Рішення № 96617507, 22.04.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/824/21

Провадження № 2/210/883/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"22" квітня 2021 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,

за участі секретаря судового засідання: Реви К.В.,

за участі сторін: не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа, - Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису недійсним та таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

До суду 11.02.2021 року надійшла вищезгадана позовна заява, в якій позивач ОСОБА_1 просить визнати виконавчий напис, вчинений 02 вересня 2020 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., №НОН470711, зареєстрований у реєстрі №844 про звернення стягнення - недійсним та таким, що не підлягає виконанню; стягнути судові витрати у справі.

Позов обґрунтовано тим, що приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено 02.09.2020 року виконавчий напис щодо звернення стягнення на рухоме майно - автомобіль марки DAEWOO марки NEXIA, що належить йому на праві приватної власності в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №KRH0AN02000006 від 09.03.2006 року, укладеним між ним та Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк»). За рахунок отриманих від реалізації коштів запропоновано задовольнити грошові вимоги банку в сумі 150127,91грн. Про вчинення виконавчого напису він дізнався 08.02.2021 року від державного виконавця Металургійного відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Вважає, що виконавчий напис виданий з порушенням чинного законодавства. Так, сума боргу не є безспірною; строк за який проводиться стягнення - 14 років 03 місяці з 09.03.2006 року по 08.07.2020 року. Крім того, на час звернення до приватного нотаріуса з заявою про видачу судового наказу заборгованості перед банком взагалі не існувало, так як ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення суду першої інстанції від 20.05.2015 року та апеляційної інстанції від 23.07.2015 року скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, тому звернувся до суду з цим позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні присутнім не був, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, просив задовольнити (а.с.50).

Відповідач АТ КБ «Приватбанк» про час та місце розгляду справи повідомлений, просив розглядати без участі представника банку, подано відзив на позов, в якому зазначено, що факт отримання кредиту позивачем не оскаржується, жодного доказу відсутність заборгованості за кредитом він не наддав. Виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом з дотриманням вимог чинного законодавства, підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню немає. Просив у позові відмовити (а.с.37-40).

Третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. повідомлена про перебування в провадженні суду даної цивільної справи, пояснення на позов не надала, просила розглядати справу за її відсутності (а.с.31).

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, в судовому засіданні встановлено, що між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №KRH0AN02000006 від 09.03.2006 року (а.с.11-13), з метою забезпечення виконання якого укладено договір застави рухомого майна №KRH0AN02000006 від 09.03.2006 року (а.с.8, 9), предмет застави - автомобіль марки DAEWOO марки NEXIA, рік випуску 2005, тип ТЗ - легковий седан В, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов договору АТ КБ «Приватбанк» у 2014 році звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, а ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом до АТ КБ «Приватбанк» про визнання нечинними окремих пунктів кредитного договору. Зі змісту ухвали Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.09.2017 року у справі №210/2033/14-ц, провадження №2/210/1556/17 вбачається, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.03.2017 року рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.05.2015р. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2015р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.34, 35).

При новому розгляді ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.09.2017р. позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави та зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання нечинними окремих пунктів кредитного договору та зобов`язання вчинити дій - залишено без розгляду. Ухвала не оскаржена, набрала законної сили 25.09.2017 року (а.с.34, 35).

У 2020 році АТ КБ «Приватбанк» звернувся до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. з метою отримання виконавчого напису.

Заяву АТ КБ «Приватбанк», з якою банк звернувся до приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. (який містить перелік документів наданих нотаріусу для видачі виконавчого напису) суду не надано.

02.09.2020 року за заявою АТ КБ «Приватбанк», приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на рухоме майно автомобіль марки DAEWOO марки NEXIA, рік випуску 2005, тип ТЗ - легковий седан В, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №KRH0AN02000006 від 09.03.2006 року, укладеним між ним та ЗАТ КБ «Приватбанк». Запропоновано оголосити автомобіль у розшук. За рахунок коштів, отриманих від реалізації рухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги банку шляхом перерахування коштів на рахунок банку у розмірі 150127,91грн.: заборгованість за кредитом 12275,59грн., заборгованість за відсотками - 29868,57грн., комісія 545,96грн., пеня 107437,79грн. та стягнути плату за вчинення виконавчого напису - 3500,00грн. (а.с.13).

Виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №844 від 02.09.2020 року, звернуто до примусового виконання - державним виконавцем Металургійного відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кітугіною М.С. - 16.11.2020 року відкрито виконавче провадження №63611831 на підставі заяви АТ КБ «Приватбанк» (а.с.14). Постановою державного виконавця від 18.11.2020 року накладено арешт на автомобіль DAEWOO реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.15)

Позивач просить визнати виконавчий напис таким , що не підлягає виконанню з підстав, викладених в позовній заяві.

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у переліку (підпункт 3.5 пункту 3 глави 16 розділу іі порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано, визнано незаконною та нечинною постанову кабінету міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п.1 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «доповнити перелік після розділу «стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». зобов`язано кабінет міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанови кабінету міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Отже, оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 02 вересня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) - «нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

У спірному виконавчому написі сума заборгованості складає 150127,91грн., на підтвердження якої суду не надано ані розрахунку суми заборгованості, ані жодних доказів стосовно розрахунку саме такої суми заборгованості.

Суду також не надано заяви про видачу виконавчого напису, а відтак неможливо встановити чи отримував нотаріус при вчиненні напису від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому відсутні підстави вважати, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису розмір заборгованості перед відповідачем є безспірним.

Також, суд не може перевірити дотримання строку давності при видачі виконавчого напису, оскільки відсутні первинні бухгалтерські документи щодо руху коштів на рахунку позивача, внесення позивачем сум на погашення платежів по кредитному договору.

В матеріалах справи відсутні докази, що серед документів наданих АТ КБ «Приватбанк» нотаріусу для вчинення виконавчого напису був наявний оригінал нотаріально посвідченого договору, за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, суд вважає вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки відповідачем не надано доказів, які б підтверджували незаконність її вимог або їх необґрунтованість.

Разом із цим суд не знаходить підстав для визнання виконавчого напису недійним, оскільки такий спосіб захисту порушених цивільних прав та інтересів передбачений для правочинів, у той час як виконавчий напис є способом захисту цивільних прав, який здійснює нотаріус шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Способом оскарження виконавчого напису є визнання його таким , що не підлягає виконанню, що заявлено позивачем та задоволено судом.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00грн. (а.с.1).

Відповідно до ст.141 ЦПК України з АТ КБ «Приватбанк» в дохід держави слід стягнути судовий збір в сумі 908,00грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову. Однак, з такою заявою позивач до суду не звертався, а тому дані судові витрати стягненню не підлягають.

Щодо витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 4-6 ст.137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судом встановлено, що 08.02.2021 року між адвокатом Сілкіною М.В. та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги №08/02, що підтверджується актом наданих послуг, відповідно до якого адвокатом клієнту надано наступні послуги: правнича консультація з приводу оскарження виконавчого напису - 2год. - 500,00грн., складання документів - позову - 2000,00грн., а всього 2500,00грн. (а.с.17). Зазначена сума - 2500,00грн. сплачена позивачем, що підтверджується квитанцією №000901 від 08.02.2021 року (а.с.16).

Надавши оцінку наданим позивачем доказам на підтвердження заявлених вимог в частині стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд дійшов висновку, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу є співмірним із складністю справи, обсягом робіт наданих адвокатом підтверджено актом приймання-передачі, оплата послуг підтверджена квитанцією про внесення оплати, тому підлягає стягненню у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.4, 5, 13, 77, 121, 138, 141, 265, 354 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа, - Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису недійсним та таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис, вчинений 02 вересня 2020 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною - №НОН470711, зареєстрований у реєстрі №844 про звернення стягнення на автомобіль марки DAEWOO марки NEXIA, рік випуску 2005, тип ТЗ - легковий седан В, номер кузова (шасі) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №KRH0AN02000006 від 09.03.2006 року, укладеним між ним та Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» в рахунок погашення заборгованості у розмірі 150127,91грн. - таким, що не підлягає виконанню.

В решті позову, - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок), та витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 2500,00грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 коп.), а всього 3408,00грн. (три тисячі чотириста вісім гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д ;

- третя особа: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Центральна, 6/9.

Суддя: Н. Ю. Вікторович