Рішення № 96627393, 26.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.04.2021Справа № 910/1461/21Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова компанія "Інвестсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про стягнення 10 710 683,98 грн.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Борисенко Д.В., довіреність № 104 від 28.01.2021;

від відповідача: Цулаія Г.З., довіреність № 54 від 26.01.2021;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газова компанія "Інвестсервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 10 710 683,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором транспортування природного газу № 1907000254 від 14.11.2019, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

04.02.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 01.03.2021.

У судове засідання 01.03.2021 представники сторін з`явились.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 22.03.2021.

02.03.2021 представником відповідача подано клопотання про призначення судово-економічної експертизи, клопотання про залучення третьої особи, клопотання про зупинення провадження у справі та відзив на позовну заяву.

03.03.2021 представником позивача подано відповідь на відзив.

17.03.2021 представником відповідача подано письмові пояснення та заперечення на відповідь на відзив.

У судове засідання 22.03.2021 представники сторін з`явились.

Розглянувши заяву відповідача про зупинення провадження у справі, суд відмовив у її задоволенні, оскільки підстави, на які посилався відповідач, як на підставу зупинення провадження у справі, не перешкоджають вирішенню даної справи.

Також, розглянувши клопотання відповідача про призначення судової експертизи у справі, суд відмовив у його задоволенні, оскільки наведені в ньому питання не потребують спеціальних знань, а відповіді на них можливо отримати з наданих суду доказів та пояснень сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 залучено до участі у справі Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, підготовче судове засідання відкладено на 12.04.2021.

24.03.2021 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 12.04.2021 представники сторін з`явились, представник третьої особи не з`явився.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.04.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

12.04.2021 представником відповідача подано письмові пояснення, які судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.

При розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом (ч. 1 ст. 161 ГПК України).

Частиною 2 ст. 161 ГПК України визначено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач скориставшись наданими процесуальними правами подав відзив на позовну заяву та в подальшому заперечення на відповідь на відзив, виклавши свої аргументи та заперечення.

Однак в подальшому відповідачем подано 12.04.2021 письмові пояснення, які за своєю суттю зводяться до заяв по сутті спору, а саме відзиву на позовну заяву із запереченнями проти позову.

При цьому, відповідачем не ставилось питання про надання дозволу для надання нових заперечень по суті спору, а судом у порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України такого дозволу не надавалось.

Водночас, пунктами 2 та 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

В свою чергу подання пояснень із новими запереченнями проти позову, фактично зводиться до порушення таких принципів та суперечить ч. 1 ст. 161 ГПК України.

Суд зазначає, що доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

19.04.2021 представником третьої особи подано письмові пояснення, які судом залишаються без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч. ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 168 ГПК України пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк, який дозволить третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, та надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи - відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Частиною 1 ст. 179 ГПК України унормовано, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі або ухвалі, постановленій у підготовчому засіданні (якщо третіх осіб було залучено у підготовчому засіданні), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, мають право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 судом встановлено третій особі строк - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали для подання до суду: у відповідності до ст. 168 ГПК України письмових пояснень з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову та відповідних доказів; докази направлення пояснень з доданими до них документами на адреси всіх учасників справи.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105480009416 вбачається, що ухвала Господарського суду міста Києві від 22.03.2021 була отримана відповідачем - 25.03.2021.

Відтак, кінцевим строком для подання третьою особою письмових пояснень є 05.04.2021 включно.

Натомість письмові пояснення були подані третьою особою 15.04.2021 (засобами поштового зв`язку), а отже з пропуском встановленого судом строку.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 118 ГПК України).

При цьому, ч. 2 ст. 179 ГПК України унормовано, що учасники справи мають право подати відповідь на такі пояснення до закінчення підготовчого провадження.

Враховуючи наведені обставини, оскільки пояснення третьою особою направлені до суду засобами поштового зв`язку 15.04.2021, з порушенням встановленого строку на їх подання, враховуючи, що за результатами судового засідання 12.04.2021 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.04.2020, що унеможливлює, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 179 ГПК України подання учасниками справи відповіді на такі пояснення, суд залишає такі пояснення без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України.

Суд також враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В судовому засіданні 12.04.2021 представники сторін з`явились, представник третьої особи не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105479918119.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 26.04.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - оператор, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Інвестсервіс» (далі - замовник, позивач) укладено Договір транспортування природного газу №1907000254 (далі - Договір), за умовами якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.

Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього Договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред`являти претензії до оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов`язання із відшкодування оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю замовника (п. 2.2 Договору).

Пунктами 2.3, 2.4 Договору узгоджено, що обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням Додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або Додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.

Відповідно до п. 2.5 Договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.

Згідно із п. 2.6 Договору оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.

Пунктом п. 2.7 Договору визначено, що Додаток 1 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед.

Додаток 2 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед.

Додаток 3 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу.

У відповідності до п. 2.8 Договору, взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.

Пунктом 3.1 Договору визначені обов`язки оператора, до яких належить в тому числі:

- своєчасне надання послуг належної якості;

- розміщення на своєму веб-сайті чинних тарифів, вартість послуг балансування, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс;

- здійснення у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.

Відповідно до п. 4.2. Договору замовник має право:

- отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим договором строки;

- замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям;

- отримувати від оператора всю необхідну інформацію щодо роботи газотранспортної системи, від якої залежить належне виконання замовником своїх зобов`язань за цим договором;

- передати права щодо доступу до газотранспортної системи, які він набуває за цим договором, іншим суб`єктам ринку природного газу за умови повідомлення про це оператора у порядку і строки, передбачені Кодексом та цим договором;

- отримувати плату за недотримання вимог щодо якості газу, який передається оператором з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим Договором;

- користуватись іншими правами, передбаченими Договором та чинним законодавством України.

Сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу (п. 9.1 Договору).

Згідно з абз. 2 п. 9.2. Договору у разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

За умовами п. 9.4 Договору у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.

Згідно з п. 11.4 Договору, врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Відповідно до положень Кодексу ГТС ТОВ «Оператор газотранспортної системи» протягом січня 2020 року щоденно оприлюднював маржинальну ціну придбання на кожну газову добу січня 2020 року на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет https://tsoua.com. в розрізі кожної доби місяця.

01.01.2020 в інформаційній платформі оператора ГТС та на його веб-сайті в мережі Інтернет https://tsoua.com/ була відсутня інформація про маржинальні ціни придбання та продажу на поточну та наступну газову добу. Натомість інформація оприлюднювалась із запізненням на один день протягом січня 2020 року.

Разом з цим, 11.02.2020 - через 11 днів після завершення газового місяця та періоду постачання, на інформаційній платформі відповідача з`явилося повідомлення про розміщення на платформі оновленої маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу за січень 2020 року.

Відповідач направив позивачу акт № 01-2020-1907000254 від 31.01.2020 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року, у якому вартість придбаного у позивача природного газу (як позитивний небаланс) склала 39 928 762,78 грн. При цьому в акті відповідач вказав, що оператор ГТС застосовує метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу відповідно до п. 7, п. 11, п. 14, п. 15 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи.

На виконання п 9.4. вказаного Договору та п. 20 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, відповідач 21.02.2020 сплатив на користь позивача вартість позитивного небалансу за січень 2020 року в сумі 39 928 762,78 грн.

Разом з цим, позивач зазначає, що відповідач неправомірно застосував при розрахунку загальної вартості позитивного небалансу позивача в січні 2020 року вартість придбаного відповідачем газу та маржинальні ціни продажу природного газу, які були визначені відповідачем при оптимізації цін вже по закінченні січня 2020 року.

Вказуючи на те, що відповідач в односторонньому порядку змінив істотні умови Договору (а саме умови щодо визначення ціни/вартості небалансів), позивач просить стягнути з відповідача 10 710 683,98 грн. частини загальної вартості обсягів позитивного небалансу згідно доданого до позовної заяви розрахунку.

В свою чергу, заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що в січні 2020 року він уклав з НАК "Нафтогаз України" договори про закупівлю природного газу. Умовами договору передбачено, що право власності на газ переходить в момент підписання акту приймання-передачі, а його ціна може бути змінена за погодженням сторін. 31.01.2020 ціну газу було змінено за погодженням сторін, в бік зменшення. В цей же день було підписано відповідні акти приймання-передачі газу. Внаслідок цього, відбулась зміна вартості природного газу, придбаного ТОВ "Оператор ГТС України" в січні 2020 року, що в свою чергу, вплинуло на розмір маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу, за якою оператор ГТС повинен надати послуги балансування замовникам, які допустили позитивний або негативний добовий небаланс на ринку природного газу. Відповідач зазначає, що інформація, яка надається замовнику щодобово щодо вартості за добовий небаланс є попередньою, а остаточну ж плату за добовий небаланс, розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць оператор газотранспортної системи розраховує на підставі остаточних алокацій та відборів замовника послуг транспортування природного газу. Також відповідача зазначає, що безпідставним є посилання позивача на зміну ціни в договорі після його виконання з посиланням на ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 цієї статті передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу

Відповідно п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із абзацом 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом..

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору (ст. 626 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання.

Судом встановлено, що укладений сторонами договір за всіма істотними умовами відповідає положенням Типового договору транспортування природного газу, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2493.

Зі змісту преамбули укладеного між сторонами Договору вбачається, що при укладенні договору сторони керувались Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2493 (далі - Кодекс ГТС).

Пунктом 2.2 Договору визначено, що послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснює постачання природного газу згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 653 від 16.05.17.

В свою чергу, відповідно до статті 5 Закону України «Про природні монополії» ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» є суб`єктом природної монополії на ринку послуг транспортування природного газу.

Так, правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, визначаються Законом України "Про ринок природного газу", стаття 3 якого встановлює принцип недопущення та усунення обмежень конкуренції, спричинених діями суб`єктів ринку природного газу, у тому числі суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання державної форми власності.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" правила балансування повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та обумовленими об`єктивними чинниками. Такі правила мають відображати реальні потреби газотранспортної системи з урахуванням ресурсів у розпорядженні оператора газотранспортної системи. Такі правила мають бути засновані на ринкових принципах. Такі правила мають створювати економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками. Оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі.

Транспортування природного газу здійснюється на підставах та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2493 від 30.09.2020 та іншими нормативно-правовими актами (стаття 32 Закону).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» з 01.01.2020 зобов`язане належно виконувати усі функції оператора газотранспортної системи, в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Згідно зі ст. 638 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до п. 2.8 Договору, взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.

Пунктом 3.1 Договору визначені обов`язки оператора, до яких належить в тому числі:

- своєчасне надання послуг належної якості;

- розміщення на своєму веб-сайті чинних тарифів, вартість послуг балансування, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс;

- здійснення у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.

Відповідно до п. 4.2. Договору замовник має право:

- отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим договором строки;

- замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям;

- отримувати від оператора всю необхідну інформацію щодо роботи газотранспортної системи, від якої залежить належне виконання замовником своїх зобов`язань за цим договором;

- передати права щодо доступу до газотранспортної системи, які він набуває за цим договором, іншим суб`єктам ринку природного газу за умови повідомлення про це оператора у порядку і строки, передбачені Кодексом та цим договором;

- отримувати плату за недотримання вимог щодо якості газу, який передається оператором з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим Договором;

- користуватись іншими правами, передбаченими Договором та чинним законодавством України.

Сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу (п. 9.1 Договору).

Згідно з абз. 2 п. 9.2. Договору у разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

За умовами п. 9.4 Договору у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення.

Пунктом 3 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування. Під час вчинення балансуючих дій оператор газотранспортної системи має дотримуватись, зокрема, таких принципів: балансуючі дії мають вчинятися на недискримінаційній основі; балансуючі дії мають ураховувати обов`язки оператора газотранспортної системи щодо економічної та ефективної експлуатації газотранспортної системи.

Згідно з інформацією, оприлюдненою на веб-сайті оператора ГТС та даними інформаційної платформи, у період січня 2020 року маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання природного газу формувалася у порядку, визначеному пунктом 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 Закону України «Про ринок природного газу» оператор ГТС зобов`язаний розміщувати на своєму веб-сайті, зокрема, таку інформацію: перелік послуг, що надаються таким оператором, інформацію про тарифи та інші умови надання таких послуг, включаючи технічні умови для отримання доступу та приєднання до газотранспортної системи.

Умовами п. 2 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС визначено, що у випадку, якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу (Пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

За змістом п. 8 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується, визначається як:

- маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори);

- маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).

Водночас інформація щодо маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу оприлюднюється на веб-сайті оператора ГТС за принципом "сьогодні за вчора".

Дані на поточну та наступну газову добу на веб-сайті оператора ГТС відсутні.

Відповідно до пункту 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином:

- маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного оператором ГТС внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування;

- маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного оператором ГТС внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до положень Кодексу ГТС відповідач протягом січня 2020 року щоденно оприлюднював маржинальну ціну придбання на кожну газову добу січня 2020 року на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет https://tsoua.com. в розрізі кожної доби місяця.

