Постанова № 96621068, 28.04.2021, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/524/21

Провадження № 3/488/323/21

П О С Т А Н О В А

28.04.2021 року

Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Головіна Т.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Гоголевої Г.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця села Миколаївське Миколаївської області, громадянина України, офіційно не працюючого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, -

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 09.02.2021 року о 12 годині 10 хвилин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем “TOYOTA CАМRY”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в м. Миколаєві по проспекту Богоявленському в районі будинку № 234-В, з явними ознаками наркотичного сп`яніння (мляве реагування зіниць очей на світло, тремтіння пальців рук, блідість обличчя), у зв`язку з чим водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі; згідно висновку КНП «Миколаївського обласного центру психічного здоров`я» №149 від 09.02.2021 року, заключний діагноз встановити не можливо, у зв`язку з відмовою від проведення лабораторних досліджень, посилаючись на відсутність у водія фізіологічного бажання, чим порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав, суду пояснив, що 09 лютого 2021 року він, повертаючись з роботи, був зупинений працівниками поліції по проспекту Богоявленському міста Миколаєва біля супермаркету “Таврія В” об 11:30 годині. Працівники поліції попросили його вийти з машини, оглянули автомобіль, та під час спілкування вказали на те, що він має ознаки наркотичного сп`яніння, та запропонували проїхати для проходження медичного огляду в наркологічний диспансер. Наркотичні засоби він не вживав, однак їхати до медичного закладу одразу погодився, тому що був впевнений в своєму стані. Знаходячись у лікарні, він не зміг здати аналіз сечі, у зв`язку з відсутністю фізіологічного бажання, бо він не зміг зосередитися, оскільки працівник поліції під час здачі аналізу стояв біля нього та постійно за ним спостерігав. На протязі близько часу він тричі намагався здати аналіз сечі, однак у нього нічого не вийшло. Він просив працівників поліції дати йому води, однак йому відмовили. Згодом йому дали чашку та він випив води з-під крану, однак здати аналіз так і не зміг. Також лікар провів обстеження по його зовнішньому вигляду, поміряв йому тиск. Він запитував у працівників поліції та лікаря про можливість здати якісь інші аналізи, однак лікар відповів, що такого не передбачено. Далі лікарем був складений висновок медичного огляду, який він підписав, потім були запрошені свідки, в присутності яких він отримав копію даного висновку, та після цього був складений протокол про адміністративне правопорушення, який працівники поліції почали складати вже в автомобілі, коли даних свідків вже не було, однак підписи свідків вказані в цьому протоколі.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Гоголева Г.О. позицію свого довірителя підтримала та вважає, що провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що всі докази, які зібрані співробітнками поліції в обгрунтування провини ОСОБА_1 , є недопустимими - у тому числі протокол та відео з наргрудного відеореєстратора поліцейського. При цьому захисник послалась на наступні обставини:

свідки, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, не були присутні при його складанні, оскільки, як вбачається з відеозапису, даний протокол складався в службовому автомобілі, а свідки були присутні в кабінеті лікарні при врученні ОСОБА_1 висновку медичного огляду. Однак вказані особи зазначені в протоколі, та їх письмові пояснення долучені до матеріалів справи;

час, вказаний в письмових поясненнях свідків - близько 12:45 годин, різниться із часом - 13:40 годин, зазначеним на відеозаписі, коли цим особам було роз`яснено, що особі, що притягується, вручено висновок медичного огляду;

час, зазначений в протоколі - 12:10 годин, коли ОСОБА_1 нібито керував транспортним засобом, не співпадає з часом, вказаним на відеозаписі, з якого вбачається, що момент зупинки транспортного засобу відсутній, відео починається о 12:14 годині з моменту оголошення постанови про накладення штрафу на ОСОБА_1 за керування транспортним засобом без страхового полісу. Цей час різниться із часом, який зазначає ОСОБА_1 в своїх поясненнях в судовому засіданні, про те, що він був зупинений працівниками поліції об 11:30 годині - за такого, огляд в наркологічному диспансері проведений за сплиненням 2-х годинного терміну, тому є недійсним;

працівникі поліції, у порушення вимог Закону, дозволили ОСОБА_1 переставити автомобіль з проїзної частини дороги на інше місце;

як вбачається з відеозапису, лікарем в медичному закладі ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння шляхом відбору біологічного середовища - сечі, здати будь-який інший біологічний матеріал йому не пропонували, що є порушенням пунктів 12, 13 розділу ІІІ Інструкції;

під час відбору аналізу в медичному закладі ОСОБА_1 заважав працівник поліції, який знаходився біля нього та дивився прямо на нього, тому ОСОБА_2 фізіологічно не здав аналіз;

на відеозаписі (файл №2) в кабінеті медичного закладу лікар вказує на час 11:45 годин, а в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом о 12:10 годині, що також свідче про те, що час не співпадає;

відеозаписи, що долучені до матеріалів провадження, переривалися, що є порушенням законодавства.

Не дивлячись на невизнання провини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його провина підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 531988 від 09.02.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху;

інформацією, що міститься у висновку щодо результатів медичного огляду (надалі - висновок) та копії акту медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння КНП «Миколаївського обласного центру психічного здоров`я» №149 від 09.02.2021 року, складеного о 12 годині 45 хвилин, відповідно до яких відносно ОСОБА_2 заключний діагноз встановити неможливо у зв`язку з відмовою від проведення лабораторних обстежень, посилаючись на вісутнісь фізіологічного бажання;

відеозаписом з нагрудного реєстратора патрульного, з якого вбачається, що, (файл №1): 09.02.2021 року о 12:14 годині працівником поліції ОСОБА_1 роз`яснено, що відносно нього складена постанова за відсутність страхового полісу за ч. 1 ст. 126 КУпАП з накладенням штрафу у сумі 425,00 грн та роз`яснено порядок її оскарження. Працівником поліції у ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та о 12:15 годині йому запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння, на що останній погоджується. О 12:17 годині ОСОБА_1 звертається до працівника поліції з проханням переставити свій автомобіль з проїзної частини дороги на стоянку біля супермаркету, на що поліцейський погоджується. (Файл №2): відеофіксація розпочата в кабінеті лікаря, час зазначений на відеозаписі - 12:40 годин, ОСОБА_1 заходить у туалет і намагається здати аналіз сечі, в цей час працівник поліції стоїть у коридорі. ОСОБА_1 не зміг здати аналіз. Лікар та працівник поліції вказують, що час на той момент - 12:45 годин, в свою чергу час на відеозаписі - 12:44 години. (Файл №3): відеофіксація розпочата о 13:29 годині, лікар проводить огляд ОСОБА_1 , та на питання лікаря (мовою оригіналу) “Почему не можешь сдать?”, ОСОБА_1 відповів: «Мне не хочется». Після чого лікар закінчує складання висновку і зазначає, що заключний діагноз встановити не можливо, у зв`язку з відмовою від проведення лабораторних досліджень, посилаючись на відсутність у водія фізіологічного бажання. ОСОБА_1 підписує висновок без зауважень. (Файл №4) відеофіксація розпочата о 13:43 годині, в кібінеті лікаря присутні свідки, яким роз`яснено, що, у зв`язку з тим, що водій відмовився від проведення лабораторних досліджень, посилаючись на відсутність фізіологічного бажання, лікарем був складений висновок, копію якого отримав ОСОБА_1 , своїм підписом підтвердили даний факт. В службовому автомобілі о 13:49 годині (файл №5) працівником поліції ОСОБА_1 роз`яснюється, що відносно нього складається протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та роз`яснюються права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. О 14:02 годині (файл №6) працівником поліції оголошується зміст протоколу про адміністративне правопорушення, який ОСОБА_1 підписав без зауважень та в графі «пояснення по суті порушення» вказав, що пояснень немає.

Аналізуючи представлені суду докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, до адміністративної відповідальності притягуються особи, які керують транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само особа, яка керує транспортним засобом, яка відмовляється від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, регулюється також “Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі”, затвердженою Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року - (надалі Інструкція №1395); “Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції”, затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (надалі Інструкція № 1452/735); постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Про порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» - надалі Порядок №1103.

Відповідно порядку, встановленого ст. 266 КУпАП, огляд осіб, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп`яніння проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Огляд осіб на стан наркотичного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції№ 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Згідно із пунктами 13, 14 Порядку № 1103 лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.

Факт відмови ОСОБА_1 на пропозицію лікаря пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан наркотичного сп`яніння підтверджений даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 531988 від 09.02.2021 року; інформацією, що міститься у висновку та копії акту медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння КНП «Миколаївського обласного центру психічного здоров`я» №149 від 09.02.2021 року, складеного о 12 годині 45 хвилин, які повністю узгоджуються з даними нагрудного відеореєстратора працівників поліції, дослідженими в суді.

Поліцейським, відповідно до вимог вказаних нормативно-правових актів, було доставлено ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, однак, ОСОБА_1 ухилився від проходження огляду, оскільки не зміг здати сечу для проведення аналізу. Дані обставини також встановлені у висновку та копії акту медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння №149 від 09.02.2021 року лікаря, який проводив обстеження ОСОБА_1 . У зв`язку з цим щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він фізично не зміг здати сечу на аналіз, а здати інші види його середовища в закладі охорони здоров`я йому не пропонували, є способом захисту з метою ухилення від відповідальності за вчинене правопорушення, а посилання захисника ОСОБА_1 на порушення працівниками поліції вимог п.п. 12, 13 Розділу 3 вищевказаної Інструкції, оскільки йому не було запропоновано здати інший біологічний матеріал, суд не бере до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 2, 16 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМУ №340 від 08.05.1993 року, до керування транспортними засобами допускаються особи за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, тобто ті особи, які пройшли медичний огляд у порядку встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку до встановлених планів і програм та склали теоретичний та практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС.

Отже, презюмується, що посвідчення водія отримують лише ті особи, які успішно склали теоретичний іспит із знань ПДР України та всіх пов`язаних з ними законами та підзаконними нормативно-правовими актами, в тому числі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен розуміти правовий статус водія, виконувати обов`язки водія, та на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дана позиція повністю відповідає усталеній позиції ЄСПЛ, практика якого згідно статті 17 ЗУ “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 року, використовується судами як джерело права. Так, у рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння шляхом здачі біологічного матеріалу - сечі. Однак, останній від здачі біологічного матеріалу відмовився, мотивуючи відсутністю фізіологічної потреби. Іншого матеріалу ОСОБА_1 , відповідно до відеозапису, також не виявляв бажання здавати, хоча, з урахуванням вищевказаних приписів закону, достеменно знав про таку можливість. Таким чином, ОСОБА_1 фактично ухилився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Також, суд звертає увагу на те, що водій ОСОБА_1 не скористався можливістю за самозверненням того ж дня не пізніше 2 годин з моменту зупинення транспортного засобу пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я, та за результатами якого він мав би можливість спростувати обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 09.02.2021 року.

Відповідно п.п. 12, 13 Розділу 3 Інструкції № 1452/735, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Також може використовуватись і кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти інші біологічні зразки.

З цього слідує, що вказаним положенням передбачена можливість дослідження слини, сечі та змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, і лише за неможливості взяти зразки вказаних біологічних середовищ, може використовуватися кров.

Тобто, тільки в силу певних обставин, коли водій знаходиться без свідомості чи перебуває у важкому стані і у нього неможливо відібрати біологічне середовище (сечу), предметом дослідження можуть бути інші біологічні середовища, в тому числі і кров.

Окрім того, огляд на стан наркотичного сп`яніння проводить лікар, шляхом проведення лабораторних досліджень. Таким чином, саме лікар визначає вид зразків біологічного середовища, необхідних для лабораторного дослідження.

При цьому, Інструкцією № 1452/735, не передбачено можливості самостійного вибору особою, яка проходить огляд, виду об`єктів, котрі можливо надати на дослідження. З відеоматеріалів, судом встановлено, що ОСОБА_1 відмовлявся здавати сечу, посилаючись на фізіологічну неспроможність та не вказував про те, що бажає здати інші аналізи для дослідження. Не заперечив можливості складення висновку з його відмовою від проходження огляду. Будь-яких доводів про фізіологічні можливості, лікаря не повідомляв, не висловлював бажання витримати ще певний додатковий період часу з метою проведення огляду. Такі дії особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд розцінює як ухилення від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 впродовж періоду часу з 12:40 години до 13:30 години 09.02.2021 року намагався здати біологічне середовище - сечу.

Тобто водію надавався період часу впродовж 50 хвилин, протягом якого він повинен був здати біологічні середовища.

Загально-правовий принцип розумності строків передбачає, що певна дія повинна бути зроблена протягом розумного строку. Суб`єктом, який вирішує питання щодо розумності строку проведення певної дії, є особа, яка її проводить.

З огляду на обставини справи, вважаю що лікар-нарколог, який проводив медичний огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 , повинен був самостійно визначати розумний строк, протягом якого обстежувана особа має виконати дії для реалізації положень Інструкції № 1452/735 в частині збору біологічного середовища для лабораторного дослідження.

Даний висновок підтверджується зокрема тим, що вищевказана Інструкція не містить правового регулювання процедури медичного огляду в частині фіксування часу, необхідного для здачі біологічного середовища для проведення лабораторного дослідження.

За таких підстав, вважаю, що дії працівника медичного закладу охорони здоров`я відповідали положенням закону та були проведені з урахуванням медичної специфіки обстеження осіб на стан сп`яніння.

Враховуючи, що як лікарем-наркологом так і поліцейськими було підтверджено реальну об`єктивну можливість ОСОБА_1 пройти медичний огляд у повному об`ємі, а також в законному порядку йому було надано можливість реалізації його обов`язків, встановлених Правилами дорожнього руху, однак останній їх не використав, дії лікаря-нарколога та поліцейських в даній ситуації є законними та обгрунтованими; ОСОБА_1 було надано достатньо часу для здачі аналізів та останній не висловлював потреби збільшити такий час.

При цьому доводи ОСОБА_1 , що він просив працівників поліції дати йому води, однак йому відмовили, суд вважає безпідставними, оскільки з відеозапису лише вбачається, що поліцейський повідомив ОСОБА_1 з приводу відсутності кулера з водою, а сам ОСОБА_1 у суді показав, що згодом йому дали чашку та він випив води з-під крану.

Суд ще раз зауважує, що оскільки саме на водія покладено обов`язок проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, та в суді не встановлено фактичних обставин, що поліцейські якимось чином перешкоджали ОСОБА_1 у цьому - не давали води, чи можливості придбати йому воду самостійно, чи обмежували його у часі, суд вважає, що саме ОСОБА_1 повинен був подбати про можливість виконання ним покладеного на нього такого обов`язку, однак останній ніяких активних дій з цього приводу не вчинив, формально пославшись на відсутність фізіологічного бажання.

При цьому, доводи ОСОБА_1 , що він не зміг здати сечу у тому числі через ті обставини, що поліцейський йому заважав, спостерігаючи за ним, тому він не міг зосередитися, також спростовуються названим відеозаписом, відповідно до якого працівник поліції знаходився біля туалету, де перебував ОСОБА_1 , однак стояв на достатній відстані від нього, в коридорі, до туалету не заходив; сам ОСОБА_1 з цього приводу до поліцейського ніяких претензій не висловлював, а лікарю повідомив лише, що не може здати аналіз, бо йому не хочеться.

З урахуванням вказаних вище обставин, суд вважає, що у ОСОБА_1 не було ніяких підстав в умовах медичного закладу не здати біологічний зразок у вигляді сечі для проведення відповідного огляду на факт вживання наркотичних речовин, виходячи з фізіологічних властивостей людського організму і для цього йому було надано достатньо часу.

ОСОБА_1 та його захисником, поміж іншого, не надано належних доказів оскарження у встановленому законом порядку дій лікаря під час проведення його огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також визнання недійсним чи скасування висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, вказаний Висновок є належним доказом встановлення відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП.

Доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Гоголевої Г.О. про те, що свідки, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, не були присутні при його складанні, оскільки даний протокол складався в службовому автомобілі, а свідки були присутні в кабінеті лікаря при врученні ОСОБА_1 висновку медичного огляду, суд вважає безпідставними, оскільки в присутності двох свідків, відповідно до п. 6 розділу ІІ Інструкції, проводиться огляд на стан сп`яніння лише на місці зупинки транспортного засобу. Огляд осіб на стан наркотичного сп`яніння проводиться лікарем в закладах охорони здоров`я в присутності поліцейського.

Як вбачається з відеозапису, доданого до матеріалів справи, працівниками поліції було залучено свідків, які засвідчили факт вручення ОСОБА_1 висновку про відмову від проходження медичного огляду. Інструкція № 1452/735 не встановлює обов`язку складання протоколу про адміністративне правопорушення в присутності свідків. Також, вказаною Інструкцією не передбачено імперативних вимог щодо наявності свідків при проведенні медичного огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Крім того, водій ОСОБА_1 в медичному закладі охорони здоров`я відмовився виконувати п. 7 Розділу 3 Інструкції, яким передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове, тож встановлює обов`язок здачі таких біологічних середовищ для ОСОБА_1 .

У разі відмови від проведення медичного огляду у закладі охорони здоров`я, вищевказана Інструкція не регулює питання щодо подальшого процесуального закріплення доказів, тому дана ситуація регулюється за аналогією права, тобто за аналогією з порядком процесу оформлення матеріалів у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння, залучення свідків для встановлення факту відмови особи від проходження медичного огляду не потребується, як і для складання процесуального документу - протоколу, адже він складається на підставі пояснень свідків та медичних документів, в яких посадова особа лікар встановила певні обставини, в даному випадку - факт відмови водія від здачі біологічного середовища, тобто фактично відмови від проходження медичного огляду в повному обсязі. Таким чином, дані доводи є необґрунтованими.

Щодо посилань захисника відносно маючих місце розбіжностей в часі, зазначеного в письмових поясненнях свідків, з часом, зазначеним на відеозаписі, суд вважає, що зазначені факти свідчать про можливу недбалість в оформленні зазначених матеріалів з боку працівників поліції під час відібрання пояснень у вищевказаних свідків, однак вони не спростовують їх належність та допустимість, а також наявність події правопорушення.

Крім того, як вже було встановлено судом, залучення свідків для встановлення факту відмови особи від проходження медичного огляду не потребується.

Посилання захисника відносно маючих місце розбіжностей в часі, що зазначений в протоколі, коли ОСОБА_1 , нібито керував транспортним засобом, з часом, вказаним на відеозаписі, на якому відсутній момент зупинки транспортного засобу, а відео починається о 12:14 годині з моменту оголошення постанови про накладення штрафу на ОСОБА_1 , крім того вказаний час різниться із часом його зупинки - який зазначає ОСОБА_1 в судовому засіданні - об 11.30 годині, - спростовуються дослідженим судом даними протоколу та відеозаписом, з яких вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем “TOYOTA CАМRY” о 12 годині 10 хвилин, постанова за відсутність страхового полісу за ч. 1 ст. 126 КУпАП складається відносно нього о 12 годині 14 хвилин, що свідчить про послідовність подій даної пригоди. Той час, який зазначає ОСОБА_1 в судовому засіданні не підтверджений жодними належними доказами, окрім його слів.

Твердження захисника ОСОБА_1 - адвоката Гоголевої Г.О., що на відеозаписі (файл №2) в кабінеті медичного закладу лікар вказує на час 11:45 годин, спростовується даними цього відеозапису, на якому лікар вголос зазначає час саме 12:45 годин.

Посилання захисника на ті обставини, що працівники поліції, порушуючи порядок огляду, дозволили ОСОБА_1 з ознаками наркотичного спяніння переставити транспортний засіб з проїзної частини дороги, суд вважає такими, що не заслоговують на увагу, оскільк по-перше, ОСОБА_1 особисто звернувся до працівника поліції з даним проханням, і той йому дозволив, крім того, у відповідності до вимог ч.7 ст.266 КУпАП, передання права керування автомобілем іншій особі можливо при існуванні такої особи, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, яку особа, яка має ознаки наркотичного сп`яніння, уповноважила на такі дії.

Доводи захисника, що спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 записано не на протязі всього часу, суд вважає безпідставними, оскільки, як вбачається з зазначених даних відеозапису, факт відмови ОСОБА_1 на пропозицію лікаря пройти медичний огляд в установленому законом порядку повністю підтверджений, причини відмови суду зрозумілі, тобто подія правопорушення зафіксована, підстав ставити зазначений доказ під сумнів із вказаних захисником обставин, у суду немає.

Таким чином, складений працівником поліції щодо ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Під час розгляду справи судом ОСОБА_1 та його захисник не навели переконливих доводів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_1 як події, так і складу адміністративного правопорушення.

Підстав вважати, що порядок проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння співробітниками поліції та лікарем медичної установи було порушено, у суду немає.

Такі показання ОСОБА_1 суд вважає засобом його захисту, надані з метою уникнути адміністративної відповідальності.

З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, які узгоджуються між собою, оцінивши їх у сукупності, доходжу висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП - у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33, 34 КУпАП при накладені адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З врахуванням скоєного, особи ОСОБА_1 , який у вчиненому не розкаявся та протягом розгляду справи в суді намагався уникнути адміністративної відповідальності; характеру вчиненого правопорушення та ступеню його суспільної небезпеки, вважаю за необхідне застосувати до останнього адміністративне стягнення, визначене санкцією інкримінованої статті у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Керуючись статтями 283-284, 289, 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Штраф перерахувати в державний бюджет на користь держави (р/р UA438999980313010149000014001, отримувач: Миколаївське ГУК/Микол. обл./21081300, ЄДРПОУ: 37992030, Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО ДКСУ: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень в дохід держави (р/р UA908999980313111256000026001, одержувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ: 37993783).

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Т.М. Головіна