Рішення № 96626455, 22.04.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2021м. ДніпроСправа № 904/4137/20 (210/2514/20)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мартинюка С.В.

за участю секретаря судового засідання Ільєнко В.Ю.

Представники:

Від позивача: Кравчук А.С., ордер АЕ №1005230 від 01.10.2019, адвокат;

Від відповідача: не з`явився;

Від третіх осіб: не з`явився.

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд", м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 10

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 )

про стягнення боргу

в межах справи №904/4137/20

за заявою Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд" (50051, м.Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 10, ідентифікаційний код 01239186)

до боржника Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд" (50051, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 10, ідентифікаційний код 01239186)

про визнання банкрутом

СУТЬ СПОРУ:

30.04.2020 ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд" треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по заробітній платі.

06.05.2020 ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд" треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по заробітній платі.

18.08.2020 до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від позивача надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю, відповідно до якого просить передати матеріали справи №210/2514/20 до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи №904/4137/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд".

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.08.2020 задоволено клопотання позивача про передачу справи №210/2514/20 за підсудністю та передано цивільну справу №210/2514/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд" треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по заробітній платі до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи №904/4137/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд".

22.09.2020 справа №210/2514/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд" треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по заробітній платі надійшла на адресу Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №210/2514/20 передано на розгляд судді Камші Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2020 (суддя Камша Н.М.) передані матеріали справи №904/4137/20 (210/2514/20) за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд" треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по заробітній платі господарському суду, в провадженні якого перебуває справа №904/4137/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд" для розгляду спору по суті в межах цієї справи.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду та витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду відповідно до положень ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи №210/2514/20 передані до провадження судді Мартинюку С.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2020 прийнято справу №210/2514/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд" треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по заробітній платі до свого провадження для розгляду в межах справи №904/4137/20, розгляд справи розпочати зі стадії підготовчого провадження, зупинено провадження у справі №210/2514/20 до розгляду грошових вимог ОСОБА_1 у справі № 904/4137/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд" (50051, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 10, ідентифікаційний код 01239186).

Рішенням господарського суду від 30.03.2021 позовні вимоги задоволено частково.

12.04.2021 до суду позивач подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 15.04.2021 призначено судове засідання на 22.04.2021.

Частиною 2. ст. 221 ГПК України встановлено, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України врегульовано, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до ч.1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

08.12.2017 між Позивачем (Клієнт) та адвокатом Кравчуком Андрієм Сергійовичем укладено договір про надання правничої (правової) допомоги (далі Договір).

20.05.2020 між сторонами укладено додаткову угоду №1/12 (далі – Додаткова угода) до Договору про надання правничої (правової) допомоги.

Відповідно до п. 1 договору, адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання адвокатом цього договору.

Відповідно до п. 4 договору, в редакції додаткової угоди від 20.05.2020, у разі задоволення судом позову з вимогами про стягнення коштів на користь клієнта, клієнт зобов`язується не пізніше 5 днів з дня ухвалення такого рішення суду сплатити адвокату гонорар успіху в розмірі 10% від присудженої до стягнення суми (без врахування суми судового збору та інших судових витрат).

На виконання умов договору, адвокатом було надано клієнту наступні послуги:

- надання усної консультації щодо спірних правовідносин - 75 хв., вартість роботи 1500 грн.

- складання позовної заяви, оформлення необхідного пакету документів для подання позову до суду - 360 хв., вартість роботи 8500,00 грн.

На підтвердження надання адвокатом правничої (правової) допомоги Позивачеві до матеріалів справи надано акт від 29.07.2020, відповідно до якого, загальна вартість наданих послуг становить 10000,00 грн. Акт підписаний Позивачем і адвокатом А.С.Кравчуком.

Позивачем сплачено оплату послуг адвоката в розмірі 10000,00 грн., що підтверджується квитанцією №18 від 29.07.2020.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також ч. 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Суд розглядаючи питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу по даній справі не вирішує питання про зменшення таких витрат в порядку ч. 5 ст. 129 ГПК України, оскільки відсутнє відповідне клопотання збоку відповідача, але відповідно до ч. 1,2 ст. 129 ГПК України суд, у будь-якому разі повинен надати оцінку чи пов`язані витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Так, матеріалами справи підтверджується факт укладення Позивачем та Адвокатом Кравчук А.С. договору про надання правничої (правової) допомоги від 08.12.2017 та додаткової угоди до цього договору №01/12 від 20.05.2020.

Відповідно до акту наданих послуг за даним Договором, вартість послуг становить 10000,00 грн. (із яких: 1500 грн. надання усної консультації з цивільного права щодо спірних правовідносин, 8500,00 грн. складання позовної заяви, оформлення необхідного пакету документів для подання позову до суду).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04), заявник має право на відшкодування витрат у розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений (справа “Немайстер проти Австрії), у рішенні "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Господарський суд зазначає, що такий вид правничої допомоги, як надання усної консультації, безпосередньо не пов`язаний з розглядом справи, і не відповідає критеріям визначеним в ч. 5 ст. 129 ГПК України та не підлягаю віднесенню на відповідача.

Для включення всієї суми у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, та з огляду на характер спірних правовідносин, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, суд дійшов до висновку про необхідність покладення на відповідача витрат позивача на оплату послуг адвоката у розмірі 8500,00 грн., що є пропорційним предмету спору, складності даної справи та обсягу виконаних адвокатом робіт.

Суд приймає до уваги, що провадження по даній справі Дзержинським районним суду м. Кривого Рогу здійснювалось в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а представник позивача, при розгляді справи господарським судом Дніпропетровської області, приймав участь в двох судових засіданнях, а саме в судовому засіданні 18.01.2021 (тривалість судового засідання 13 хв.) та 09.02.2021 (тривалість судового засідання 08 хв.), а відтак, враховуючи положення ч. 4 ст. 126 ГПК України, розподіл витрат на оплату послуг адвоката є співмірним обсягу виконаних адвокатом робіт.

В той же час, виходячи з принципу співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціни позову, рівня складності, характеру спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, суд не вбачає підстав для покладення на відповідача витрат у розмірі 10% від суми задоволених позовних вимог.

Так, з п. 4 договору про надання правової допомоги, в редакції додаткової угоди від 20.05.2020 вбачається, що витрати у розмірі 10% від суми задоволених позовних вимог є "гонораром успіху".

У вже згаданому рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України" суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,90 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§70-72).

Таким чином не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

В даному випадку, виходячи з того, що юридична кваліфікація правовідносин у даній справі не є складною, судова практика є сталою, суд доходить висновку, що такі вимоги як стягнення "гонорару успіху" в розмірі 10% від суми задоволених позовних вимог, не відповідають критерію розумності, так як не мають характеру необхідних, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв`язку з чим їх відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме надмірний характер.

Враховуючи, що всі роботи адвокатом вже виконанні станом на момент відкриття провадження у справі, суд доходить до висновку, що такий розмір "гонорару успіху" є неспівмірним зі складністю справи і виконаними адвокатом роботами та становить надмірний тягар для відповідача (щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство), що суперечить принципу розподілу судових витрат, а відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача відшкодування "гонорару успіху".

За таких обставин, господарський суд вважає, що буде справедливо розподілити витрати на професійну правничу допомогу, присудивши до стягнення з відповідача на користь позивача 8500,00 грн витрат, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.126, 129, 221, 244 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд" (50051, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 10, ідентифікаційний код 01239186) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 8500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заяви відмовити.

Наказ видати після набрання додатковим судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 29.04.2021

Суддя С.В. Мартинюк