Рішення № 96626977, 20.04.2021, Господарський суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1059/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,

секретар судового засідання Кричовський Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Релігійної громади храму "ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ" міста Бурштин Бурштинської міської ради Івано-Франківської області Української православної церкви (Православної церкви України)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Транс-Сервіс"

про стягнення 347 558 грн, з яких заборгованість з орендної плати за договором оренди від 17.08.2017 у розмірі 230 000 грн, 3% річних - 12 597 грн, інфляційні втрати -12 961 грн, неустойка за невиконання обов`язку щодо своєчасного повернення майна - 92 000 грн,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Транс-Сервіс"

до Релігійної громади храму "ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ" міста Бурштин Бурштинської міської ради Івано-Франківської області Української православної церкви (Православної церкви України)

про визнання недійсним договору оренди від 17.08.2017 № 6,

за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,

на стороні позивача - ОСОБА_1 ,

на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід-Фінанс Груп”,

за участю:

представника позивача Тарновського Г.М.,

представника відповідача Созоника В.В.,

представники третіх осіб в судове засідання не з`явились,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1. Заявлено позов Релігійної громади храму "ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ" міста Бурштин Бурштинської міської ради Івано-Франківської області Української православної церкви (Православної церкви України) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Транс-Сервіс" про стягнення 347 558 грн, з яких заборгованість з орендної плати за договором оренди від 17.08.2017 за період з 02.08.2019 до 18.06.2020 у розмірі 230 000 грн, 3% річних - 12 597 грн, інфляційні втрати -12 961 грн, неустойка за невиконання обов`язку щодо своєчасного повернення майна - 92 000 грн.

1.2. Відповідач подав зустрічний позов до позивача про застосування наслідків недійсності нікчемного договору оренди майна №8 від 01.08.2017, укладеного між фізичною особою ОСОБА_1 та Релігійною громадою храму "ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ" міста Бурштин Бурштинської міської ради Івано-Франківської області Української Православної Церкви (Православної церкви України) шляхом визнання недійсним договору оренди №6 від 17.08.2017, укладеного між Релігійною громадою храму "ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ" міста Бурштин Бурштинської міської ради Івано-Франківської області Української Православної Церкви (Православної церкви України) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Транс-Сервіс".

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Згідно із заявою про виправлення описки від 10.01.2021 (вх. №275/21 від 11.01.2021) позивач повідомив про описку в найменування позивача і зазначив, що його правильне найменування - Релігійна громада храму "ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ" міста Бурштин Бурштинської міської ради Івано-Франківської області Української православної церкви (Православної церкви України).

2.2. Відповідно до ухвали від 02.03.2021 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Захід-Фінанс Груп”, а також залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 .

2.3. Суд повернув позовну заяву від 01.03.2021 (вх.№3309/21 від 01.03.2021) третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Фінанс Груп" ( ухвала від 02.03.2021).

2.4. В судовому засіданні 22.02.2021 відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд визнав поважними причини пропуску строку, поновив його та прийняв до розгляду заяву позивача від 17.02.2021 (вх.№ 2510/21 від 17.02.2021) про застосування строків позовної давності, відзив на зустрічну позовну заяву від 17.02.2021 (вх.№ 2511/21 від 17.02.2021).

2.5. Враховуючи приписи ч. 3 ст. 46 ГПК України щодо права позивача зміни предмет позову до закінчення підготовчого засідання, суд в судовому засіданні 06.04.2021 відмовив у прийнятті заяви відповідача від 05.04.2021 (вх.№5185/21 від 06.04.2021) про зміну предмета позову.

2.6. На підставі ч. 1 ст. 81 ГПК України в судовому засіданні 06.04.2021 суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання відповідача від 05.04.2021 (вх.№5184/21 від 06.04.2021) про витребування доказів, оскільки відповідач не довів неможливості самостійно надати вказані докази.

2.7. Відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України в судовому засіданні 28.01.2021 суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів до 03.03.2021.

2.8. В судовому засіданні 06.04.2021 оголошувалась перерва до 20.04.2021 на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.

3.1. Позовна заява від 24.11.2020 (вх.№18509/20 від 27.11.2021).

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, був укладений договір оренди №6 від 17.08.2017. За актом приймання-передачі від 17.08.2017 в оренду був переданий автокран МАЗ 5355. Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору щодо здійснення орендних платежів цей договір був розірваний за рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.2019 у справі №909/811/19, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2020. За цим же рішенням суду було стягнуто з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 319 300 грн, яка виникла станом на 01.08.2019. Проте орендні платежі за період з 02.08.2019 до 18.06.2020 в розмірі 230 000 грн відповідач не сплатив, і позивач просить стягнути цю заборгованість згідно зі ст. 526 ЦК України. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення платежів нарахував 3% річних в розмірі 12 597 грн та інфляційні втрати в розмірі 12 961 грн. Оскільки відповідач після розірвання договору оренди своєчасно не повернув орендодавцеві майно на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України нарахував за період з 18.06.2020 до 21.08.2020 неустойку в подвійному розмірі орендної плати на суму 92 000 грн.

3.2. Відзив на позов від 31.12.2020 (вх. №51/21 від 04.01.2021).

Відповідач заявлений позов не визнав. Вказав на безпідставне нарахування орендної плати та неустойки, безпідставне та неправильне проведення розрахунку 3% річних та інфляційних витрат.

3.3. Зустрічний позов від 31.12.2020 (вх. №78/21 від 04.01.2021).

Зазначає, що відповідачу не було надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автокран МАЗ 5355 та тимчасове свідоцтво про реєстрацію автокрана за орендарем. Після пред`явлення позову у справі №909/811/19 відповідачу стало відомо, що позивач не є власником вказаного транспортного засобу, а це майно йому передано на підставі договору оренди майна №8 від 01.08.2017 фізичною особою ОСОБА_1 . Вважає, що договір оренди майна №8 від 01.08.2017 є нікчемним відповідно до ст. 220 ЦК України, оскільки за вимогами ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. Вказує на правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, від 24.07.2019 у справі № 910/10364/16, від 28.10.2020 у справі № 910/10963/19, від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17.

Оскільки договір оренди майна №8 від 01.08.2017 є нікчемним і не може створювати жодних правових наслідків, то наступний договір - договір оренди № 6 від 17.08.2017 - слід визнати недійсним відповідно до ч. 5 ст. 216, ст. 761 ЦК України як такий, що укладений у процесі виконання нікчемного правочину особою, що не є власником транспортного засобу і не має права передавати його в оренду.

3.4. Відзив на зустрічний позов від 17.02.201 (вх. №2510/21 від 17.02.2021).

Зазначає, що згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Шемелько Галина Романівна (РНОКП НОМЕР_1 ) з 2015 року по даний час є фізичною особою - підприємцем. Відповідно до витягу з реєстру платників єдиного податку одними з видів її господарської діяльності є інші будівельно-монтажні роботи (код згідно з КВЕД 43.29), надання в оренду будівельних машин і устаткування (код згідно з КВЕД 77.32). Стверджує, що договір оренди майна №8 від 01.08.2017 укладений з ОСОБА_1 як суб`єктом підприємницької діяльності, і за приписами ч. 1 ст. 283 ГК України не встановлено вимог щодо нотаріального посвідчення таких договорів. Вважає, що на ці правовідносини не поширюються вимоги ч. 2 ст. 799 ЦК України. Відмічає, що наведена правова позиція відображена у постанові ВГСУ від 02.08.2017 у справі № 911/2761/16.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, з урахуванням висновків, викладених у постанові КГС ВС від 12.03.2018 у справі №910/22319/16, заперечує факт порушення оспорюваним договором прав ТОВ «Захід-Транс-Сервіс», який не є стороною договору оренди майна №8 від 01.08.2017. Вважає, що жодних порушень його прав чи законних інтересів, які можуть бути відновлені шляхом визнання договору недійсним, не відбулося.

Крім того, вказує на те, що за змістом зобов`язання воно може бути припинено лише на майбутнє (ч. 3 ст. 207 ГК України). Фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює у разі його недійсності проведення між сторонами двосторонньої реституції (постанови ВСУ від 01.07.2015 у справі № 910/24029/13, від 12.10.2016 у справі № 910/24844/14, від 21.12.2016 у справі № 910/24847/14, постанова ВГСУ від 29.03.2017 у справі № 911/668/16).

Заперечує посилання позивача на факт непередачі йому техпаспорта автомобіля та неоформлення тимчасового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу з огляду на висновки суду, викладені при вирішенні справи №909/811/19. Вважає, що у цій справі встановлена правомірність спірного договору.

Також позивач подав заяву від 17.02.2021 (вх. №2510/21 від 17.02.2021) про застосування наслідків спливу позовної давності.

Просить у задоволенні зустрічного позову відмовити.

3.5. Відповідь на відзив по зустрічному позову від 01.03.2021 (вх. №3162/21 від 02.03.2021).

Вказує на правову позицію, зазначену у постанові ВП ВС від 17.10.2018 у справі № 922/2972/17, відповідно до якої наявність у фізичної особи статусу суб`єкта господарювання не означає, що усі правовідносини з її участю є господарськими. Неодмінними ознаками господарської діяльності є сфера суспільного виробництва з метою задоволення не власних потреб виробника, а інших осіб, поєднання приватного інтересу, наприклад, в одержанні прибутку та публічних інтересів суспільства в особі широкого кола споживачів. Звертає увагу на те, що згідно преамбули оспорюваного договору він укладений саме з фізичною особою, що підтверджується і рішенням суду від 26.12.2019 у справі №909/811/19. Цей договір зі сторони фізичної особи не направлений на отримання прибутку. Відсутні докази надсилання виписки з ЄДР та витягу з реєстру платників єдиного податку другому учаснику правовідносин.

Заперечує твердження позивача про те, що фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює у разі його недійсності проведення між сторонами двохсторонньої реституції на підставі ст. 216 ЦК України. Наводить правові висновки Верховного Суду (постанови від 02.12.2020 у справі № 405/3725/17, від 29.07.2020 у справі № 363/4849/17, від 23.12.2019 у справі № 521/13581/15-ц).

Щодо преюдиційності рішення суду від 26.12.2019 у справі №909/811/19 зазначає, що судами у цій справі не досліджувалась правомірність укладення спірного договору, а правомірності договору як раз може бути спростована за позовом про визнання його недійсним. Зазначає, що суд тільки вказав, що договір є правомірним відповідно до ст. 204 ЦК України. Просить врахувати висновки ВП ВС, наведені у п. 32 постанови від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, а також у постанові ВС від 14.02.2018 у справі № 127/8068/16-ц.

З приводу пропуску позовної давності вказує, що всі умови договору оренди №6 від 17.08.2017 свідчать про те, що сторони уклали саме договір оренди, а не договір суборенди майна. Жодних сумнівів, що орендодавець не є власником майна у ТОВ "Захід-Транс-Сервіс" не виникало. Вважає, що позовну давність слід обраховувати з 05.08.2019, оскільки ТОВ "Захід-Транс-Сервіс" не був стороною вказаного договору. У випадку, якщо суд під час розгляду справи дійде до висновку про пропуск позовної давності, просить визнати поважними причини такого пропуску і поновити цей строк.

3.6. Заперечення по зустрічному позову від 09.03.2021 (вх. №3489/21 від 09.03.2021).

Наполягає на тому, що оспорюваний договір укладено з ОСОБА_1 як суб`єктом господарської діяльності. Вважає безпідставними пояснення відповідача про існування домовленості між сторонами про лізингові правовідносини. Враховуючи суб`єктний склад сторін у цій справі та справі №909/811/19 вважає, що остання має преюдиційне значення.

Розцінює як недоведені твердження відповідача про те, що він дізнався про власника автокрана 05.08.2019. В договорі оренди №6 від 17.08.2017 жодним чином не було обумовлено, що власником переданого в оренду майна є релігійна громада. Тому, укладаючи цей договір, ТОВ «Захід-Транс-Сервіс» володіло інформацією, хто є власником автокрана МАЗ 5335.

3.7. Письмові пояснення ТОВ “Захід-Фінанс Груп” від 05.04.2021 (вх. №4981/21 від 06.04.2021).

Наводить аргументи щодо нікчемності договору оренди майна №8 від 01.08.2017, які є аналогічними позиції відповідача. Вважає, що відповідно до ст. 774, 761 ЦК України договір оренди майна №6 від 17.08.2017, як договір суборенди, є похідним і не може існувати самостійно. Просить відмовити в задоволенні первісного позову.

3.8. Письмові пояснення ОСОБА_1 від 02.04.2021 (вх. №4841/21 від 05.04.2021).

Вважає зустрічний позов безпідставним та необґрунтованим. Стверджує, що укладала договір оренди майна №8 від 01.08.2017 як підприємець. Наводить мотиви, аналогічні позиції позивача.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. Між Релігійною громадою УПЦ КП "Покрови Пресвятої Богородиці» (ідентифікаційний код 40813512), як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Західтранс-Сервіс" (ідентифікаційний код 37799907), як орендарем, був укладений договір оренди №6 від 17.08.2017.

Умови договору такі.

Орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння та користування автокран МАЗ 5355 для виробничого використання (п. 1, 2).

Майно, що орендується, повинно бути передано орендодавцем та прийнято орендарем в момент підписання договору. Передача майна здійснюється за актом передачі (п. 3).

Термін оренди складає 12 місяців з моменту прийняття майна і може бути продовжений за згодою сторін (п. 4).

Розмір орендних платежів складає 1000 грн за 1 робочий день. Орендна плата сплачується частково готівкою і частково в обмін на паливно-мастильні матеріали (п. 5).

В п. 8.1 договору передбачено, що майно може бути викуплене орендарем.

Автокран МАЗ 5355 був переданий орендарю за актом приймання-передачі від 17.08.2017.

4.2. Між фізичною особою ОСОБА_1 , як орендодавцем, та Релігійною громадою УПЦ КП "Покрови Пресвятої Богородиці», як орендарем, був укладений договір оренди майна №8 від 01.08.2017.

Умови договору такі.

Орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння та користування автокран МАЗ 5355 для побудови церкви і надання послуг з метою отримання коштів для побудови церкви (п. 1, 2).

Майно, що орендується, повинно бути передано орендодавцем та прийнято орендарем в момент підписання договору. Передача майна здійснюється за актом передачі (п. 3).

Термін оренди складає 24 місяці з моменту прийняття майна і може бути продовжений за згодою сторін (п. 4).

Орендодавець передає орендарю автокран МАЗ 5355 в безкоштовне користування (п. 5).

По тексту договору орендодавець вказана як «фізична особа ОСОБА_1 », ідентифікаційні дані як підприємця - відсутні.

Договір укладений в письмовій формі, нотаріально не засвідчений.

Автокран МАЗ 5355 був переданий орендарю за актом приймання-передачі від 01.08.2017.

4.3. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого ЦНП ПзВАЗ з обслуговування Старосамбірського та Турківського районів ГУМВС України у Львівській області на транспортний засіб марки МАЗ моделі 5335, тип Автокран 10-20т-С, реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником вказано ОСОБА_1 .

4.4. Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АГ №838766 від 04.02.2015 ОСОБА_1 02.02.2015 зареєстрована як фізична особа - підприємець, основний вид діяльності - надання в оренду будівельних машин і устаткування. Відповідно до витягу з реєстру платників єдиного податку від 06.05.2020 №2009213400054 до видів господарської діяльності ФОП Шемелько Галини Романівни віднесено - інші будівельно-монтажні роботи (код згідно з КВЕД 43.29), надання в оренду будівельних машин і устаткування (код згідно з КВЕД 77.32).

4.5. Релігійна громада УПЦ КП "Покрови Пресвятої Богородиці» звернулась в Господарський суд Івано-Франківської області з позовом до ТОВ «Захід-Транс-Сервіс» про розірвання договору оренди майна №6 від 17.08.2017 та стягнення заборгованості з орендної плати станом на серпень 2019 року в сумі 319 300 грн. Позовна заява від 01.08.2019 була зареєстрована 05.08.2019. В ній, зокрема, вказується договір оренди майна №8 від 01.08.2017, укладений між ОСОБА_1 та Релігійною громадою УПЦ КП "Покрови Пресвятої Богородиці», який зазначений в додатках до позовної заяви.

Відповідно до рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.2019 у справі №909/811/19, яке залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2020, вказаний позов був задоволений - розірвано договір оренди майна №6 від 17.08.2017 та стягнуто заборгованості з орендної плати станом на серпень 2019 року в сумі 319 300 грн.

У наведених рішеннях вказується і договір оренди майна №8 від 01.08.2017, і договір оренди №6 від 17.08.2017.

В мотивувальній частині рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.2019 зазначено, що спірний договір, укладений між сторонами, є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

В постанові Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 зазначено, що суд відхиляє покликання скаржника на факт непередачі йому техпаспорта автомобіля та неоформлення тимчасового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, оскільки вказані питання не врегульовані договором оренди, і, відповідно, не є предметом дослідження у даній справі.

4.6. Відповідно до акта приймання-передачі від 21.08.2020 автокран марки МАЗ моделі 5335 у технічно справному стані повернутий ТОВ «Захід-Транс-Сервіс» Релігійній громаді УПЦ КП "Покрови Пресвятої Богородиці».

4.7. Відповідно до розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 27.02.2020 №120 зареєстрована нова редакція статуту Релігійної громади храму "ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ" міста Бурштин Бурштинської міської ради Івано-Франківської області Української православної церкви (Православної церкви України), що підтверджується відповідним свідоцтвом.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. По зустрічному позову.

5.1.1. Оцінка договору оренди майна №8 від 01.08.2017.

Суд вважає, що цей договір укладено ОСОБА_1 як фізичною особою. Встановлено, що по тексту договору орендодавець визначена саме як фізична особа, будь-які ідентифікаційні дані як підприємця — відсутні (п. 4.2 рішення).

Крім того, за приписами ч. 1 ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Договір передбачає передання майна, належного ОСОБА_1 в безкоштовне користування, тобто без одержання прибутку, що не відповідає ознакам підприємницької діяльності.

В постанові ВП ВС від 17.10.2018 у справі № 922/2972/17 зазначено, що наявність у фізичної особи статусу суб`єкта господарювання не означає, що усі правовідносини з її участю є господарськими. Неодмінними ознаками господарської діяльності є сфера суспільного виробництва з метою задоволення не власних потреб виробника, а інших осіб, поєднання приватного інтересу, наприклад, в одержанні прибутку та публічних інтересів суспільства в особі широкого кола споживачів.

З огляду на викладене сам факт наявності у ОСОБА_1 статусу підприємця не свідчить про те, що при укладенні спірного договору вона діяла саме як підприємець. ЇЇ пояснення та твердження позивача з цього приводу суперечать умовам договору та іншим вказаним обставинам.

Оскільки ОСОБА_1 при укладення договору діяла як фізична особа, то при оцінці правової природи договору та дотримання загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, не підлягають застосуванню норми ГК України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання (ч. 1 ст. 1 ГК України). Належить застосовувати положення ЦК України.

Як передбачено ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Оскільки умовами договору не передбачено внесення плати за користування майном він не є договором оренди, хоч так і названий сторонами. При оцінці правової природи договору потрібно виходити із змісту договору, який становлять його умови (пункти) (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 827 ЦК України, якщо одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку, то це є договором позички. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними ( ч. 1 ст. 827 ЦК України).

В ч. 4 ст. 828 ЦК України визначено, що договір позички транспортного засобу, в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

За приписами ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч.1 ст. 220 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Оскільки договір оренди майна №8 від 01.08.2017 нотаріально не посвідчений (п. 4.2. рішення), то він є нікчемним.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

5.1.2. Оцінка договору оренди №6 від 17.08.2017.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Оскільки внаслідок нікчемності договору оренди майна №8 від 01.08.2017 позивач не мав прав на передання майна в оренду, то договір оренди №6 від 17.08.2017 підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Суд відхиляє посилання позивача на те, що правомірність договору була встановлена в рішенні суду у справі №909/811/19. Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Проте, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду (ч. 7 ст. 75 ГПК України).

Оцінка правомірності договору, яка викладена в мотивувальній частині рішення, не відноситься до встановлених фактів. Крім того, у справі №909/811/19 суд не досліджував правомірність договору оренди №6 від 17.08.2017, а тільки з посиланням на ст. 204 ЦК України вказав, що він є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним.

5.1.3. Щодо наявності порушення прав відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються способами, передбаченими законом. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним (п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідач є стороною договору оренди №6 від 17.08.2017, правомірність якого як похідного договору залежить від чинності договору оренди майна №8 від 01.08.2017, що безпосередньо впливає на господарську компетенцію сторін у спірних правовідносинах (наявність відповідних цивільних прав та обов`язків). А тому допущені порушення при укладенні вказаних договорів обумовлюють порушення прав відповідача, за захистом яких він звернувся шляхом подання зустрічного позову.

5.1.4. Щодо пропуску позовної давності.

Для вимоги про визнання договору недійсним встановлена позовна давність у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При вирішенні питання про початок перебігу позовної давності слід взяти до уваги те, що позивач під час укладення договору відповідач не знав і не міг знати про порушення свого права. Оспорюваний договір іменований як договір оренди, в ньому відсутні будь-які посилання на власника майна чи договір оренди майна №8 від 01.08.2017. Також відсутні докази надання орендарю техпаспорта автомобіля або докази оформлення на нього тимчасового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, з яких він міг дізнатись про дійсного власника майна. Позивач не вказав і не довів обставин, які б свідчили про те, що відповідачу було відомо про існування договору оренди майна №8 від 01.08.2017 або про те, що власником автомобіля є ОСОБА_1 . Тому слід визнати доведеним посилання відповідача на те, що він дізнався про існування договору оренди майна №8 від 01.08.2017 зі змісту позовної заяви у справі №909/811/19, а саме 05.08.2019.

Враховуючи те, що зустрічний позов був поданий 31.12.2020 (штамп на поштовому конверті №76018 67658784), позовна давність не пропущена і відсутні підстави для застосування наслідки спливу позовної давності, передбачених ч. 4 ст. 267 ЦК України.

5.2. По первісному позову.

При вирішенні первісного позову належить виходити з того, що договір оренди №6 від 17.08.2017 є недійсним.

Як передбачено ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Господарське зобов`язання припиняється у разі визнання його недійсним за рішенням суду (ч. 2 ст. 202 ГК України). У разі визнання недійсним зобов`язання кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом (ч. 2 ст. 208 ГК України).

З огляду на викладене, не можуть бути задоволені позовні вимоги про виконання договірних зобов`язань за недійсним договором.

Суд відхиляє твердження позивача про можливість припинення зобов`язань на майбутнє з посиланням на ч. 3 ст. 207 ГК України. На підставі Закону України № 2275-VIII від 06.02.2018, який набрав чинності 17.06.2018, статтю 207 ГК України виключено. У первісному позові йдеться про стягнення орендних платежів за період з 02.08.2019 до 18.06.2020 та неустойки за період з 18.06.2020 до 21.08.2020, тобто після втрати чинності вказаного закону.

6. Висновки суду.

6.1. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Транс-Сервіс" до Релігійної громади храму "ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ" міста Бурштин Бурштинської міської ради Івано-Франківської області Української православної церкви (Православної церкви України), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди від 17.08.2017 № 6 належить задовольнити.

6.2. У задоволенні позову Релігійної громади храму "ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ" міста Бурштин Бурштинської міської ради Івано-Франківської області Української православної церкви (Православної церкви України) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Транс-Сервіс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід-Фінанс Груп”, про стягнення 347 558 грн, з яких заборгованість з орендної плати за договором оренди від 17.08.2017 у розмірі 230 000 грн, 3% річних - 12 597 грн, інфляційні втрати - 12 961 грн, неустойки за невиконання обов`язку щодо своєчасного повернення майна - 92 000 грн, слід відмовити.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з зустрічним позовом відповідач сплатив судовий збір в розмірі 2 102 грн, що підтверджується квитанцією №ПН 1870475 від 18.01.2021.

Інших судових витрат не заявлено.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення зустрічного позову, судовий збір в розмірі 2 102 грн належить стягнути з позивача на користь відповідача.

7.2. При зверненні з первісним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 5 213, 37 грн. Інших судових витрат не заявлено. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи відмову у задоволенні первісного позову, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256, п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Транс-Сервіс" до Релігійної громади храму "ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ" міста Бурштин Бурштинської міської ради Івано-Франківської області Української православної церкви (Православної церкви України), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), про визнання недійсним договору оренди від 17.08.2017 № 6.

Визнати недійсним договір оренди від 17.08.2017 № 6, укладений між Релігійною громадою храму "ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ" міста Бурштин Бурштинської міської ради Івано-Франківської області Української православної церкви (Православної церкви України) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Транс-Сервіс".

Стягнути з Релігійної громади храму "ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ" міста Бурштин Бурштинської міської ради Івано-Франківської області Української православної церкви (Православної церкви України), вул. Лісна, 27, м. Бурштин, Івано-Франківська область, 77111, ідентифікаційний код 40813512, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Транс-Сервіс", вул. Львівська, 4, с. Задністрянське, Галицький район, Івано-Франківська область, 77133, ідентифікаційний код 37799907, 2 102 (дві тисячі сто дві) грн судового збору.

Відмовити в позові Релігійної громади храму "ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ" міста Бурштин Бурштинської міської ради Івано-Франківської області Української православної церкви (Православної церкви України) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Транс-Сервіс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід-Фінанс Груп” (вул. Тарнавського, б. 4, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 40004875), про стягнення 347 558 грн, з яких заборгованість з орендної плати за договором оренди від 17.08.2017 у розмірі 230 000 грн, 3% річних - 12 597 грн, інфляційні втрати - 12 961 грн, неустойки за невиконання обов`язку щодо своєчасного повернення майна - 92 000 грн.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.04.2021.

Суддя О. В. Малєєва