Рішення № 96612220, 19.04.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1670/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«08» квітня 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Донченка Ю.В.

секретаря судового засідання Пилипців О.-І.І.

справа №466/1670/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №5878 від 31.10.2019, -

за участі представника позивача ОСОБА_6 , відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , представників відповідачів Приймачук А.В. та Балабанова О.В.,-

в с т а н о в и в :

02 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Львівської міської ради, ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якій просить суд постановити рішення, яким визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №5878 від 31.10.2019 в частині надання громадянам, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 дозволу на виготовлення документації із землеустрою для оформлення землекористування на земельні ділянки, які раніше були надані в користування громадянам для обслуговування індивідуальних житлових будинків (рекомендаційний код КВЦПЗ 02.01 – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд) за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що 31 жовтня 2019 року Львівською міською радою прийнято ухвалу №5878, якою було надано громадянам, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 дозвіл на виготовлення документації із землеустрою для оформлення землекористування на земельні ділянки, які раніше були надані в користування громадянам для обслуговування індивідуальних житлових будинків (рекомендаційний код КВЦПЗ 02.01 – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд).

Вищевказану ухвалу вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що він є співвласником будинку АДРЕСА_1 та йому на праві приватної часткової власності належить 8/9 часток вказаного будинку, а ОСОБА_7 – 1/9 частка.

Зазначений будинок належав їх батькові ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті батька вказаний будинок був успадкований позивачем ОСОБА_1 та його братом ОСОБА_7 .

Враховуючи те, що частка ОСОБА_7 у будинку АДРЕСА_1 є незначною та не може бути виділеною в натурі, ним було подано позов про припинення права на частку у спільному майні.

Рішенням №100 від 03.02.1956 Львівської міської ради депутатів трудящих його батькові ОСОБА_10 було передано земельну ділянку площею 600 кв.м. для індивідуальної забудови по АДРЕСА_2 .

22 жовтня 1956 року ОСОБА_10 було укладено договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку.

В подальшому, а саме у вересні 1971 року рішенням №695 Виконавчого комітету Шевченківської районної ради депутатів трудящих було вирішено дозволити ОСОБА_10 зареєструвати самовільну добудову по АДРЕСА_2 та визнати право власності за ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на зазначений будинок.

Таким чином, земельна ділянка площею 600 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 була надана у користування ОСОБА_10 для обслуговування індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1 .

Оскільки до нього, ОСОБА_1 , перейшло право власності на будинок АДРЕСА_1 , то і до нього перейшло право користування зазначеною земельною ділянкою.

На вказаній земельній ділянці знаходиться будинок АДРЕСА_2 , який належить відповідачам ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Дізнавшись про наміри відповідачів подати документи у Львівську міську раду, його дочка ОСОБА_12 звернулася із заявою від 05.07.2018 до Постійної комісії з питань землекористування Львівської міської ради.

Згідно з витягом з протоколу №90 від 10.07.2018 Постійна комісія з питань землекористування Львівської міської ради вирішила підтримати проект ухвали (на пленарне засідання 12.07.2018) із зауваженням – рекомендувати вилучити з додатку до проекту ухвали пункт 19 (вул. Білоруська,14а).

У 2019 році під час існування судового спору щодо будинку АДРЕСА_2 , відповідачі знову подали заяву у Львівську міську раду.

Згідно з витягом з протоколу №116 від 12.06.2019 Постійна комісія з питань землекористування Львівської міської ради вирішила повідомити заявника, що з додатку до проекту ухвали «Про надання громадянам дозволу на виготовлення документації із землеустрою» було вилучено пункт 19 (вул. Білоруська,14а).

Однак, з незрозумілих причин, 31 жовтня 2019 року Львівською міською радою було прийнято оскаржувану ухвалу.

Таким чином, вважає оскаржувану ухвалу Львівської міської ради №5878 від 31.10.2019 в частині надання громадянам, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 дозволу на виготовлення документації із землеустрою для оформлення користування на земельні ділянки незаконною.

У зв`язку з тим він звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів, просить позовну заяву задовольнити.

Ухвалою судді від 05 березня 2020 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16 листопада 2020 року з числа відповідачів виключено ОСОБА_7 .

Ухвалою суду від 27 листопада 2020 року справа призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав повністю, покликаючись на доводи, які викладені в позовній заяві та просив його задовольнити.

Представник Львівської міської ради Наумець А.Г. не визнала позов з мотивів, які викладені у відзиві (а.с.135-139), пояснивши, що зазначена ухвала винесена в межах компетенції органу місцевого самоврядування, з дотримань вимог Земельного кодексу України та законодавства про органи місцевого самоврядування. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , представник відповідачів ОСОБА_13 заперечили позовні вимоги з мотивів, які викладені у відзиві (а.с.36-38), та просили відмовити у позові.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце, день та час розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_6 , відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_13 , дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1, 2 ст. 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення №100 від 03.02.1956 виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих ОСОБА_10 було передано земельну ділянку площею 600 кв.м. для індивідуальної забудови по АДРЕСА_2 (а.с.14).

ОСОБА_10 є батьком позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .

Житловий будинок з відповідними господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , в подальшому після смерті ОСОБА_10 був успадкований позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .

Як вбачається з копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 8/9 часток будинку АДРЕСА_1 , а ОСОБА_7 – 1/9 частка (а.с.12).

ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 та ОСОБА_8 на праві спільної сумісної власності належить будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на будинок від 12.03.2012 (а.с.157).

11 червня 2019 року ОСОБА_7 звернувся у Львівську міську раду із заявою про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою на земельну ділянку на АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, до якої долучив всі необхідні документи (а.с.140).

Як вбачається із довідки із звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями №31-13-0.37-5917/169-17, яка видана Відділом у місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області 11.12.2017, земельна ділянка на АДРЕСА_1 (згідно представленого плану земельної ділянки) входить у межі земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_10 та ОСОБА_15 АДРЕСА_2 , без належно оформлених правовстановлюючих документі на землекористування.

З графічних матеріалів земельної ділянки на АДРЕСА_2 вбачається, що межі такої ділянки оминають об`єкти нерухомості, що розташовані на АДРЕСА_2 .

Ухвалою Львівської міської ради №5878 від 31.10.2019 «Про надання громадянам дозволу на виготовлення документацій із землеустрою» було надано дозвіл на виготовлення документації із землеустрою ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 на земельну ділянку для обслуговування індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України (далі по тексту - ЗК України).

Право розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності в порядку, передбаченому законом належить до повноважень Львівської міської ради відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 116, 118 ЗК України визначено підстави й порядок набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності.

Відповідно до ч.ч.1,6,7 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Передача земельних ділянок в користування передбачає проходження певної процедури з виготовлення проекту землеустрою (або технічної документації у разі надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення), його погодження компетентними органами тощо, що в подальшому є підставою для прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування з цього питання (стаття 123 ЗК України).

Частиною 1 статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (ч.2 ст. 123 ЗК України).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в ст. 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її власність, що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 10.12.2013 (справа № 21-358а13) та від 07.06.2016 (справа №21-1391а 16).

Позивач жодним чином не обгрунтовує порушення своїх прав на земельну ділянку АДРЕСА_2 , а усі доводи та твердження стосуються земельної ділянки № НОМЕР_1 .

Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що ухвала Львівської міської ради №5878 від 31.10.2019 винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, доказів порушення прав та інтересів позивача у зв`язку із прийняттям зазначеної ухвали, на яку покликався він у своїх позовних вимогах, під час судового розгляду не надано позивачем та судом не здобуто, а тому позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

У зв`язку з тим, що суд дійшов ґрунтовного висновку про відмову у задоволенні позову, судом не вбачається підстав для відшкодування судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 82, 83, 89, 95, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суддя,-

у х в а л и в:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Львівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №5878 від 31.10.2019 року відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач 1: Львівська міська рада, місце знаходження: м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ - 04055896.

Відповідач 2: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП -невідомий;

Відповідач 3: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП -невідомий;

Відповідач 4: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП -невідомий;

Відповідач 5: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП -невідомий;

Повний текст судового рішення складений 19 квітня 2021 року.

Суддя Ю. В. Донченко