Ухвала суду № 96619270, 21.04.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7573/19-ц

пр. 4-с-113/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді: Остапчук Т.В. секретаря судового засідання: Москаленко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою директора ДП "Електроне здоров`я" на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у м.Києві Лазюка Д.М. щодо списання грошових коштів з рахунку ДП «Електронне здоров`я»,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року заявник, в особі свого представника, звернувся до суду із вказаною скаргою в якій просив визнати дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві Лазюка Д.М. щодо списання грошових коштів у сумі 43 032,00 грн. з рахунку ДП "Електроне здоров`я" № НОМЕР_1 , відкритому у Печерській філії АТ КБ «ПриватБанк» на рахунок Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ ГТУЮ у м.Києві неправомірними; зобов`язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві Лазюка Д.М. повернути на рахунок ДП "Електроне здоров`я" № НОМЕР_1 , відкритому у Печерській філії АТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти у сумі 43 032,00 грн.. В обґрунтування скарги зазначив, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2019 року у справі №757/7573/19-ц позов ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України та державного підприємства «Електронне здоров`я» про визнання незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково, а саме: вирішено поновити ОСОБА_1 на посаду Генерального директора державного підприємства «Електронне здоров`я» з 17.01.2019 року; стягнути з державного підприємства «Електронне здоров`я» на користь Позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1068 680, 69 грн. Рішення в частині поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за місяць в розмірі 120 000, 00 грн. підлягає негайному виконанню. На підставі виданого виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2019 року №757/7573/19-ц, державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лазюком Д.М 19.11.2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60637625 та направлено відповідну вимогу Боржнику про стягнення на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 120 000 грн. 00 коп., стягнення виконавчого збору/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 12 000 грн. 00 коп. Вищевказану постанову про відкриття виконавчого провадження Боржник отримав 02.12.2019 за вх. №436. Відповідно до інформації розміщеної в автоматизованій системі виконавчого провадження - https://asvpweb.minjust.gov.ua, 22.11.2019 року державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лазюком Д.М у виконавчому провадженні № 60637625 було винесено постанову про арешт коштів боржника у сумі 149 389 грн. 00 коп.. Відповідно до меморіального ордеру № J1203МС141 від 03.12.2019 року (сума 132 300 грн.00 коп.) та меморіального ордеру № J1203MB 719 від 03.12.2019 року (сума 16 992 грн. 00 коп.) з рахунку Боржника № НОМЕР_1 , відкритому у Печерській філії АТ КБ «ПриватБанк», на рахунок Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві було списано кошти загальним розміром 149 292 гри. 00 коп. (132 300, 00 + 16992, 00 = 149292,00). 10.12.2019 року державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лазюк Д.М. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 60637625. Вважає, що вказані рішення та дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лазюк Д.М у виконавчому провадженні №60637625 суперечать вимогам чинного законодавства, просить скаргу задовольнити в повному обсязі. В судове засідання учасники справи не з`явились, про день та час розгляду скарги повідомлені належним чином. Від представника заявника надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. Вимоги скарги підтримав, просив задовольнити. Від представника стягувача надійшла заява про розгляд справи у відсутність. Причини неявки суб`єкта оскарження суду не відома. За положенням ч. 2 1618-IV від 18.03.2004" ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду скарги не перешкоджають її розгляду, то суд приходить до висновку про розгляд справи у відсутність цих осіб. Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до наступного висновку. Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 448 ЦПК України). Згідно із пунктом а) ч. 1 ст. 78 "Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004"ст. 449 ЦПК України скарга може бути подана до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. За положенням ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Судом встановлено, що 28.10.2019 року рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі №757/7573/19-ц позов ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України, Державного підприємства «Електронне здоров`я» про визнання незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді Генерального директора Державного підприємства «Електронне здоров`я» з 17 січня 2019 року.

Стягнуто з Державного підприємства «Електронне здоров`я» (Код за ЄДР 418484148) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1 068 680,69 грн.

Рішення суду в частині поновлення на роботі , стягнення заробітної плати за місяць в розмірі 120 000,00 грн. підлягає негайному виконанню. Стягнуто в рівних частинах з Державного підприємства «Електронне здоров`я» (Код за ЄДР 418484148), Міністерства охорони здоров`я України судовий збір у розмірі 9605 грн. на користь держави. Відповідно до ч.2 статті 235 КЗпП України при винесені рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплат працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Згідно з вимогами п. 3 розділу III Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньо заробітної плати» № 100 від 05 лютого 1995 року (далі - Постанова), при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Крім того, вказаним пунктом даної Постанови передбачено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Тобто суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Поряд з цим, відповідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. З приписів пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України слідує, що доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Згідно з приписами пп. 162.1.1, 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; податкові агенти. Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб - юридичну особу (її філію, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайняту особу, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу. Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (Ставка податку становить 18 відсотків від об`єкта оподаткування). Крім того, відповідно до пп. 1.4 п. 16 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту, яка становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, яким є дохід, визначений статтею 163 цього Кодексу. Отже податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем (Боржником) при виконанні ним відповідного судового рішення та, відповідно, підлягають відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення. Вказана позиція підтверджується постановою Верховного Суду України від 18.07.2018 року у справі № 359/10023/16-ц. Разом з тим, державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лазюком Д.М. за виконавчим провадженням ВП №60637625 спочатку накладено арешт на кошти Боржника, після чого списано з Боржника суму коштів у розмірі 43 032 грн.00 коп. Тобто, 43 032,00= 149292,00-96600,00-9 660,00 де, 149 292,00 це сума списана на рахунок Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві згідно меморіальних ордерів № J1203МС141 від 03.12.2019, № J1203MB 719 від 03.12.2019. 96 600,00 це сума яка підлягає виплаті ОСОБА_1 та на яку необхідно було звернути стягнення у виконавчому провадженні ВП №60637625; 9600,00 це сума виконавчого збору/основну винагороди приватного виконавця. Слід також зазначити, що відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану, повідомлення стягувану про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Однак станом на 17.12.2019 року Боржником із документів виконавчого провадження отримано лише постанову про відкриття виконавчого провадження №60637625. Відповідно до ч.1 ст. 1 ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців. За ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Згідно ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За положеннями ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний:здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки. Відповідно до ст.447 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Також, згідно ч.1 ст.2, ч.2 ст.10 Конвенції про захист прав заробітної плати від 01.07.1949 року №95, ратифікованої Україною 04.08.1961 року, Конвенція застосовується до осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). З огляду на зазначене, вимоги заявника підлягають частковому задоволенню, в частині визнання дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві Лазюка Д.М. щодо списання грошових коштів з рахунку ДП "Електроне здоров`я" № НОМЕР_1 , відкритому у Печерській філії АТ КБ «ПриватБанк» на рахунок Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ ГТУЮ у м.Києві неправомірними. Вимоги щодо зобов`язання державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві Лазюка Д.М. повернути на рахунок ДП "Електроне здоров`я" № НОМЕР_1 , відкритому у Печерській філії АТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти підлягають задоволенню частково, а саме щодо повернення податку з доходів фізичних осіб у розмірі 18% - 21600,00 грн. (12000*18/100=21600), а також військовий збір у розмірі 1,5% - 1800,00 грн. (12000*1,5/100=1800), що складає 23 400,00 грн.. За висновками ВП ВС, викладеними у постанові від 06.06.2018 у справі N 921/16/14-г/15, відповідно до частини другої статті 74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Зважаючи на викладене, поряд із загальним порядком оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеним нормами процесуального законодавства, Закон встановлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, за яким відповідні спори належать до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Аналогічні висновки викладені у постановах ВП ВС від 14.11.2018 у справі N 906/515/17, від 16.01.2019 у справі N 910/22695/13, від 07.02.2019 у справі N 927/769/16. Ураховуючи вимоги поданої скарги на дії державного виконавця органу державної виконавчої служби, ця скарга в частині оскарження виконавчого збору, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки стосується виключно вирішення питання правомірності стягнення виконавчого збору та витрат на виконавче провадження, а отже, не може бути розглянута відповідно до вимог цивільного процесуального закону. На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4, 12-13, 259-261, 353, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу директора ДП "Електроне здоров`я" на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у м.Києві Лазюка Д.М. щодо списання грошових коштів з рахунку ДП «Електронне здоров`я» - задовольнити частково. Визнати дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві Лазюка Д.М. щодо списання грошових коштів з рахунку ДП "Електроне здоров`я" № НОМЕР_1 , відкритому у Печерській філії АТ КБ «ПриватБанк» на рахунок Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ ГТУЮ у м.Києві неправомірними. Зобов`язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві Лазюка Д.М. повернути на рахунок ДП "Електроне здоров`я" № НОМЕР_1 , відкритому у Печерській філії АТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти у сумі 23400,00 грн.. В іншій частині відмовити. Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Дата складання повного тексту 27.04.2021 року.

Суддя Остапчук Т.В.