Ухвала суду № 96623455, 13.04.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/986/21

Провадження № 1-в/210/140/21

"13" квітня 2021 р. м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ступак С.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Домуховської М.В.,

прокурора Петрова В.І.,

засудженого ОСОБА_1 ,

захисника Артеменко С.Ю.,

представника КВК №80 Петренко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в режимі відеоконференції клопотання засудженого: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання у ДУ «Криворізька виправна колонія №80» за вироком Заводського районного суду м. Орла, Орловської області, Російської Федерації від 14.12.2016 року за п. «а» ч.3 ст.228.1, ч.3 ст.30, п. «г» ч.4 ст.228.1 КК Російської Федерації до 8 років 6 місяців позбавлення волі, Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.04.2018 року вирок від 14.12.2016 року переведений у відповідність до КК України, засуджено за ч.2 ст.15, ч.2 ст.307, ч.1 ст.70 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі,

про застосування умовно-дострокового звільнення, згідно ст.81 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання у Криворізькій виправній колонії Дніпропетровської області № 80, про можливість умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Засуджений ОСОБА_1 клопотання підтримав та зазначив, що стягнень він не має, просив суд звернути увагу, що у нього з родичів залишилася бабуся похилого віку якій необхідна опіка. За весь час відбування покарання був залучений до праці, за що має заохочення, у зв`язку з чим, просив суд задовольнити його клопотання.

Представник колонії Петренко Д.О. заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що 17.12.2020 року засудженого було розглянуто на адміністративній комісії з приводу направлення до суду подання про застосування до останнього ст.81 КК України та надано висновок, що засуджений лише стає на шлях виправлення.

Захисник засудженого – адвокат Артеменко С.Ю. підтримав клопотання засудженого та зазначив, що ОСОБА_1 стає на шлях виправлення, працює, не порушує режиму відбування покарання, відбув необхідну частину покарання, просив суд врахувати вказані обставини та клопотання засудженого задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 , оскільки останній не довів свого виправлення, Оскільки, ОСОБА_1 засуджений за вчинення тяжкого злочину, відповідно до ч.5 ст.72 КК України останньому було перераховано півтора роки, більшу частину покарання відбував в Російській Федерації де отримав 16 стягнень, що свідчить про те, що поведінка засудженого не була сумлінною, а тому для задоволення клопотання відсутня підстави.

Суд, вислухавши, прокурора, представника колонії, засудженого та його захисника, дослідивши клопотання, дослідивши особову справу засудженого, його індивідуальну програму, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення подання, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі. (ч.2, п. 2 ч.3 ст. 81 КК України).

Як слідує зі змісту кримінального закону, положення про те, що засуджений довів своє виправлення, означає, що його сумлінна поведінка і ставлення до праці свідчать про успішність процесу виправлення і можливості ефективного продовження його при умові застосування умовно-дострокового звільнення.

Передумовою застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання згідно з ч.1 ст. 81 КК України є фактичне відбування особою певного виду покарання.

Разом з тим, підставами для такого звільнення є не лише фактичне відбуття засудженим певної частини покарання, а й доведення засудженим свого виправлення.

Доведення засудженим свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів. Виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці. При цьому сумлінна поведінка характеризується дотриманням режиму відбування покарання, виконанням покладених на засудженого законних обов`язків; виконанням законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання; підвищенням загальноосвітнього і професійно-технічного навчання; поведінкою у побуті; стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку, неухильним додержанням загальноприйнятих норм і правил поведінки; активною участю у суспільному житті і сумлінним виконанням громадських доручень у процесі відбування покарання; прагненням своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин тощо.

Ставлення до праці характеризується постійною свідомою участю у суспільній корисній праці; систематичним виконанням трудових обов`язків, виробничих завдань і дорученої роботи; відсутністю відмов від роботи, невиходів на роботу без поважних причин і порушень трудової дисципліни; відсутністю трудових порушень тощо.

Суд зазначає, що сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого.

Розглядаючи клопотання засудженого ОСОБА_1 щодо застосування умовно-дострокового звільнення, та оцінюючи ступінь виправлення засудженого, суд враховує дані про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання.

В судовому засіданні встановлено, що засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання за вироком Заводського районного суду м. Орла, Орловської області, Російської Федерації від 14.12.2016 року за п. «а» ч.3 ст.228.1, ч.3 ст.30, п. «г» ч.4 ст.228.1 КК Російської Федерації до 8 років 6 місяців позбавлення волі, Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.04.2018 року вирок від 14.12.2016 року переведений у відповідність до КК України, засуджено за ч.2 ст.15, ч.2 ст.307, ч.1 ст.70 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі, тобто за умисний тяжкий злочин.

З матеріалів особової справи засудженого вбачається, що ОСОБА_1 в місцях позбавлення волі знаходиться з 02.10.2015 року. Під час утримання в установі виконання покарань Російської Федерації характеризувався посередньо, 15 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, мав 4 заохочення. З 02.07.2019 року утримувався в Установі виконання покарань №4 (м. Дніпро) де характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав. З 26.07.2019 року відбував покарання в Державній установі «Жовтоводська виправна колонія (№26)», де характеризувався посередньо, 2 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, мав 3 заохочення. З 13.10.2020 року по теперішній час відбуває покарання у Державній установі «Криворізька виправна колонія (№80)», де характеризується посередньо, стягнень та заохочень не мав. Працевлаштований різноробітником їдальні установи.

За період відбування покарання ОСОБА_1 має три заохочення: подяку від 31.03.2019 року за сумлінну поведінку та зразкове ставлення до поставлених завдань за підсумками роботи у 1-му кварталі 2020 року за виконання робіт з благоустрою установи та з господарського обслуговування, подяку від 30.06.2019 року за сумлінну поведінку та зразкове ставлення до поставлених завдань за підсумками роботи у 2-му кварталі 2020 року за виконання робіт з благоустрою установи, подяку від 05.10.2019 року за сумлінну поведінку та зразкове ставлення до поставлених завдань за підсумками роботи у 3-му кварталі 2020 року за виконання робіт з благоустрою установи та з господарського обслуговування. Засуджений ОСОБА_1 мав 16 стягнень, під час відбування покарання в установі виконання покарань Російської Федерації та два стягнення від 09.08.2019 року за порушення розпорядку дня, які погашені у встановленому законом порядку.

Відповідно до Щоденника індивідуальної роботи із засудженим ОСОБА_1 вбачається, що станом на 27.11.2020 року засуджений лише стає на шлях виправлення.

Вказані обставини не можуть свідчити, що засуджений довів своє виправлення, оскільки висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.

Крім того, згідно витягу з протоколу № 41 засіданням адміністративної комісії ДУ «Криворізька виправна колонія (№80)» від 17.12.2020 року відмовлено ОСОБА_1 в застосуванні до нього ст. 81 КК України, передчасно, лише стає на шлях виправлення.

Отже, оцінюючи у сукупності всі дані, які можуть служити чинником для визнання поведінки засудженого такою, що свідчить про його виправлення, суд вважає, засудженим не надано конкретних переконливих даних про те, що процес виправлення ОСОБА_1 досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі.

Також суд враховує, що п. 17 ППВСУ від 26 квітня 2002 р. зазначено, що судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання здійснює великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, під час судового засідання у справах цієї категорії суди повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, у тому числі й ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, тощо.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

В сукупності з зазначеним та наявною в матеріалах справи інформацією щодо особи засудженого ОСОБА_1 , який лише стає на шлях виправлення, суд не знаходить підстав для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування умовно-дострокового звільнення, згідно ст.81 КК України– залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено 13 квітня 2021 року.

Суддя: С. В. Ступак