресою. Від прийняття спадщини після смерті відповідно чоловіка та батька вони відмовляються на користь його дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також ОСОБА_3 повідомила, що вказане нерухоме майно було особистою приватною власністю померлого, на видачу свідоцтва про право власності на 1/2 (одну другу) частку як пережитій дружині вона не претендує (а.с.13, 14).

Згідно з постановою №171/02-31 від 09.12.2020 приватного нотаріуса Долинського районного нотаріального округу Депутат О.З. про відмову у вчиненні нотаріальної дії, до неї 09.12.2020 звернулася ОСОБА_1 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом як спадкоємцю першої черги на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , якій нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане спадкове майно у зв`язку з відсутністю в неї документів, які підтверджують право власності померлого на дане нерухоме майно, що також підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - при пошуках нема за ОСОБА_4 зареєстровано прав власності на дане нерухоме майно, та довідкою № 324 від 11 серпня 2020 року Івано-Франківського ОБТІ. Крім того, з наданого ОСОБА_1 свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 17 грудня 1990 року вбачається, що батьком ОСОБА_7 є ОСОБА_4 , також у Свідоцтві про одруження серія НОМЕР_5 , виданому 16 грудня 1997 року, громадянка ОСОБА_7 одружилась з ОСОБА_21 . Тобто, з наданих документів неможливо встановити, що ОСОБА_1 є дочкою померлого ОСОБА_4 (а.с.20).

Таким чином, предметом розгляду у даній справі є спір з приводу визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також встановлення факту родинних відносин між позивачкою та померлим, яке дасть їй змогу оформити право на спадщину за законом після смерті батька.

Оцінка суду:

вислухавши пояснення позивачки, вивчивши доводи, викладені нею у позові, дослідивши письмові докази в їх сукупності, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, беручи до уваги зміст заяв відповідачів та визнання ними позову, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Щодо вимоги про встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є дочкою покійного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд, задовольняючи вказану вимогу, виходив з такого.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Для позивачки встановлення факту родинних відносин дасть змогу оформити її право на спадщину за законом на спадкове майно, а саме будинковолодіння.

Позивачкою доведено належними та допустимими доказами, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер її батько ОСОБА_4 , якому на день смерті належало домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Внаслідок смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, часом відкриття якої є день його смерті.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особі, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК Кодексу, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Тобто, у разі відсутності заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Судом встановлено, що заповіт померлий ОСОБА_4 не складав.

Однак, з наданого позивачкою ОСОБА_22 свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 17.12.1990 вбачається, що її батьком є ОСОБА_4 , а, зокрема, у свідоцтві про смерть її батька серії НОМЕР_1 від 27.01.2020 прізвище останнього вказано як ОСОБА_4 .

Таким чином, позивачка позбавлена можливості реалізувати своє право на спадкування за законом у зв`язку з розбіжністю у написанні прізвищі її батька. Встановлення факту родинних відносин заявника зі спадкодавцем породжує для неї юридичні наслідки, вона зможе оформити свої спадкові права.

В ході судового розгляду на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що факт, що має юридичне значення, а саме той факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_23 , знайшов своє підтвердження. Зокрема, як вбачається з вищеописаних документів, з покійним ОСОБА_4 в одному будинку проживала його дружина та двоє його дорослих дітей з сім`ями, однак всі вони записані під прізвищем ОСОБА_5 , а не ОСОБА_8 , як їх батько та чоловік відповідно. Тому заслуговують на увагу твердження позивачки, що при оформленні актів про одруження батьків та про народження дітей сільською радою було допущено помилку у написанні прізвищ, тому деякі з членів їх сім`ї значаться під прізвищем ОСОБА_8 , а деякі - ОСОБА_5 .

З огляду на викладене, виходячи з інтересів особи щодо захисту її права на спадкування, зважаючи на те, що позивачка немає іншої можливості, крім в судовому порядку, встановити факт родинних відносин, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи суд вважає, що дана позовна вимога підлягає задоволенню, оскільки є законною, обґрунтованою та доказово підтвердженою письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в її правдивості.

Щодо вимоги про визнання права власності за позивачкою на спадкове майно в доповнення до вище викладеного слід вказати таке.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Статті 1261-1265 ЦК України визначають коло осіб, що входять до першої, другої, третьої, четвертої та п`ятої черг спадкоємців за законом.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як вбачається з ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як встановлено судом, на момент смерті з померлим ОСОБА_4 були зареєстровані та проживали, позивачка – дочка померлого ОСОБА_1 , яка фактично прийняла спадщину після смерті батька, як спадкоємець, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не заявила про відмову від неї, та відповідачі - дружина і син померлого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які відмовилися від спадщини на користь позивачки ОСОБА_1 , про що у встановлений законом шестимісячний строк подали нотаріусу відповідні заяви.

Таким чином, позивачка є спадкоємцем першої черги за законом на майно покійного батька ОСОБА_4 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , факт родинних зв`язків між якими підтверджений наданими суду документами, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому вважається такою, що прийняла спадщину.

Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, в тому числі з правом на обов`язково частку, судом не встановлено. Дружина та син померлого, відповідачі по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , спадщину не прийняли, відмовилися від неї на користь позивачки, позов визнали повністю.

Як визначено ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зі ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Позивачка прийняла спадщину, однак приватний нотаріус Долинського районного нотаріального округу Депутат О.З. відмовила їй в оформленні спадкових прав, в тому числі, через відсутність документів власності на майно за померлим.

Відповідно до п. 4.12. Глави 10 "Видача свідоцтв про право на спадщину" розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Згідно з п. 4.18 Глави 10 "Видача свідоцтв про право на спадщину" розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Як роз`яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_24 спадщину після смерті батька ОСОБА_4 прийняла, однак у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів не має змоги оформити свої спадкові права, так як у неї немає оригіналів правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майно, суд приходить до висновку, що є достатні підстави, щоб заявлену вимогу задовольнити, однак задовольнити її частково та відповідно визнати за нею право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , що складається з: житлового будинку (літера А), загальною площею 99,1 кв.м, житловою площею 75,0 кв.м; навісу (літера В), площею 24,0 кв.м; стодоли (літера Г), площею 45,6 кв.м; стайні (літера - Д), площею 37,8 кв.м; вбиральні (літера Е), площею 1,6 кв.м, криниці (№1), воріт (№2), площею 5,2 кв.м; огорожі (№3), площею 50,9 кв.м, що належало її покійному батькові ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , відмовивши у визнанні права власності на літню кухню.

На обгрунтування підстав часткового задоволення позову суд зазначає:

відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Так, визначаючи склад спадкового майна, позивачка просила, в тому числі, визнати право власності на літню кухню (літера - Б), однак доказів про наявність у власності померлого зазначеної будівлі суду не подала. Більше того, відповідно до примітки в схемі розташування будівель та споруд в технічному паспорті та у довідці № 324 від 11.08.2020, вказаних вище, літня кухня (літ. Б) зведена без дозвільних документів.

Якщо будівництво об`єкта нерухомого майна здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини на підставі ст. 1216 ЦК України.

Однак, літня кухня зведена без відповідних дозвільних документів, відтак у спадкову масу після смерті ОСОБА_4 не ввійшла, тому у суду немає законних підстав, щоб визнати за позивачкою право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна.

Отже, враховуючи вище викладене, суд, проаналізувавши зібрані і досліджені при розгляді справи докази в їх сукупності, вважає, що наявні достатні підстави для часткового задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст.ст. 15, 16, 1216-1218, 1220, 1223, 1261, 1268, 1270, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 200, 206 ЦПК України, п.п. 4.12, 4.18 п. 4 глави 10 "Видача свідоцтв про право на спадщину" розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, та керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Вигодської селищної ради Івано-Франківської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є дочкою покійного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , що складається з: житлового будинку (літера А), загальною площею 99,1 кв.м, житловою площею 75,0 кв.м; навісу (літера В), площею 24,0 кв.м; стодоли (літера Г), площею 45,6 кв.м; стайні (літера - Д), площею 37,8 кв.м; вбиральні (літера Е), площею 1,6 кв.м, криниці (№1), воріт (№2), площею 5,2 кв.м; огорожі (№3), площею 50,9 кв.м, що належало її покійному батькові ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Долинський районний суд Івано-Франківської області, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Відповідач: ОСОБА_3 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Відповідач: Вигодська селищна рада Івано-Франківської області, що знаходиться за адресою: смт Вигода, вул. Д. Галицького, 75 Калуського (колишнього Долинського) району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04355875.

Повний зміст рішення суду буде складено до 29 квітня 2021 року.

Суддя Долинського районного суду С. М. Монташевич

Текст повного судового рішення складено 29 квітня 2021 року.