Рішення № 96627408, 28.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.04.2021Справа № 910/2013/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-виробничий центр в галузі освіти», м. Київ

до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ

про стягнення 53 338,80 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-виробничий центр в галузі освіти» (далі - ТзОВ «ІВЦ в галузі освіти»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі - КНУ ім. Т. Шевченка/відповідач) про стягнення 53 338,80 грн, у тому числі: 43 371,30 грн - основного боргу, 6 161,14 грн - пені, 2 515,52 грн - інфляційних втрат та 1 290,84 грн - 3% річних, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором про публічні закупівлі №К148 від 04.09.2019.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 11.02.2021 позовну заяву ТзОВ «Інформаційно-виробничий центр в галузі освіти» залишив без руху, встановив позивачу спосіб та строк усунення недоліків поданої позовної заяви.

24.02.2021 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.02.2021 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

30.03.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому КНУ ім. Т. Шевченка заперечив проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивачем не було поставлено товар за договором про публічні закупівлі №К148 від 04.09.2019, відповідно у відповідача відсутні підстави для здійснення оплати.

12.04.2021 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив із додатковими доказами щодо отримання відповідачем товару за договором про публічні закупівлі № К148 від 04.09.2019.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-виробничий центр в галузі освіти» (далі - постачальник) та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка укладено договір про публічні закупівлі № К148, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити замовникові товар ДК 021:2015 CPV 30160000-8 магнітні картки (виготовлення та ініціалізація персональних електронних перепусток для системи контролю доступом до навчального корпусу Інституту міжнародних відносин та Інституту журналістики Київського національного університету Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, вул. Іллєнка, 36/1), що зазначений в додатку №1 до договору, а замовник - прийняти і оплатити такий товар.

Згідно п. 3.1., п. 3.3. договору ціна цього договору становить 55 860,00 грн, в тому числі ПДВ 9 310,00 грн. Ціна цього договору може бути зменшена залежно від реального фінансування видатків та в інших випадках за взаємною згодою сторін.

Розрахунок за товар здійснюється згідно з виставленими рахунками, за видатковими накладними, за фактично відвантажену продукцію в безготівковій формі протягом 30 банківських днів з дати передачі товару у власність замовника та виконання всіх зобов`язань згідно даного договору (п. 3.2. договору).

У відповідності до п. 4.1. договору строк поставки товарів: з дати підписання договору до 31.12.2019 (згідно заявок замовника).

Пунктом 6.1. договору передбачено, що у відповідності до ст. 26 Закону України «Про публічні закупівлі» та положень Тендерної документації замовника, на момент укладення цього договору учасником внесено на реєстраційний рахунок замовника НОМЕР_1 в ДКСУ (код банку 820172) забезпечення виконання цього договору - депозит у розмірі 5% загальної ціни договору в сумі - 2 793,00 грн.

Замовник повертає депозит після своєчасного виконання постачальником зобов`язань за цим договором в повному обсязі, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі», а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом 5 банківських днів з дня настання обставин. Замовник не повертає забезпечення виконання цього договору постачальнику у випадку невиконання останнім своїх зобов`язань за цим договором повністю або частково (п. 6.3. та п. 6.4. договору).

Відповідно до п. 7.3. договору, у разі несвоєчасної оплати поставленого товару, замовник повинен сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару, за кожен день затримки оплати.

Цей договір набирає чинності з дати підписання його сторонами й скріплення печатками і діє до 31.12.2019, але в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань (п. 10.1. договору).

За твердженням позивача, на виконання умов цього договору, ТзОВ «ІВЦ в галузі освіти» поставило, а КНУ ім. Т. Шевченка прийняв товар (30160000-8 магнітні картки) на загальну суму 43 371,30 грн.

При цьому, позивач зазначає, що разом з товаром було направлено для підпису видаткові накладні № РН-0000244 від 20.12.2019 на суму 24 857,70 грн та № РН-0000245 від 20.12.2019 на суму 18 513,60 грн.

Так, на підтвердження здійснення поставки позивачем надано суду видаткові накладні № РН-0000244 від 20.12.2019 на суму 24 857,70 грн та № РН-0000245 від 20.12.2019 на суму 18 513,60 грн, які не підписані представником відповідача, а також акт № НП-003174117 здачі-прийняття робіт (надання послуг) з організації перевезення відправлень та специфікацію до цього акту.

Зі специфікації до акту № НП-003174117 здачі-прийняття робіт (надання послуг) вбачається, що ТзОВ «Нова пошта» здійснено перевезення відправлень для ТзОВ «ІВЦ в галузі освіти», зокрема:

- електронна накладна: № 20400154852677 від 20.12.2019; відправник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-виробничий центр в галузі освіти»; отримувач: Київський національний університет імені Тараса Шевченка в особі Наталенко Катерини Віталіївни ; опис вантажу: магнітні картки по договору №К148 про публічні закупівлі від 04.09.2019; вартість вантажу 18 513,60 грн;

- електронна накладна: № 20400154856426 від 20.12.2019; відправник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-виробничий центр в галузі освіти»; отримувач: Київський національний університет імені Тараса Шевченка в особі Бовкун Валентини; опис вантажу: магнітні картки по договору № К148 про публічні закупівлі від 04.09.2019; вартість вантажу 24 857,70 грн.

Крім того, на виконання п. 6.3. договору КНУ ім. Т. Шевченка платіжним дорученням № 268 від 22.01.2020 повернуло позивачеві тендерне забезпечення в розмірі 2 793,00 грн.

