Ухвала суду № 96619706, 27.04.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. №6/759/392/21

ун. №759/17593/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року

Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Горбенко Н.О., за участі секретаря судового засідання Савіцькій Л.Д., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересована особа: ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання,

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернувся до Святошинського районного суду м.Києва з вищезазначеною заявою.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 13.01.2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельтабанк» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість у сумі 96801,16 грн. та судові витрати у розмірі 968,01 грн. 14.03.2016р. видано виконавчі листи по справі №759/17593/14-ц.

01.09.2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області винесено постанову про повернення виконавчого документа.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.06.2019 року замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у справі №759/17593/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень з відкритим доступом на сайті: asvpweb.minjust.gov.ua, за параметрами пошуку за прізвищем, ім`ям та по батькові боржника ОСОБА_1 - відкриті виконавчі провадження відсутні, що підтверджує факт відсутності на виконанні у будь-якому відділі держаної виконавчої служби чи приватного виконавця виконавчих листів про стягнення з неї заборгованості.

У зв`язку із перебуванням ПАТ «Дельта Банк» на стадії ліквідації, кадрових змін, а саме: скорочення штатів та звільнення працівників відділу повернення проблемної заборгованості виникла необхідність передачі документів до інших структурних підрозділів та продажу частини кредитного портфелю через електронний майданчик, через що було пропущено строки на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Крім того, після купівлі частини кредитного портфелю, що складається із прав вимоги за кредитними договорами, виникла необхідність у передачі від ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «Вердікт Капітал» оригіналів кредитних справ клієнтів (боржників), що у свою чергу є довготривалою процедурою, яка включає в себе, зокрема, процедуру звірки за Актами прийому-передачі переданої документації, виявлення наявності чи відсутності оригіналів відповідних документів, у тому числі оригіналів виконавчих листів та аналіз строку на їх пред`явлення, що, у свою чергу, також стало однією з підстав пропуску строків на пред`явлення виконавчого листа №759/17593/14-ц до виконання.

З урахуванням наведеного заявник просить поновити строк пред`явлення до виконання виконавчого листа №759/17593/14-ц.

Представник заявника надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав повністю, також просив долучити до матеріалів справи додаткові докази на обґрунтування заявлених вимог.

Боржник у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст.433 ЦПК України неявка осіб, що беруть участь у справі не перешкоджає розгляду заяви.

Суд розглянув справу без фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Відповідно до п.17.4 Перехідних положень до ЦПК України, що набрав чинності 15.12.2017 року, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з п.п.5, 6, 7 Розділу 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, який набрав чинності 05.10.2016 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 13.01.2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельтабанк» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість у сумі 96801,16 грн. та судові витрати у розмірі 968,01 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.06.2019 року замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у справі №759/17593/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заявник - ТОВ «Вердикт Капітал», набуло право вимоги за договорами кредиту, зокрема за договором кредиту №3090/07-07-А від 28.08.2007р., у листопаді 2018 року, уклавши 09.11.2018 з ПАТ «Дельта Банк» договір купівлі-продажу майнових прав № 949/К.

Згідно постанови Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Семенченового А.І. від 01.09.2017р. у виконавчому провадженні №54005774, виконавчий лист №759/17593/14-ц, виданий Святошинським районним судом м.Києва 14.03.2016р. повернуто на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», копію постанови про закінчення виконавчого провадження та оригінал виконавчого листа направлено на адресу стягувача.

Аналізуючи вказані документи суд приходить до висновку про те, що виконавчий лист №759/17593/14-ц ще у березні 2016 року було повернуто стягувачу - ПАТ «Дельта Банк», проте останній протягом тривалого часу не звертався до відділу виконавчої служби з виконавчим листом до виконання.

Більш того, питання щодо примусового виконання вказаного виконавчого листа №759/17593/14-ц не з`ясовувалося стягувачем ПАТ «Дельта Банк» до 2018 року за кредитним договором №3090/-07-А від 28.08.2007р. та новим кредитором.

У свою чергу, новим кредитором - ТОВ «Вердикт Капітал», починаючи з листопада 2018 року (договір купівлі-продажу майнових прав № 949/К від 09.11.2018), також не вжито заходів щодо з`ясування питання про примусове виконання виконавчого листа №759/17593/14-ц.

Також, суд враховує той факт, що заміна стягувача ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал» відбулася ще у червні 2019 року на підставі ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 20.06.2019, проте з даною заявою про поновлення строку для його пред`явлення до виконання заявник звернувся лише 02.04.2021р., майже через два роки, не зазначаючи при цьому поважних причин для такої довготривалої затримки.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання є оціночною категорією і встановлюються у кожному конкретному випадку. Поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Пономарьов проти України» 03 квітня 2008 року, встановив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України», якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

На підставі викладеного, враховуючи те, що заявником не надано суду належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа №759/17593/14-ц до виконання, беручи до уваги те, що безпідставне поновлення процесуальних строків є порушенням принципу правової визначеності, заява в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.76, 81, 260, 353, 433, п. 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересована особа: ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошиснький районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.О.Горбенко