Натомість інформація оприлюднювалась із запізненням на один день протягом січня 2020 року.

З 01.01.2020 в інформаційній платформі оператора ГТС та на його веб-сайті в мережі Інтернет https://tsoua.com/ була відсутня інформація про маржинальні ціни придбання та продажу на поточну та наступну газову добу, що не спростовано відповідачем.

Разом з тим, 11.02.2020 - через 11 днів після завершення газового місяця та періоду постачання, відповідачем було змінено маржинальну ціну придбання природного газу за весь газовий місяць - січень 2020 року.

Також сторонами не заперечується, що на виконання умов Договору відповідач надіслав позивачу односторонній акт № 01-2020-1907000254, датований 31.01.2020 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць січень 2020 року.

Згідно зазначено акта вартість придбаного у позивача природного газу (як позитивний небаланс) склала 39 928 762,78 грн.

Зважаючи на обсяги обчислених та зафіксованих у акті №01-2020-1907000254 від 31.01.2020 щодобових небалансів позивача за договором (обсяги, які не заперечуються відповідачем під час даного спору), та з огляду на результати оприлюдненої щоденно ціни природного газу для небалансів протягом січня 2020 року на офіційному веб-сайті відповідача, вартість позитивного небалансу позивача мала скласти 50 639 446,76 грн. (що також підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача, здійсненим із застосуванням вартості природного газу придбаного оператором ГТС та на підставі маржинальних цін продажу природного газу, які оприлюднювалися кожної доби протягом січня 2020 року безпосередньо відповідачем).

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що 21.02.2020 відповідач сплатив на користь позивача 39 928 762,78 грн. вартості обсягів позитивного небалансу за січень 2020 року.

Отже, невиплаченою залишилася вартість обсягів позитивного небалансу за січень 2020 року у розмірі 10 710 683,98 грн.

Заперечуючи проти позову, у відзиві відповідачем зазначено, що в січні 2020 року він уклав з НАК "Нафтогаз України" договори про закупівлю природного газу. Умовами договору передбачено, що право власності на газ переходить в момент підписання акту приймання-передачі, а його ціна може бути змінена за погодженням сторін. 31.01.2020 ціну газу було змінено за погодженням сторін, в бік зменшення. В цей же день було підписано відповідні акти приймання-передачі газу. Внаслідок цього, відбулась зміна вартості природного газу, придбаного ТОВ "Оператор ГТС України" в січні 2020 року, що в свою чергу, вплинуло на розмір маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу, за якою оператор ГТС повинен надати послуги балансування замовникам, які допустили позитивний або негативний добовий небаланс на ринку природного газу.

Судом враховано та відповідачем не заперечується, що оновлення маржинальних цін за січень 2020 року було здійснено відповідачем на інформаційній платформі 11.02.2020 року.

Відповідно до п. 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС періодом балансування є газова доба (D).

Пунктом 2 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи.

Згідно з п. 4 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави.

Пунктом 7 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8 - 11 цієї глави.

Тобто, балансування відбувається подобово, остаточна плата за добовий небаланс за газову добу і сумарно за звітний місяць розраховується відповідно до обсягів небалансів за газову добу та за звітний місяць.

Згідно з п. 12 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи разом з наданням замовникам послуг транспортування інформації про їх добовий небаланс зобов`язаний повідомляти про застосований метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу.

Так, в акті врегулювання щодобових небалансів відповідач вказав, що оператор ГТС застосовує метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу відповідно до п. 7, п. 11, п. 14, п. 15 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи.

Водночас при визначенні щоденної вартості балансуючих дій відповідач зазначив ціну за 1000 куб. м природного газу, яка існувала не в момент вчинення балансуючих дій, а по завершенню періоду - після 31.01.2020 року, тобто після неправомірного оновлення таких цін відповідачем на інформаційній платформі.

Матеріалами справи підтверджується, що оператор ГТС попереднім числом перерахував маржинальні ціни купівлі-продажу природного газу за січень 2020 року і тим самим скасував попередні маржинальні ціни, що були опубліковані та доведені замовникам послуг транспортування протягом січня 2020 року.