Проте, в порушення умов договору про закупівлі № К148 відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 43 371,30 грн.

24.06.2020 позивач направив на адресу відповідача лист вих. № 36, в якому просив погасити заборгованість у розмірі 43 371,30 грн.

У зв`язку із незадоволенням відповідачем вимог, викладених у цьому листі, позивач направив на адресу відповідача претензію № 1 за вих. № 55 від 12.11.2020 щодо виконання грошових зобов`язань у розмірі 43 371,30 грн за договором № К148 про публічні закупівлі від 04.09.2019.

У відповідь на цю претензію відповідач в листі вих. № 02/950-26 від 24.11.2020 повідомив позивача, що в бухгалтерію університету у період з 04.09.2019 по 31.12.2019 не надходило жодної видаткової накладної для проведення оплати згідно укладеного договору № К148 від 04.09.2019.

Отже, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з КНУ ім. Тараса Шевченка борг у розмірі 43 371,30 грн, пеню в сумі 6 161,14 грн, 3% річних у розмірі 1 290,84 грн та інфляційні втрати в сумі 2 515,52 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом вище встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір про публічні закупівлі № К148 від 04.09.2019, відповідно до якого позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 43 371,30 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Проте, в порушення умов вказаного договору, відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у КНУ ім. Тараса Шевченка виникла заборгованість в сумі 43 371,30 грн.

Статтею 530 ЦК України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 3.2. договору розрахунок за товар здійснюється згідно з виставленими рахунками, за видатковими накладними, за фактично відвантажену продукцію в безготівковій формі протягом 30 банківських днів з дати передачі товару у власність замовника та виконання всіх зобов`язань згідно даного договору.

На підтвердження здійснення поставки товару на суму 43 371,30 грн позивачем надано суду акт № НП-003174117 здачі-прийняття робіт (надання послуг) з організації перевезення відправлень, складеного між ТзОВ «Нова Пошта» та ТзОВ «ІВЦ в галузі освіти» та специфікацію до цього акту.

Зі специфікації до акту № НП-003174117 здачі-прийняття робіт (надання послуг) вбачається, що ТзОВ «Нова пошта» здійснено перевезення відправлень для ТзОВ «ІВЦ в галузі освіти», зокрема:

- електронна накладна: № 20400154852677 від 20.12.2019; відправник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-виробничий центр в галузі освіти»; отримувач: Київський національний університет імені Тараса Шевченка в особі Наталенко Катерини Віталіївни ; опис вантажу: магнітні картки по договору № К148 про публічні закупівлі від 04.09.2019; вартість вантажу 18 513,60 грн;

- електронна накладна: № 20400154856426 від 20.12.2019; відправник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-виробничий центр в галузі освіти»; отримувач: Київський національний університет імені Тараса Шевченка в особі Бовкун Валентини; опис вантажу: магнітні картки по договору № К148 про публічні закупівлі від 04.09.2019; вартість вантажу 24 857,70 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги надані позивачем докази на підтвердження поставки товару, судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо нездійснення ТзОВ «ІВЦ в галузі освіти» поставки за договором про публічні закупівлі № К148 від 04.09.2019.

Більше того, з матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням №268 від 22.01.2020 КНУ ім. Тараса Шевченка повернуто позивачу тендерне забезпечення у розмірі 2 793,00 грн, що також свідчить про належне виконання ТзОВ «Інформаційно-виробничий центр в галузі освіти» своїх зобов`язань за договором про публічні закупівлі №К148 від 04.09.2019.

Проте, в порушення умов договору відповідач оплату за поставлений товар не здійснив.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи встановлене, суд дійшов висновку, що Київським національним університетом імені Тараса Шевченка порушено умови договору про публічні закупівлі №К148 від 04.09.2019 та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення позовних вимог позивача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 6 161,14 грн, 3% річних у розмірі 1 290,84 грн та інфляційні втрати в сумі 2 515,52 грн, нараховані на суму боргу за період з 11.02.2020 по 07.02.2021.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.3. договору, у разі несвоєчасної оплати поставленого товару, замовник повинен сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару, за кожен день затримки оплати.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, та встановив, що ТзОВ «ІВЦ в галузі освіти» не враховано положення ст. 232 ГК України, відповідно невірно визначено період нарахування пені.

Отже, за розрахунком суду належна до стягнення сума пені, нарахована на суму боргу за період з 11.02.2020 по 11.08.2020, становить 3 600,05 грн.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, і встановив, що в останньому допущено арифметичну помилку, проте, заявлені суми 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки їх розмір не перевищує суми, обчислені судом.

Згідно статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-виробничий центр в галузі освіти» задовольнити частково.

Стягнути з Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 60; ідентифікаційний код 02070944) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-виробничий центр в галузі освіти» (03151, місто Київ, вулиця Смілянська, будинок 4; ідентифікаційний код 32102854) 43 371 (сорок три тисячі триста сімдесят одну) грн 30 коп. - основного боргу, 3 600 (три тисячі шістсот) грн 05 коп. - пені, 1 290 (одну тисячу двісті дев`яносто) грн 84 коп. - 3% річних, 2 515 (дві тисячі п`ятсот п`ятнадцять) грн 52 коп. - інфляційних втрат та 2 161 (дві тисячі сто шістдесят одну) грн 00 коп. - судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук