Ухвала суду № 96618465, 22.04.2021, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа №392/489/20

Провадження №2/392/446/21

У Х В А Л А

22 квітня 2021 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі:

Головуючої: судді Кавун Т.В.

при секретарі Стець Т.М.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м.Мала Виска заяву представника Селянського (фермерського) господарства "Лісовий Сергій Леонідович" про відвід судді по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа: Селянське (фермерське) господарство "Лісовий Сергій Леонідович" про визнання недійсним наказу, визнання договору поновленим, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа: Селянське (фермерське) господарство "Лісовий Сергій Леонідович" про визнання недійсним наказу, визнання договору поновленим.

19.04.2021 року від представника Селянського (фермерського) господарства "Лісовий Сергій Леонідович" надійшла заява про відвід судді, яка обгрунтована тим, що ОСОБА_1 23.04.2020 року звернулась до суду з позовом з приводу поновлення договору оренди земельної ділянки державної форми власності. Разом із позовом була подана заява про забезпечення позову. До травня місяця 2020 року суд не розглядав ні заяви про забезпечення позову, ні позову. 06 травня 2020 року на сайті судової влади з`явилась ухвала, в якій суддя Кавун Т.В. вирішила, що справа не підсудна Маловисківському районному суду і передала дану справу на розгляд Кіровського районного суду м.Кіровограда. Справа через десять місяців повернулася до судді Кавун Т.В. Отже, тільки через рік заява про забезпечення позову все ж була розглянута. Висновки викладені в ухвалі здивували. Але більше здивувало те, що його господарство за рік не отримало жодного судового рішення у справі і тільки випадково 19 квітня 2021 року він дізнався про історію пов`язану з рухом справи від одного суду до іншого, безпідставні відмови у забезпеченні позову. Ним закуплено посівний матеріал на цю земельну ділянку, а сіяти йому не дають так як земля, вже говорять, не його. На ухвалу щодо відмови у забезпеченні позову ним буде оскаржено. На його думку, явно неправосудні рішення у цій справі є продовженням попередніх незаконних дій судді ОСОБА_2 у справах за участю Селянського(Фермерського) господарства «Лісовий Сергій Леонідович» та його голови ОСОБА_3 а саме: 1) справа № 392/111/18 за позовом Селянського (фермерського) господарства «Лісовий Сергій Леонідович» до Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області, ОСОБА_4 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_5 про визнання недійсним розпорядження та визнання недійсним договору; 2) справа № 392/1134/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , Селянського (фермерського) господарства "Лісовий Сергій Леонідович" про повернення земельної ділянки; 3) 392/965/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , Селянського фермерського господарства «Лісовий Сергій Леонідович» про визнання права користування, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення збитків; 4) №392/273/19 за позовом Селянського (фермерського) господарства "Лісовий Сергій Леонідович" до Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування розпорядження; 5) 392/728/19 за позовом Селянського (Фермерського) господарства "Лісовий Сергій Леонідович" до Маловисківської районної державної адмністрації Кіровоградської області, ОСОБА_4 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним договору; 6) № 392/674/19 клопотання начальника СВ Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 , за погодженням із заступником керівника Знам`янської місцевої прокуратури Ремеза А.П., в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019120190000305 від 30.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 197-1 КК України про арешт майна; 7) №392/689/19 скарга керівника Селянського (фермерського) господарства "Лісовий Сергій Леонідович" на бездіяльність Маловисківського відділу поліції ГУ НП у Кіровоградській області.

Вважає, що дії судді ОСОБА_2 , вчинені по даним справам, призвели до значних матеріальних збитків, які понесло його господарство.

Тому, вважає наявні підстави для відводу головуючої судді в даній справі, оскільки він виявляє недовіру складу суду.

Представник позивача надіслав заяву, відповідно до якої просив задовольнити заяву представника Селянського (фермерського) господарства "Лісовий Сергій Леонідович" про відвід судді.

Дослідивши подану заяву, суддя дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Згідно ч. 7 ст. 56 "Закону України Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року Про незалежність судової влади визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі "Гаусшильдт проти Данії", "Мироненко і Мартиненко проти України" зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Гаусшильдт проти Данії" зазначено, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України ).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений статтею 40 ЦПК України.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються, згідно приписів частини 5 ст. 40 ЦПК України.

Відповідно до ч.3ст.39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.

Відвід повинен бути вмотивований з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні. Для відведення судді необхідно обґрунтовувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Отже, дослідивши заяву про відвід головуючої судді в даній справі, враховуючи обставини на які вказує представник третьої особи, його недовіру складу суду, вважаю за необхідне зупинити провадження у справі і для вирішення питання відводу судді Кавун Т.В. передати справу іншому судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області, якого слід визначити у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись, ст.40 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Зупинити провадження у справі.

Заяву представника Селянського (фермерського) господарства "Лісовий Сергій Леонідович" про відвід судді по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа: Селянське (фермерське) господарство "Лісовий Сергій Леонідович" про визнання недійсним наказу, визнання договору поновленим, - передати іншому судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області, якого слід визначити в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В. Кавун