З огляду на викладене, після завершення періоду постачання та переходу у власність природного газу оператором ГТС у лютому 2020 року було змінено суттєві умови договору - вартість товару, який було раніше придбано. Слід зауважити, що ціна, яка була оприлюднена 11.02.2020 була внесена до акту врегулювання щодобових небалансів, датованого 31.01.2020.

Отже, після завершення періоду постачання та переходу у власність природного газу оператором ГТС у лютому 2020 року було змінено суттєві умови договору - вартість товару, який було раніше придбано.

Такі дії відповідача суперечать принципу та суті запровадженого добового балансування, та свідчать про порушення норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, якими виключається можливість зміни істотних умов договору в односторонньому порядку.

Умови договору в частині взаємовідносин, які виникають згідно з п. 9.1 договору, по суті мають ознаки договору купівлі-продажу, отже щодо визначення ціни товару (природного газу) мають бути застосовані положення Цивільного кодексу України, зокрема, ст. 632, 691 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

В силу ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

З огляду на положення ст. 4 Цивільного кодексу України положення саме цього кодексу мають пріоритет у застосуванні, однак, в порушення цих вимог закону відповідачем було змінено ціну після фактичного придбання природного газу за раніше опублікованою вартістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Згідно з частиною 8 цієї статті відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідач є особою, яка складає та оформлює відповідно до умов договору акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць, а отже, з урахуванням викладеного, саме відповідач несе відповідальність за недостовірність відображених в акті даних, зокрема, щодо цін природного газу при вартості балансуючих дій.

Таким чином, вартість газу за позитивний небаланс, який мав місце у січні 2020 року складається за цінами природного газу які існували на кожен день надання балансуючих дій, а не за цінами, зміненими після закінчення вказаного періоду.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться ( ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 9.4 Договору відповідач мав сплатити вартість позитивного небалансу на користь позивача протягом 5 робочих днів з дня повідомлення про такий небаланс, відображений в акті.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що оператор зобов`язаний, зокрема, здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.

Відповідно до пункту 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України)

Як зазначалось вище, доказів оплати вартості обсягів позитивного небалансу за січень 2020 року у розмірі 10 710 683,98 грн. відповідачем не надано.

Отже, в порушення зазначених вимог процесуального закону, відповідачем не доведено обставин належного виконання ним умов Договору.

Враховуючи викладене та зважаючи на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження погашення залишку заборгованості відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність факту наявності у відповідача грошового зобов`язання з відшкодування невиплаченої частини загальної вартості обсягів позитивного небалансу за січень 2020 року в сумі 10 710 683,98 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що інформація, яка надається замовнику щодобово щодо вартості за добовий небаланс є попередньою, а остаточну ж плату за добовий небаланс, розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць оператор газотранспортної системи розраховує на підставі остаточних алокацій та відборів замовника послуг транспортування природного газу, оскільки, відповідно до пункту 7 глави 7 розділу XIІ Кодексу ГТС остаточна алокація щодобових подач та відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу по точках входу/виходу до/з газотранспортної системи, крім точки виходу до газорозподільної системи, здійснюється на підставі попередніх щодобових алокацій подач та відборів. При цьому обсяги в остаточній щодобовій алокації дорівнюють обсягам, визначеним у попередній щодобовій алокації.

Згідно з пункту 3 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи на підставі попередніх алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (з урахуванням обсягів природного газу, відчужених чи набутих на віртуальній торговій точці) щодобово не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D) надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його попередній добовий небаланс та розрахунок попередньої вартості за добовий небаланс.

Відповідно до пункту 17 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.

Враховуючи вищезазначені положення Кодексу ГТС слід дійти висновку про те, що остаточна алокація подач та відборів повинна містити аналогічні відомості про обсяги та вартість, визначені у попередніх щодобових алокаціях.

Тобто, розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначення його остаточної плати за добовий небаланс за кожну газову добу, здійснюється як сума всіх попередніх добових небалансів та розрахунків попередньої вартості за добовими небалансами за звітний місяць.

Отже відповідач, всупереч приписам Кодексу ГТС, на власний розсуд здійснив розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначення його остаточної плати за добовий небаланс за кожну газову добу.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 44; ідентифікаційний код: 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова компанія "Інвестсервіс" (36034, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Половка, 76; ідентифікаційний код: 38983870) заборгованість в розмірі 10 710 683 (десять мільйонів сімсот десять тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 98 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 160 660 (сто шістдесят тисяч шістсот шістдесят) грн. 26 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 29.04.2021

Суддя О.А. Грєхова