Постанова № 96617672, 27.04.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер 185/10802/19

1-кп/185/134/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2021 року. м. Павлоград.

Павлоградський міськрайонний суд

Дніпропетровської

області у складі:

головуючого – судді Тимченка С.О.,

секретаря – Самойленко Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12019040370001228 від 18.06.2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Павлограда, Дніпропетровської області,

громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого водієм в ПП «Сотіс» м. Павлограда, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

уродженця м. Павлограда, Дніпропетровської області, громадянина України,

з середньою спеціальною освітою, працюючого водієм в ТОВ «Ювілейне»,

м. Дніпро, проживаючого у цивільному шлюбі, та маючого на уриманні двох

неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,

проживаючого за адресою:

АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України,

за участі прокурора – Андруша Я.В.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,

захисника – Кисельової Л.В.,

потерпілого – ОСОБА_6 ,

представника потерпілого – Михайлюка Б.Л.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було пред`явлено обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті і підтримане прокурором під час судового розгляду, наступного змісту.

07.06.2019 року, приблизно о 22.30 год., ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходились неподалік від дерев`яної альтанки, поруч зі ЗОШ №20 за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 400. В цей час останні підійшли до раніше не знайомого ОСОБА_6 , та спілкуючись між собою у ОСОБА_3 раптово виникла словесна сварка з приводу того, що ОСОБА_6 дуже гучно себе поводить, обуривши при цьому ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , у останніх раптово виник злочинний намір спрямований на грубе порушення громадського порядку та вчинення хуліганській дій відносно ОСОБА_6 ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 , розуміючи, що перебувають у громадському місці, а саме неподалік від зупинки, діючи з прямим умислом та з хуліганських мотивів, проявляючи явну неповагу до прийнятих у суспільстві норм поведінки щодо звичного відпочинку громадян, з особливою зухвалістю почали висловлювати на адресу ОСОБА_6 нецензурну лайку, повністю протиставляючи себе загальноприйнятим нормам суспільної моралі, усталеного порядку в суспільстві. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , використовуючи малозначний привід стосовно гучної поведінки ОСОБА_6 , а також, переслідуючи мету приниження людської гідності, знаходячись у громадському місці - неподалік від зупинки, а саме в дерев`яній альтанці неподалік від ЗОШ №20 за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 400, діючи з хуліганських міркувань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, прагнучи показати зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві та протиставити себе раніше їм незнайомому ОСОБА_6 , проявляючи особливу зухвалість, приблизно о 22.30 год. підійшли до останнього, де в подальшому ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_6 кулаком правої руки в область підборіддя, після чого ОСОБА_1 , знаходячись за спиною ОСОБА_7 вдарив останнього в спину, від удару якого ОСОБА_6 впав. Після чого, висловлюючи ненормативну лексику, діючи умисно ОСОБА_3 та ОСОБА_1 почали наносити ОСОБА_6 хаотичні удари в область тулубу та голови, внаслідок чого спричинили ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження у вигляді параорбітальних гематом, гематом носу, перелому кісток носу та лобного відростку верхньої щелепи зліва.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав частково, та суду показав, що 07.06.2019 року. після 22.00 год. він з ОСОБА_1 та ОСОБА_8 поверталися з роботи додому, та йшли по стежці біля школи № 20 м. Павлограда. Це місце було для відпочинку людей, там був магазин на відстані приблизно 50 метрів, та церква. Людей не було поряд, та ніхто не відпочивав. Алкогольні напої він та його друзі не вживали. Спочатку він йшов позаду ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , а потім він з ОСОБА_8 пішли правіше, а ОСОБА_1 - лівіше. В районі альтанки, метрів за 5-7 від неї, він з ОСОБА_8 зупинилися. Собаки він не бачив, та чому потерпілий підбіг до них, він не знає. ОСОБА_1 у цей час розмовляв з ОСОБА_6 , та про що він не чув, але тільки побачив, як ОСОБА_1 почав відходити від ОСОБА_6 . Він хотів між ними стати, але між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у цей час почалася тяганина. Він просив потерпілого відійти в сторону, та поговорити, але останній наполягав розмовляти на місці. Потім він та потерпілий приблизно на 30 метрів відійшли від альтанки, та той почав виясняти стосунки, а саме, що вони утрьох від нього хочуть, хватав його за руки. Він ударив 1 раз потерпілого в область обличчя, та той присів. Він почав відходити, та йти в сторону вул. Дніпровська. Повернувшись він побачив, що потерпілого почали піднімати дівчата, та він пішов далі. Провину свою він визнає в тім, що вдарив потерпілого тільки один раз, та готовий відшкодувати останньому 7000 грн. Він не порушував громадський порядок, не кричав, не здійснював ніяких хуліганський дій.

Суд оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_3 в тій частині, що він вдарив потерпілого тільки один раз, що він не порушував громадський порядок, не кричав, та не здійснював ніяких хуліганський дій. недостовірними, як надуманими, заявленими з метою уникнути відповідальності за скоєне, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджуються дослідженими в суді доказами.

Винність обвинуваченого ОСОБА_3 в нанесенні потерпілому тілесних ушкоджень, та в порушенні громадського порядку повністю підтверджується сукупністю доказів, а саме показами самого обвинуваченого ОСОБА_3 , який в судовому засіданні підтвердив той факт, що він підійшов до ОСОБА_6 , з яким виникла сварка, під час якої він вдарив останнього, що місце, де відбулася подія, було призначене для відпочинку людей.

Також винність обвинуваченого ОСОБА_3 в нанесенні ним ударів потерпілому та в порушені громадського порядку підтверджується показами обвинуваченого ОСОБА_1 , який в судовому засіданні підтвердив той факт, що бачив потерпілого який сидів на землі після сварки з ОСОБА_3 , показами свідків, потерпілого, недовіряти яким, саме в цій частині, у суду не має жодних підстав, та останні попереджалися про кримінальну відповідальність, письмовими матеріалами справи, які містяться у матеріалах кримінального провадження та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні.

Так, потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що 07.06.2019 року, приблизно о 22.20 год. він, його дружина, ОСОБА_9 , та її чоловік - ОСОБА_10 знаходились неподалік від дерев`яної альтанки, поруч зі ЗОШ №20 м. Павлограда, та пили слабоалкогольний напій "Єль". З ними була собака. В цей час він побачив раніше невідомих йому трьох чоловіків які стояли біля ларьку, та потім підійшли до них, та почали недружелюбну розмову. Обвинувачені були у стані алкогольного сп`яніння, та агресивно настроєні. Причиною агресії була собака, та як пізніше йому стало відомо ОСОБА_3 казав, що б собака не гавкала на нього. Саме у нього не було причин агресії, так як вони не були знайомі раніше. Потім ОСОБА_3 вдарив його правою рукою два рази в його ліву частину обличчя. Він став захищатись. В цей час до них підбіг, як раніше йому стало відомо ОСОБА_1 та вдарив його ногою в грудну клітину, від чого він упав на свої руки, які пошкодив, після чого обвинувачені почали його бити. Удари були хаотичні, та не менше 10. Третій чоловік був з велосипедом, стояв та дивився. Надалі він почув, що його вмивали. Його дружина розповіла, що ОСОБА_3 втік, а ОСОБА_1 допомагав йому піднятися із землі. Лікувався він більше 1 місяця амбулаторно. Йому робили знімки, вправляли ніс. Дружина доглядала за ним, та він не міг навіть їсти. Покарання обвинуваченим просить суд призначити у вигляді позбавлення волі. Йому була спричинена моральна шкода яка полягає у тім, що його обвинувачені принизили перед дружиною та знайомими, та він отримав фізичний біль. Просить суд стягнути з обвинувачених на його користь моральну шкоду в сумі 50000 грн., та затрати на правову допомогу згідно квитанцій.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що потерпілий її кум, та стосунки підтримує. З ОСОБА_1 вони проживають на одній вулиці, та разом навчалися у школі. ОСОБА_3 вона не знає. 07.06.2019 року, приблизно о 22.20 год. вона, її чоловік, потерпілий та його дружина знаходились неподалік від дерев`яної альтанки, поруч зі ЗОШ №20 м. Павлограда, та пили слабоалкогольний напій "Єль" з приводу весілля. До них підійшли ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, та ОСОБА_3 по якому вона не зрозуміла, чи був той у стані алкогольного сп`яніння, чи ні. З ними стояв невідомий їй раніше хлопець. ОСОБА_6 розмовляв з ОСОБА_1 з приводу того, що хтось кричав, та гавкала гучно собака на прохожих людей, тому вони підійшли до них. ОСОБА_3 перший ударив ОСОБА_6 кулаком у обличчя. Вона з чоловіком відійшли у сторону. Надалі ОСОБА_3 знову здійснив удар ОСОБА_6 . Потім ОСОБА_11 наніс удар лівою ногою з розгону у грудну клітину ОСОБА_6 , який упав, та надалі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 почали наносити удари ОСОБА_6 у лежачому стані по усім частинам тіла. ОСОБА_3 був зі сторони голови ОСОБА_6 , а ОСОБА_11 стояв біли живота. Коли ОСОБА_3 втік, то ОСОБА_1 почав витирати обличчя ОСОБА_6 , так як воно було у крові. До моменту інциденту на тілі та обличчі ОСОБА_6 не було тілесних ушкоджень.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що знає ОСОБА_1 як сусіда. ОСОБА_3 він не знав. З потерпілим вони товариші. Точної дати він не пам`ятає, але це було на початку літа 2019 року, приблизно о 22.00 год., він знаходився за магазином у бесідці в мікрорайоні ЗОШ №20 м. Павлограда. Це місце для відпочинку людей, та поруч була ще одна бесідка в якій перебували хлопець з дівчиною, які потім пішли. Поруч також розташовується церков, та школа. Він був з дружиною, потерпілим та того дружиною - ОСОБА_12 , та відпочивали, вживаючи слабоалкогольний напій "Єль". З ними була німецька вівчарка. В цей час собака в траві щось побачила та почала гавкати на що він зробив їй зауваження. Після чого через 2-3 хвилини до них підійшли обвинувачені, та з ними був третій товариш, та хтось з них спитав: " Чого сказали не гавкати?" Потерпілий вийшов поговорити з обвинуваченими та вияснити причину їх дій. Вони відійшли та стояли розмовляли. Потім була суперечка, яка перейшла у бійку між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . Запах алкоголю він чув від ОСОБА_1 під час розмови. Але боковим зором помітив, що ОСОБА_3 також неадекватно себе поводив, а саме була нестійка хода, тому думає, що він також був у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_3 наніс потерпілому о 5-6 ударів кулаками в область обличчя. ОСОБА_1 наніс потерпілому о 2-3 удари в область голови та спини, коли той вже лежав на землі. Потерпілий просто захищався. Він з дружиною відтягували ОСОБА_1 у сторону, та просили забрати його товариша. Потерпілий залишився лежати у калюжі крові, ОСОБА_3 втік, а ОСОБА_1 залишився з ними, та допомагав підняти потерплого та привести його до тями. До цього у потерпілого не було тілесних ушкоджень, та після бійки у того був переламаний ніс. Третій чоловік - ОСОБА_8 не приймав участь у бійці, та стояв з велосипедом збоку.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що потерпілий її чоловік, а обвинувачених раніше вона не знала. 07.06.2019 року, приблизно о 22.20 год., вона, її чоловік, ОСОБА_9 та її чоловік знаходились неподалік від дерев`яної альтанки, поруч зі ЗОШ №20 м. Павлограда, та пили слабоалкогольний напій "Єль". З ними була собака. В цей час до них підійшли обвинувачені, почали кричати, виражатися нецензурною лайкою. З ними був ще один чоловік, як пізніше їй стало відомо ОСОБА_8 . Один з обвинувачених спитав "Хто гавкає?" Її чоловік піднявся та спитав у обвинувачених про те, що трапилося, та відійшов з ОСОБА_3 у сторону. Сім`я ОСОБА_14 впізнала ОСОБА_1 , так як вчилися раніше у одній школі. У цей час чоловік та ОСОБА_3 гучно розмовляли, потім вона почула крик, та ОСОБА_9 казала: "Навіщо ти б`єш, ми же з однієї школи "! Тоді вона побачила як ОСОБА_3 перший ударив чоловіка рукою у обличчя, а потім по тулубу більше одного удару. Вона хотіла підійти, але ОСОБА_9 її не пускала. Потім підійшов ОСОБА_1 та вдарив її чоловіка ногою, від якого той впав. Коли ОСОБА_1 відходив, то ОСОБА_3 продовжував наносити удари ї чоловікові. Від обох обвинувачених було приблизно 10 ударів. Надалі вже вона бачила як її чоловік лежав на землі, та його бив ногами ОСОБА_3 , який потім втік. У чоловіка було пошкодження носу, рук, шрами на візках. ОСОБА_1 допомагав її чоловікові піднятися із землі, та вмивав водою.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що потерпілого та ОСОБА_3 він не знає, та знайомий з ОСОБА_1 . Дати він не пам`ятає, та він сидів у бесідці в районі ЗОШ №20 м. Павлограда, та чекав знайому дівчину. Поруч у бесідці сиділа компанія, та було чути гучну розмову. Поруч з тією бесідкою була ще одна бесідка, там нікого не було. В цей час йшли ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , якого він раніше знав. Вони не дійшли до бесідки, та в цей час вискочив, як пізніше йому стало відомо потерпілий, та почалась словесна розмова на високих тонах. Він бачив як 2 хлопці відійшли, а інші два стояли розмовляли. Не видно було що вони робили, так як було темно. Він посидів ще 2 хвилини та пішов. Більше йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що потерпілого він не знав, знає ОСОБА_1 як однокласника. ОСОБА_3 він знає через ОСОБА_1 , та стосунків з останнім він не підтримує. 07.06.2019 року о 22.00 год. він їхав на велосипеді біля ЗОШ №20 м. Павлограда. На зворотній дорозі біля магазину він зустрів ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , та коли вони йшли у сторону його дома, то за магазином був павільйон, де сиділи потерпілий з компанією та гучно розмовляли. Вони йшли по дорозі, та почувши крики, зупинилися. В цей час потерпілий вийшов до них, та став сваритися з ОСОБА_3 . Він спілкувався з ОСОБА_9 , та побачив, як потерпілий впав від удару ОСОБА_3 , який потім втік. ОСОБА_1 не наносив удари потерпілому. Після такої бійки відпочинок, на його погляд, було порушено, так як поряд були прохожі громадяни.

