Постанова № 96618241, 29.04.2021, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/303/21

Провадження № 2-а/347/7/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2021 року Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Драч Д.С.,

за участі секретаря Борисової О.М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Косів матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Чернівецькій області, третя особа: старший інспектор СРПП Вижницького відділення поліції Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області Іванущак Олександр Миколайович, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

12.02.2021 року до Косівського районного суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Чернівецькій області, третя особа: старший інспектор СРПП Вижницького відділення поліції Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області Іванущак Олександр Миколайович, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №238391 від 02.02.2021 року.

09.03.2021 року ухвалою судді вказаний позов після усунення недоліків прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі.

Позивач у позові посилається на те, що 02.02.2021 року інспектор поліції Іванущак О. М. виніс постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №238391. Згідно відомостей, зазначених у постанові, він, ОСОБА_1 , вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки порушив правила зупинки, визначені п. 15.9 Правил дорожнього руху, а саме: зупинився ближче 10 метрів від пішохідного переходу, за що на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Вважає постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №238391 від 02.02.2021 року протиправною та такою, яка прийнята з порушеннями чинного законодавства, з наступних підстав: працівник поліції здійснив відеозапис на свій особистий мобільний телефон, на підставі якого і виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, також поліцейський повідомив, що його нагрудна камера не працює. Крім того, позивач зазначає, що поліцейський жодних замірів відстані, які б підтверджували факт зупинки автомобіля менше ніж за 10 метрів від краю пішохідного переходу, не зробив, а сама оскаржувана постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилося, не надано інших належних доказів вчинення правопорушення. Позивач вказує, що поліцейський не мав права розглядати справу про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу, оскільки цим порушив право позивача на правничу допомогу. У зв`язку з викладеним, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ №238391 від 02.02.2021 року та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Позивач в судове засідання не з`явився, на адресу суду від нього надійшла заява із проханням розглядати справу у його відсутності, позов підтримує повністю та просить суд його задовольнити, у відповіді на відзив також просить стягнути із відповідача на його користь понесені ним судові витрати – судовий збір у сумі 420,40 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав суду відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , у якому зазначає, що 02.02.2021 року старшим інспектором СРПП Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Іванущаком О. М. під час патрулювання було виявлено, що водій автомобіля «Ауді», реєстраційний номер НОМЕР_1 , керуючи вказаним транспортним засобом, порушив вимоги п.п. г) п.15.9 ПДР, а саме: здійснив зупинку ближче 10 м від пішохідного переходу. Надалі поліцейським була винесена постанова, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Аргументи позивача, викладені в позовній заяві, є безпідставними, надуманими та такими, що не відповідають обставинам справи, а тому просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його адміністративного позову в повному обсязі.

Враховуючи визначений ст. 286 КАС України десятиденний строк із дня відкриття провадження у справі для розгляду даної категорії справ суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін, які не з`явились в судове засідання.

Судом встановлено, що постановою серії БАБ №238391 від 02.02.2021 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, яка передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух , встановлюють ПДР.

Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.

Згідно підпункту "ґ" пункту 15.9. Правил дорожнього руху - зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

Належним доказом доведення даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля менш ніж за 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини та наявність у події і складу адмунустративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП у діях ОСОБА_1 . Проте даних замірів та/або інших належних доказів вчинення правопорушення позивачем суду відповідач не надав.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Як вбачається з системного аналізу Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі – Інструкція №1026), особистий мобільний телефон та логістичний пристрій з функцією фотофіксаці не є технічним приладом чи технічним засобом, який може використовуватися працівниками поліції з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення .

За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так як позивач проти вчинення адміністративного правопорушення заперечував, з чим не погоджувався полійцейський, останній зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень.

За змістом п.10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 року №1395: під час вирішення питання про притягнення особи до відповідальності, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, виявивши адміністративне правопорушення, поліцейський вжив заходів щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та розглянув дану справу в порядку ст.258 КУпАП, яка передбачає винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, на місці його вчинення, перенесення розгляду справи у даному випадку законом не передбачено.

Тому доводи позивача щодо порушення поліцейським процедури та місця розгляду справи про адміністративне правопорушення не ґрунтуються на законі.

Разом з тим, за змістом ч.1 ст.77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частина 2 ст. 77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Натомість, відповідачем у даній справі не спростовано обставини, викладені у позовній заяві щодо факту вчинення правопорушення та належності доказів цього факту.

Наданий відповідачем відзив із долученим до нього фото не свідчать про допущене позивачем будь-яких порушень ПДР, оскільки з наданого фото неможливо визначити відстань між автомобілем та краєм пішохідного переходу та встановити, що ця відстань не перевищує 10 метрів, інших належних доказів вчинення правопорушення позивачем уповноваженою особою не надано, а відтак у поліцейського не було законних підстав притягувати позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

За змістом ст.ст.288,289 КУпАП: встановлено десятиденний строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення з дня її винесення, який може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин за заявою особи, щодо якої винесено постанову.

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 12.02.2021 року, а спірну постанову було винесено 02.02.2021 року, отже позивач не пропустив встановлений законодавством строк на оскарження постанови.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що під час встановлення адміністративного правопорушення та накладення адміністративного стягнення на позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та у спосіб, що не передбачені Конституцією та законами України, а тому обгрунтованими є вимоги ОСОБА_1 про протиправність оскаржуваної постанови.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії БАБ №238391 від 02.02.2021 року винесена з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином враховуючи, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, обставини адміністративного правопорушення, які ставились у провину позивачу під час її винесення - не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду, тому ця постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України: при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи правову позицію, викладену 18 березня 2020 року в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17, а також те, що позовні вимоги стосувалися протиправності постанови серії БАБ №238391 від 02.02.2021 року, винесеної начальником старшим інспектором СРПП Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Іванущаком Олександром Миколайовичем судовий збір у розмірі 420 гривень 40 копійок, сплачений ОСОБА_1 згідно квитанції №N1C5I4476M від 02.03.2021 року - підлягає стягненню з Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 122 ч.1, 139, 247, 287, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 9 ч.2, 77, 120, 121, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Чернівецькій області, третя особа: старший інспектор СРПП Вижницького відділення поліції Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області Іванущак Олександр Миколайович, про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серії БАБ №238391 від 02.02.2021 року про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень, складену і винесену старшим інспектором СРПП Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області Іванущаком Олександром Миколайовичем за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Д.С. Драч