Ухвала суду № 96624964, 28.04.2021, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/15237/17

н/п 1-кп/953/85/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – судді Божко В.В.,

при секретарі – Андрющенко О.В.,

за участю прокурорів – Моргай А.С., Попій Д.С.,

захисника – Мельника Р.В.,

захисника Веселянської О.Л.,

обвинуваченої – ОСОБА_1 ,

обвинуваченої - ОСОБА_2 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова матеріали кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР за №12017220490000095 від 12.01.2017 року, №12020220500001071 від 20.05.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 302, ч.2 ст.303, ч. 3 ст. 303 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст 303, ч. 2 ст. 302 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Київського районного суду м. Харкова перебувають матеріали кримінальних проваджень внесених до ЄРДР за №12017220490000095 від 12.01.2017 року, №12020220500001071 від 20.05.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 302, ч.2 ст.303, ч. 3 ст. 303 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 303, ч. 2 ст. 302 КК України, які Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03.032021 об`єднані в одне провадження.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 26.04.2021 зазначену справу розподілено судді Божко В.В.

Відносно обвинуваченої ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03.03.2021 продовжено до 01.05.2021.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосування обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб. В обґрунтовання своїх доводів посилається на те, що продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177, 178 КПК України, встановлені ухвалою слідчого судді при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу. Вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним вище ризикам

В судовому засіданні обвинувачена та її захисник заперечували проти клопотання прокурора за його необґрунтованістю та недоведеності існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та просили змінити запобіжний захід на більш м`який - у вигляді домашнього арешту. Крім того, просили врахувати погіршення стану здоров`я обвинуваченої.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключено у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Харкова від 03.03.2021 обвинуваченій продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 01.05.2021 року.

При вирішенні заявлених клопотань з приводу запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , суд враховує наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також оцінює сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: можливість переховування від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою у скоєні кримінального правопорушення , у вчиненні якого вона обвинувачується, та приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливе, а тому, суд продовжує строк тримання під вартою ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Під час розгляду питання про зміну запобіжного заходу судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків. Однак, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Наявність у обвинуваченої міцних соціальних зв`язків, на які вона посилається, хоча і заслуговують на увагу, проте суттєво ризики у кримінальному провадженні не зменшують.

Доводи захисника – адвоката Мельника Р.В. та обвинуваченої щодо погіршення стану здоров`я та неможливості подальшого перебування в умовах слідчого ізолятора судом не приймаються до уваги, оскільки суду не надано даних на підтвердження зазначених доводів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та залишення обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.01.2021 року судом було визначено заставу відповідно до ст.182 КПК України в розмірі 168 160 гривень (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят гривень 00 коп.).

Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За вказаних обставин, відсутні підстави для зміни раніше визначеного розміру застави відносно обвинуваченої ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим, суд при продовженні строку тримання під вартою визначає суму застави у тому ж розмірі.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 27, 177, 178, 182, 183, 314-317, 331, 369 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_1 – задовольнити.

Міру запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без змін – у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», та продовжити строк тримання його під вартою на 60 днів, тобто до 26.06.2021 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 168 160 гривень (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят гривень 00 коп.), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. ua208201720355299002000006674, справа № 640/15237/17, н/п 1-кп/953/85/21), обвинувачена ОСОБА_1 , платник (прізвище,ініціали).

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинувачену покласти наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатись з місця свого проживання в м. Харкові без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;

- утримуватися від спілкування свідками;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суддю Київського районного суду м. Харкова.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з`явилась за викликом до суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Застава, не звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя В.В. Божко