
Справа № 201/4049/21
Провадження № 2/201/2243/2021
УХВАЛА
про забезпечення позову
26 квітня 2021 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумова О.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни (треті особи - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», Служба у справах дітей Дніпровської міської ради) про визнання неправомірним та скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень,
ВСТАНОВИВ:
23.04.2021р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіної Л.Л. (треті особи - АТ КБ «ПриватБанк», Служба у справах дітей Дніпровської міської ради) про визнання неправомірним та скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень.
Ухвалою судді Наумової О.С. від 26.04.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження.
Разом із позовною заявою позивач ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в обґрунтування якої послався на те, що будинок є предметом договору іпотеки від 28.08.2006р., укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 в якості забезпечення виконання умов кредитного договору № DNP0GK00000055 від 28.08.2006р. З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, №247402781 від 09.03.2021р. позивач дізнався про те, що право власності на будинок зареєстроване за АТ КБ «ПриватБанк».
На переконання позивача, рішення приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Вдовіною Л.Л. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32648131 від 28.11.2016р. про зміну власника будинку прийнято без надання всіх належних та достатніх документів для прийняття рішення, оскільки не було надано рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Ознайомившись із заявою позивача про забезпечення позову, вважаю за можливе задовольнити її частково з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Частиною 2 статті 150 визначено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз`яснень п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006р., єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної Постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Так, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірним та скасувати запис про право власності на майно, право власності на суб`єктів (суб`єкта) цього права, форма власності: приватна, за номером запису про право власності 17735970 від 28.11.2016р., внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32648131 від 28.11.2016р. щодо зміни власника квартири, типу власності, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіна Л.Л.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Процесуальний порядок арешту майна полягає у виявленні майна, його опису, опечатуванні та передачі його на зберігання.
Заявником не обґрунтовано необхідність обрання саме арешту, як виду забезпечення позову, оскільки застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно може призвести до негативних незворотніх наслідків для власника цього майна.
Арешт є крайнім заходом забезпечення позову та полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, обмеженні права користування майном або його вилученні у власника.
За викладено, суд дійшов висновку про неспівмірність заявлених вимог про накладення арешту на нерухоме майно, як заходу забезпечення позову, позовним вимогам.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку, що існує реальна загроза невиконання судового рішення у випадку прийняття його на користь позивача, тому вважаю за доцільним вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 .
На підставі вищевикладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 149, 150, 151, 260, 353 ЦПК України, суддя,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни, треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», Служба у справах дітей Дніпровської міської ради про визнання неправомірним та скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень – задовольнити частково.
3аборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 .
В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, але може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
В залежності від результатів вирішення спору по суті, ухвала про вжиття заходів забезпечення позову діє у строки, встановлені ч.ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України.
Копії ухвали надіслати сторонам для відома та для виконання відповідним органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами, в тому числі щодо внесення записів до відповідних реєстрів.
Строк пред`явлення ухвали до виконання, як виконавчого листа, три роки.
Адреси сторін:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
Відповідач: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіна Ліана Леонідівна ( АДРЕСА_2 );
Третя особа: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» (ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50);
Третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської міської ради (м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75).
Суддя О.С. Наумова
Судове рішення № 96623555, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 26.04.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 201/4049/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: