Рішення № 96632365, 29.04.2021, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/319/21

2021 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.04.2021м.Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі судді Олексієнка О.Ю. розглянувши в спрощеному провадженні без фіксації судового засідання технічними засобами в м. Іллінці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №4 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, старшого лейтенанту поліції Маковійчука Олексія Васильовича та Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому зазначив, що 22.03.2021 інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 4 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Маковійчуком Олексієм Васильовичем винесено постанову серії БАА № 798888, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 850 грн.

Позивач вважає, що зазначена постанова є протиправною та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Суть правопорушення згідно вказаної постанови полягає в тому, що 22.03.2021 ОСОБА_1 близько 19.00, керуючи транспортним засобом Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався по вул. Героїв Майдану, м. Липовець Вінницької області та був зупинений інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 4 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Маковійчуком О.В.

Посадовою особою стверджувалося, що в автомобілі Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував позивач нібито не освітлювався номерний знак та не працювали габаритні вогні.

В той же час, під час виїзду з міста Вінниця ОСОБА_1 перевірив та забезпечив технічно справний стан транспортного засобу, перед початком руху переконався у правильності роботи усіх світлових приладів, будь-яких несправностей не було. Під час руху з міста Вінниця зупинок не робив, тому навіть при виникненні відповідних несправностей фізично він би не міг побачити відповідної несправності та усунути її.

Про відповідні обставини позивач повідомив працівнику поліції, однак ним було проігноровано пояснення. Не пред`являючи будь-які докази правопорушення,що підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматизованому режимі серії БАА № 798888 від 22.03.2021, було лише констатовано факт винуватості.

Розуміючи неправомірність дій працівника поліції, ОСОБА_1 попросив скористуватися своїм правом на правову допомогу, а саме залучення адвоката, чи перенести розгляд справи, однак ці клопотання також необгрунтовано було відхилено.

Можливість надати письмові пояснення та письмового клопотання про залучення до справи адвоката чи іншого фахівця в галузі права ОСОБА_1 було надано тільки після прибуття на місце розгляду справи відповідального по відділенню поліції. Після його розмови із старшим лейтенантом поліції пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Всупереч зазначеним нормам, під час розгляду справи відповідач безпідставно та необгрунтовано обмежив конституційне право позивача на професійну правничу допомогу, що свідчить про грубе порушення норм процесуального права під час розгляду адміністративної справи, а відтак про незаконність постанови винесеної за результатом такого розгляду. На підставі викладеного ОСОБА_1 просить його позовну заяву задовольнити.

Відповідачем у передбачений строк до суду не надано відзив на позовну заяву про причини не подання відзиву суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Ухвалою від 05 квітня 2021 року відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №4 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, старшого лейтенанту поліції ОСОБА_2 та Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі.

Відповідач не надіслав письмових заперечень (відзиву) проти позову, що у відповідності до ч. 4 ст. 159 КАС України кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із матеріалів справи вбачається, що 22.03.2021 інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 4 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Маковійчуком О.В. винесено постанову серії БАА № 798888, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 850,00 гривень.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідальність за ч. 6 ст. 121 КУпАП настає за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідач, як посадова особа, вважав доведеними обставини вчинення даного правопорушення, однак доказів на підтвердження викладеного у постанові до справи не долучив та не надав суду.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Посилання на жоден із доказів, які передбачені ст. 251 КУпАП, у винесеній постанові відсутні.

Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку, однак відео з нагрудної камери інспектора суду не надано.

Оскільки, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що водій ОСОБА_1 допустив вказане правопорушення, а тому притягнення останнього до адміністративної відповідальності за порушення ч. 6 ст. 121 КУпАП не може бути здійснено, на підставі неналежних доказів його вини.

Крім того, єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність свого рішення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Поряд з цим, положеннями частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на вищевикладене суд вважає за необхідне скасувати постанову серії БАА №798888, від 22.03.2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247 п.1, 283, 287 - 289, 293 КУпАП, ст.ст. 77, 241 - 246 КАС України,

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматизованому режимі серії БАА № 798888 від 22.03.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною шостою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу розміром 850 грн. 00 коп., винесену інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 4 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Маковійчуком Олексієм Васильовичем.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вул. Театральна, буд. 10, ЄДРПОУ - 40108672) з на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 454 грн 00 грн. (чотириста п`ятдесята чотири гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: