Рішення № 96630387, 28.04.2021, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/290/21

Провадження 2/732/234/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2021 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої – судді: Карпинської Н.М.,

при секретарі: Воропаєвій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Городня в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальнітю «Таліон плюс» (треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач через представника – адвоката Слєпченка С.А. звернувся до суду з позовом до відповідача і просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 89067 від 31 жовтня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» в сумі 30384 гривень 20 копійок.

Ухвалою судді від 15.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного провадження, без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, треті особи правом на подачу, протягом установленого строку, своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову не скористалась, у зв`язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу видано виконавчий напис № 89067 про звернення стягнення з громадянки ОСОБА_1 , яка вказана Боржником за кредитним договором 311148373 від 22.10.2019, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога», правонаступником якого вказане на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 28/1118-01 від 28 листопада 2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс. Стягнуто за період із 28 січня 2020 року по 20 жовтня 2020 року 29184,20 грн та 1200 грн збору за вчинення виконавчого напис.

З представленої копії договору (а.с.49) від 22.10.2019 встановлено, що угода між сторонами ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладена у простій письмовій формі на суму 8660 грн з процентами у розмірі 49.80%. Довідки до Договору про те, що вимоги за договором включені до Портфелю заборгованості, який відступлено, не додано як і ознайомлення позивача з таким. Крім того, сам договір про відступлення прав вимоги, на який мається посилання у виконавчому написі датований 28.11.2018, тобто мав місце до укладення основного договору, датованого 22.10.2019, тобто на майбутнє, а тому правомірно оспорюється позивачем.

Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою Марією Вікторівною розпочато виконавче провадження ВП № 64001610 (а.с.14).

За приписами ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст.18 цього Кодексу, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012р. №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012р. за № 282/20595 (далі по тексту - Порядок).

Так, згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 цього Закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29 червня 1999р. № 1172 (далі по тексту - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

При цьому, ст.50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Не доведено, що позивач отримувала від сторони за договором, або від особи, вказаної у виконавчому написі, письмової вимоги (повідомлення) про заборгованість. Окрім того, позивач взагалі не визнає, що перебувала у м. Києві, де був украдений договір. Не доведено дослідженими матеріалами і те, що вимоги за договором включені до Портфелю заборгованості, який відступлено. Крім того, сам договір про відступлення прав вимоги, на який мається посилання у виконавчому написі датований 28.11.2018, тобто мав місце до укладення основного договору, датованого 22.10.2019, тобто на майбутнє, а тому правомірно оспорюється позивачем.

Вивчивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що в ході розгляду справи знайшов своє підтвердження той факт, що відповідач не надав приватному нотаріусу необхідних та достатніх документів, зокрема, які підтверджують безспірність заборгованості позивача. Сам договір позивачкою оспорюється.

Неотримання позивачем на час звернення протилежної сторони вимоги про усунення порушень об`єктивно позбавило його можливості вчасно надати свої заперечення щодо договору та спростувати його.

Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення спірного виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості.

У матеріалах справи відсутні переконливі докази, які б свідчили про безспірність заборгованості, як і відсутні докази того, що безспірність заборгованості була належним чином підтверджена відповідачем при подачі документів нотаріусу, та боржник проігнорувала своє право на спростування.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем не були надані приватному нотаріусу належні та достатні докази безспірності заборгованості позивача за кредитним договором, отримання позивачем вимоги відповідача, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача адвокатом Слєпченко С.А. не надано договір про юридичні послуги, розрахунок суми витрат, та квитанцію до прибуткового касового ордеру про сплату витрат. На користь позивача, як того вимагає ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача сплачений при пред”явленні позову до суду та із заяви про забезпечення позову судовий збір 908 грн та 454 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 258, 263-265, 279, 354-355 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальнітю «Таліон плюс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 89067 від 31 жовтня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» в сумі 30384 гривень 20 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальнітю «Таліон плюс» (14027, Чернігівська область, місто Чернігів, вул. Рокосовського, будинок 7 , Код ЄДРПОУ: 39700642) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати у вигляді сплачених сум судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову в сумі 1362 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 28.04.2021 року.

Суддя Карпинська Н.М.