Вирок № 96618018, 27.04.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/347/20

Провадження № 1-кп/191/118/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року м. Синельникове

Колегія суддів Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Кухаря Д.О.,

суддів – Гречко Ю.В., Твердохліб А.В.,

за участю секретаря – Яніної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Синельникове, кримінальне провадження за № 12020040540000067 від 06.02.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , яка народилася у ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, маючої неповну середню освіту, одруженої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст. 115 КК України,

за участю в судовому розгляді:

прокурора - Панкеєва А.О.,

захисника – Білоусова Г.О.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , в кінці квітня місяця 2019 року (точної дати слідством не встановлено) близько 22.00 години, будучи в стані алкогольного сп`яніння, прибула до будинку, де вона мешкає, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 і знайомим ОСОБА_3 .

Знаходячись у вітальній кімнаті будинку, де в цей час перебував її брат – ОСОБА_4 , в ході виниклої на грунті особистих неприязних відносин сварки ОСОБА_2 із ОСОБА_4 , між останніми сталася бійка, під час якої ОСОБА_2 , знаходячись позаду ОСОБА_4 обхватив його руками за тулуб та руки, тим самим обмеживши рухи ОСОБА_4 , щоб останній не мав змоги наносити йому удари. В цей час ОСОБА_1 користуючись уразливістю ОСОБА_4 , без попередньої змови із ОСОБА_2 , на ґрунті виниклих неприязних відносин, по раптово виниклому умислу, направленому на умисне позбавлення життя ОСОБА_4 , зі столу, що знаходився біля неї взяла у праву руку кухонний ніж та, приховуючи його від ОСОБА_2 і ОСОБА_4 збоку за своєю ногою, наблизившись до ОСОБА_4 , одразу із застосуванням фізичної сили нанесла йому не менше чотирьох прямих ударів у черевну порожнину, грудну клітину і один боковий удар в шию з лівої сторони, після чого, доводячи свій злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4 та бажаючи настання таких наслідків, направилась до двору домоволодіння, де вона мешкає, та взявши до рук металеву сокиру повернулась до будинку, після чого направилась до ОСОБА_4 , який в цей час знаходився на підлозі вітальної кімнати, та нанесла два удари сокирою по голові останнього, чим спричинила смерть ОСОБА_4 , тим самим довела свій злочинний умисел до кінця.

Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_4 помер на місці скоєння злочину, а саме: в будинку домоволодіння АДРЕСА_1 близько 22.30 годин в кінці квітня місяця 2019 року (точної дати слідством не встановлено).

Кримінальна відповідальність за діяння, що містить склад кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 передбачена ч.1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину в інкримінованому злочині визнала частково та пояснила, що вона разом з чоловіком ОСОБА_2 , дітьми та її рідним братом ОСОБА_4 проживали в будинку домоволодіння АДРЕСА_1 . Її брат ОСОБА_4 раніше судимий неодноразово бив її, її чоловіка та її дітей. Вона, її чоловік та знайомий чоловіка ОСОБА_3 в кінці квітня 2019 року сиділи в місцевому кафе та розмовляли з приводу неможливості проживати в таких умовах разом з ОСОБА_4 , та необхідності його вигнати. Чоловік та його друг ОСОБА_3 о споживали спиртні напої, вона не пила. Після закриття кафе вони пішли до місця мешкання будинку АДРЕСА_1 . В будинку вона з чоловіком зайшли до кімнати її брата ОСОБА_4 , який спав перебуваючи в алкогольному сп`янінні, чоловік стягнув його з ліжка та почалася розмова та бійка, яка перемістилася в сусіднє приміщення. В ході бійки чоловік ОСОБА_2 впав, та її брат ОСОБА_4 почав її душити, вона побоюючись за своє життя правою рукою взяла ніж та почала наносити удари ОСОБА_4 ножем в різні ділянки тіла. Тільки після 4 удару ножем ОСОБА_4 її відпустив та впав. Сокирою ОСОБА_4 не била, не просила їх палити тіло, тільки попросила винести його на двір. Вона не знає чому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 о кажуть неправду, проте конфліктів або неприязних стосунків зі свідками у неї не було. Їй дуже важливо бути разом з її дітьми, яким вона потрібна.

Потерпіла ОСОБА_5 до суду не з`явилася, проте надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину, повністю підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні:

Свідок ОСОБА_2 суду показав, що він разом з дружиною ОСОБА_1 , їх двома дітьми та братом дружини ОСОБА_4 проживали разом в будинку домоволодіння АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 постійно зловживав спиртними напоями, та влаштовував конфлікти підчас яких бив його та дружину ОСОБА_1 . В кінці квітня 2019 року він разом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 о сиділи та вживали алкогольні напої в магазині «ПП ОСОБА_6 ». В ході розпиття спиртних напоїв, вони випили близько 1 літру горілки на трьох, ОСОБА_1 почала скаржитися на поведінку ОСОБА_4 , що він б`є її та чоловіка та постійно погрожує їй та її дітям фізичною розправою. Після закриття магазину вони вирішили втрьох йти та поспілкуватися з ОСОБА_4 . Коли вони прийшли до їх місця мешкання, ОСОБА_4 спав в своїй кімнаті у стані алкогольного сп`яніння. Він з ОСОБА_1 зайшли до його кімнати та він за ногу стягнув з ліжка ОСОБА_4 , він прокинувся та вони з дружиною повідомили, щоб він вимітався з їх будинку та дав їм спокійно жити, ця розмова вже була в іншій кімнаті біля входу. Почалася бійка між ним та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 о стояв біля входу в кімнату та в бійку не втручався. В ході бійки він почав втрачати сили, ОСОБА_4 його відштовхнув та почав наближатися до дружини, він обхватив зі спини ОСОБА_4 руками, обмеживши його рух. В цей час ОСОБА_1 спричинила ОСОБА_4 в область тулубу, більше п`яти ударів рукою в область тіла та удар в область шиї, від чого останній впав. В цей час в руках дружини побачив кухонний ніж в крові, потім побачив, на животі та шиї ОСОБА_4 колоті рани та кров. ОСОБА_4 попрохав пити води. ОСОБА_1 дала ОСОБА_4 води, вода коли він пив почала виливатися через отвір рани на шиї. Він забрав дітей, які за цим спостерігали в іншу кімнату та почав їх заспокоювати. Повернувшись до кімнати побачив, що ОСОБА_1 стоїть з сокирою біля ОСОБА_4 , який не подає ознак життя. ОСОБА_1 сказала їм, щоб вони винесли тіло ОСОБА_4 на смітник, та мовчали, бо їм те саме буде. Він разом з ОСОБА_3 винесли тіло на смітник за будинком, дружина почала прибиратися в будинку. Він обклав тіло дровами та підпалив. Потім пішли спати у будинок. На другий день пішов на смітник та побачив, що тіло погано згоріло та підклав ще дрова. В ночі він переніс залишки тіла ОСОБА_4 до гаражу у мішку та вночі разом з ОСОБА_3 о склав рештки тіла у мішку на велосипед та відвезли їх до туалету на кладовищі, де кинув в отвір туалету мішок та присипав зверху сміттям, щоб не було видно. На цей час він проживає разом з дітьми.

Свідок ОСОБА_3 о суду показав, що в кінці квітня 2019 року він разом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 сиділи та вживали алкогольні напої в магазині «ПП ОСОБА_6 ». В ході розпиття спиртних напоїв, вони випили близько 1 літру горілки на трьох, ОСОБА_1 почала скаржитися на поведінку ОСОБА_4 , що він б`є її та чоловіка та постійно погрожує їй та її дітям фізичною розправою. Після закриття магазину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вирішили піти поспілкуватися з ОСОБА_4 , він пішов разом з ними. Коли вони прийшли до їх місця мешкання, ОСОБА_4 спав в своїй кімнаті. Він стояв біля входу, ОСОБА_1 , разом з ОСОБА_2 зайшли до кімнати ОСОБА_4 , почали його будити, та у них почалася бійка. ОСОБА_1 стояла поряд та тримала за руки дітей. В ході бійки ОСОБА_2 почав втрачати сили, ОСОБА_4 його відштовхнув та почав наближатися до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 знаходячись позаду обхватив зі спини ОСОБА_4 руками, обмеживши його рух. В цей час ОСОБА_1 підійшла до ОСОБА_4 з ножем та спричинила в область тулубу та шиї, біля п`яти ударів ножем в область тіла та удар в область шиї, від чого останній впав. ОСОБА_2 забрав дітей до іншої кімнати, в цей час повернулася з двору ОСОБА_1 , тримаючи в руках сокиру, з металевою ручкою. Вона направилася до ОСОБА_4 , який продовжував лежати на підлозі, розуміючи, що вона бажає нанести ОСОБА_4 удари сокирою, він відвернувся та почув два глухих удари в область голови, після ударів ОСОБА_4 вже ознак життя не подавав. ОСОБА_1 сказала їм, щоб вони винесли тіло ОСОБА_4 на смітник, та мовчали, бо їм те саме буде. Вони разом з ОСОБА_2 винесли тіло на смітник за будинком. ОСОБА_2 обклав тіло дровами та підпалив. Потім пішли спати у будинок. На другий день в ночі він разом з ОСОБА_2 відвезли рештки тіла ОСОБА_4 у мішку на велосипеді до кладовища, де кинув ОСОБА_2 в отвір туалету мішок та присипав зверху сміттям, щоб не було видно. Після цього на протязі тривалого часу він не міг спати, його викликали до поліції, де він все розповів.

Свідок ОСОБА_7 , суду показала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 її батьки, дійсно її дядько ОСОБА_4 знаходячись в алкогольному сп`янінні бив батько та матір, та постійно погрожував побиттям.

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 06.02.2020 року, згідно якого свідок ОСОБА_3 о заявив про вчинене кримінальне правопорушення, що ОСОБА_1 в кінці квітня 2019 року позбавила життя свого брата ОСОБА_4 (а.с. 8 т.2.);

- протокол огляду місця події, з фотоблицею від 06.02.2020 року, згідно якого в присутності двох понятих, було оглянуто місце події територія біля кладовища по вул. Дубова в смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області, підчас огляду в ямі туалету в мішку знайдено рештки кісток, поміщено до сейф-пакету. Опечатано та вилучено. ( а.с.10-13 т.2);

- постанову про визнання речових доказів від 06.02.2020 року, згідно якої вилучені білий полімерний мішок, в середині якого знаходились рештки у вигляді кісток поміщено до сейф пакету № INZ4050537, визнано речовим доказом.

( а.с. 14-15 т.2);

- протоколом обшуку від 06.02.2020 року, згідно, було проведено обшук будинку домоволодіння АДРЕСА_1 , підчас обшуку оглянуто територія домоволодіння, та будинок, на стіні знайдено плями бурого кольору, демонтовано дошку підлоги та знайдено плями рбк, оглянуто смітник на частині огороду. Виявлені сліди поміщено до сейфпакетів та вилучено.

( а.с.29-39 т.2);

- протокол огляду трупу від 07.02.2020, в ході якого оглянуто рештки кісток фрагменти основи черепа, що складається з великого потиличного отвору, частини потиличної кістки, щілеподібного відростку, фрагментів крилоподібної кістки та сошнику. Збережені кістки із накладанням речовини з різким запахом. Щелепа і зуби відсутні. Хребці у кількості 12 штук, серед яких атлант, грудні хребці, поперекові хребці, фрагмент лівої лодижки, фрагмент плічової кістки, 15 ребер, на всіх кістках аналогічні накладення, місцями чорного кольору. (а.с. 53-58 Т.2)

- протокол проведення слідчого експерименту від 07.02.2020 року та відеозаписом за участю підозрюваної ОСОБА_1 та її захисника, в ході проведення якого ОСОБА_1 розказала і показала, як у кінці квітня 2019 року відбувалася бійка в будинку домоволодіння АДРЕСА_1 , підчас якої вона захищаюсь від ОСОБА_4 , який її душив рукою спричинила йому ножем тілесні ушкодження. (а.с. 75-78 Т.2);

- протокол проведення слідчого експерименту від 08.02.2020 року та відеозаписом за участю свідка ОСОБА_3 , в ході проведення якого ОСОБА_3 о розказав і показав, як у кінці квітня 2019 року відбувалася бійка між ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в будинку домоволодіння АДРЕСА_1 , підчас якої, коли ОСОБА_2 обхватив позаду ОСОБА_4 , ОСОБА_1 підійшла до нього з ножем та нанесла близько п`яти ударів кухонним ножем в живіт та шию ОСОБА_4 , потім коли ОСОБА_2 заспокоював дітей ОСОБА_1 повернувшись до тіла ОСОБА_4 з сокирою нанесла два удари, які він не бачив, оскільки відвернувся, тільки чув. Потім показав куди віднесли на смітник тіло та спалили. Та як і куди вивезли рештки тіла ОСОБА_4 (а.с. 89-91 Т.2);

- протокол проведення слідчого експерименту від 08.02.2020 року та відеозаписом за участю свідка ОСОБА_2 , в ході проведення якого ОСОБА_2 розказав і показав, як у кінці квітня 2019 року відбувалася бійка між ним та ОСОБА_4 , в будинку домоволодіння АДРЕСА_1 , підчас якої, коли він обхватив позаду ОСОБА_4 , ОСОБА_1 підійшла до нього з ножем та нанесла близько п`яти ударів кухонним ножем в живіт та шию ОСОБА_4 , потім коли він заспокоював дітей та вийшов, то побачив, що ОСОБА_1 стоїть з сокирою біля тіла ОСОБА_4 , який вже ознак життя не подавав. Потім показав куди віднесли на смітник тіло та спалили. Та як і куди вивезли рештки тіла ОСОБА_4 . Та диски з відеозаписом слідчого експерименту. (а.с. 93-95 Т.2);

- висновок експерта № 171/1 від 20.02.2020 року, відповідно до якого кров ОСОБА_1 належить до групи А з ізогемоглютиніном анти- В за ізосерологічною системою АВО. (а.с. 130-131 Т.2);

- висновок судово-психіатричного експерта № 97 від 28.02.2020, відповідно до якого ОСОБА_1 на хронічне психічне захворювання, недоумство, інший хворобливий стан психіки в період інкримінованого йому діяння не страждала і в теперішній час не страждає. Виявляла раніше і виявляє в даний час емоційно нестійкий розлад особистості.

Вказаний висновок підтверджується анамнестичними відомостями, даними матеріалів кримінального провадження, результатами теперішнього психіатричного обстеження, які виявили, що формування особистості іспитованої проходило в умовах емоційної знедоленості і відсутності корегуючого впливу при вихованні дитини в сім`ї (батько зловживав алкогольними напоями, був неодноразово засуджений, батьки розлучилися, коли іспитована була дитиною, батько в житті дочки участі не приймав, в сім`ї були відсутні пізнавальні інтереси, адекватне виховання та освіта дітей), іспитованої з підліткового віку були властиве полегшене виникнення реакцій нестримності, запальності, дратівливість, в поєднанні з не сформованістю мотиваційної сфери з орієнтацією на норми і еталони найближчого оточення, розгальмуванням потягів у вигляді зловживання алкоголем.

Зазначені особливості психіки іспитованої виражені не настільки значно, не супроводжуються хворобливими порушеннями мислення, зниженням пам`яті, критичних здібностей, психотичною симптоматикою і не позбавляли її можливості в період інкримінованого її діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Як випливає з матеріалів кримінального провадження і теперішнього психіатричного обстеження в період часу, що відноситься до інкримінованого діяння, іспитована не виявляла ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності, про що свідчить її правильне орієнтування в навколишньому і особах, певна послідовність і цілеспрямованість дій, відсутність і її поведінці і висловлюваннях в той період часу ознак марення, галюцинацій, розладі свідомості чи інших хворобливих порушень душевної діяльності.

За своїм психічним станом в теперішній час іспитована також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними, може нести кримінальну відповідальність.

Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

ОСОБА_1 на хронічне психічне захворювання, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності, недоумство, інший хворобливий стан психіки в період інкримінованого їй діяння не страждала і в теперішній час не страждає. Виявляла раніше і виявляє у теперішній час емоційно нестійкий розлад особистості.

Під час інкримінованого їй діяння вона могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

В теперішній час іспитована також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними, може нести кримінальну відповідальність.

Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

(а.с. 132-135 Т.2)

- висновком експерта № 16 від 07.02.2020, на підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що враховуючи анатомічні особливості експерт вважає, що надані на дослідження кістки належать людині. Причина смерті не встановлена із-за скелетування трупа. При судово-криміналістичному дослідженні ребра від трупу ОСОБА_4 , виявлено: пошкодження № 1 та № 2 на правому ребрі є не повним, поперечними, згинальними, непрямими переломами. В області пошкоджень ззовні кісткова тканина видозмінена, темно-коричневого кольору – вказує на те, що рештки трупа людини або їх частина, зазнали дії високої температури (полум`я), не виключно, в умовах перебування їх в середовищі вогнища. У зв`язку з відсутністю м`яких тканин або внутрішніх середовищ трупу встановити на момент дослідження групову належність трупу неможливо.

(а.с. 136-139 Т.2)

- висновком експерта № 337 від 26.02.2020, з ребра невідомого чоловіка, рештки якого було знайдено під час огляду місця події від 06.02.2020 по вул. Дубова, смт. Покровське Покровського району дніпропетровської області отримані препарати ДНК, встановлений їх генотип. Зі зразка крові ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 біологічної матері ОСОБА_4 , отримані препарати ДНК, встановлений їх генотип. Молекулярно-генетичним аналізом встановлено, що громадянка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може бути біологічною матір`ю невідомого чоловіказ вірогідністю не менше 99,9999%.

(а.с. 141-144 Т.2)

- висновком експерта № 171/3 від 13.03.2020, в слідах на фрагменті дошки, вилученому під час обшуку 06.02.2020 за адресою: АДРЕСА_1 та наданому на дослідження встановлена наявність крові людини. В сліді об`єкта № 1 виявлені антигени А, В і Н, які виявлені й в зразку кісткової тканини трупа ОСОБА_4 , тому не виключена можливість утворення вказаного сліду й за рахунок його крові. Оскільки в слід об`єкта № 1, крім антигенів А і Н, які є групо специфічними для крові підозрюваної ОСОБА_1 , виявлений ще й антиген В, не властивий її крові, тому кров її може бути присутньою в цьому сліді тільки в якості домішки. В слідах на фрагментах деревини, вилучених під час обшуку 06.02.2020 в домоволодінні АДРЕСА_1 (об`єкти 2-6) встановлена наявність крові людини. Оскільки в слідах об`єктів №№ 2-6 виявлені антигени А, В і Н, які виявлені й в зразку кісткової тканини трупа ОСОБА_4 , тому не виключена можливість утворення слідів й за рахунок його крові. Кров ОСОБА_1 в слідах об`єктів №№ 2-6 може бути присутньою тільки в якості домішки.

(а.с.148-152 Т.2)

- постановою про визнання речових доказів від 11.03.2020 року, згідно якої фрагмент ребра невідомого чоловіка, зразок крові ОСОБА_5 , визнано речовим доказом та передано на зберігання. ( а.с. 145-146 т.2);

- висновком експерта № 171 від 14.03.2020, в кістковій тканині фрагмента ребра трупу ОСОБА_4 були виявлені антигени А, В і Н, що не виключає можливості приналежності його крові до групи АВ з вмістом супутнього антигену Н.

(а.с. 154-155 Т.2)

- висновком експерта № 171/2 від 14.03.2020, на представлених для дослідження фрагменті марлі та двох зіскобах встановлена наявність крові людини.

(а.с. 157-159 Т.2)

- постановою про визнання речових доказів від 20.03.2020 року, згідно якої фрагмент марлі, фрагмент дошки, залишки «зіскоб з дошки», витяжка на марлі, визнано речовим доказом та передано на зберігання. ( а.с. 160-162 т.2);

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно з пунктом 22 вказаної Постанови, питання про наявність у діях особи умислу на вбивство слід вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, треба враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передували події, їхні стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Таким чином, характер дій ОСОБА_1 , її поведінка підчас бійки, коли була відсутня об`єктивна небезпека для ОСОБА_1 та членів її сім`ї, проте обвинувачена застосувала ніж коли потерпілий не мав можливості чинити їй спротив, оскільки його тримав свідок ОСОБА_2 та спричинила удари ножем одразу в життєво важливі органи тіла потерпілого: живіт та шию потерпілого. Потім обвинувачена незважаючи на відсутність будь-якого спротиву спричинила два удари сокирою в область голови потерпілого, з метою доведення прямого умислу спрямованого на остаточне позбавлення життя потерпілого ОСОБА_4 , що вказує на наявність прямого умислу у обвинуваченої на вчинення вбивства потерпілого ОСОБА_4 .

Щодо аргументів обвинуваченої стосовно того, що вона била ножем потерпілого у зв`язку з загрозою її життю дій потерпілого, оскільки потерпілий тримав її за шию та душив., то наведені обставини суперечать показанням допитаних свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які суду показали, в час нанесення ударів потерпілому обвинуваченою, ОСОБА_4 за руки тримав свідок. Тому судова колегія розцінює показання про самооборону як спосіб захисту обвинуваченої, з метою пом`якшення призначеного їй покарання або уникнення від покарання за фактично вчинені протиправні дії направлені на умисне позбавлення життя людини. Слідчим експериментом за участю свідків, де свідки показують обставини вчинення злочину, також підтверджено їх покази.

Всі вище перелічені докази, колегія суддів визнає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірними, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, показаннями наданим сторонами кримінального провадження. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного, та є беззаперечними для визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

Колегією суддів не встановлено порушень кримінально-процесуального закону під час досудового розслідування, які б могли перешкодити ухваленню вироку, а тому, за відсутності розумних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 колегія суддів вважає доведеною її винуватість в інкримінованому злочині.

Дослідивши докази в межах пред`явленого обвинувачення, зберігаючи неупередженість і об`єктивність, не виходячи за межі пред`явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав у суді, колегія суддів вважає вину обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення встановленою та доведеною, її дії підлягають правовій кваліфікації:

- ч.1 ст. 115 КК України, у вчинення умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченій ОСОБА_1 колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, сукупність усіх обставин у справі, дані про особу обвинуваченої, раніше не судимої, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, які пом`якшують покарання не встановлено, обставина яка обтяжує покарання вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння, вчинення злочину щодо особи, з якою винна перебувала у сімейних відносинах.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченої після вчинення злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння, а також враховуючи, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судова колегія вважає за необхідне з урахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які віднесено законом до категорії особливо тяжкого злочину, дає колегії суддів підстави для призначення ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі.

Зазначені обставини вказують на відсутність підстав для призначення мінімального покарання передбаченого санкціями статей обвинувачення.

Відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України, суд під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, вирішує долю речових доказів.

Запобіжний захід слід залишити тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

ОСОБА_1 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 115 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років;

Строк покарання рахувати з моменту затримання – з 07.02.2020 року.

Зарахувати в строк відбування покарання, строк попереднього ув`язнення з 07.02.2020 року до набрання вироку законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний – тримання під вартою.

Речові докази, після набрання вироку законної сили:

- білий полімерний мішок, в середині якого знаходились рештки у вигляді кісток поміщено до сейф пакету № INZ4050537, фрагмент ребра – передати для поховання родичам загиблого ОСОБА_9 та при їх відсутності органам місцевого самоврядування; зразок крові ОСОБА_5 , фрагмент марлі, фрагмент дошки, залишки «зіскоб з дошки», витяжка на марлі – знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: Д. О. Кухар

Судді: Ю.В. Гречко

А.В. Твердохліб