Ухвала суду № 96612244, 26.04.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1635/21

УХВАЛА

іменем України

«26» квітня 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Кавацюка В.І.

при секретарі Молінській С.В.

з участю: прокурора Романишина В.В.

представника ДУ «Личаківська виправна колонія №30» Волкової М.Я.

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Львові

клопотання адміністрації арештного дому державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» та спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Стрий Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, раніше неодноразово судимого, останній раз: вироком Сколівського районного суду Львівської області від 10 липня 2018 року за ч.1 ст.187, ч.4 ст. 71 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі, проживавшого до засудження за адресою: АДРЕСА_1 ,

у с т а н о в и в :

Вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 листопада 2014 року ОСОБА_1 був визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, та засуджений на 2 (два) роки обмеження волі. Цим же вироком на підставі ст. 75 КК України він був звільнений від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку 1 (один) рік та на нього покладено ряд обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 16 липня 2015 року ОСОБА_1 був визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, та з застосуванням ст. 71 КК України йому було призначено остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Ухвалою Дрогобицького районного суду Львівської області від 02 лютого 2016 року йому зараховано строк попереднього ув`язнення з 21 травня 2015 року по 20 жовтня 2015 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

01 грудня 2017 року він звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий термін покарання 1 (один) рік 2 (два) місяці 6 (шість) днів.

Вироком Сколівського районного суду Львівської області від 10 липня 2018 року ОСОБА_1 був визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України, та з застосуванням ст. 71 КК України йому було призначено остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Початок терміну відбування покарання – 05 лютого 2018 року, кінець строку відбування покарання – 05 лютого 2022 року.

Адміністрація арештного дому державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» та спостережна комісія Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради звернулись до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 з підстав, передбачених ст. 81 КК України, посилаючись на те, що він відбув 3/4 частини призначеного покарання, під час відбування покарання в установі заохочувався 5 (п`ять) разів, встановлений режим відбування покарання не порушував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався та цим довів своє виправлення.

Перевіривши подані матеріали, заслухавши пояснення представника арештного дому державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» Волкової М.Я. та засудженого ОСОБА_1 в підтримку клопотання, висновок прокурора Романишина В.В., який в задоволенні клопотання просить відмовити, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до змісту ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

З поданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти приватної власності, однак жодних належних висновків для себе не зробив.

Зокрема, після вчинення першого злочину (крадіжки) він був засуджений до умовного позбавлення волі, однак під час іспитового строку скоїв відкрите викрадення чужого майна, за що був засуджений до покарання у виді позбавлення волі, яке відбував у виправній установі.

Після звільнення з місць позбавлення умовно-достроково на невідбутий термін покарання 1 (один) рік 2 (два) місяці 6 (шість) днів, ОСОБА_1 в період невідбутої частини покарання вчинив ще більш суспільно-небезпечний злочин (розбій), за який в даний час відбуває покарання в державній установі «Личаківська виправна колонія (№30)».

За період відбування покарання, призначеного вироком Сколівського районного суду Львівської області від 10 липня 2018 року, ОСОБА_1 дійсно 5 (п`ять) разів заохочувався у вигляд оголошення подяк, однак такі заохочення, враховуючи попередню поведінку ОСОБА_1 після неодноразового притягнення його до кримінальної відповідальності, на думку суду, не свідчать, що він довів своє виправлення. При цьому, суд приймає до уваги також те, що належна поведінка по дотриманню режиму відбування покарання відповідно до вимог чинного кримінально-виконавчого законодавства є обов`язків засуджених.

З матеріалів справи також видно, що засудженим ОСОБА_1 не відшкодовані збитки за цивільними позовами прокурора та потерпілого ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання адміністрації арештного дому державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» та спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 - відмовити.

На ухвалу протягом семи діб з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова, а засудженим ОСОБА_3 – в той же строк з часу отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошений 29 квітня 2021 року о 17.10 год. в приміщенні Шевченківського районного суду м. Львова (м. Львів, вул. Січових Стрільців, 12, зал №2).

Суддя В. І. Кавацюк