Ухвала суду № 96620671, 28.04.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/400/21

УХВАЛА

28 квітня 2021 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шевчук Л.П.,

при секретарі судових засідань Ружицькій І.В.,

за участі:

прокурора Безпалюка А.О.,

представника ДУ "Стрижавська виправна колонія (№81)" - Черняєва Д.С.,

засудженого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрезден Німеччина, мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, маючого середньо-спеціальну освіту, до засудження не працюючого, засудженого вироком Харківського районного суду Харківської області від 15.06.2018 за ст. 391, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців 4 днів позбавлення волі, про умовно-дострокове звільнення згідно ст. 81 КК України, -

в с т а н о в и в:

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області з клопотанням про умовно дострокове згідно ст. 81 КК України, мотивуючи його тим, що він засуджений вироком Харківського районного суду Харківської області від 15.06.2018 за ст. 391, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців 4 днів позбавлення волі. Відбуває покарання у ДУ «Стрижавська виправна колонія №81». За час відбування покарання в ДУ «Стрижавська виправна колонія №81» характеризується добре, стягнень не має, дотримується встановлених правил поведінки та розпорядку дня. У зв`язку із викладеним просить застосувати відносно нього положення ст. 81 КК України та звільнити його від подальшого відбування покарання умовно-достроково.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 власне клопотання про умовно-дострокове звільнення підтримав та просив його задоволити. Додатково пояснив, що у нього є малолітній син, який переданий в родину його матері ОСОБА_2 , оскільки дружина померла. Окрім того, його мати ОСОБА_2 має захворювання – рак шкіри.

Прокурор Безпалюк А.О. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання ОСОБА_1 з тих підстав, що засуджений не довів своє виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці, оскільки засуджений не працевлаштований, негативно ставиться до робіт із благоустрою установи, йому було відмовлено комісією у застосуванні положень ст. 101 КВК України, ст. 82, 81 КК України як особі яка не стає на шлях виправлення.

Представник ДУ «Стрижавська виправна колонія (№81)» Черняєв Д.С. при вирішення клопотання поклався на розсуд суду.

Ознайомившись з матеріалами клопотання та матеріалами особової справи засудженого, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.

З матеріалів особової справи та характеристики засудженого вбачається, що ОСОБА_1 засуджений вироком Харківського районного суду Харківської області від 15.06.2018 за ст. 391, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців 4 днів позбавлення волі. Початок строку – 15.06.2018; кінець строку – 19.12.2021. До Стрижавської ВК №81 прибув 11.10.2018.

За час відбування покарання в установі характеризується наступним чином.

За порушення встановлених вимог порядку відбування покарання 2 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, заохочень не має.

На виробництві установи засуджений ОСОБА_1 не працевлаштований.

У взаєминах з іншими засудженими не конфліктний, намагається на критику реагувати адекватно. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи з метою встановлення поблажливого ставлення до себе. Спальне місце та приліжкову тумбочку намагається утримувати в чистоті та порядку, має охайний зовнішній вигляд. Не приділяє уваги необхідності дбайливого ставлення до майна установи та предметів, якими користується при виконання дорученої роботи, здійснення за ними належного догляду, використовування тільки за призначенням. До виконання законних вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість. Намагається самостійно виконувати роботи із самообслуговування, достатніх навичок на те не має. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться негативно, не вбачає суспільної необхідності у їх виконанні. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки та безпеки праці. Засуджений залучений до програми диференційованого впливу на засуджених «Підготовка до звільнення». Соціально-корисні зв`язки підтримує з братом.

З матеріалів особової справи на засудженого ОСОБА_1 та його характеристики вбачається, що останній застосуванню ст. 101 КВК України (переведення до дільниці соціальної реабілітації) за формальними ознаками підлягав по відбуттю 1/3 частини строку – 16.08.2019 (протокол №26 від 29.08.2019), проте комісією йому було відмовлено як особі, що не стає на шлях виправлення. Застосуванню ст. 82 КК України (заміна невідбутої частини покарання більш м`яким) ОСОБА_1 за формальними ознаками підлягав по відбуттю 1/2 частин строку – 17.03.2020, однак комісією йому було відмовлено як особі, що не стала на шлях виправлення (протокол №20 від 23.03.2020). Застосуванню ст. 81 КК України (умовно-дострокове звільнення) за формальними ознаками підлягав по відбуттю 2/3 частини строку – 17.10.2020, однак комісією установи йому було відмовлено як особі, що не довела свого виправлення (протокол №35 від 23.10.2020).

Засуджений ОСОБА_1 на профілактичному обліку не перебуває.

Відповідно до характеристики на засудженого ОСОБА_1 , наданої із ДУ «Стрижавська виправна колонія (№81)» ОСОБА_1 за час відбування покарання не проявив готовності до самокерованої і правослухняної поведінки, не досяг ступеня виправлення визначеного вимогами ст. 81 КК України, а також те, що засуджений двічі притягувався до кримінальної відповідальності.

Виходячи із вимог ст.81 КК України, при застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання.

При вирішенні даного питання судом враховані положення постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», в якій передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2 ст.81 КК).

Так, сумлінна поведінка означає зразкове дотримання вимог режиму, правил внутрішнього розпорядку; додержанні дисципліни; виконанні вказівок і

розпоряджень адміністрації пенітенціарної установи; активну участь у

самодіяльних організаціях засуджених, виконання розробленої для нього програми диференційованого виховного впливу; товариському ставленні до інших засуджених.

Під сумлінним ставленням до праці слід розуміти, що засуджений

працевлаштований, самостійно без додаткової мотивації виходить на роботу,

належно виконує роботу, бережно ставиться до робочого інструменту, не порушує правил техніки безпеки.

З врахуванням вищезазначеного, судом встановлено, що в даний час засуджений ОСОБА_1 відбув більше 2/3 строку покарання, проте сумлінною поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення, має 2 дисциплінарних стягнення, не має жодного заохочення, йому було відмовлено у застосуванні положень ст. 101 КВК України, ст. 82 та ст. 81 КК України, як особі яка не стає на шлях виправлення. Тобто, умовою для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є його сумлінна поведінка та ставлення до праці протягом всього строку відбування покарання.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення згідно ст. 81 КК України задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.81 КК України, ст. 537 ч. 1 п. 9, ст. 539 ч. 4 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення згідно ст. 81 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_1 в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Суддя Л.П. Шевчук