Ухвала суду № 96626670, 29.04.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

29.04.2021м. ДніпроСправа № 904/2130/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ)

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Амфітеатр" (м. Дніпро)

про стягнення пені, 3% річних та збитків за договором постачання природного газу №3754/18-ТЕ-4 від 14.11.2018 у загальному розмірі 6 325 грн. 69 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Амфітеатр" (далі - відповідач) заборгованість за договором постачання природного газу №3539/18-ТЕ-4 від 08.10.2018 у загальному розмірі 6 325 грн. 69 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 113 грн. 94 коп. - пеня;

- 22 грн. 34 коп. - 3% річних;

- 6 189 грн. 41 коп. - збитки.

Також позивач просить суд стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем (споживачем) зобов`язань за договором постачання природного газу № 3539/18-ТЕ-4 від 08.10.2018 в частині своєчасної оплати спожитого у період з травня по червень 2019 року природного газу, внаслідок чого за прострочення виконання зобов`язань на підставі пункту 8.2. договору (пункту 7.2. в редакції додаткової угоди № 4 від 27.11.2018) позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 28.05.2019 по 30.05.2019 у сумі 113 грн. 94 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення з 28.05.2019 по 30.05.2019 в сумі 22 грн. 34 коп. Крім того, позивач нарахував та просить суд стягнути розмір збитків, завданих позивачу неналежним виконанням відповідачем пункту 2.1. договору, розрахованих на підставі пунктів 3.13. та 5.7. договору та пункту 1 Розділу VI Правил постачання природного газу за травень 2019 та червень 2019 у загальному розмірі сумі 6 189 грн. 41 коп. (2 580 грн. 49 коп. - травень 2019 року, 3 608 грн. 92 коп. - червень 2019 року).

Також, позовна заява містила клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 09.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшло клопотання про продовження строку подання відзиву (вх. суду № 15366/21 від 29.03.2021), в якому останній зазначив про те, що станом на момент подання даного клопотання відповідачем не було отримано позовну заяву з додатками для ознайомлення із обставинами, заперечення щодо яких повинні бути викладені у відзиві, а також вказував на те, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за спірним договором, однак спростувати конкретні доводи позивача не має можливості, у зв`язку з відсутністю копії позовної заяви, на підставі чого відповідач просив суд продовжити строк для подачі відзиву на позовну заяву.

В подальшому від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 21300/21 від 27.04.2021), в якому він просив суд закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, та зазначив, що спірна заборгованість за договором відповідачем повністю погашена.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, розглянувши подану позивачем заяву про закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 08.10.2018 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", яке згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 226 було перейменовано у Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - постачальник, позивач) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Амфітеатр" (далі - споживач, відповідач) було укладено договір постачання природного газу № 3539/18-ТЕ-4 (далі - договір, а.с.22-32), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах договору. Природний газ, що постачається за договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (пункт 1.2. договору).

Відповідно до пункту 2.1. договору постачальник передає споживачу з 01.10.2018 по 17.10.2018 (включно) природний газ орієнтованим обсягом до 1,0 тисяч куб. метрів.

У розділі 12 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2018 до 17.10.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

В подальшому, додатковими угодами від 22.10.2018, 27.10.2018, 01.11.2018, 27.11.2018, 20.03.2019, 29.03.2019, 22.04.2019, 23.05.2019, 24.06.2019, 26.07.2019, 22.08.2019, 12.09.2019, 30.09.2019, сторонами вносилися зміни до умов договору.

Зокрема, Додатковою угодою № 4 від 27.11.2018 були внесені зміни до розділів 1-12 договору, тобто фактично договір було викладено у новій редакції, зокрема, змінено строк його дії, так договір було продовжено в частині постачання газу до 30.04.2019 (а.с. 36-45).

Крім того, змінено об`єм постачання природного газу, який визначений у пункті 2.1. договору, відповідно до якого, постачальник передає споживачу в період з 01.10.2018 по 30.04.2019 (включно) замовлений споживачем обсяг природного газу в кількості 220,497 тисяч куб. метрів.

У подальшому, строк дії договору сторонами продовжено у Додатковій угоді № 10 від 23.05.2019, за умовами пункту 9 якої договір діє в частині постачання природного газу до 30.09.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (а.с. 53-56).

Остаточну редакцію пункту 2.1. договору викладено у Додатковій угоді № 19 від 30.09.2019, за умовами якої замовлений споживачем на вересень 2019 року обсяг (об`єм) природного газу - 0,497 тисяч куб. метрів.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 розділу ІІІ книги п`ятої Цивільного кодексу України.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що постачальник передає споживачу у загальному потоці імпортований газу - у пунктах приймання-передачі природного газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі газу з підземних сховищ до газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

У відповідності до пункту 3.8. договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

За умовами пунктів 3.8.1.-3.8.2. договору споживач в акті приймання-передачі природного газу, зазначає той обсяг, який був фактично використаний споживачем у відповідному розрахунковому періоді для потреб, зазначених в пункті 1.2. договору. Споживач в акті приймання-передачі природного газу зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений до Реєстру постачальника, що підтверджується споживачем в акті приймання-передачі газу.

У додатковій угоді № 5 від 20.03.2021 сторони визначили, що, зокрема, пункт 3.8.2. договору застосовується сторонами з 01.03.2019, а пункт 3.8.1. з 01.03.2019 втрачає чинність.

У той же час, у Додатковій угоді № 10 від 23.05.2019 сторони погодили викласти пункт 3.1. договору наступній редакції:

"Постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ власного видобутку та/або імпортований газ (за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") - у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи.

Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ".

На виконання умов договору позивачем у період з жовтня 2018 року по вересень 2019 року було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 1 774 279 грн. 12 коп., що підтверджується наступними актами приймання-передачі природного газу:

- актом приймання-передачі природного газу від 30.10.2018 на суму 2 947 грн. 40 коп. (а.с. 65);

- актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2018 на суму 266 912 грн. 26 коп. (а.с. 66);

- актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2018 на суму 365 211 грн. 32 коп. (а.с. 67);

- актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2019 на суму 391 460 грн. 68 коп. (а.с. 68);

- актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2019 на суму 308 193 грн. 83 коп. (а.с. 69);

- актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2019 на суму 260 484 грн. 68 коп. (а.с. 70);

- актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2019 на суму 90 606 грн. 95 коп. (а.с. 71);

- актом приймання-передачі природного газу від 31.05.2019 на суму 45 867 грн. 88 коп. (а.с. 72);

- актом приймання-передачі природного газу від 30.06.2019 на суму 31 408 грн. 66 коп. (а.с. 73);

- актом приймання-передачі природного газу від 31.07.2019 на суму 5 675 грн. 00 коп. (а.с. 74);

- актом приймання-передачі природного газу від 31.08.2019 на суму 2 847 грн. 12 коп. (а.с. 75);

- актом приймання-передачі природного газу від 30.09.2019 на суму 2 663 грн. 69 коп. (а.с. 76).

Вказані акти підписані позивачем та відповідачем без будь-яких зауважень щодо обсягів та якості отриманого природного газу, акти підписані представником відповідача та скріплені відтиском його печатки.

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягу, строку чи якості поставленого у спірний період позивачем природного газу; з вищезазначених актів приймання-передачі природного газу вбачається, що акти підписані сторонами без заперечень.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов`язань за договором.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку продавця за договором поставити природний газ відповідає обов`язок покупця оплатити вартість газу.

У відповідності до частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Так, у розділі 5 договору сторони узгодили ціни на природний газ.

Згідно з пунктом 6.1. договору (у подальшому змінено на пункт 5.1. в редакції Додаткової угоди № 4 від 27.11.2018) оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В порушення вказаних умов договору, відповідач поставлений у період з жовтня 2018 року по вересень 2019 року природний газ оплатив із порушенням визначеного у пункті 6.1. договору (пункті 5.1. Додаткової угоди № 4 від 27.11.2018) терміну.

Так, позивач посилається на те, що відповідач допустив порушення строків оплати поставленого за період з жовтня 2018 року по вересень 2019 року природного газу на суму 1 774 279 грн. 12 коп., який на теперішній час є оплаченим.