Окрім показань, допитаних в судовому засіданні свідків, потерпілого, вина ОСОБА_3 в нанесені потерпілому тілесних ушкоджень, та в порушені громадського порядку також підтверджується іншими доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- протоколом огляду місця події від 02.09.2019 року, відповідно до якого в присутності понятих, було оглянуто територію місцевості, що розташована за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 400, біля зупинки ЗОШ №20, де відбували події злочину. (Том №1 а. с. 69-73);

- довідкою Павлоградської міської лікарні №4 ДОР, відповідно до якої ОСОБА_6 08.06.2019 року звернувся до лікаря-травматолога з травмами на обличчі. (Том №1 а. с. 89);

- висновком КТ Павлоградської міської лікарні №4 ПМР від 12.06.2019 року, відповідно до якого у ОСОБА_6 виявлено ознаки переломів носових кісток, носової перетинки та лобного відростка верхньої щелепи зліва. (Том №1 а. с. 90);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.06.2019 року, відповідно до якого в присутності понятих потерпілий ОСОБА_6 впізнав за зовнішнім видом (рисами обличчя та формою носу) на фото за номером 4 чоловіка, на якому зображений ОСОБА_3 , та який 07.06.2019 року о 22.30 год. біля ЗОШ №20 наніс йому тілесні ушкодження. (Том №1 а. с. 74-75);

- протоколом проведення слідчого експеремента від 14.09.2019 року, та фотознімками до нього, відповідно до якого, в присутності понятих потерпілий ОСОБА_6 в приміщенні СВ Павлоградського ВП розповів про обставини події, які відбулися біля ЗОШ №20 по вул. Дніпровська, 400 м. Павлограда, а саме, як йому були нанесені тілесні ушкодження, та в які ділянки обличчя та тіла, а потім на місці показав за яких обставин йому були спричинені тілесні ушкодження. (Том №1 а. с. 77-82);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 07.08.2019 року, відповідно до якого в присутності понятих свідок ОСОБА_10 впізнав за зовнішнім видом (рисами обличчя, формою носу, губ) на фото за номером 3 чоловіка, на якому зображений ОСОБА_3 , та який 07.06.2019 року біля ЗОШ №20 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження. (Том №1 а. с. 91-92);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 07.08.2019 року, відповідно до якого в присутності понятих свідок ОСОБА_9 впізнала за зовнішніми рисами обличчя на фото за номером 1 чоловіка, на якому зображений ОСОБА_3 , та який 07.06.2019 року біля ЗОШ №20 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження. (Том №1 а. с. 94-95);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 07.08.2019 року, відповідно до якого в присутності понятих свідок ОСОБА_17 ( ОСОБА_18 ) впізнала за зовнішніми рисами обличчя на фото за номером 2 чоловіка, на якому зображений ОСОБА_3 , та який 07.06.2019 року біля ЗОШ №20 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження. (Том №1 а. с. 97-98);

- висновком екперта № 188 від 14.08.2019 року, відповідно до якого на основі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , 1996 року народження, з огляду на відомі обставини справи, викладені в ухвалі суду про призначення судово-медичної експертизи, наданої медичної документації та у відповідності до поставлених запитань, який прийшов до таких висновків: І. "Чи є у ОСОБА_6 , 1996 року народження тілесні ушкодження?" Відповідь: "Згідно наданої медичної документації та об`єктивних даних огляду ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді параорбітальних гематом гематоми носу, перелому кісток носу та лобного відростку верхньої щелепи зліва. Діагноз: "Забій гемартроз правого ліктьового суглобу - не враховується при оцінці ступеня тяжкості, за умови, що він встановлений на основі суб`єктивних факторів і підтверджується об`єктивними клінічними даними, згідно примітки п. 4.6. Наказу №6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 року. 2. "Якщо так, то який їх характер, кількість та локалізація, механізм утворення? 4. Яким способом спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_6 .?" Відповідь (на 2,4 питання): "Виявлені тілесні ушкодження, у вигляді параорбітальни гематом, гематоми носу, перелому кісток носу та лобного відростку верхньої щелепі зліва утворилися від дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв за удариш механізмом з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області". 3. "Яка ступень тяжкості кожного з тілесних ушкоджень, які виявлені у потерпілого ОСОБА_6 .?" Відповідь: "Тілесні ушкодження у вигляді параорбітальних гематом, гематоми носу перелому кісток носу та лобного відростку верхньої щелепи зліва за своїм характером відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я впродовж більше шести днів, але не більше як три тижні (2 день), згідно п.2.3.1. а), п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» наказ №6 «Про розвиток та вдосконалення судово - медичної служби України» від 17.01.1995 року. 5." Яким саме предметом (знаряддям) заподіяні тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 .? Чи можливі завдані тілесні ушкодження бути отримані внаслідок одного удару кулаком правої руки в область підборіддя (зліва), одного удару кулаком правої руки в область носу, від ударів (не менше десяти) ногами та кулаками в область обличчя (найбільша кількість ударів направлена в область лівої частини обличчя та носу)?" Відповідь: "Виявлені тілесні ушкодження, у вигляді параорбітальних гематом, гематоми носу, перелому кісток носу та лобного відростку верхньої щелепи зліва утворилися від дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв за ударним механізмом з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області, та можливо могли бути отримані внаслідок одного удару кулаком правої руки в область підборіддя (зліва), одного удару кулаком правої руки в область носу, від ударів (не менше десяти) ногами та кулаками в область обличчя (найбільша кількість ударів направлена в область лівої частини обличчя та носу)." 6." Яка давність тілесних ушкоджень, спричинених ОСОБА_6 , та чи відповідають об`єктивним даним відомості про давність отримання тілесних ушкоджень - 07.06.2019 року?" Відповідь: "Враховуючи морфологічні ознаки виявлених тілесних ушкоджень, давність їх утворення може відповідати даті вказаній в ухвалі про призначення судово-медичної експертизи, тобто 07.06.2019 року". 7. "Від якої кількості травмуючих дій утворилися тілесні ушкодження, виявлені у потерпілого ОСОБА_6 .?" Відповідь: "Враховуючи локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 було спричинено не менше однієї травматичної дії". 8. "Чи могли тілесні ушкодження, які встановлені у потерпілого ОСОБА_6 , в тому числі - уламковий перелом правої носової кістки зі зміщенням в латеральному напрямку до 2мм., діастаз між кістковими фрагментами 1-1,2мм.; уламковий перелом лівої носової кістки зі зміщенням донизу на 2мм.; перелом носової перетинки з незначним зміщенням відламків бути отримані внаслідок одного удару кулаком правої руки в область підборіддя (зліва), одного удару кулаком правої руки в область носу, від ударів (не менше десяти) ногами та одного удару кулаком правої руки в область носу, від ударів направлених в область лівої частини обличчя та носу?" Відповідь: "Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв за ударним механізмом з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області та можливо могли бути отримані внаслідок одного удару кулаком правої руки в область підборіддя (зліва), одного удару кулаком правої руки в область носу, від ударів (не менше десяти) ногами та кулаками в область обличчя (найбільша кількість ударів направлена в область лівої частини обличчя та носу)". (Том №1 а. с. 87-88).

Ствердження обвинуваченого ОСОБА_3 в тій частині, що з його боку не було грубого порушення громадського порядку, суд вважає не спроможними з наступних підстав.Так сам обвинувачений в судовому засіданні підтвердив той факт, що подія відбувалася неподалік від ЗОШ № 20 м. Павлограда, що це місце було для відпочинку людей, там був магазин та церква, тобто обвинувачений підтвердив той факт, що перебував у громадському місці.

Хуліганство є одним із найпоширеніших правопорушень, спрямованих проти громадського порядку. Особа, яка вчинила хуліганство, посягає на суспільні відносини, що забезпечують нормальні умови життя людей у різних сферах суспільно корисної діяльності, спокійний відпочинок і дотримання правил поведінки в суспільному житті та побуті, часто завдає шкоди особистим інтересам людей, їхньому здоров`ю, власності, навколишньому середовищу тощо. В той час як злочинним визнається тільки таке грубе порушення громадського порядку, яке вчинене з мотивів явної неповаги до суспільства і супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Діями, що грубо порушують громадський порядок, закон визначає тільки такі, які спричинили істотну шкоду особистим чи суспільним інтересам і відрізнялись особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Зміст грубого порушення громадського порядку слід визначати з урахуванням характеру хуліганських дій, їх наслідків, місця і тривалості їх вчинення, кількості потерпілих, їх вік, стан здоров"я, суттєвість порушення їх інтересів, або інтересів підприємств, установ, організацій. Аналіз цих обставин враховується і при з`ясуванні наявності особливої зухвалості або виняткового цинізму, що є основними і обов`язковими показниками грубого порушення громадського порядку. Для кваліфікації вчиненого хуліганства за ч.1 ст.296 КК України достатньо наявності в діях винної особи однієї з цих ознак - особливої зухвалості або виняткового цинізму.

З огляду на наведене, на думку суду, в діях ОСОБА_3 вбачається саме хуліганство, а саме останній, незважаючи на оточуючих, із хуліганських спонукань, з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, в громадському місці, а саме: неподалік від ЗОШ № 20 за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки, протиставити себе іншим громадянам, протиправно, використовуючи нікчемний привід, усвідомлюючи, що він перебуває в громадському місці, нехтуючи загальноприйнятими нормами поведінки, та демонструючи зневагу до них, використовуючи малозначний привід стосовно гучної поведінки ОСОБА_6 , наніс тілесні ушкодження останньому.

Наведені вище докази у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 , на думку суду, є такими, що доповнюють одне одного, є належними допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією України та КПК України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія протии Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

В зв`язку з зазначеним, та дослідивши і проаналізувавши надані суду докази кожен окремо, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_3 саме в цій частині повністю доведена наданими та дослідженими судом доказами.

Інших протиріч у досліджених доказах, що мають істотне значення для висновків суду, не встановлено.

Матеріали досудового розслідування у відношенні ОСОБА_3 були відкриті відповідно до ст. 290 КПК України, про що зазначено в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Судом створені необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їх процесуальних обов`язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист, досліджені всі представлені сторонами докази.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину не визнав, та суду показав, що згоден з показами, наданими ОСОБА_3 в судовому засіданні, та додав, що він не наносив взагалі тілесних ушкоджень потерпілому. ОСОБА_6 сам спровокував конфлікт, виражався нецензурною лайкою, хизувався перед своїми знайомими. Він знайомий з ОСОБА_9 яка є його кумою, та під час конфлікту її впізнав та спілкувався. Коли вони розмовляли, то ОСОБА_6 та ОСОБА_3 відійшли в сторону. Чому ОСОБА_3 зник, він не знає. Оболонська говорила щоб не звертали уваги на потерпілого. Він бачив як потерпілий лежав на землі, але самих ударів збоку ОСОБА_3 він не бачив, та коли він підійшов, то потерпілий вже сидів, та він надав йому первинну допомогу.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

За правилами частин 2 та 4 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 7.02.2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» суд зобов`язаний суворо додержуватись вимог законодавства,що передбачає відповідальність за злочини проти життя та здоров`я особи. Суди зобов' язані установлювати вину обвинувачених.

Відповідно до ч.2 ст. 62 Конституції України та згідно ч. 4 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), має бути виправданим,якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, і відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України та ч.4 ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

З приводу зазначених обставин неодноразово висловлював свою правову позицію і Європейський суд з прав людини.

Так в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессегує і Джабардо проти Іспанії» в розумінні Суду принцип презумпції невинуватості полягає в наступному: тягар доведення вини обвинуваченого покладається на обвинувачення,а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. Обвинувач повинен повідомити обвинуваченому про докази, що мають проти нього для того, щоб обвинувачений міг підготуватися та надати доводи в свій захист, і, врешті - решт, обвинувачення повинно надати докази, достатні для визнання його винуватим».(Barbera.Messegu and Jabardo v. Spain.1988.SeriesA. No 146.p.33.77).

Суд оцінює показання потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 в тій частині, що ОСОБА_1 наносив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 , спростовуються поясненнями свідків ОСОБА_15 , який зазначав, що ініціатором сварки з ОСОБА_3 був потерпілий, та він бачив як останні стояли в стороні та розмовляли, ОСОБА_1 в цей час розмовляв з іншими. Він не бачив щоб ОСОБА_1 здійснював якісь хуліганські дії у відношенні ОСОБА_6 , та щодо нанесення тому тілесних ушкоджень. Поясненнями свідка ОСОБА_16 який зазначив, що ОСОБА_1 не порушував громадський порядок, хуліганські дії проявлялись зі сторони обвинуваченого ОСОБА_3 , та що потерпілий впав від удару ОСОБА_3 , який потім втік. ОСОБА_1 не наносив удари потерпілому. Не довіряти зазначеним показам у суду немає жодних підстав, так як останні лише знайомі, та стосунків не підтримують. Крім того, свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_13 знаходяться в родинних, та близьких стосунках з потерпілим, та на думку суду є зацікавленими особами на стороні останнього. Із пояснень свідка ОСОБА_13 ОСОБА_1 допомагав її чоловікові піднятися із землі, та вмивав водою, в той час як ОСОБА_3 після нанесення тілесних ушкоджень потерпілому утік. Крім того обвинувачений ОСОБА_1 як на досудовому слідстві так і у судовому засіданні жодного разу не міняв своїх показів, а саме зазначав про непричетність його до даного злочину.

Суд не може взяти до уваги як докази о причетності ОСОБА_1 до скоєного злочину, також протокол пред`явлення особи для впізнання від 28.10.2019 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_1 , та який 07.06.2019 року о 22.30 год. біля ЗОШ №20 наніс йому тілесні ушкодження. (Том №1 а. с. 83-84), та протокол пред`явлення особи для впізнання від 28.10.2019 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 впізнала ОСОБА_1 , який 07.06.2019 року біля ЗОШ №20 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження. (Том №1 а. с. 100-101), а саме в частині нанесення тілесних ушкоджень та хуліганських дій ОСОБА_1 , так як вони спростовуються показами обвинуваченого ОСОБА_19 , свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , та іншими матеріалами кримінального провадження.

В судовому засіданні стороною обвинувачення, на думку суду, не надано достовірних доказів, які б підтвердили вину обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні злочину, щодо потерпілого ОСОБА_6 .

На підставі зазначеного суд не встановив причетності ОСОБА_1 в нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові № 688/788/15-к від 04 липня 2018 року обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Статтею 7 КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права,презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Перевіривши та дослідивши надані стороною обвинувачення докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про те, що обвинувачення у відношенні ОСОБА_1 ґрунтується лише на протиріччях, які не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку. Беззаперечних доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України в судовому засіданні судом не встановлено.

Так, заслухавши показання обвинуваченого ОСОБА_1 , обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілого та свідків, вивчивши матеріали кримінального провадження, аналізуючи зібрані в ході досудового слідства та перевірені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 2 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, не знайшло свого підтвердження та обвинувачений ОСОБА_1 підлягає виправданню у зв`язку із недоведеністю вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Отже з урахуванням вище наведеного судом встановлено, що 07.06.2019 року, приблизно о 22.30 год., ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, разом з ОСОБА_1 , знаходились неподалік від дерев`яної альтанки, поруч зі ЗОШ №20 за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 400. В цей час ОСОБА_3 підійшов до раніше не знайомого ОСОБА_6 , та спілкуючись між собою у ОСОБА_3 раптово виникла словесна сварка з приводу того, що ОСОБА_6 дуже гучно себе поводить. Обуривши при цьому ОСОБА_3 у останнього раптово виник злочинний намір спрямований на грубе порушення громадського порядку та вчинення хуліганській дій відносно ОСОБА_6 ОСОБА_3 , розуміючи, що перебуває у громадському місці, а саме неподалік від зупинки, діючи з прямим умислом та з хуліганських мотивів, проявляючи явну неповагу до прийнятих у суспільстві норм поведінки щодо звичного відпочинку громадян, з особливою зухвалістю почав висловлювати на адресу ОСОБА_6 нецензурну лайку, повністю протиставляючи себе загальноприйнятим нормам суспільної моралі, усталеного порядку в суспільстві. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 використовуючи малозначний привід стосовно гучної поведінки ОСОБА_6 , а також, переслідуючи мету приниження людської гідності, знаходячись у громадському місці - неподалік від зупинки, а саме в дерев`яній альтанці неподалік від ЗОШ №20 за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 400, діючи з хуліганських міркувань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, прагнучи показати зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві та протиставити себе раніше їм незнайомому ОСОБА_6 , проявляючи особливу зухвалість, приблизно о 22.30 год. підійшов до останнього, де в подальшому ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_6 кулаком правої руки в область підборіддя. Після чого, висловлюючи ненормативну лексику, діючи умисно ОСОБА_3 почав наносити ОСОБА_6 хаотичні удари в область тулубу та голови, внаслідок чого спричинив ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження у вигляді параорбітальних гематом, гематом носу, перелому кісток носу та лобного відростку верхньої щелепи зліва.

За вимогами ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Частиною третьою вказаної статті визначено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Надалі після зазначеного, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження, та у відповідності до ст. 337 КПК України, суд вважає за необхідне вийти за межі висунутого ОСОБА_3 обвинувачення за ч.2 ст. 296 КК України, в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення з урахуванням того, що судом не встановлено, що хуліганство вчинено групою осіб. Тому суд вважає, що в діях обвинуваченого ОСОБА_3 , які проявилися в хуліганстві, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, наявний склад злочину передбачений ч. 1 ст. 296 КК України, а тому саме за цією статтею необхідно кваліфікувати його дії, перекваліфікувавши пред`явлене досудовим слідством обвинувачення з ч. 2 ст. 296 КК України.

Під час визначення покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 66 КК України, обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не встановлено.

Згідно ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, раніше не судимий, працює водієм в ТОВ «Ювілейне», проживає у цивільному шлюбі, та має на утриманні неповнолітніх дітей – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та матір – ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка є інвалідом третьої групи. На обліку у лікаря – нарколога обвинувачений не перебуває, вину не визнав.

При призначені покарання суд враховує вище зазначені обставини, дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, а також думку потерпілого про призначення обвинуваченому сурового покарання, та невідшкодування шкоди потерпілому.

Як витікає з вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення, осіб винних та обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженними, так і іншими особами, а також не має на меті фізичних страждань або принизити людську гідність.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 , покарання у межах санкції ч.1 ст. 296 КК України у вигляді обмеження волі.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, те, що обвинувачений раніше не судимий, проживає у цивільному шлюбі, має на утриманні неповнолітніх дітей, працює, суд вважає, що його виправлення можливе без ізолювання від суспільства, та вважає можливим відповідно до ст.. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, протягом якого він не скоїть нового кримінального правопорушення, та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п. 2,3 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України.

Дане покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень.

Також, відповідно до ст. 129 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє його повністю, частково, або відмовляє в його задоволенні.

Так, потерпілим ОСОБА_6 подано цивільний позов, яким він просить стягнути на свою користь завдану моральну шкоду в сумі 50 000 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 9 000 грн.

Вирішуючи цивільні позови потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд враховує положення Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 року, зокрема п. 4, який встановлює, що відповідно до ст.137 ЦПК (1502-06) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. А також п. 9 вказаної Постанови, згідно якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що потерпілий ОСОБА_6 зазнав певних моральних та фізичиних страждань, які позначили негативні зміни у його житті, так як в момент отримання тілесних ушкоджень, він переніс значний фізичиний біль, приниження гідності, страху за своє життя та здоров`я. В подальшому він був вимушений проходити лікування.

Потерпілим заявлено цивільний позов і до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди завданої злочином.

В зв`язку з тим, що суд виправдовує ОСОБА_1 через недоведеність кримінального правопорушення, то суд при таких обставинах цивільний позов потерпілого про відшкодування шкоди у відношенні ОСОБА_1 залишає без розгляду.

З урахуванням вище наведеного, а також з урахуванням майнового стану обвинуваченого ОСОБА_3 , що на його утриманні знаходяться двоє неповнолітній дітей та мати інвалід, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 20 000 грн.

Щодо позовних вимог потерпілого про стягнення з обвинувачених на його користь витрат на правову допомогу слід зазначити наступне.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Так, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України, процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу.

У відповідності до ч. 2 ст. 120 КПК України передбачено, що витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч. 1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Відповідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч. 3 ст. 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат на правову допомогу потерпілим було надано: договір про надання правової допомоги від 18.11.2019 року, акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 18.11.2019 року, відповідно до якого адвокатом Михайлюком Б.Л. було надано ОСОБА_6 послуги на загальну суму 9500 грн., тобто потерпілим ОСОБА_6 документально підтверджено здійснені ним процесуальних витрати на правову допомогу у розмірі 9500 грн.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку про задоволення цивільного позову ОСОБА_6 , а саме в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 9 500 грн.

Під час досудового розслідвання проведено судово-медичну експертизу, витрати на залучення експерта відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та виправдати за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, з виконанням обов`язків, передбачених п. 1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Цивільний позов у відношенні ОСОБА_1 залишити без розгляду. Стягнути з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 (двадцять тисяч) грн., та в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 9 500 грн. В іншій частині позову відмовити.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Під час досудового розслідвання проведено судово-медичну експертизу, витрати на залучення експерта відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов`язання не продовжувався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання його копії.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається сторонам кримінального провадження.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя С.О. Тимченко.