Рішення № 96629329, 29.04.2021, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/576/21

2/583/346/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого Плотникової Н.Б.

при секретарі Логвиненко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом

ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН»,

треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Охтирський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми)

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

17.02.2021 року представник позивачки звернувся з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просить суд визнати виконавчий напис № 114422 від 15.12.2020 р., посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, таким, що не підлягає виконанню. Позовні вимоги мотивує тим, що 21.08.2017 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Веллфін» було укладено кредитний договір № 245350 за умовами якого відповідач надав позивачу кредит в розмірі 4000 грн. зі сплатою 30 % річних. У лютому 2021 р. позивачці стало відомо про відкриття виконавчого провадження № 64086256 та отримано копію постанови від 28.01.2021 р. про звернення стягнення на заробітну плату. Вважає, що всупереч вимогам закону нотаріус вчинив виконавчий напис у грудні 2020 року, а дата погашення кредиту сплинула ще у серпні 2017 року, тобто напис вчинений більше ніж через три роки з дня виникнення права вимоги ТОВ «ВЕЛЛФІН» до позивача. Окрім того, заборгованість позивачкою ОСОБА_1 , як боржника перед відповідачем не визнавалась, жодних листів від нотаріуса не приходило, тобто заборгованість не є безспірною. Крім того, при вчиненні напису нотаріус керувався скасованою і незаконною постановою КМУ №662 від 26.11.2014 р. Вважає, що за таких обставин виконавчий напис № 114422 від 15.12.2020 р. підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, тому позивачка звернулася до суду з вказаним позовом.

Ухвалою від 17.02.2021 р. відкрито провадження по справі у спрощеному позовному провадженні з викликом учасників справи.

Ухвалою від 17.02.2021 р. заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 114422, вчиненого 15.12.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, який оскаржується боржником у судовому порядку, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованості за кредитним договором в розмірі 143372,00 грн. (ВП № 64086256) - до набрання рішенням законної сили.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, від позивачки надійшла заява про проведення розгляду справи за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, справа розглядається в порядку заочного провадження.

Представник третьої особи – Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гончар Н.Б. в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце слухання справи повідомлена належним чином, в письмовій заяві просить розгляд справи проводити без її участі.

Третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені. В зв`язку з чим справа розглядається відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відсутність учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно договору позики № 245350 від 21.08.2017 р., укладеного між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 , позивач отримала позику в розмірі 4000 грн. строком на 30 днів шляхом переказу коштів на її платіжну карту, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі: 1,8 % від суми позики, але неменше ніж 20 грн. за перший день користування позикою, 1,8 % від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, 2 % від суми позики за кожен день прострочення. Відповідно до даного договору сторони погодили наступний графік розрахунків: сума по договору – 4000 грн., дата погашення – 20.09.2017 р., сума до сплати процентів - 2160 грн., всього до сплати - 6160 грн. (а.с. 69-78).

15 грудня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за Кредитним договором № 245350 від 21.08.2017 р., укладеним з ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованість за кредитним договором № 245350 від 21.08.2017 р. в сумі 142272,00 грн., в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту – 4000,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 138272,00 грн. Крім того, за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плату із стягувача в розмірі 1100 грн., які підлягають стягненню з Боржника на користь стягувача (а.с.64).

На підставі виконавчого напису старшим державним виконавцем Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гончар Н.Б. 12.01.2021 відкрито виконавче провадження № 64086256 з примусового виконання виконавчого напису № 114422 від 15.12.2020 р. (а.с. 83).

За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат").

Так, згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Ст. 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Пп. 3.2 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за яким стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів, Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (пп. 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" у тому числі в частині доповнення переліку після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2 Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 набрала законної сили з моменту проголошення.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 відмовлено в задоволенні заяви публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 15 грудня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Оскільки серед документів, наданих ТОВ "Фінансова компанія «ВЕЛЛФІН» приватному нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору, за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а наданий нотаріусу договір позики не посвідчений нотаріально, отже не міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису від 15 грудня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 114422, таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника (такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, сформульованою Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постановах від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц, від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17).

Щодо строку звернення до нотаріуса суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) вказала, що строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений статтею 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов`язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб`єктного складу сторін у правовідносинах, тобто цей строк підлягає застосуванню й у відносинах між юридичними особами. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові аналізувала інші відносини і вказувала на подібність строку зазначеного у статті 88 Закону України «Про нотаріат» зі строком позовної давності, який визначений статтею 256 ЦК України в контексті застосування єдиного трирічного строку для захисту прав як фізичних так і юридичних осіб.

Дійсно, строк визначений у статті 88 Закону України «Про нотаріат» відноситься до строків захисту цивільних прав, однак це не свідчить про розповсюдження на нього правил статті 264 ЦК України щодо переривання перебігу позовної давності.

Позовну давність слід відрізняти від інших видів строків захисту цивільних прав. Так, не є позовною давністю строк для вчинення виконавчих написів та деякі інші строки. До вказаних строків правила глави 19 ЦК України про зупинення, переривання, поновлення позовної давності не застосовуються.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 361/1488/19(провадження № 61-6141св20).

Договором позики № 245350 від 21.08.2017 р встановлено строк повернення позики - 20.09.2017 р., тобто право вимоги у відповідача до ОСОБА_1 виникло 21.09.2017 р., разом з тим, виконавчий напис видано 15 грудня 2020 року , тобто поза межами трирічного строку, передбаченого статтею 88 Закону України «Про нотаріат» та перериватися чи поновлюватися такий строк не може, оскільки він є присічним.

Щодо безспірності заборгованості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18), від 19 березня 2021 року в справі № 750/3781/20 (провадження № 61-14943св20).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимога про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17 (провадження № 61-48504св18), від 17 березня 2021 року у справі № 361/1488/19(провадження № 61-6141св20), від 03 лютого 2021 року у справі № 761/6923/17 (провадження № 61-27333 св 18), 19 березня 2021 року у справі № 750/3781/20 (провадження № 61-14943св20).

Безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Виходячи з вищезазначеного, боржник вважається належним чином повідомленим про порушення зобов`язань за кредитним договором та про зобов`язання достроково погасити заборгованість у тому разі, коли кредитором не лише відправлено на адресу такого боржника досудову вимогу, а й доведено факт її вручення адресатові під розписку.

Матеріали справи не містять доказів вручення ОСОБА_1 вимоги про повернення заборгованості за договором позики, а нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання вказаного листа-вимоги, що призвело до порушення процедури вчинення виконавчого напису.

Ураховуючи вказані обставини справи, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено належне повідомлення боржника щодо існуючої заборгованості, а тому відсутні докази безспірності заборгованості.

Згідно ч.1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що вчинивши виконавчий напис, нотаріус не перевірив безспірність заборгованості та не звернув увагу, що з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, крім того, не було дотримано умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Встановлено, що позивачем під час розгляду справи були понесені судові витрати у виді судового збору за подання позовної заяви в сумі 908 грн., 454 грн. за подання заяви про забезпечення позову та 454 грн. за подання заяви про забезпечення доказів (а.с. 7, 8, 16, 17, 25, 26).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1816, 00 грн. (908,00 грн.+454,00 грн.+454 грн.).

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, зареєстрований в реєстрі за № 114422 від 15.12.2020 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованості за кредитним договором № 245350 від 21.08.2017 р. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ТОВ «ВЕЛЛФІН» (ЄДРПОУ: 39952398, вул. Героїв Севастополя, 48 м. Київ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 1816, 00 грн. судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова