
Справа № 523/1687/21
Провадження №2-а/523/31/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" квітня 2021 р. м. Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді – Далеко К.О.
за участю секретаря судового засідання – Сирф Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 м. Одеси,адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови серії ЕАН №3537061 від 09.12.2020 року про накладення на нього адміністративного стягнення, по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 121 КУпАП, та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 09.12.2020 року приблизно о 22год.30хвил. за адресою: м. Одеса, вул. Балтська дорога, 15 співробітниками УПП в Одеській області було зупинено вантажний автомобіль марки «DAFT FT XF105», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ТОВ «Ламан Транс-Експрес», під керуванням ОСОБА_1 . Після зупинки, відносно ОСОБА_1 було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за те, що на зупиненому вантажному автомобілі відсутній задній захисний пристрій, а саме бризковик та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Вказану постанову позивач вважає незаконною, такою що порушує норми діючого законодавства. Позивач зазначає, що всі захисні пристрої, грязезахисні фартухи і бризковики, передбачені конструкцією, під-час зупинки працівниками поліції на автомобілі DAFT FT XF105 були присутні. Доказів вчинення інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення, а саме порушення п. 31.4.7.е ПДР відповідач на час винесення оскаржуваної постанови не пред`явив.
В судовому засіданні представник позивача – адвокат Юшинська І.Є. заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити. Заявою від 29.03.2021 року просила стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Одеській області судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 гривень. та сплачений судовий збір. До судового засідання 27.04.2021 року не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Відповідач – представник Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції до судового засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи судової повісткою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Тому, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів. Разом із тим, відповідач надав суду відзив на позовну заяву, згідно якого заявлені позовні вимоги не визнав, мотивуючи їх безпідставністю, просив суд відмовити в задоволенні позову, оскільки дії інспектора поліції відповідали нормам чинного законодавства. На транспортному засобі, яким керував ОСОБА_1 був відсутній передбачений конструкцією задній захисний пристрій, а саме бризговик. Позивач не скористався своїм правом і не надав інспектору письмового пояснення по суті вчиненого ним правопорушення. За результатами розгляду справи, відносно позивача було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП. Також у відзиві відповідач заперечував проти стягнення з нього витрат на правничу допомогу, з підстав їх необґрунтованості, зазначав що витрати позивача на послуги адвоката не підтверджені належними фінансовими документами.
У зв`язку із тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи, а всі учасники справи не з`явились у судове засідання, хоча і були належними чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, представник позивача подала заяву про розгляд справи у її відсутність, суд в порядку ч.9 ст. 205 КАС України, перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав:
У відповідності до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення правил дорожнього руху (ч.1 ст.121 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані обставини, відповідно ст.33 КУпАП мають враховуватись і при накладенні адміністративних стягнень.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити в тому числі: опис обставин, установлених під час розгляду справи…(ч.1 ст.283 КУпАП).
Згідно описової частини Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3537061 від 09.12.2020 року, складеної відповідачем вбачається, що 09 грудня 2020 року о 22 год. 30 хв. в м.Одеса по вул. Балтська дорога, 15 – ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF FT XF 105 НОМЕР_1 , на якому був відсутній задній грязе-захисний пристрій, а саме бризговик, який передбачені конструкцією транспортного засобу, чим порушив п.п. 31.4.7.е ПДР України. Позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 340 грн.
Відповідно до ч.1 статті 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, -тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 31.4.7(е) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, серед іншого, відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризговики.
У відповідності до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Виходячи з вимог ч.2 ст.77 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На необхідність справедливого розгляду справ звертає увагу і ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави (статті 3,8 Конституції України, ст.8 КАС України).
Зі змісту частини 3 ст.62 Конституції України убачається, що усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, про яке зазначено у прийнятій відповідачем та оскаржуваній позивачем постанові. В свою чергу, позивач заперечує вчинення інкримінованого йому правопорушення, зазначає що всі захисні пристрої, грязезахисні фартухи і бризговики, передбачені конструкцією, під-час зупинки працівниками поліції на транспортному засобі «DAFT FT XF105» були присутні.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що до неї додається відео доказ – бодікамера 1571, проте відповідачем будь-яких доказів, зокрема відео доказів до відзиву не долучено і суду не подано.
Оскільки відповідач не подав суду відповідних доказів, то суд при розгляді даного позову виходить з того, що докази події та докази порушення водієм ПДРУ відсутні. Посадова особа, яка притягла позивача до адміністративної відповідальності, не виконала вимоги закону щодо збирання доказів, фіксування доказами адміністративного порушення, доведення складу та події адміністративного правопорушення.
Відповідно, відповідач по справі не надав суду жодних доказів в обґрунтування наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.
Слід також окремо зазначити, що відповідно до положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1ст. 121 КУпАП, за викладених у постанові обставин, є недоведеним та не тягне за собою вищевказану адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до наказу № 534 від 13.10.2008 року МВС України «Про затвердження Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобі під час їх експлуатації», на автомобільних дорогах і вулицях можуть бути перевірені КТЗ незалежно від їх призначення, місця реєстрації та належності, крім автомобілів: швидкої медичної допомоги, оперативних та аварійно-рятувальних служб, військових і дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, а також тих, що рухаються в колонах.
За результатами перевірки складається Акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу (далі - Акт перевірки) за формою, наведеною у додатку до цього Порядку, копія якого надається водієві КТЗ.
В даному випадку, інспектор поліції також не склав акт перевірки технічного стану ТЗ, його копія ОСОБА_1 не видавалась, доказів протилежному матеріали справи не містять.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не підтверджено належними і допустимими доказами самого факту порушення позивачем п.31.4.7 (е) ПДР України, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, шляхом скасування постанови серії ЕАН №3537061 від 09.12.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 121 КУпАП. Крім того, з урахуванням вимог п.3 ч.3ст.286 КАС, суд приходить до висновку про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог п.1ст.247 КУпАП України.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Звертаючись з позовною заявою, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн. В підтвердження витрат на оплату послуг адвоката, позивач надає: угоду про надання правової допомоги №9-12/20 від 17.12.2020 року, додаткову угоду №1 від 29.03.2021 року, акт приймання-передачі виконаних робіт від 29.03.2021 року, рахунок-акт №1 до угоди про надання правової допомоги від 17.12.2020 року.
Суд не приймає доводи відповідача щодо неможливості стягнення витрат на правничу допомогу, внаслідок відсутності доказів – належних фінансових документів їх понесення позивачем.
Так, Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 року у справі № 280/2635/20 зробив наступний висновок:
«25. Судова колегія зазначає, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено».
За викладених обставин, доводи відповідача щодо неможливості стягнення витрат на правничу допомогу, не узгоджуються з нормами чинного законодавства. При цьому, суд встановлює, що відповідач не скористався своїм правом, не заявив клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, в порядку ч.6 ст. 134 КАС України, що виключає можливість їх зменшення судом за власної ініціативи.
Також квитанцією № 76626 від 18.02.2021 року підтверджується факт сплати позивачем по справі судового збору в розмірі 454,00 грн.
Оскільки судом задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , судові витрати підлягають відшкодуванню на його користь шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, як суб`єкта владних повноважень.
Керуючись вищевикладеним, на підставі ст. ст.12, 19, 72, 90, 241, 243, 293, 295, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 121 КУпАП - задовольнити повністю.
Визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №3537061 від 09.12.2020 року, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про накладення на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 340 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (ідентифікаційний код юридичної особи - 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовій збір у розмірі 454,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення (з урахуванням вимог пп. 15.5 п. 15 Розділу 7 Перехідних положень КАС України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.О. Далеко
Судове рішення № 96620979, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси) було прийнято 27.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 523/1687/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: