Рішення № 96624268, 28.04.2021, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1012/21

Провадження № 2/345/463/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.04.2021 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючої судді Сухарник І.І.

за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що орієнтовно в період з травня по червень місяць 2017 року вона відкрила картковий рахунок у ПАТ КБ «Приватбанк» та отримала карту. Через деякий час після відкриття рахунку Управління державного казначейства в Івано-Франківській області перерахувало їй 640,00 гривень зайво сплаченого судового збору. Дані кошти зберігалися на даній картці. 18.03.2018 вона прийшла до банкомату, щоб зняти дані кошти, однак кошти на рахунку були відсутні. Працівники філії банку, де позивач отримала картку, пояснень щодо даної ситуації не надали. Тому ОСОБА_1 звернулася до головного офісу відповідача із вимогою повернути кошти. 21.03.2018 банк надав відповідь, в якій зазначив про правомірність списання коштів в рахунок погашення наявної у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь 640,00 гривень незаконно списаних коштів.

Також позивач, посилаючись на ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» та практику ВСУ, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 3% від суми утриманих банком коштів за кожен день за останній рік, що передував зверненню до суду, що становить 7008,00 гривень. Обгрунтовуючи дану позовну вимогу позивач посилається на положення щодо договору депозиту, вказує, що є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне їх надання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з банку на її користь інфляційні збитки за період з 10.03.2018 по 10.03.2021 в розмірі 114,69 гривень та відсотки за користування чужими коштами в сумі 57,65 гривень, а також 5000,00 гривень в рахунок відшкодування завданої їй моральної шкоди.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.03.2021 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

28.04.2021 представник АТ КБ «Приватбанк» подала відзив на позов, зазначивши про безпідставність та необґрунтованість позову. Вказала, що між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № DNH4KP62480030, за яким в позивача виникло зобов`язання з повернення отриманого кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород Банку. 01.03.2017 між ОСОБА_1 та банком був укладений договір №SAMDN20000004772648 обслуговування карткового рахунку, згідно якого ОСОБА_1 була надана платіжна картка. Договір складається із заяви, Пам`ятки клієнта, Умов і правил надання банківських послуг, розташованих на офіційному сайті АТ КБ «Приватбанк» у мережі інтернет, Тарифів. Даний договір був укладений згідно із положеннями ст. 634 ЦК України, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, та може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Підписавши заяву позичальника, позивач погодився на укладення договору на визначених банком умовах. Також представник відповідача, посилаючись на п.1.1.3.1.6, п. 1.1.3.2.12. п. 1.1.3.2.12.1 Умов, зазначає про погоджене сторонами право банку на договірне списання з усіх відкритих клієнтом в Банку рахунків клієнта в погашення кредитної заборгованості клієнта і третіх осіб за кредитами, в яких клієнт є поручителем, а також будь-якої іншої заборгованості, яка виникла у клієнта, через невиконані зобов`язання перед банком.

Представник відповідача зазначила про правомірність списання банком коштів з рахунка ОСОБА_1 , тому просить відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.03.2017 між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання банківських послуг, в порядку ст. 634 ЦК України, шляхом підписання заяви, відповідно до умов якого ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" видав клієнту платіжну карту НОМЕР_1 .

Ані копії договору, ані копії платіжної карти сторони суду не надали, однак факт укладення договору сторонами визнаний.

Позивач зазначила в позовній заяві, що Управлінням Державного казначейства в Івано-Франківській області у 2018 році їй було перераховано на вказану карту 640,00 гривень зайво сплаченого судового збору.

Оскільки вказані кошти з рахунку були списані без погодження з нею, ОСОБА_1 04.10.2019 звернулася до керівництва ПАТ КБ із досудовою вимогою про повернення їй незаконно списаних з її рахунку коштів в сумі 658,00 гривень (а.с. 12).

З відповідей, наданих АТ КБ «Приватбанк» на звернення позивача (а.с. 12-16), вбачається, що банк мотивує списання грошових коштів з рахунку ОСОБА_1 керуючись пунктом 1.1.3.2.12 Умов і правил надання банківських послуг, який передбачає право банка проводити договірне списання з усіх рахунків клієнта відкритих в банку з метою погашення кредитної заборгованості, на які погодився позивач укладаючи договір з АТ КБ «Приватбанк».

Разом з тим у вказаних відповідях зазначена різна сума, яка була списана з рахунку позивача, зокрема 658,00 гривень (а.с. 13, 14), 603,96 гривень (а.с. 15).

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови "Про судове рішення у цивільній справі" від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні копії укладених договорів між Банком та ОСОБА_1 , які б дали суду можливість підтвердити чи спростувати аргументи сторін, будь-які докази, які б підтверджували факт надходження на рахунок позивача коштів від Управлінням Державного казначейства в Івано-Франківській області та їх розмір, а також відсутні відомості яку саме суму грошей було списано банком із рахунку позивача.

З огляду на наведене у суду відсутні підстави для стягнення з АТ КБ «Приватбанк» на користь позивача 640,00 гривень списаних коштів, інфляційних збитків, відсотків за користування грошовими коштами, пені за несвоєчасне виконання зобов`язань та моральної шкоди, а тому у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча