Рішення № 96626990, 27.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.04.2021Справа № 910/2651/21Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Громадської спілки "Культурні ініціативи Києва"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 14 230,39 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської спілки "Культурні ініціативи Києва" про стягнення 14 230,39 грн, з яких: заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 13 131, 80 грн, 3% річних у сумі 169, 61 грн, інфляційних втрат у сумі 337, 49 грн, пеня у сумі 591, 49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 305/3224 від 27.02.2020 про компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

18.03.2021 від третьої особи надійшли пояснення по суті позовних вимог.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач відзиву на позов не надав. Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 24.02.2021, направленою на адресу місцезнаходження відповідача та отриманою відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105477308232.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.02.2020 між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (Підприємство-балансоутримувач, позивач) та Громадською спілкою "Культурні ініціативи Києва" (Орендар, відповідач) укладено Договір про компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою за адресою: місто Київ, вулиця Кирилівська, 4, літера А (далі - договір).

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1 договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкової, платної Орендарем компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою; об`єктом компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою (далі - Об`єкт) є: нежитлові приміщення, у т.ч. 1 поверх - 6,60 кв.м, 2 поверх - 76,30 кв.м, підвал - 4,60 кв.м, згідно з викопіюванням з поверхневого плану, що складає невід`ємну частину Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.02.2020 року № 3224.

Строк дії договору сторонами погоджено п. 7.1, відповідно до якого договір є укладеним з моменту укладання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.02.2020 № 3224 і діє до 25.02.2023.

Згідно з п. 3.1 договору плата за об`єкт компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою визначена на підставі статей 286, 287 Податкового кодексу України, рішення Київської міської ради від 18 жовтня 2018 року № 1910/5974 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві", пункту 9.7, 9.7.1 та 9.7.2 розділу 9 "Орендна плата та інші платежі" рішення Київської міської ради від 06 грудня 2018 року № 253/6304, та становить за базовий місяць розрахунку - компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди, становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку січень 2020 року: 1 094,32 грн. на місяць.

Додатково до компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з компенсацією витрат підприємства за користування земельною ділянкою (п. 3.4 договору).

Відповідно до п. 3.5 договору компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується Орендарем на рахунок Підприємства-Балансоутримувача, починаючи з дати підписання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 27.02.2020 № 3224 і застосовується з 26.03.2020.

Відповідно до п. 3.6. договору компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа місяця за поточний місяць.

Позивач зазначає, що у зв`язку із неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором, у відповідача утворилася з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за період з 01.04.2020 по 31.01.2021 у сумі 13 131,80 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.6. договору компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа місяця за поточний місяць.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів у спростування заборгованості по договору з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 13 131,80 грн. відповідачем не надано.

Враховуючи викладене вище, оскільки невиконане зобов`язання з оплати платежів на виконання договору, а саме: за користування земельною ділянкою у сумі 13 131,80 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов договору, позивач на підставі п. 6.1 договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 591,49 грн пені.

Відповідно до п. 6.1 договору, за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою на користь підприємства-балансоутримувача Орендар сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених компенсацій витрат підприємства за користування земельною ділянкою за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договорами строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, прострочив виконання грошового зобов`язання (у період, який вказано позивачем), а тому відповідач є таким, що прострочив сплату компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, що є підставою для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позивачем нараховано пеню у період з 29.07.2020 по 29.01.2020 без врахування пункту 3.6 договору.

Судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 494,53 грн пені. В іншій частині в розмірі 96,96 грн нарахування пені є безпідставним, а тому в задоволенні позову в цій частині суд відмовляє.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі169,61 грн, інфляційних втрат у сумі 337,49 грн.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перевірено розрахунок позивача та встановлено, що розрахунок позивача 3% річних та інфляційні втрати є вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 337,49 грн інфляційних втрат та 169,61 грн 3% річних.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд задовольняє позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Громадської спілки "Культурні ініціативи Києва" про стягнення 14 230,39 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Громадської спілки "Культурні ініціативи Києва" (03110, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЕКСІЇВСЬКА, будинок 3, ідентифікаційний код 42368737) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 51-А, ідентифікаційний код 03366500) заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 13 131,80 грн., пені у сумі 494,53 грн., 3% річних у сумі 169,61 грн., інфляційних втрат у сумі 337,49 та судовий збір у розмірі 2 254,53 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 27.04.2021.

Суддя О.В. Гулевець