Рішення № 96612882, 27.04.2021, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/167/21

Провадження №2/603/120/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2021 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Галіяна І.М.

секретаря судового засідання – Чікало В.Б.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Монастириська міська рада

предмет позову: визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст вимог та заперечень учасників справи.

ОСОБА_1 звернулася в Монастириський районний суд Тернопільської області з позовом до Монастириської міської ради, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на:

- житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою «А» загальною площею 137,9 кв.м., житловою площею 81,9 кв.м., стіни – цегла, сарай «Б» стіни – цегла, гараж «В» стіни – шлакоблоки, ворота, хв. №1 (металеві), огорожа №2 (металева), відмостка №3 (бетонна).

В обґрунтування заявлених вимог позивача зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача – ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на вищевказане спадкове майно.

ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте оформити спадщину нотаріус не зміг, оскільки виявилось, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.

Ухвалою судді Монастириського районного суду Тернопільської області Галіяна І.М. від 29.03.2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

ІІІ. Позиції сторін.

Позивач вважає, що саме вона – ОСОБА_1 повинна успадковувати за померлою спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за заповітом після смерті баби – ОСОБА_2 , спадщину належним чином прийняла та фактично вступила в управління та користування спадковим майном.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явилася, проте подала заяву в якій просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує повністю просить їх задовольнити.

Відповідач - представник Монастириської міської ради в підготовче засідання не з`явився, суду подав відзив на позовну заяву по суті справи де вказав, що з обставинами викладеними в заяві Монастириська міська рада погоджується та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 93 років в м.Монастириську Монастириського району Тернопільської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №61.

Ще за життя померлій належав:

- житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою «А» загальною площею 137,9 кв.м., житловою площею 81,9 кв.м., стіни – цегла, сарай «Б» стіни – цегла, гараж «В» стіни – шлакоблоки, ворота, хв. №1 (металеві), огорожа №2 (металева), відмостка №3 (бетонна), що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житловий будинок з належними до нього будівлями виданого на підставі рішення виконкому Монастириської міської ради від 30.10.2002 року №110 та записаний в реєстрову книгу №3»М» за реєстровим №284 04.11.2002 року.

Згідно складеного 02.07.2002 року ОСОБА_2 в с.Дубенка Монастириського району Тернопільської області заповіту, зареєстрованого в реєстрі за №37 та посвідченого секретарем Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, остання на випадок своєї смерті заповіла усе своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право в тому числі всі представлені на його ім`я документи, в тому числі житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , земельний пай, майновий пай, грошові заощадження, своїй онуці – ОСОБА_1 .

Вказану спадщину після смерті ОСОБА_2 фактично прийняла ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом.

Проте, судом встановлено, що приватним нотаріусом Монастириського нотаріального округу Пивоварчук О.Є., постановою відмовлено ОСОБА_1 в видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, який належав ОСОБА_2 , у зв`язку відсутністю реєстраційних документів на право власності від 25.03.2021 року №25/01-16.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Монастириського районного нотаріального округу Пивоварчук О.Є. від 02.04.2021 року № /01-16 встановлено, що ОСОБА_1 видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Також з наданих нотаріусом документів встановлено, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями не видавалось, а ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій щодо зазначеного майна у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

В зв`язку з втратою вищевказаних оригіналів правовстановлюючих документів та відсутністю реєстраційних документів на право власності, ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право на спадщину на вищевказане спадкове майно.

V. Джерела права й акти їх застосування.

Визначаючись із заявленою вимогою щодо права позивача ОСОБА_1 на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд враховує наступне.

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Як було встановлено в судовому засіданні власником спадкового майна (спадкодавцем), що підлягає спадкуванню є ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і якою було 02.07.2002 року складено заповіт на вищевказане спадкове майно.

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У відповідності до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Беручи до уваги вищевказані факти щодо спадкування спадкового майна в поєднанні з процесуальними нормами законодавства, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом спадкового майна, яке належало ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, через відсутність правовстановлюючих документів, позивач не може отримати свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями, що підтверджується відмовою приватного нотаріуса Монастириського районного нотаріального округу у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Правовою позицією, що висловлена Верховним Судом України по справі №6-137цс13 визначено, що право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. З 1966 року питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року «Про громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» і прийнятою відповідно до цього указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадян права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року (втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року), будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали.

Згідно технічного паспорта, житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_2 , був побудований в 1985 році.

Згідно п.43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127 (в редакції постанови КМУ від 23.08.2016 року №553), для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;

2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

З листа Міністерства Юстиції України від 21.02.2005 року «Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна» вбачається, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючі документи відсутні, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено обставини викладені ним в позовній заяві щодо спадщини у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями, а отже, позивач ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини за заповітом у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

При цьому в положенні п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз`яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Отже судом встановлено, що відсутність оригіналів правовстановлюючих документів стали причиною неможливості оформлення спадкових документів на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 в нотаріальній конторі.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що за час відкриття спадщини та розгляду справи в суді будь-які інші можливі спадкоємці заяв про прийняття спадщини в нотаріальну контору не подавали і жодних правовстановлюючих документів на вищезгадане майно чи право його успадкування суду не було пред`явлено, а ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, тому є підстави визнати за нею право власності на спадкове майно. В судовому засіданні не встановлено підстав, що перешкоджали б в набутті права власності позивачем на спадкове майно.

На підставі вищевикладеного та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд дійшов висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок з надвірними будівлями.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. 392, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1225, 1268 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Монастириської міської ради, про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно а саме, на:

- житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою «А» загальною площею 137,9 кв.м., житловою площею 81,9 кв.м., стіни – цегла, сарай «Б» стіни – цегла, гараж «В» стіни – шлакоблоки, ворота, хв. №1 (металеві), огорожа №2 (металева), відмостка №3 (бетонна), в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення рішення за відсутності учасників справи протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення чи ухвалення рішення за відсутності учасників справи або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 27.05.2021 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Монастириська міська рада, (Код ЄДРПОУ 0458433), юридична адреса місцезнаходження відповідача: вул.Шевченка №19 м.Монастириська Тернопільська область.

Суддя І. М. Галіян