Рішення № 96627351, 29.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.04.2021Справа № 910/4583/20Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ІНОР"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Холдінг Україна"

про розірвання договору №07-01/10 про надання експлуатаційних послуг від 30.03.2010

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ІНОР" до товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Холдінг Україна" про розірвання договору №07-01/10 про надання експлуатаційних послуг від 30.03.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.03.2010 року між сторонами укладено договір №07-01/10 про надання експлуатаційних послуг від 30.03.2010 з додатковими угодами.

Оскільки, відповідач порушує істотні умови договору, зокрема його пункти 1.1, 3.3 та 5.1, внаслідок чого позивач значною мірою позбавляється своєчасного отримання плати за надання послуг у повному обсязі, на яку він розраховував при укладенні договору, у той час як позивач виконує умови договору, тому останній звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, встановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

28.04.2020 року до канцелярії суду відповідачем подано відзив в якому, зокрема, просив суд зупинити провадження у справі №910/4583/20 до набранням законної сили судовим рішенням у справі №910/3512/20.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.06.2020 клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Холдінг Україна" про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі № 910/4583/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/3512/20.

12.03.2021 року до канцелярії суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ІНОР" надійшло повідомлення про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі №910/4583/10.

З комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 року у справі 910/3512/20, 15.12.2020 року набрало законної сили.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2021 поновлено провадження у справі, запропоновано сторонами у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду письмові пояснення з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 року у справі 910/3512/20.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

30.03.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ІНОР" (керуюча компанія, виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Смайл Холдінг Україна" (власник приміщення, замовник) укладено договір №07-01/10 про надання експлуатаційних послуг.

Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 статті 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Цей договір набирає чинності з 01 квітня 2010р. (п.10.1 договору).

Цей договір є чинним та обов`язковим для виконання його умов сторонами безстроково (п.10.2 договору).

Замовник на умовах цього договору доручає виконавцю, що є фірмою, яка професійно надає послуги з управління (експлуатації) нерухомістю, надавати послуги з управління (експлуатації) приміщеннями, корпусом, місцями загального користування та організації контрольно-пропускного режиму.

Виконавець, на умовах цього договору та у відповідності до норм чинного законодавства, приймає на себе зобов`язання за надання зазначених послуг.

Замовник згідно з умовами цього договору погоджується на виконання правил користування приміщеннями та отримання зазначених послуг.

Додатково до термінів, що визначаються іншими статтями договору, нижченаведені терміни означають у цьому договорі та додатках до нього наступне:

Корпус - адміністративно-офісний будинок, розташований за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 97/37.

Будівля - частина корпусу, що належить виконавцю, в якій розташовані місця загального користування корпусу та частина устаткування загального використання, які забезпечують функціонування корпусу.

Приміщення - нежилі приміщення площею 498, 5 кв.м, розташовані на п`ятому поверсі корпусу, що належать замовнику на праві власності.

Відповідно до п.1.1. договору предметом за ним є:

- надання виконавцем послуг замовнику на умовах цього договору та за переліком визначеним у додатку №1 до цього договору;

- своєчасна оплата замовником цих послуг у строки та на умовах, визначених цим договором;

- дотримання сторонами правил користування приміщеннями, викладеними у додатку №2 до цього договору, який є невід`ємною частиною цього договору.

Метою договору згідно з п.1.2 договору є:

- забезпечення гарантованого, кваліфікованого, якісного обслуговування замовника та інших власників приміщень у корпусі, підтримання у належному технічному і санітарному стані корпусу, місць загального користування та устаткування загального використання, які забезпечують функціонування корпусу;

- узгодження сторонами правил користування місцями загального користування, розташованими на території виконавця;

- створення для всіх власників приміщень, що розташовані у корпусі, належних умов для здійснення ними права власності та комфортної господарської діяльності.

Вартість послуг, що надаються замовнику виконавцем визначені в пункті 3.3 цього договору (п.2.1. договору).

Плата за надання послуг складається із плати за надання послуг, обумовлених додатком №1 до цього договору, плати за послуги із надання місць паркування, винагороди виконавцю за управлінням майном та інфраструктурою забезпечення життєдіяльності корпусу (п.3.1. договору).

Відповідно до п.3.3. договору протягом терміну його дії, починаючи з дати набуття ним чинності, замовник сплачує виконавцю щомісячно:

3.3.1 щомісячно авансом за один місяць плату у гривнях за надання послуг згідно з додатком №1 до цього договору, у розмірі, еквівалентному 2,2 дол. США за офіційним курсом НБУ на дату першого платежу за 1 кв.м. загальної площі приміщень. Зазначена плата включає плату за землю (сплату земельного податку пропорційно частці площі забудови корпусу, що припадає на приміщення у загальній площі надземної частини корпусу) та плату за споживання теплової енергії на опалення приміщень.

3.3.2. щомісячно авансом за один місяць плату у гривнях за послуги з надання місць паркування, у розмірі, еквівалентному 50 дол. США за офіційним курсом НБУ на дату першого платежу за кожне місце паркування;

3.3.3. щомісячно плату за споживання електричної енергії, холодної води та водовідведення за діючими на момент розрахунків тарифами для юридичних осіб

Зазначена плата здійснюється замовником у п`ятиденний термін з дня отримання замовником платіжних вимог-доручень виконавця

Відповідно до п.п. 3.3.5. договору суми платежів зазначені у підпунктах 3.3.1, 3.3.2, 3.3.3. цього пункту сплачуються і замовником щомісячно не пізніше 10 числа місяця, за який здійснюються розрахунки.

До договору між сторонами укладалися додаткові угоди.

Відповідно до п.5.1 договору замовник зобов`язаний зокрема: виконувати належним чином обов`язки за цим договором, своєчасно та в повному обсязі здійснювати плату за послуги, надані виконавцем в порядку, передбаченому цим договором або додатковими угодами до нього чи іншими письмовими домовленостями сторін.

Позивачем зазначено, що з моменту укладення договору відповідно до його умов позивач як виконавець надає, а відповідач як замовник споживає визначені послуги, проте в порушення умов договору за надані послуги відповідач в повному обсязі їх не оплачує, внаслідок чого у відповідача за два роки виникла заборгованість (основний борг) в розмірі 1 372 809,25 грн.

На думку позивача, відповідач порушує істотні умови укладеного договору, зокрема його пункти 1.1, 3.3 та 5.1, внаслідок чого позивач значною мірою позбавляється своєчасного отримання плати за надання послуг у повному розмірі, на яку він розраховував при укладенні договору, у той час як позивач відповідно виконує умови договору.

У зв`язку з чим, позивач просить суд розірвати договір №07-01/10 про надання експлуатаційних послуг від 30.03.2010.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.11.2020 року у справі №910/3512/20, яке набрало законної сили 15.12.2020, первісний позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "СМАЙЛ ХОЛДІНГ УКРАЇНА" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "ІНОР" 1 139 492 грн 89 коп. основного боргу, 110 575 грн 83 коп. пені та 18 751 (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят одну) грн 03 коп. судового збору. У задоволенні іншої частини первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.

У вищезазначеному рішенні судом встановлено, що заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом за надані послуги (договір №07-01/10 про надання експлуатаційних послуг від 30.03.2010) становить 1 139 492, 89 грн (1 620 282, 04 грн + 1 907, 71 грн + 256 126, 14 грн - 738 823, 00 грн), з яких: 1 620 282, 04 грн - сума за підписаними актами, 1 907, 71 грн - визнана сума за актом №1108 від 26.11.2018 за електроенергію, 256 126, 14 грн - підтверджена сума заборгованості (початкове сальдо) згідно додаткової угоди №6 від 02.05.2018, 738 823, 00 грн - загальна сума оплати здійснена відповідачем за зустрічним позовом.

Відповідно до ч. 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п.10.3 договору договір може бути розірваний достроково:

10.3.1. за домовленістю сторін;

10.3.2. у разі переходу права власності на приміщення від замовника до іншої особи з дотриманням вимог п.5.1.16. цього договору;

10.3.3. у разі невиконання виконавцем своїх обов`язків за цим договором більше ніж 3 місяці підряд та при умові виконання умов договору замовником;

10.3.4. за рішенням суду.

Приписами ст.611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст.907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Загальні норми, якими регулюються відносини суб`єктів господарювання щодо розірвання договорів визначені главою 53 Цивільного кодексу України. Якщо сторони не можуть дійти згоди щодо розірвання договору, вони мають право передати спір на вирішення суду. Під час розірвання або зміни договору у такий спосіб, потрібно обов`язково дотримуватися вимог передбачених у статтях 651, 652 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.1 статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Відповідно ч. 1 до статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч. 2 статті 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов`язує можливість зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України при істотній зміні обставин (Постанова Верховного суду України від 27.02.2012 за № 3-9гс12).

Судом враховано, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 (справа N 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що договором прямо передбачена можливість дострокового розірвання договору у разі невиконання виконавцем своїх обов`язків за цим договором більше ніж 3 місяці підряд та при умові виконання умов договору замовником, а також з урахуванням того, що несплата наданих послуг є істотним порушенням договору про надання експлуатаційних послуг, позовні вимоги про розірвання договору визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір №07-01/10 про надання експлуатаційних послуг від 30.03.2010 року укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «ІНОР» та товариством з обмеженою відповідальністю «Смайл Холдінг Україна».

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Смайл Холдінг Україна» (01103, місто Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 14 В, літера А, ідентифікаційний код 36148557) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ІНОР» (04107, місто Київ, вулиця Печенізька, будинок 32, ідентифікаційний код 01287185) судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий