Рішення № 96621946, 27.04.2021, Вишгородський районний суд Київської області

"27" квітня 2021 р. Справа № 363/4904/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 квітня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Сергієнко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вишгороді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

Моторне (транспортне) Страхове бюро України до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2020 року представник позивача звернувся до суду із вказаною позовною заявою, в обґрунтування якої зазначає, що 21 січня 2019 року о 7:00 у м. Гостомель сталася дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП) за участю двох транспортних засобів: «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та автобус «Рута 23», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Ірпінське АТП 13250» та яким керував водій ОСОБА_3 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив пункт 11.1 Правил дорожнього руху України. Зазначені обставини підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення, схемою ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , протоколом огляду місця події від 21 січня 2019 року. У судове засідання під час розгляду адміністративного правопорушення ОСОБА_2 не з`явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 6 березня

2019 року у справі № 363/1445/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень. На дату скоєння ДТП громадянин ОСОБА_2 не мав чинного договору обов`язкової страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується витягами з центральної бази даних для транспортних засобів, які зареєстровані в інших країнах, так і наявності чинного договору внутрішнього страхування. Цивільно-права відповідальність потерпілого ТОВ «Ірпінське АТП 13250» була застрахована в страховій компанії ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» поліс № АМ/5302025 на термін 29 грудня 2018 року по 28 грудня

2019 року. Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована на дату скоєння ДТП, заступник директора постраждалого ТОВ «Ірпінське АТП 13250» пошкодженого у ДТП автобуса «Рута 23», державний номерний знак НОМЕР_2 , 21 січня 2019 року повідомив Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі – МТСБУ) про ДТП, та звернувся із заявою про отримання відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП.

Враховуючи вимоги чинного законодавства, позивач, після звернення потерпілого в ДТП ТОВ «Ірпінське АТП 13250» із відповідною заявою, вжив всіх заходів для виплати страхового відшкодування по ДТП, винним у якій є відповідач, та здійснив постраждалому виплату коштів на відшкодування завданої дорожньо-транспортною пригодою шкоди. Розмір виплати (страхового відшкодування), виплаченого постраждалому ТОВ «Ірпінське АТП 13250» склав 36225 гривень

28 копійок, а саме 36025 гривень 28 копійок та витрат понесених МТСБУ на послуги аварійного комісара у розмірі 200 гривень.

Позивач, посилаючись на положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 1191 ЦК України, вважає, що є всі підстави для звернення до відповідача з регрес ним позовом про відшкодування завданої шкоди.

Згідно правил частини шостої статті 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог статті 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 1 лютого

2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників провадження.

Представник позивача в судові засідання 5, 29 березня та 27 квітня 2021 року не з`явився, на електронну адресу Вишгородського районного суду Київської області надіслав клопотання, у якому просить проводити розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, щодо прийняття заочного рішення не заперечує.

Відповідач у призначені судові засідання також не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надсилання за місцем реєстрації копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви з додатками та судових повісток про виклик до суду, проте, відповідно до конвертів, які містяться у матеріалах справи, судова кореспонденція адресатом не було отримано

із зазначенням причин невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою»; «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи що місце фактичного проживання відповідача встановити не є можливим, а також положення частини одинадцятої статі 128 ЦПК України, відповідач був викликаний шляхом розміщення оголошення про виклик його до суду на 27 квітня 2021 року. Таким чином, суд ужив усіх можливих заходів для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явилися, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи згоду представника позивача, на підставі статей 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У статті 12 ЦПК України, зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 21 січня 2019 року о 7:00 у м. Гостомель, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та автобус «Рута 23», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Ірпінське АТП 13250» та ним керував водій ОСОБА_3 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 6 березня

2019 року у справі № 363/1445/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

Згідно із частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У період з 29 грудня 2018 року по 28 грудня 2019 року транспортний засіб марки «Рута 23», власником якого є ТОВ «Ірпінське АТП 13250», був застрахований у страховій компанії ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ», поліс № АМ/5302025.

Станом на дату ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Заступник директора постраждалого ТОВ «Ірпінське АТП 13250» пошкодженого у ДТП автобуса «Рута 23» 21 січня 2019 року повідомив МТСБУ про дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до довідки № 1 МТСБУ від 21 червня 2019 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, сума до сплати на користь ТОВ «Ірпінське АТП 13250» склала - 36025 гривень 27 копійок. Крім цього, вартість на послуги аварійного комісара склала 200 гривень, факт оплати яких підтверджена Актом № 84/19 виконаних робіт відповідно до листа МТСБУ № 3.1-05/58418/вих./1 від 26 квітня 2019 року та платіжним дорученням № 966487 від 11 червня 2019 року.

Завдана шкода винуватцем ДТП, потерпілому відшкодована не була.

З метою отримання страхового відшкодування, 21 січня 2019 року заступник директора ТОВ «Ірпінське АТП 13250» звернувся до МТСБУ з відповідною заявою про виплату страхового відшкодування на його користь.

Позивач, розглянувши заяву представника власника пошкодженого автомобіля прийняв рішення та здійснив постраждалому виплату коштів на відшкодування завданої дорожньо-транспортною пригодою шкоди у розмірі 36025 гривень

28 копійок, що підтверджується Наказом № 6608 від 8 липня 2019 року.

Факт відшкодування шкоди постраждалому підтверджується платіжним дорученням № 967355 від 8 липня 2019 року.

Відповідно до статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке Страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статі 933 ЦК України передбачає перехід до страховика прав до страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки, а саме: «Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке Страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток».

Згідно із підпунктами 38.2.1, 38.2 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приймаючи до уваги статтю 1191 ЦК України, підпунктів 38.2.1, 38.2 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, таким чином у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача у порядку регресу витрати, пов`язані із здійсненням регламентної виплати потерпілому, тому позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрати, пов`язаної із здійсненням регламентної виплати потерпілому у розмірі 36225 гривень 28 копійок, а також відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати у виді судового збору у розмірі 2 102 гривень.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 77, 81, 141, 223, 263-265, 280, 354 ЦПК України, на підставі статей 1187, 1191, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву Моторно (транспортного) страхового бюро України - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України витрати, пов`язані із здійсненням регламентної виплати потерпілому у розмірі 36225 (тридцять шість тисяч двісті двадцять п`ять) гривень 28 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Вишгородський районний суд Київської області.

Позивач: Моторно (транспортне) страхове бюро України (код ЄДРПОУ: 21647131, юридична адреса: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Суддя О.П. Лукач