Враховуючи вказане, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача на підставі пункту 8.2. договору (пункту 7.2. в редакції Додаткової угоди № 4 від 27.11.2018) пеню за період прострочення з 28.05.2019 по 30.05.2019 у сумі 113 грн. 94 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення з 28.05.2019 по 30.05.2019 в сумі 22 грн. 34 коп. Крім того, позивач нарахував та просить суд стягнути розмір збитків, завданих позивачу неналежним виконанням відповідачем пункту 2.1. договору, розрахованих на підставі пунктів 3.13. та 5.7. договору та пункту 1 Розділу VI Правил постачання природного газу за травень 2019 та червень 2019 у загальному розмірі сумі 6 189 грн. 41 коп. (2 580 грн. 49 коп. - травень 2019 року, 3 608 грн. 92 коп. - червень 2019 року), які у добровільному порядку відповідачем не сплачені, що і є причиною спору.

У той же час, в процесі розгляду справи судом, від позивача надійшло клопотання, в якому він просив суд закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що спірна заборгованість за договором у розмірі 6 325 грн. 69 коп. була повністю погашена відповідачем, на підтвердження чого відповідачем були долучені відповідні платіжні доручення, а саме:

- платіжне доручення № 23 від 26.04.2021 на суму 2 580 грн. 49 коп.;

- платіжне доручення № 24 від 26.04.2021 на суму 3 608 грн. 92 коп.;

- платіжне доручення № 26 від 27.04.2021 на суму 136 грн. 28 коп.

З приводу вказаних обставин суд зазначає наступне.

Позовна заява у даній справі направлена на адресу суду поштовим зв`язком 01.03.2021 (а.с. 127).

Дослідивши додані до клопотання відповідача про закриття провадження у справі документи, судом встановлено, що заявлена до стягнення заборгованість в сумі 6 325 грн. 69 коп. є повністю погашеною 27.04.2021, тобто після звернення позивача із позовом до суду., а саме:

- платіжним дорученням № 23 від 26.04.2021 на суму 2 580 грн. 49 коп. погашено вимоги щодо стягнення збитків за травень 2019 року в сумі 2 580 грн. 49 коп.;

- платіжним дорученням № 24 від 26.04.2021 на суму 3 608 грн. 92 коп. погашено вимоги щодо стягнення збитків за червень 2019 року в сумі 3 608 грн. 92 коп.;

- платіжне доручення № 26 від 27.04.2021 на суму 136 грн. 28 коп. погашено вимоги щодо стягнення 113 грн. 94 коп. пені та 22 грн. 34 коп. 3% річних.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що закриття провадження у справі № 904/2130/21 не суперечить чинному законодавству та не порушує права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

Частиною 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається, про що суд роз`яснює учасникам справи.

Отже, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2 270 грн. 00 коп.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн. 00 коп.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (794 500 грн. 00 коп.);

- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову становить 6 325 грн. 69 коп., отже, сума судового збору за подання даного позову складала 2 270 грн. 00 коп. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Під час звернення із позовом до суду, позивач сплатив судовий збір в сумі 2 270 грн. 00 коп. згідно з платіжними дорученнями № 0000015228 від 24.02.2021 на суму 2 270 грн. 00 коп.

В той же час, відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне в порядку, визначеному частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути позивачу сплачений ним при поданні позову судовий збір у розмірі 2 270 грн. 00 коп., оскільки провадження у справі закривається з підстави, яка не віднесена до виключень, зазначених в пункті 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", що, відповідно, є причиною для повернення судового збору позивачу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 123, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Закрити провадження у справі № 904/2130/21 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Амфітеатр" про стягнення пені, 3% річних та збитків за договором постачання природного газу № 3754/18-ТЕ-4 від 14.11.2018 у загальному розмірі 6325 грн. 69 коп.

Повернути Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6; ідентифікаційний код 20077720) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 270 грн. 00 коп., сплачений згідно з платіжним дорученням № 0000015228 від 24.02.2021, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, тобто з 29.04.2021.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений і підписаний - 29.04.2021.

Суддя Ю.В. Фещенко